Це́шин (пол. Cieszyn, нім. Teschen, чеськ. Těšín) — місто в Польщі, у Цешинському повіті, Сілезького воєводства. Розташоване на півдні країни. Населення 36,109 мешканців (2004). Цешин лежить на річці Ольза, притоці Одеру, навпроти міста Чеський Тешин (Český Těšín).
Цешин Cieszyn | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д.Координати: 49°45′ пн. ш. 18°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 18.633° сх. д. | ||||||||
Країна | Польща | |||||||
Регіон | Сілезьке воєводство | |||||||
Столиця для | Тешинське князівство, Цешинський повіт і d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Девіз | Amore et non dolore | |||||||
Засновано | 1155 | |||||||
Площа | 28.69 км² | |||||||
Населення | 36248 (2011) | |||||||
Висота НРМ | 378,5 м | |||||||
Водойма | Ольза, Bobrówka[d], d | |||||||
Міста-побратими | Люцерн, Рожнява[2], Чеський Тешин[2], Генк[2], Пуцьк[2], d[2], Балчик[2] | |||||||
Телефонний код | (48) 33 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | SCI | |||||||
GeoNames | 3101321 | |||||||
OSM | r2816525 ·R | |||||||
SIMC | 0924158 | |||||||
Поштові індекси | 43-400 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Богдан Войцех Фіцек | |||||||
Вебсайт | cieszyn.pl | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Цешин у Вікісховищі |
Місто розміщене в серці історичного регіону Тешинська Сілезія. До кінця Першої світової війни (1918) був столицею Цешинського герцогства. У 1920 Тешинська Сілезія була поділена між двома новоствореними державами Польщею і Чехословаччиною. Невеликі західні передмістя Тешина відійшли до Чехословаччини як нове місто Чеський Тешин. Велика історична частина міста відійшла до Польщі як Цешин.
У місті є особливості забудови як польської, так і австрійської. Через декілька великих пожеж і подальших реконструкцій (витриманих в стилі кінця 18-го сторіччя, мальовниче старе місто іноді називають Маленьким Віднем. Чого варті рештки стародавнього замку — квадратна вежа, XII-го століття і каплиця в романському стилі, 10-го століття, яка зображена на 20-злотовій банкноті.
Назва
Історія
Історія Цешина бере свій початок з IX століття і пов'язана з містом слов'янського племені Голеншице. У 1290 році землі Освенцима та Цешина були об'єднані в Цешинське герцогство під правлінням династії П'ястів, яке фактично проіснувало до 1918 року. У 1653 року князівство відійшло до австрійської династії Габсбургів. У 1742 році після Першої сілезької війни більша частина Сілезії перейшла до Пруссії, але Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії. У 1804 році Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії, а з 1867 частиною Австро-Угорщини.
Тешин був столицею Цешинського герцогства. У Тешин приїздили, Марія Терезія і Фрідріх II при підписанні 13 травня, 1779, , який припиняв . Тешин був відомий релігійною і культурною різноманітністю, маючи німецьку, польську, єврейську і чеську громаду.
Була також мала, але впливова угорська громада, що охоплювала здебільшого офіцерів і посадовців.
Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31,7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. Євреям не дозволялося називати рідною мовою їдиш, тому більшість з них вважались німецькомовними. Найчисельнішими релігійними громадами були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) та юдеї з 2,112 (9,4 %).
Після розпаду Австро-Угорщини 5 листопада 1918 року Національна рада Тешинського герцогства (пол. Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego) підписала договір з чеським місцевим урядом (чеськ. Národní výbor pro Slezsko) про розподіл Тешинської Сілезії. Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час). Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було там. 23 січня 1919 року Чехословаччина ввела війська в Тешинську область і зайняла її. Лише 3 лютого сутичка припинилася. В липні 1920 згідно договору Спа місто було поділено, залишивши велику польську меншину на чехословацькій стороні. З польської частини Тешинської Сілезії було утворене Сілезьке воєводство, що охоплювало Цешинський повіт, західну частину Бельського повіту, і західну частину міста Бельсько-Бяла. Із чехословацької частини утворився Мораво-Сілезький край, який охоплював Карвинський окрес, східні частини Фридек-Містек та Острава.
Місто було поділено в липні 1920 за системи Версальських угод, залишивши велику на чехословацькій стороні. Невеликі західні передмістя Тешину стали Чеським-Тешином в Чехії. Обидва міста було об'єднано знову в жовтні 1938, коли Польща анексувала Заолжя разом з Чеським-Тешином(чеськ. Český Těšín). У 1939 вся Тешинська Сілезія був анексована німецькими військами і протягом Другої Світової війни була частиною Нацистської Німеччини. 3 травня 1945 року місто було зайняте радянськими військами. Після війни кордон між Польщею і Чехословаччиною було повернено до стану на 1920. В післявоєнний період Цешин не розвивався так само динамічно, як інші міста в Сілезії в основному виготовляючи продукцію середнього значення.
В Цешині у 1920—1930-х років існували переправи через річку Ольза, якими курсували кур'єри доставки редагованої та виданої у Празі агітаційно-пропагандивної літератури ОУН. У Кракові роботу крайової екзекутиви ОУН по переправлянню націоналістичної літератури через Цешин з Чехії виконував осередок, що складався з М. Климишина, Я. Карпинця та Л. Зацного. Література переправлялася на Львів. Через це польська поліція уважно стежила за всіма українцями, які з'являлися в Цешині.
У 1945—1991 роках в місті розміщувалася сторожова вежа армій прикордонної охорони. 16 травня 1991 року сторожова вежа перейшла в розпорядження прикордонної служби, яку використовували до 15 жовтня 2002 року, аж доки вона не була зруйнована. У 2007 році після розширення Шенгенської зони польсько-чеський кордон в Цешині було повністю відкрито.
Культура
Від XIX століття Тешинська Сілезія була важливим центром польського протестантизму. Нині у Цешині проводиться Цешинській літній кінофестиваль, один з найвпливовіших кінофестивалів у Польщі. Є також фестиваль словацько-чесько-польського фільму, музичний фестиваль «Viva il Canto».
Промисловість
Цешин — важливий центр електромеханічної промисловості. Місто також має підрозділ цукеркової фабрики Olza Cieszyn (де відомий виробляє вафлі) і броварню Brackie. Головне джерело прибутку для багатьох громадян — торгівля з сусідньою Чехією і роздрібна торгівля. що йде транзитом через два мости через річку Ольза до Чеського-Тешину.
Пам'ятки
- Замкова Гора (пол. Wzgórze Zamkowe; вул. Замкова) — на ньому, зокрема, романська ротонда св. Миколая (пол. Rotunda św. Mikołaja) з XI століття, готична Замкова Вежа (пол. Wieża Zamkowa) з XIV століття (т. зв. Пястовська вежа), палац Габсбургів (пол. Pałac Habsburgów) з XIX століття, фрагменти замку, пам'ятки природи;
- Парафіяльний костел св. Марії Магдалини (пол. Kościół parafialny św. Marii Magdaleny; пл. Домініканська), колись домініканська церква, одна з найстаріших у Цешині; готичні елементи XIII—XIV століть, перебудований після пожежі наприкінці XVIII століття; бароковий декор з XVIII століття.
- Костел св. Георгія (пол. Kościół św. Jerzego) з кінця XIV — початку XV століття.
- Костел св. Трійці (пол. Kościół św. Trójcy; пл. Льондзіна) — пізньоренесансний з кінця XVI — початку XVII століття з неоготичною вежею;
- Комплекс монастиря боніфратрів з церквою Успіння Пресвятої Діви Марії (пол. Zespół klasztorny bonifratrów z kościołem Wniebowzięcia NMP) з 1697—1714 років, перебудований у 1788 році.
- Костел Ісуса (пол. Kościół Jezusowy; пл. Костельна), розпочато будівництво у 1710 році, у 1750 році добудовано вежу; найбільша Євангельська церква Аугсбурзького віросповідання у Польщі.
- Костел св. Хреста (пол. Kościół św. Krzyża ojców Franciszkanów; вул. Шершніка), розбудований у XVIII столітті з герцогської каплиці XVII століття; бароковий декор, поряд францисканський монастир.
- Монастир, костел та шпиталь сестер Ельжбетанок (пол. Klasztor, kościół i szpital sióstr Elżbietanek) — величний архітектурний ансамбль початку XX століття.
- Забудова площі Ринок — кам'яниці, Ратуша (пол. Ratusz), готель «Під Брунатним Оленем», криниця з фігурою св. Флоріана.
- Старе місто — забудова вулиць Глибокої, Мєннічої, Старого Таргу, Сеймової, Нове Місто, Сьрутарської (пол. ul. Głęboka, ul. Miennicza, Stary Targ, ul. Sejmowa, ul. Nowe Miasto, ul. Śrutarska).
- Забудова вул. Пшикопа (пол. ul. Przykopa), розташованої над струмком — так звана «Цешинська Венеція» (пол. Cieszyńska Wenecja).
- Музей Цешинської Сілезії (пол. Muzeum Śląska Cieszyńskiego) у палаці Ларішів (пол. pałac Larischów; вул. Регера) — найстаріший публічний музей на польських землях, дуже багата експозиція, в тому числі готична фігура «Цешинської Мадонни» з 1375 року; сам будинок з кінця XVIII століття, поряд затишний Парк Миру (пол. Park Pokoju) з лапідарієм; у внутрішньому дворику — варта уваги кав'ярня «Muzeum».
- Криниця Трьох Братів (пол. Studnia Trzech Braci; вул. Трьох Братів) — місце легендарної зустрічі засновників міста, альтанка XIX століття.
- Старий та новий Єврейські цвинтарі при вул. Гажляскій.
- Братська Замкова Броварня (пол. Bracki Browar Zamkowy w Cieszynie, вул. Дояздова) — постійно діюча броварня з 1846 року.
- Театр ім. Адама Міцкевича (пол. Teatr im. Adama Mickiewicza, пл. Театральна) — псевдобароковий будинок у віденському стилі, початку XX століття.
- Забудова Верхнього Ринку (пол. Zabudowania Górnego Rynku; вул. Кохановського, вул. Гарнцарська і вул. Вища Брама) — кам'яниці, в основному з кінця XIX — початку XX століття;
- Садиба у Блогоціцях (пол. Dwór w Błogocicach; вул. Жеромського) — шляхетська садиба XVI — XIX століть.
Окрім того, у 1995 році до реєстру пам'яток було внесено урбаністичне планування міста Цешина.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 16865 | 3107 | 11735 | 2023 |
Жінки | 19383 | 2926 | 11555 | 4902 |
Разом | 36248 | 6033 | 23290 | 6925 |
Відомі люди
Народилися
- Річард Пайпс — американський історик і автор декількох праць з історії СРСР та Росії.
Померли
- Йозеф Бузек (1873—1936) — польський та галицький статистик, економіст, демограф, юрист, соціолог.
Поховані
- Лев Левинський — український архітектор, автор багатьох церков у Східній Галичині. Похований на комунальному цвинтарі міста Цешин (сектор 3, ряд 12, могила № 19).
Галерея
- Романська ротонда св. Миколая
- Вежа П'ястів
- Театр ім. Адама Міцкевича
- Готель на площі Ринок
- Біля чеського кордону під Замковою горою
- Кам'яниця на вул. Глибокій
- Цешинський ринок
- вул. Глибока
- Монастирський комплекс сестер Ельжбетанок
- Парафіальна церква Св. Марії Магдалини
- Парафіальна церква Св. Марії Магдалини
- Церква Ісуса
- Фігура Св. Флоріана на Ринку
- Церква Боніфратрів
- Міський герб
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- https://www.cieszyn.pl/urzad-miejski/pages/330,miasta-partnerskie
- Wawreczka et al 1999.… — S. 13.
- Wawreczka et al 1999.… — S. 10.
- Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.], Troppau 1912.
- Парнікоза, Іван. Краків для українця. Частина 4. Під крилами білого орла: 1924-1939. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 27.08.2020.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Місце поховання Лева Левицького. facebook.com. Facebook. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Henryk Wawreczka, Janusz Spyra, Mariusz Makowski Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích — Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. — Nebory, Třinec: Wart, 1999. — 178 s. — . (пол.)(чеськ.)
- Edward Długajczyk Tajny front na granicy cieszyńskiej. Wywiad i dywersja w latach 1919-1939. — Katowice: Śląsk, 1993. — 284 s. — . (пол.)
- Dzieje Cieszyna od pradziejów do czasów współczesnych: praca zbiorowa / pod red. Idziego Panica. — T. 1: Dzieje Cieszyna od zarania do schyłku średniowiecza (1528) / Idzi Panic; przy współpracy Bogusława Czechowicza, Aleksandra Dordy, Zofii Jagosz-Zarzyckiej, Wiesława Kusia, Bożeny Małachowskiej i Janusza Spyry. — T. 2: Cieszyn w czasach nowożytnych 1528-1848 / Wacław Gojniczek, Janusz Spyra; przy współpracy Marzeny Bogus, Jerzego Gorzelika i Ireny Kwaśny. — T. 3: Cieszyn od Wiosny Ludów do III Rzeczypospolitej / Marzena Bogus, Łucja Dawid, Wacław Gojniczek, Stefan Król, Irena Kwaśny, Michael Morys-Twarowski, Krzysztof Nowak, Idzi Panic, Janusz Spyra. — Wyd. 2. — Cieszyn: Książnica Cieszyńska, 2010. — 3 t. (408 s., 474 s., 775 s.) — . (пол.)
- Juliusz Roger Pieśni ludu polskiego w Górnym Szląsku z muzyką. — Wrocław: A. Hepner, 1863. — 272 s. (пол.)
- Wincenty Ogrodziński Dzieje Dzielnicy Śląskiej «Sokoła». — Katowice: Związek Towarzystw Gimnastycznych «Sokół» w Polsce, 1937. — 266 s.(пол.)
- Jerzy Szczurek Z wielkich dni Śląska Cieszyńskiego. T. 5, O milicjach ludowych w latach 1918—1920. — Cieszyn: Nakładem Grupy Związku Powstańców Śląskich w Cieszynie, 1933. — 145 s.(пол.)
- Tomasz Strzyżewski Wielka księga cenzury PRL w dokumentach. — Warszawa: Prohibita, 2015. — S. 223—224. — .(пол.)
Посилання
- Цешин // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Oficjalny serwis informacyjny miasta Cieszyn (пол.)
- (пол.)
- (пол.)
- Urząd Miejski w Cieszynie [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Muzeum Śląska Cieszyńskiego w Cieszynie (пол.)
- Tramwaje w Cieszynie 1911—1921 (пол.)
- Historia Żydów w Cieszynie (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce shin pol Cieszyn nim Teschen chesk Tesin misto v Polshi u Ceshinskomu poviti Silezkogo voyevodstva Roztashovane na pivdni krayini Naselennya 36 109 meshkanciv 2004 Ceshin lezhit na richci Olza pritoci Oderu navproti mista Cheskij Teshin Cesky Tesin Ceshin Cieszyn gerb praporOsnovni dani49 45 pn sh 18 38 sh d 49 750 pn sh 18 633 sh d 49 750 18 633 Koordinati 49 45 pn sh 18 38 sh d 49 750 pn sh 18 633 sh d 49 750 18 633 Krayina PolshaRegion Silezke voyevodstvoStolicya dlya Teshinske knyazivstvo Ceshinskij povit i dMezhuye z susidni nas punktiCheskij Teshin d Gmina Gazhlyah Gmina Goleshuv Gmina Dembovec Deviz Amore et non doloreZasnovano 1155Plosha 28 69 km Naselennya 36248 2011 Visota NRM 378 5 mVodojma Olza Bobrowka d dMista pobratimi Lyucern Rozhnyava 2 Cheskij Teshin 2 Genk 2 Puck 2 d 2 Balchik 2 Telefonnij kod 48 33Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv SCIGeoNames 3101321OSM r2816525 RSIMC 0924158Poshtovi indeksi 43 400 Miska vlada Mer mista Bogdan Vojceh FicekVebsajt cieszyn pl Mapa Ceshin u Vikishovishi Rozdilene misto Ceshin livoruch richka Olza ta Cheski Teshin pravoruch Misto rozmishene v serci istorichnogo regionu Teshinska Sileziya Do kincya Pershoyi svitovoyi vijni 1918 buv stoliceyu Ceshinskogo gercogstva U 1920 Teshinska Sileziya bula podilena mizh dvoma novostvorenimi derzhavami Polsheyu i Chehoslovachchinoyu Neveliki zahidni peredmistya Teshina vidijshli do Chehoslovachchini yak nove misto Cheskij Teshin Velika istorichna chastina mista vidijshla do Polshi yak Ceshin U misti ye osoblivosti zabudovi yak polskoyi tak i avstrijskoyi Cherez dekilka velikih pozhezh i podalshih rekonstrukcij vitrimanih v stili kincya 18 go storichchya malovniche stare misto inodi nazivayut Malenkim Vidnem Chogo varti reshtki starodavnogo zamku kvadratna vezha XII go stolittya i kaplicya v romanskomu stili 10 go stolittya yaka zobrazhena na 20 zlotovij banknoti NazvaCeshin pol Cieszyn Teshin chesk Tesin lat Tessin Teshen nim Teschen IstoriyaDokladnishe Ceshinske gercogstvo Istoriya Ceshina bere svij pochatok z IX stolittya i pov yazana z mistom slov yanskogo plemeni Golenshice U 1290 roci zemli Osvencima ta Ceshina buli ob yednani v Ceshinske gercogstvo pid pravlinnyam dinastiyi P yastiv yake faktichno proisnuvalo do 1918 roku U 1653 roku knyazivstvo vidijshlo do avstrijskoyi dinastiyi Gabsburgiv U 1742 roci pislya Pershoyi silezkoyi vijni bilsha chastina Sileziyi perejshla do Prussiyi ale Ceshin zalishivsya pid Avstrijskim kontrolem yak chastina Avstrijskoyi Sileziyi U 1804 roci Ceshinske gercogstvo stalo chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi a z 1867 chastinoyu Avstro Ugorshini Teshin buv stoliceyu Ceshinskogo gercogstva U Teshin priyizdili Mariya Tereziya i Fridrih II pri pidpisanni 13 travnya 1779 yakij pripinyav Teshin buv vidomij religijnoyu i kulturnoyu riznomanitnistyu mayuchi nimecku polsku yevrejsku i chesku gromadu Bula takozh mala ale vplivova ugorska gromada sho ohoplyuvala zdebilshogo oficeriv i posadovciv Zgidno z avstrijskim perepisom 1910 roku misto malo 22 489 meshkanciv z nih 13 254 61 5 buli nimeckomovni 6 832 31 7 polskomovni i 1 437 6 7 cheskomovni Yevreyam ne dozvolyalosya nazivati ridnoyu movoyu yidish tomu bilshist z nih vvazhalis nimeckomovnimi Najchiselnishimi religijnimi gromadami buli katoliki 15 138 67 3 protestanti 5 174 23 ta yudeyi z 2 112 9 4 Pislya rozpadu Avstro Ugorshini 5 listopada 1918 roku Nacionalna rada Teshinskogo gercogstva pol Rada Narodowa Ksiestwa Cieszynskiego pidpisala dogovir z cheskim miscevim uryadom chesk Narodni vybor pro Slezsko pro rozpodil Teshinskoyi Sileziyi Oblast bula vazhliva dlya Chehiyi bo mistila zaliznicyu sho spoluchala Chesku Sileziyu zi Slovachchinoyu Koshice Boguminska zaliznicya bula odniyeyu z dvoh zaliznic yaki pov yazali cheski provinciyi iz Slovachchinoyu u toj chas Oblast bagata na kam yane vugillya Bagato vazhlivih vugilnih shaht i metalurgijnih zavodiv bulo tam 23 sichnya 1919 roku Chehoslovachchina vvela vijska v Teshinsku oblast i zajnyala yiyi Lishe 3 lyutogo sutichka pripinilasya V lipni 1920 zgidno dogovoru Spa misto bulo podileno zalishivshi veliku polsku menshinu na chehoslovackij storoni Z polskoyi chastini Teshinskoyi Sileziyi bulo utvorene Silezke voyevodstvo sho ohoplyuvalo Ceshinskij povit zahidnu chastinu Belskogo povitu i zahidnu chastinu mista Belsko Byala Iz chehoslovackoyi chastini utvorivsya Moravo Silezkij kraj yakij ohoplyuvav Karvinskij okres shidni chastini Fridek Mistek ta Ostrava Misto bulo podileno v lipni 1920 za sistemi Versalskih ugod zalishivshi veliku na chehoslovackij storoni Neveliki zahidni peredmistya Teshinu stali Cheskim Teshinom v Chehiyi Obidva mista bulo ob yednano znovu v zhovtni 1938 koli Polsha aneksuvala Zaolzhya razom z Cheskim Teshinom chesk Cesky Tesin U 1939 vsya Teshinska Sileziya buv aneksovana nimeckimi vijskami i protyagom Drugoyi Svitovoyi vijni bula chastinoyu Nacistskoyi Nimechchini 3 travnya 1945 roku misto bulo zajnyate radyanskimi vijskami Pislya vijni kordon mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu bulo poverneno do stanu na 1920 V pislyavoyennij period Ceshin ne rozvivavsya tak samo dinamichno yak inshi mista v Sileziyi v osnovnomu vigotovlyayuchi produkciyu serednogo znachennya V Ceshini u 1920 1930 h rokiv isnuvali perepravi cherez richku Olza yakimi kursuvali kur yeri dostavki redagovanoyi ta vidanoyi u Prazi agitacijno propagandivnoyi literaturi OUN U Krakovi robotu krajovoyi ekzekutivi OUN po perepravlyannyu nacionalistichnoyi literaturi cherez Ceshin z Chehiyi vikonuvav oseredok sho skladavsya z M Klimishina Ya Karpincya ta L Zacnogo Literatura perepravlyalasya na Lviv Cherez ce polska policiya uvazhno stezhila za vsima ukrayincyami yaki z yavlyalisya v Ceshini U 1945 1991 rokah v misti rozmishuvalasya storozhova vezha armij prikordonnoyi ohoroni 16 travnya 1991 roku storozhova vezha perejshla v rozporyadzhennya prikordonnoyi sluzhbi yaku vikoristovuvali do 15 zhovtnya 2002 roku azh doki vona ne bula zrujnovana U 2007 roci pislya rozshirennya Shengenskoyi zoni polsko cheskij kordon v Ceshini bulo povnistyu vidkrito KulturaVid XIX stolittya Teshinska Sileziya bula vazhlivim centrom polskogo protestantizmu Nini u Ceshini provoditsya Ceshinskij litnij kinofestival odin z najvplivovishih kinofestivaliv u Polshi Ye takozh festival slovacko chesko polskogo filmu muzichnij festival Viva il Canto PromislovistCeshin vazhlivij centr elektromehanichnoyi promislovosti Misto takozh maye pidrozdil cukerkovoyi fabriki Olza Cieszyn de vidomij viroblyaye vafli i brovarnyu Brackie Golovne dzherelo pributku dlya bagatoh gromadyan torgivlya z susidnoyu Chehiyeyu i rozdribna torgivlya sho jde tranzitom cherez dva mosti cherez richku Olza do Cheskogo Teshinu Pam yatkiZamkova Gora pol Wzgorze Zamkowe vul Zamkova na nomu zokrema romanska rotonda sv Mikolaya pol Rotunda sw Mikolaja z XI stolittya gotichna Zamkova Vezha pol Wieza Zamkowa z XIV stolittya t zv Pyastovska vezha palac Gabsburgiv pol Palac Habsburgow z XIX stolittya fragmenti zamku pam yatki prirodi Parafiyalnij kostel sv Mariyi Magdalini pol Kosciol parafialny sw Marii Magdaleny pl Dominikanska kolis dominikanska cerkva odna z najstarishih u Ceshini gotichni elementi XIII XIV stolit perebudovanij pislya pozhezhi naprikinci XVIII stolittya barokovij dekor z XVIII stolittya Kostel sv Georgiya pol Kosciol sw Jerzego z kincya XIV pochatku XV stolittya Kostel sv Trijci pol Kosciol sw Trojcy pl Londzina piznorenesansnij z kincya XVI pochatku XVII stolittya z neogotichnoyu vezheyu Kompleks monastirya bonifratriv z cerkvoyu Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi pol Zespol klasztorny bonifratrow z kosciolem Wniebowziecia NMP z 1697 1714 rokiv perebudovanij u 1788 roci Kostel Isusa pol Kosciol Jezusowy pl Kostelna rozpochato budivnictvo u 1710 roci u 1750 roci dobudovano vezhu najbilsha Yevangelska cerkva Augsburzkogo virospovidannya u Polshi Kostel sv Hresta pol Kosciol sw Krzyza ojcow Franciszkanow vul Shershnika rozbudovanij u XVIII stolitti z gercogskoyi kaplici XVII stolittya barokovij dekor poryad franciskanskij monastir Monastir kostel ta shpital sester Elzhbetanok pol Klasztor kosciol i szpital siostr Elzbietanek velichnij arhitekturnij ansambl pochatku XX stolittya Zabudova ploshi Rinok kam yanici Ratusha pol Ratusz gotel Pid Brunatnim Olenem krinicya z figuroyu sv Floriana Stare misto zabudova vulic Glibokoyi Myennichoyi Starogo Targu Sejmovoyi Nove Misto Srutarskoyi pol ul Gleboka ul Miennicza Stary Targ ul Sejmowa ul Nowe Miasto ul Srutarska Zabudova vul Pshikopa pol ul Przykopa roztashovanoyi nad strumkom tak zvana Ceshinska Veneciya pol Cieszynska Wenecja Muzej Ceshinskoyi Sileziyi pol Muzeum Slaska Cieszynskiego u palaci Larishiv pol palac Larischow vul Regera najstarishij publichnij muzej na polskih zemlyah duzhe bagata ekspoziciya v tomu chisli gotichna figura Ceshinskoyi Madonni z 1375 roku sam budinok z kincya XVIII stolittya poryad zatishnij Park Miru pol Park Pokoju z lapidariyem u vnutrishnomu dvoriku varta uvagi kav yarnya Muzeum Krinicya Troh Brativ pol Studnia Trzech Braci vul Troh Brativ misce legendarnoyi zustrichi zasnovnikiv mista altanka XIX stolittya Starij ta novij Yevrejski cvintari pri vul Gazhlyaskij Bratska Zamkova Brovarnya pol Bracki Browar Zamkowy w Cieszynie vul Doyazdova postijno diyucha brovarnya z 1846 roku Teatr im Adama Mickevicha pol Teatr im Adama Mickiewicza pl Teatralna psevdobarokovij budinok u videnskomu stili pochatku XX stolittya Zabudova Verhnogo Rinku pol Zabudowania Gornego Rynku vul Kohanovskogo vul Garncarska i vul Visha Brama kam yanici v osnovnomu z kincya XIX pochatku XX stolittya Sadiba u Blogocicyah pol Dwor w Blogocicach vul Zheromskogo shlyahetska sadiba XVI XIX stolit Okrim togo u 1995 roci do reyestru pam yatok bulo vneseno urbanistichne planuvannya mista Ceshina DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 16865 3107 11735 2023 Zhinki 19383 2926 11555 4902 Razom 36248 6033 23290 6925Vidomi lyudiNarodilisya Richard Pajps amerikanskij istorik i avtor dekilkoh prac z istoriyi SRSR ta Rosiyi Pomerli Jozef Buzek 1873 1936 polskij ta galickij statistik ekonomist demograf yurist sociolog Pohovani Lev Levinskij ukrayinskij arhitektor avtor bagatoh cerkov u Shidnij Galichini Pohovanij na komunalnomu cvintari mista Ceshin sektor 3 ryad 12 mogila 19 GalereyaRomanska rotonda sv Mikolaya Vezha P yastiv Teatr im Adama Mickevicha Gotel na ploshi Rinok Bilya cheskogo kordonu pid Zamkovoyu goroyu Kam yanicya na vul Glibokij Ceshinskij rinok vul Gliboka Monastirskij kompleks sester Elzhbetanok Parafialna cerkva Sv Mariyi Magdalini Parafialna cerkva Sv Mariyi Magdalini Cerkva Isusa Figura Sv Floriana na Rinku Cerkva Bonifratriv Miskij gerbPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 https www cieszyn pl urzad miejski pages 330 miasta partnerskie Wawreczka et al 1999 S 13 Wawreczka et al 1999 S 10 Ludwig Patryn ed Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in Schlesien 8 travnya 2008 u Wayback Machine Troppau 1912 Parnikoza Ivan Krakiv dlya ukrayincya Chastina 4 Pid krilami bilogo orla 1924 1939 Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Procitovano 27 08 2020 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Misce pohovannya Leva Levickogo facebook com Facebook Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaHenryk Wawreczka Janusz Spyra Mariusz Makowski Tesin Cesky Tesin na starych pohlednicich a fotografiich Cieszyn Czeski Cieszyn na starych widokowkach i fotografiach Nebory Trinec Wart 1999 178 s ISBN 80 238 4804 6 pol chesk Edward Dlugajczyk Tajny front na granicy cieszynskiej Wywiad i dywersja w latach 1919 1939 Katowice Slask 1993 284 s ISBN 83 85831 03 7 pol Dzieje Cieszyna od pradziejow do czasow wspolczesnych praca zbiorowa pod red Idziego Panica T 1 Dzieje Cieszyna od zarania do schylku sredniowiecza 1528 Idzi Panic przy wspolpracy Boguslawa Czechowicza Aleksandra Dordy Zofii Jagosz Zarzyckiej Wieslawa Kusia Bozeny Malachowskiej i Janusza Spyry T 2 Cieszyn w czasach nowozytnych 1528 1848 Waclaw Gojniczek Janusz Spyra przy wspolpracy Marzeny Bogus Jerzego Gorzelika i Ireny Kwasny T 3 Cieszyn od Wiosny Ludow do III Rzeczypospolitej Marzena Bogus Lucja Dawid Waclaw Gojniczek Stefan Krol Irena Kwasny Michael Morys Twarowski Krzysztof Nowak Idzi Panic Janusz Spyra Wyd 2 Cieszyn Ksiaznica Cieszynska 2010 3 t 408 s 474 s 775 s ISBN 978 83 927052 6 0 pol Juliusz Roger Piesni ludu polskiego w Gornym Szlasku z muzyka Wroclaw A Hepner 1863 272 s pol Wincenty Ogrodzinski Dzieje Dzielnicy Slaskiej Sokola Katowice Zwiazek Towarzystw Gimnastycznych Sokol w Polsce 1937 266 s pol Jerzy Szczurek Z wielkich dni Slaska Cieszynskiego T 5 O milicjach ludowych w latach 1918 1920 Cieszyn Nakladem Grupy Zwiazku Powstancow Slaskich w Cieszynie 1933 145 s pol Tomasz Strzyzewski Wielka ksiega cenzury PRL w dokumentach Warszawa Prohibita 2015 S 223 224 ISBN 978 83 61344 70 4 pol PosilannyaCeshin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficjalny serwis informacyjny miasta Cieszyn pol pol pol Urzad Miejski w Cieszynie 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine pol Muzeum Slaska Cieszynskiego w Cieszynie pol Tramwaje w Cieszynie 1911 1921 pol Historia Zydow w Cieszynie pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi