Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ва́ртість (англ. Value, нім. Wert) — оцінена у грошовій формі цінність товару, яка з'являється в результаті ринкової взаємодії, тобто в результаті взаємодії попиту і пропозиції на ринку.
| Вартість | |
| Частково збігається з | якість продукції |
|---|---|
Еволюція теорії вартості
Трудова теорія вартості класичної школи
Згідно класичної теорії (класична економічна теорія) вартість товару визначається обсягом праці, витраченої на виготовлення товару.
Вартість (англ. Value; нім. Wert; фр. фр. Valeur; рос. рос. стоимость) — економічна категорія, що виражає втілену і матеріалізовану суспільно необхідну працю. Існує в умовах товарного виробництва. Формою грошового забезпечення вартості є ціна.Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті (певній цінності) суспільна праця (час, сили, знання, досвід тощо); , яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці й обміном товарами та послугами.
Згідно підходу класичних економістів, вартість — це суспільно необхідна праця, яку потрібно затратити на виготовлення продукту, послуги чи цінності.
Таким чином, вартість визначається не індивідуальними затратами праці на виготовлення чого-небудь, а характерними для даного суспільства й способу виробництва. Таке визначення дозволяє абстрагуватися від ефективності чи неефективності конкретного виробника.
Класичні економісти (Адам Сміт, Давід Рікардо та інші) розглядали мінову вартість і споживчу вартість товару.
Вартість отримує грошовий еквівалент лише тоді, коли продукт стає товаром при у суспільстві. Наприклад, знання має певну цінність, але вони отримують грошовий еквівалент, якщо їх оцінять, коли знання представлені як книга, лекція, курс у школі чи іншому навчальному закладі.
Класичні економісти не змогли вирішити парадокс цінності (парадокс Сміта) у рамках трудової теорії вартості. Це змогла зробити лише суб'єктивна теорія вартості, яка перетворила класичну економічну теорію на неокласичну в результаті маржиналістської революції.
Теорія суб'єктивної вартості (теорія вартості неокласичної школи)
Згідно неокласичної теорії (неокласична економічна теорія) вартість товару визначається особистими вподобаннямя економічного агента (дійової особи, покупця, продавця), тобто вартість є суб'єктивною (залежить від особи, яка дає оцінку, мінливою). Кожний економічний агент має власні уявлення щодо корисності тих чи інших економічних благ, множина суб'єктивних вподобань покупців і продавців на вільному конкурентному ринку при їхній взаємодії й визначає вартість товару.
Важливим аспектом у суб'єктивній теорії вартості є фактор часу, який знайшов своє втілення у концепції часової преференції.
Історично першими спробами розробити теорію суб'єктивної вартості зафіксовані у працях середньовічних філософів Саламанкської школи. Також суб'єктивний підхід до вартості зустрічається у французького економіста-фізіократа Етьєна Бонно де Кондільяка (XVIII ст.), який розглядав питання вартості і корисності.
Однак поширення й розвитку суб'єктивна теорія вартості набула лише у другий половині XIX ст. й пов'язана з іменами пруського економіста Германа Ґоссена (1810—1858), австрійського економіста, засновника Австрійської школи економіки Карла Менґера (1840—1921), англійця Вільяма Стенлі Джевонса (1835—1882) й француза Леона Вальраса (1834—1910).
Див. також
Примітки
- Энциклопедический словарь бизнесмена: Менеджмент. Маркетинг. Информатика/ М. И. Молдованов; Пер. О. О. Дятлова. — Київ: Техніка, 1993 . — с. 690
Інтернет-ресурси
- Вартість ЕСУ
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z cinoyu Va rtist angl Value nim Wert ocinena u groshovij formi cinnist tovaru yaka z yavlyayetsya v rezultati rinkovoyi vzayemodiyi tobto v rezultati vzayemodiyi popitu i propoziciyi na rinku VartistChastkovo zbigayetsya zyakist produkciyiEvolyuciya teoriyi vartostiTrudova teoriya vartosti klasichnoyi shkoli Dokladnishe Trudova teoriya vartosti Zgidno klasichnoyi teoriyi klasichna ekonomichna teoriya vartist tovaru viznachayetsya obsyagom praci vitrachenoyi na vigotovlennya tovaru Vartist angl Value nim Wert fr fr Valeur ros ros stoimost ekonomichna kategoriya sho virazhaye vtilenu i materializovanu suspilno neobhidnu pracyu Isnuye v umovah tovarnogo virobnictva Formoyu groshovogo zabezpechennya vartosti ye cina Va rtist vtilena j urechevlena v produkti pevnij cinnosti suspilna pracya chas sili znannya dosvid tosho yaka virazhaye vidnosini mizh sub yektami gospodarskoyi diyalnosti sho pov yazani suspilnim podilom praci j obminom tovarami ta poslugami Zgidno pidhodu klasichnih ekonomistiv vartist ce suspilno neobhidna pracya yaku potribno zatratiti na vigotovlennya produktu poslugi chi cinnosti Takim chinom vartist viznachayetsya ne individualnimi zatratami praci na vigotovlennya chogo nebud a harakternimi dlya danogo suspilstva j sposobu virobnictva Take viznachennya dozvolyaye abstraguvatisya vid efektivnosti chi neefektivnosti konkretnogo virobnika Klasichni ekonomisti Adam Smit David Rikardo ta inshi rozglyadali minovu vartist i spozhivchu vartist tovaru Vartist otrimuye groshovij ekvivalent lishe todi koli produkt staye tovarom pri u suspilstvi Napriklad znannya maye pevnu cinnist ale voni otrimuyut groshovij ekvivalent yaksho yih ocinyat koli znannya predstavleni yak kniga lekciya kurs u shkoli chi inshomu navchalnomu zakladi Klasichni ekonomisti ne zmogli virishiti paradoks cinnosti paradoks Smita u ramkah trudovoyi teoriyi vartosti Ce zmogla zrobiti lishe sub yektivna teoriya vartosti yaka peretvorila klasichnu ekonomichnu teoriyu na neoklasichnu v rezultati marzhinalistskoyi revolyuciyi Teoriya sub yektivnoyi vartosti teoriya vartosti neoklasichnoyi shkoli Zgidno neoklasichnoyi teoriyi neoklasichna ekonomichna teoriya vartist tovaru viznachayetsya osobistimi vpodobannyamya ekonomichnogo agenta dijovoyi osobi pokupcya prodavcya tobto vartist ye sub yektivnoyu zalezhit vid osobi yaka daye ocinku minlivoyu Kozhnij ekonomichnij agent maye vlasni uyavlennya shodo korisnosti tih chi inshih ekonomichnih blag mnozhina sub yektivnih vpodoban pokupciv i prodavciv na vilnomu konkurentnomu rinku pri yihnij vzayemodiyi j viznachaye vartist tovaru Vazhlivim aspektom u sub yektivnij teoriyi vartosti ye faktor chasu yakij znajshov svoye vtilennya u koncepciyi chasovoyi preferenciyi Istorichno pershimi sprobami rozrobiti teoriyu sub yektivnoyi vartosti zafiksovani u pracyah serednovichnih filosofiv Salamankskoyi shkoli Takozh sub yektivnij pidhid do vartosti zustrichayetsya u francuzkogo ekonomista fiziokrata Etyena Bonno de Kondilyaka XVIII st yakij rozglyadav pitannya vartosti i korisnosti Odnak poshirennya j rozvitku sub yektivna teoriya vartosti nabula lishe u drugij polovini XIX st j pov yazana z imenami pruskogo ekonomista Germana Gossena 1810 1858 avstrijskogo ekonomista zasnovnika Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Karla Mengera 1840 1921 anglijcya Vilyama Stenli Dzhevonsa 1835 1882 j francuza Leona Valrasa 1834 1910 Div takozhAvstrijska shkola Dodatkova vartist Minova vartist Pervisna vartist Katalaktika Liberalizm Marzhinalizm Paradoks cinnosti Spozhivcha vartist Sobivartist Teoriya cinnosti Laissez fairePrimitkiEnciklopedicheskij slovar biznesmena Menedzhment Marketing Informatika M I Moldovanov Per O O Dyatlova Kiyiv Tehnika 1993 s 690Internet resursiVartistESUCe nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi