Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Археологічна періодизація — система періодизації культурно-історичного поступу; складається із трьох діб — кам'яної, останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт — мідно-кам'яна доба, бронзової та залізної. Археологічна періодизація охоплює періоди які не висвітлені, або ж слабко висвітлені в письмових джерелах і закінчується на так званій історичній епосі — часові відомому вже не лише з археологічних, але й з письмових джерел. Слід підкреслити, що археологічна періодизація охоплює культури про які нам щось відомо виключно чи майже виключно з археологічних знахідок.
Археологічна періодизація розроблена у першій половині XIX століття на археологічних матеріалах Скандинавії. В подальшому блискуче підтверджена на інших територіях Старого Світу і набула значення загальної культурно-історичної періодизації. Основним критерієм розрізнення діб, який використовується в археологічній періодизації, є залучення до виробництва та побутового вжитку нових, після каменю, природних матеріалів — спочатку міді, а потім бронзи та заліза. Археологічна періодизація послідовно фіксує найважливіші зрушення у матеріально-технічному розвитку людства, і в цьому полягає її пояснювальне значення. Вона є одним із важливих інструментів систематизації та первинної оцінки археологічних пам'яток. До неї не закладено ніяких соціально-економічних критеріїв, а тому в дослідженнях проблем соціального та економічного розвитку людства вона відіграє допоміжну роль.
Періодизація
Абсолютна хронологія: 3 млн. — 1,5 млн р. т.
Природно-кліматичні умови: клімат був теплим, рослинність вічнозелена (пальми, евкаліпти, ліани, лавр, самшит) теплолюбні тварини. В Європі водилися слони, бегемоти, носороги Мерка, шаблезубі тигри, коні Стенона.
Фіз. тип людини: Гомо Габіліс. В ранньому Олдаваї основними знаряддями були еоліти — камені з природною обробкою. В Олдваї знаряддя були неточними, примітивними. Чопери і чопінги, відщепи, ручні рубила (1 кг, 10-20 см). Ручні рубила були грубими, неточними. Виготовляли нуклеуси. Прийоми обробки каменю — оббивка 2-3 рази. Дерев'яні знаряддя — загострена палиця. Відкриття людства обробка каменю. Основне зайняття: мисливство і збиральництво комах і рослин.
1.5 — 1 млн р. 150 тис. р. тому.
В ранньому Ашелі клімат був теплим, достатньо вологим. Флора і фауна відзначалися багатством. У зв'язку з наступом льодовика в пізньому Ашелі значно похолодало. Зменшилась площа лісів, збільшилась площа степів. Проте фауна залишилася майже недоторканою. В помірному кліматі водилися бізон, кабан, олень, вовк, ведмідь.
Фізичний тип людини — архантроп.
В ашелі рубила легші, тонші з прямішими і гострими краями, з кращою обробкою поверхні, більш симетричні форми. При виготовленні ашельських знарядь після первинної оббивки піддавалися обробці. Яка називається ретушшю. Ретушування проводилося кістяним або дерев'яним відбійником; більш легким, ніж кам'яний. З'являється техніка левалуа (нуклеус оббивали з усіх боків, а потім відбивали відщепи (трикутні). Рубила поліфункціональними знаряддями. Поширені дерев'яні списи, палки копалки. Виникли скребла, свердлаі, скребки. Використання кістяних знарядь. Видатні винаходи людини : навчилися використовувати вогонь, з'явився одяг зі шкур, спостерігається заселення людьми територій, з'являються житла. Поширення кістяних знарядь свідчить про велике значення мисливства. Використовуються заслони з каменю.
150 тис. — 40-35 тис. р. до н. е.
Природно-кліматичні умови: почалося найтриваліше і найбільше риське зледеніння. Теплолюбні тварини з наступом льодовика вимерли. Частково переселились на пд.-їх місце зайняли мамонти, сибірські носороги, бізони, олені, лосі, печерні ведмеді і леви. На окраїні льодовика — тундра, південніше- тайга (виключаючи Апенніни і Піренеї).
Фізичний тип людини: неандерталець.
В цей час основою кам'яної індустрії стає стандартизована заготовка (відщеп та пластина), з якої за допомогою вторинної обробки виготовляли найпоширеніші скребла і гостроконечники. Перемогла техніка левалуа: від нуклеуса відбивали 1-2 відколи радіальними ударами. Людина широко використовувала кістяні і дерев'яні знаряддя. Кістку використовували ще не дуже часто. Дископодібний нуклеус, поширенні трикутні пластини. Визначні винаходи: поява довгочасних жител. Житла в печерах під занавісами, житла з кісток накритих, штучне добування вогню тертям, перемогла техніка левалуа, колективне, спеціалізоване полювання, полювання на більших тварин мамонтів, ведмедів, носорогів. В прильодовиковій зоні збиральництво не було дуже поширеним.
Духовна культура: зародження релігії. Культ печерного ведмедя, поява поховань (підстилка, сімейне поховання), різьблення на кістці, прикрашання каменю.
Пізній палеоліт
40-35 — 11-10 тис. р. т.
В'юрмське зледеніння. Холодний клімат в Америці, Азії, Європі. Фауна: мамонти, носороги, печерні ведмеді, велетенські олені. Флора: тундра і тайга. Фіз тип людини — кроманьйонець. Знаряддя: призматичні нуклеуси, різці (з кістки, каменю), скребки (довга пластинка), проколка (кістяні), ножі, долотоподібні вироби, списометалка, списи з кам'яними і кістяними наконечниками, гарпуни з зазубринами, знаряддя з рукояткою. Велике поширення кістяних знарядь, шил, проколок, гарпунів, голок, тесел), поява перших мікролітичних знарядь.
Винаходи: віджимна ретуш, поява ручок для знарядь, винайдення списометалки пастки, дольна виїмка на наконечнику, удосконалення загального полювання.
Духовна культура: різьблення на кістці, покриття червоною охрою, орнамент, кістяні статуетки, печерний живопис, розвиток релігій (тотемізм, анімізм, фетишизм), музичні інструменти, поховальний обряд, жіночі статуетки.
Мезоліт
В 9-6/5 тис. до н. е.
Розтавання льодовика. Клімат теплішає. Змінюється географіч. ландшафт, флора, фауна. Виникли нові річки, піднявся рівень води в океані.
Фіз. тип людини — Гомо сапієнс.
Знаряддя: мікроліти, макроліти, лук і стріли, бумеранг, сітки, човни для рибальства. Удосконалення полювання — пастки, втрата ролі загінного полювання.
Видатні винаходи: лук і стріли, бумеранг, пастки, макроліти і мікроліти, гачок для ловлі риби. Зачатки землеробства початок приручення тварин, житла-печери, приручення вовка.
Духовна культура: наскельні малюнки, жіночі статуетки, могильники, поховання у скорченому вигляді.
Неоліт
6/5 — 3 тис. до н е.
Природно-кліматичні умови стали схожими до сучасних. Європу вкривали широколисті ліси. Фіз тип людини. гомо сапієнс
Знаряддя. (вел.значення), долота, серпи, зернотертка, ступка, кам'яні і кістяні мотики. Удосконалюються наконечники стріл і списів, палки-копалки у землеробстві. Основні риси і винаходи: техніка обробки каменю удосконалюється (шліфування, заточування, свердління, різання). Нова кам'яна сировина (діорит, нефрит, яшма), поява кераміки, поява прядіння і ткацтва, одяг став легший, якісніший, В період ноеліту покращились умови життя, побут, їжу вже варили на вогні, людина пристосовує природу для своїх потреб, удосконалюється рибальство, мисливство, збиральництво. Головна риса: поширення скотарства і землеробства — відтворювальної форми господарства. Приручення багатьох тварин: кіз, корів, коней, свиней. Окультурення пшениці, ячменю, рису, бобів, гороху, проса, будували житла, покращення побуту, будинки будували з дерева, глини прямокутної чи овальної форми, збільшувалось населення, почали проявлятися зачатки обмінної торгівлі.
Духовна культура: наскельні зображення, зооморфні вироби з каменю, покриті охрою. (чуринги), накопичена знань про селекцію тварин і рослин, математичних знань (перші рахівниці), топографічних і географічних знань. Розвиток піктографії, оздоблення предметів побуту — реаліастичність зображення в мистецтві, -глиняні статуетки жінок і чоловіків, музичне танцювальне мистецтво, удосконалення вірувань: злі і добрі духи, обожнювання сил природи: землі, неба, води, в|тру. Культ Матері-прародительки, багатий поховальний обряд кремація та інгумація.
Енеоліт
5-3 тис. до н. е.
Природні умови і клімат були близькими до сучасних.
Фізичний тип людини: Homo Sapiens Sapiens.
Знаряддя: кам'яні знаряддя переважали, мікроліти виникли.мідні сокири, долота, молотки. Виплавляли мідь за допомогою кам'яних форм. Також існувала холодна обробка міді. Основні риси і винаходи: поширення скотарства і землеробства, гончарний круг, колісний транспорт, цегла — сирець, порожнисте свердло, зрошувальні системи, скотарство, ткацтво удосконалюються, поява цивілізацій, майнове розшарування, перехід від матріархату до патріархату, ремесло, торгівля, мідний посуд, спеціалізація ремесел, покращення побуту: стіл і ліжко.
Духовна культура. Глиняні статуетки, мідні прикраси, землеробські культури, могильники в межах поселень, трупоспалення. Знання про доместикацію, селекцію, математичні, топографічні, метеорологічні знання.
Бронзова доба
Сер. З тис до 2/1 до н. е.
Клімат посушливий.
Фізичний тип людини: Homo Sapiens.
Знаряддя: бронза поступово почала витісняти камінь. Бронзові сокири, долота, молотки, кинджали, дерев'яні плуги, мотики серпи, наконечники списів і стріл. Бронза не витісняла камінь.
Характерні риси епохи і винаходи: тваринницький приселищний напрямок господарства, відсутність великих поселень, оточених оборонними спорудами, ознаки глибокої соціальної нерівності, зростання ролі чоловіка, використання бронзової сокири сприяло розширенню посівних площ для випасання худоби, землеробство стає орним, бронзові речі використовуються як гроші. Надлишок виробництва спричинив до виникнення торгівлі. Удосконалилося ткацтво, гончарство. Другий поділ праці : відділення ремесла від землеробства. З'являються індивідуальні сім'ї. Відпала роль колективної праці. Посилюється процес майнового і соціального розшарування. Утворюються перші держави. Винайдення криниць. Основний винахід — бронза.
Духовна культура : багатi вiрування могильники за межами поселення, тілоспалення, фарбування охрою небіжчика, курганний і безкурганний обряд поховання, поступове зникнення мальованого орнаменту, наскельні написи і малюнки і, розвиток ієрогліфічного письма, виготовлення бронзових прикрас (намист, перснів, каблучок), розширення астральної і зодіакальної символіки на виробах. Розквіт культу потойбічного життя. Поширення кам'яних скульптур (стел), найчастіше антропоморфних. Обожнення душі, природного циклу, приношення жертв.
Джерела
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. М., 1983;
- Генинг В. Ф., Левченко В. Н. Археология древностей — период зарождения науки (конец XVIII — 70-е годы XIX вв.). К., 1992.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologichna periodizaciyaGolocen Latenska kultura Protoistoriya Galshtatska kulturaZalizna doba Piznya Bronzova doba Eneolit NeolitMezolit EpipaleolitPlejstocen Verhnij Serednij Nizhnij PaleolitKam yana doba Arheologichna periodizaciya sistema periodizaciyi kulturno istorichnogo postupu skladayetsya iz troh dib kam yanoyi ostannim periodom yakogo deyaki vcheni vvazhayut eneolit midno kam yana doba bronzovoyi ta zaliznoyi Arheologichna periodizaciya ohoplyuye periodi yaki ne visvitleni abo zh slabko visvitleni v pismovih dzherelah i zakinchuyetsya na tak zvanij istorichnij eposi chasovi vidomomu vzhe ne lishe z arheologichnih ale j z pismovih dzherel Slid pidkresliti sho arheologichna periodizaciya ohoplyuye kulturi pro yaki nam shos vidomo viklyuchno chi majzhe viklyuchno z arheologichnih znahidok Arheologichna periodizaciya rozroblena u pershij polovini XIX stolittya na arheologichnih materialah Skandinaviyi V podalshomu bliskuche pidtverdzhena na inshih teritoriyah Starogo Svitu i nabula znachennya zagalnoyi kulturno istorichnoyi periodizaciyi Osnovnim kriteriyem rozriznennya dib yakij vikoristovuyetsya v arheologichnij periodizaciyi ye zaluchennya do virobnictva ta pobutovogo vzhitku novih pislya kamenyu prirodnih materialiv spochatku midi a potim bronzi ta zaliza Arheologichna periodizaciya poslidovno fiksuye najvazhlivishi zrushennya u materialno tehnichnomu rozvitku lyudstva i v comu polyagaye yiyi poyasnyuvalne znachennya Vona ye odnim iz vazhlivih instrumentiv sistematizaciyi ta pervinnoyi ocinki arheologichnih pam yatok Do neyi ne zakladeno niyakih socialno ekonomichnih kriteriyiv a tomu v doslidzhennyah problem socialnogo ta ekonomichnogo rozvitku lyudstva vona vidigraye dopomizhnu rol PeriodizaciyaAbsolyutna hronologiya 3 mln 1 5 mln r t Prirodno klimatichni umovi klimat buv teplim roslinnist vichnozelena palmi evkalipti liani lavr samshit teplolyubni tvarini V Yevropi vodilisya sloni begemoti nosorogi Merka shablezubi tigri koni Stenona Fiz tip lyudini Gomo Gabilis V rannomu Oldavayi osnovnimi znaryaddyami buli eoliti kameni z prirodnoyu obrobkoyu V Oldvayi znaryaddya buli netochnimi primitivnimi Choperi i chopingi vidshepi ruchni rubila 1 kg 10 20 sm Ruchni rubila buli grubimi netochnimi Vigotovlyali nukleusi Prijomi obrobki kamenyu obbivka 2 3 razi Derev yani znaryaddya zagostrena palicya Vidkrittya lyudstva obrobka kamenyu Osnovne zajnyattya mislivstvo i zbiralnictvo komah i roslin Ashel 1 5 1 mln r 150 tis r tomu V rannomu Asheli klimat buv teplim dostatno vologim Flora i fauna vidznachalisya bagatstvom U zv yazku z nastupom lodovika v piznomu Asheli znachno poholodalo Zmenshilas plosha lisiv zbilshilas plosha stepiv Prote fauna zalishilasya majzhe nedotorkanoyu V pomirnomu klimati vodilisya bizon kaban olen vovk vedmid Fizichnij tip lyudini arhantrop V asheli rubila legshi tonshi z pryamishimi i gostrimi krayami z krashoyu obrobkoyu poverhni bilsh simetrichni formi Pri vigotovlenni ashelskih znaryad pislya pervinnoyi obbivki piddavalisya obrobci Yaka nazivayetsya retushshyu Retushuvannya provodilosya kistyanim abo derev yanim vidbijnikom bilsh legkim nizh kam yanij Z yavlyayetsya tehnika levalua nukleus obbivali z usih bokiv a potim vidbivali vidshepi trikutni Rubila polifunkcionalnimi znaryaddyami Poshireni derev yani spisi palki kopalki Vinikli skrebla sverdlai skrebki Vikoristannya kistyanih znaryad Vidatni vinahodi lyudini navchilisya vikoristovuvati vogon z yavivsya odyag zi shkur sposterigayetsya zaselennya lyudmi teritorij z yavlyayutsya zhitla Poshirennya kistyanih znaryad svidchit pro velike znachennya mislivstva Vikoristovuyutsya zasloni z kamenyu Mustye 150 tis 40 35 tis r do n e Prirodno klimatichni umovi pochalosya najtrivalishe i najbilshe riske zledeninnya Teplolyubni tvarini z nastupom lodovika vimerli Chastkovo pereselilis na pd yih misce zajnyali mamonti sibirski nosorogi bizoni oleni losi pecherni vedmedi i levi Na okrayini lodovika tundra pivdennishe tajga viklyuchayuchi Apennini i Pireneyi Fizichnij tip lyudini neandertalec V cej chas osnovoyu kam yanoyi industriyi staye standartizovana zagotovka vidshep ta plastina z yakoyi za dopomogoyu vtorinnoyi obrobki vigotovlyali najposhirenishi skrebla i gostrokonechniki Peremogla tehnika levalua vid nukleusa vidbivali 1 2 vidkoli radialnimi udarami Lyudina shiroko vikoristovuvala kistyani i derev yani znaryaddya Kistku vikoristovuvali she ne duzhe chasto Diskopodibnij nukleus poshirenni trikutni plastini Viznachni vinahodi poyava dovgochasnih zhitel Zhitla v pecherah pid zanavisami zhitla z kistok nakritih shtuchne dobuvannya vognyu tertyam peremogla tehnika levalua kolektivne specializovane polyuvannya polyuvannya na bilshih tvarin mamontiv vedmediv nosorogiv V prilodovikovij zoni zbiralnictvo ne bulo duzhe poshirenim Duhovna kultura zarodzhennya religiyi Kult pechernogo vedmedya poyava pohovan pidstilka simejne pohovannya rizblennya na kistci prikrashannya kamenyu Piznij paleolit 40 35 11 10 tis r t V yurmske zledeninnya Holodnij klimat v Americi Aziyi Yevropi Fauna mamonti nosorogi pecherni vedmedi veletenski oleni Flora tundra i tajga Fiz tip lyudini kromanjonec Znaryaddya prizmatichni nukleusi rizci z kistki kamenyu skrebki dovga plastinka prokolka kistyani nozhi dolotopodibni virobi spisometalka spisi z kam yanimi i kistyanimi nakonechnikami garpuni z zazubrinami znaryaddya z rukoyatkoyu Velike poshirennya kistyanih znaryad shil prokolok garpuniv golok tesel poyava pershih mikrolitichnih znaryad Vinahodi vidzhimna retush poyava ruchok dlya znaryad vinajdennya spisometalki pastki dolna viyimka na nakonechniku udoskonalennya zagalnogo polyuvannya Duhovna kultura rizblennya na kistci pokrittya chervonoyu ohroyu ornament kistyani statuetki pechernij zhivopis rozvitok religij totemizm animizm fetishizm muzichni instrumenti pohovalnij obryad zhinochi statuetki Mezolit V 9 6 5 tis do n e Roztavannya lodovika Klimat teplishaye Zminyuyetsya geografich landshaft flora fauna Vinikli novi richki pidnyavsya riven vodi v okeani Fiz tip lyudini Gomo sapiyens Znaryaddya mikroliti makroliti luk i strili bumerang sitki chovni dlya ribalstva Udoskonalennya polyuvannya pastki vtrata roli zaginnogo polyuvannya Vidatni vinahodi luk i strili bumerang pastki makroliti i mikroliti gachok dlya lovli ribi Zachatki zemlerobstva pochatok priruchennya tvarin zhitla pecheri priruchennya vovka Duhovna kultura naskelni malyunki zhinochi statuetki mogilniki pohovannya u skorchenomu viglyadi Neolit 6 5 3 tis do n e Prirodno klimatichni umovi stali shozhimi do suchasnih Yevropu vkrivali shirokolisti lisi Fiz tip lyudini gomo sapiyens Znaryaddya vel znachennya dolota serpi zernotertka stupka kam yani i kistyani motiki Udoskonalyuyutsya nakonechniki stril i spisiv palki kopalki u zemlerobstvi Osnovni risi i vinahodi tehnika obrobki kamenyu udoskonalyuyetsya shlifuvannya zatochuvannya sverdlinnya rizannya Nova kam yana sirovina diorit nefrit yashma poyava keramiki poyava pryadinnya i tkactva odyag stav legshij yakisnishij V period noelitu pokrashilis umovi zhittya pobut yizhu vzhe varili na vogni lyudina pristosovuye prirodu dlya svoyih potreb udoskonalyuyetsya ribalstvo mislivstvo zbiralnictvo Golovna risa poshirennya skotarstva i zemlerobstva vidtvoryuvalnoyi formi gospodarstva Priruchennya bagatoh tvarin kiz koriv konej svinej Okulturennya pshenici yachmenyu risu bobiv gorohu prosa buduvali zhitla pokrashennya pobutu budinki buduvali z dereva glini pryamokutnoyi chi ovalnoyi formi zbilshuvalos naselennya pochali proyavlyatisya zachatki obminnoyi torgivli Duhovna kultura naskelni zobrazhennya zoomorfni virobi z kamenyu pokriti ohroyu churingi nakopichena znan pro selekciyu tvarin i roslin matematichnih znan pershi rahivnici topografichnih i geografichnih znan Rozvitok piktografiyi ozdoblennya predmetiv pobutu realiastichnist zobrazhennya v mistectvi glinyani statuetki zhinok i cholovikiv muzichne tancyuvalne mistectvo udoskonalennya viruvan zli i dobri duhi obozhnyuvannya sil prirodi zemli neba vodi v tru Kult Materi praroditelki bagatij pohovalnij obryad kremaciya ta ingumaciya Eneolit 5 3 tis do n e Prirodni umovi i klimat buli blizkimi do suchasnih Fizichnij tip lyudini Homo Sapiens Sapiens Znaryaddya kam yani znaryaddya perevazhali mikroliti vinikli midni sokiri dolota molotki Viplavlyali mid za dopomogoyu kam yanih form Takozh isnuvala holodna obrobka midi Osnovni risi i vinahodi poshirennya skotarstva i zemlerobstva goncharnij krug kolisnij transport cegla sirec porozhniste sverdlo zroshuvalni sistemi skotarstvo tkactvo udoskonalyuyutsya poyava civilizacij majnove rozsharuvannya perehid vid matriarhatu do patriarhatu remeslo torgivlya midnij posud specializaciya remesel pokrashennya pobutu stil i lizhko Duhovna kultura Glinyani statuetki midni prikrasi zemlerobski kulturi mogilniki v mezhah poselen trupospalennya Znannya pro domestikaciyu selekciyu matematichni topografichni meteorologichni znannya Bronzova doba Ser Z tis do 2 1 do n e Klimat posushlivij Fizichnij tip lyudini Homo Sapiens Znaryaddya bronza postupovo pochala vitisnyati kamin Bronzovi sokiri dolota molotki kindzhali derev yani plugi motiki serpi nakonechniki spisiv i stril Bronza ne vitisnyala kamin Harakterni risi epohi i vinahodi tvarinnickij priselishnij napryamok gospodarstva vidsutnist velikih poselen otochenih oboronnimi sporudami oznaki glibokoyi socialnoyi nerivnosti zrostannya roli cholovika vikoristannya bronzovoyi sokiri spriyalo rozshirennyu posivnih plosh dlya vipasannya hudobi zemlerobstvo staye ornim bronzovi rechi vikoristovuyutsya yak groshi Nadlishok virobnictva sprichiniv do viniknennya torgivli Udoskonalilosya tkactvo goncharstvo Drugij podil praci viddilennya remesla vid zemlerobstva Z yavlyayutsya individualni sim yi Vidpala rol kolektivnoyi praci Posilyuyetsya proces majnovogo i socialnogo rozsharuvannya Utvoryuyutsya pershi derzhavi Vinajdennya krinic Osnovnij vinahid bronza Duhovna kultura bagati viruvannya mogilniki za mezhami poselennya tilospalennya farbuvannya ohroyu nebizhchika kurgannij i bezkurgannij obryad pohovannya postupove zniknennya malovanogo ornamentu naskelni napisi i malyunki i rozvitok iyeroglifichnogo pisma vigotovlennya bronzovih prikras namist persniv kabluchok rozshirennya astralnoyi i zodiakalnoyi simvoliki na virobah Rozkvit kultu potojbichnogo zhittya Poshirennya kam yanih skulptur stel najchastishe antropomorfnih Obozhnennya dushi prirodnogo ciklu prinoshennya zhertv DzherelaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaIstoriya pervobytnogo obshestva Obshie voprosy Problemy antroposociogeneza M 1983 Gening V F Levchenko V N Arheologiya drevnostej period zarozhdeniya nauki konec XVIII 70 e gody XIX vv K 1992 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2012