Fukomys damarensis | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Fukomys damarensis Ogilby, 1838 | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Cryptomys damarensis | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Fukomys damarensis (Дамарський землекоп) — вид гризунів родини землекопових. Вид був зареєстрований у західній частині Замбії, західному Зімбабве, Ботсвані (широко розповсюджений за винятком крайньої східної частини), центральній і північній Намібії і незначно в Північній Капській провінції ПАР. Проживає в напівпосушливих чагарниках, лісах, саванах, луках, пов'язаних з червоним піском Калахарі і піщаними ґрунтами. Річна кількість опадів, в районах, де проживає цей землекоп, становить близько 2-400 мм.
Морфологія
Морфометрія. Середня вага самців: 165 гр., самиць: 141 гр.
Опис. Кінцівки короткі і товсті, і стопи порівняно великі, з шкірястими підошвами. Голова конусоподібна з тупим, підковоподібним носом. Ніздрі близькі один до одного і розташовані прямо над видними поза ротовою порожниною різцями. Очі маленькі, блакитні, з потовщеними повіками і короткими віями. Шерсть коротка, густа і блискуча. Є клапоть білої шерсті на потилиці, також можуть бути серединноспинні та серединночеревні білі смуги. Вусові вібриси довгі, 1-2 см. Температура тіла 35,1 °C. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 4/4 = 20.
Поведінка
Підземний і денний вид. Соціальний, живе в колоніями, в яких в середньому близько 16 особин, але може бути до 41 осіб. Є єдина пара, яка дає потомство і колонія складається із цієї пари і її потомства. Колонія може давати до чотирьох виводків по 1-6 малюків на рік. Якщо самиця репродуктивного віку вмирає, колонія розсіюється. Середня тривалість покоління три роки. Води не п'є, а отримує всю необхідну вологу з їжі (рослини з їх підземними органами). Підземні зберігальні органи рослин (геофіти) мають вміст вологи 77-80%, а багато цибулин і бульб мають високий коефіцієнт засвоюваності (85-95%). F. damarensis отримує необхідні мінерали (такі як кальцій, магній і фосфати) від геофітів, які особливо багаті цими мінералами. Система тунелів містить розгалужену сітку неглибоких ходів (глибиною 5-25 см) і кілька глибоких тунелів (бл. 1,5 м), що ведуть до гніздової камери (близько 25-30 см в діаметрі; на відстані до 2,5 м під землею) з, принаймні, 2 входами. Колонія займає одну територію протягом багатьох років (більше шести), тому тунелі діаметром 65 — 75 см, можуть мати загальну довжину понад 1 км. Система нір повністю ізольована від поверхні, створюючи унікальний мікроклімат з помірною температурою (20 °C взимку і 30 °C влітку), вмістом кисню 19.9-20.4% O2, вмістом вуглекислого газу 0.4-6.0% СО2 з вологістю 95%. F. damarensis знаходяться в небезпеці від хижаків під час формування пагорбів. Кротяча змія (Pseudaspis cana) виявляє нещодавно викинутий ґрунт. Кротяча змія проштовхується головою в ґрунт, чекає переміщення Дамарського землекопа під землею, а потім захоплює тварину ззаду, стискає, і вбиває її. Кобра (Naja naja) також входить до відкритих отворів і розривів у тунелях F. damarensis. Дамарські землекопи, що відділяються від колонії уразливі для сови і дрібних хижаків, таких як каракал (Caracal caracal), плямистої гієни (Crocuta crocuta), чепрачного шакала (Canis mesomelas), і стрункого мангуста (Galerella sanguinea).
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=74-78.
Загрози та охорона
Серйозних загроз для виду нема. Зустрічається в багатьох природоохоронних областях у всьому діапазоні поширення.
Виноски
- Вебсайт МСОП
- Nigel C. Bennett and Jennifer U. M. Jarvis Cryptomys damarensis / Mammalian Species No. 756, 2004, pp. 1-5
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fukomys damarensis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Pidryad Yizhatcevidni Hystricomorpha Rodina Zemlekopovi Bathyergidae Rid Fukomys Vid F damarensis Binomialna nazva Fukomys damarensis Ogilby 1838 Sinonimi Cryptomys damarensis Posilannya Vikishovishe Fukomys damarensis MSOP 5753 NCBI 885580 Fukomys damarensis Damarskij zemlekop vid grizuniv rodini zemlekopovih Vid buv zareyestrovanij u zahidnij chastini Zambiyi zahidnomu Zimbabve Botsvani shiroko rozpovsyudzhenij za vinyatkom krajnoyi shidnoyi chastini centralnij i pivnichnij Namibiyi i neznachno v Pivnichnij Kapskij provinciyi PAR Prozhivaye v napivposushlivih chagarnikah lisah savanah lukah pov yazanih z chervonim piskom Kalahari i pishanimi gruntami Richna kilkist opadiv v rajonah de prozhivaye cej zemlekop stanovit blizko 2 400 mm MorfologiyaMorfometriya Serednya vaga samciv 165 gr samic 141 gr Opis Kincivki korotki i tovsti i stopi porivnyano veliki z shkiryastimi pidoshvami Golova konusopodibna z tupim pidkovopodibnim nosom Nizdri blizki odin do odnogo i roztashovani pryamo nad vidnimi poza rotovoyu porozhninoyu rizcyami Ochi malenki blakitni z potovshenimi povikami i korotkimi viyami Sherst korotka gusta i bliskucha Ye klapot biloyi shersti na potilici takozh mozhut buti seredinnospinni ta seredinnocherevni bili smugi Vusovi vibrisi dovgi 1 2 sm Temperatura tila 35 1 C Zubna formula I 1 1 C 0 0 P 0 0 M 4 4 20 PovedinkaPidzemnij i dennij vid Socialnij zhive v koloniyami v yakih v serednomu blizko 16 osobin ale mozhe buti do 41 osib Ye yedina para yaka daye potomstvo i koloniya skladayetsya iz ciyeyi pari i yiyi potomstva Koloniya mozhe davati do chotiroh vivodkiv po 1 6 malyukiv na rik Yaksho samicya reproduktivnogo viku vmiraye koloniya rozsiyuyetsya Serednya trivalist pokolinnya tri roki Vodi ne p ye a otrimuye vsyu neobhidnu vologu z yizhi roslini z yih pidzemnimi organami Pidzemni zberigalni organi roslin geofiti mayut vmist vologi 77 80 a bagato cibulin i bulb mayut visokij koeficiyent zasvoyuvanosti 85 95 F damarensis otrimuye neobhidni minerali taki yak kalcij magnij i fosfati vid geofitiv yaki osoblivo bagati cimi mineralami Sistema tuneliv mistit rozgaluzhenu sitku neglibokih hodiv glibinoyu 5 25 sm i kilka glibokih tuneliv bl 1 5 m sho vedut do gnizdovoyi kameri blizko 25 30 sm v diametri na vidstani do 2 5 m pid zemleyu z prinajmni 2 vhodami Koloniya zajmaye odnu teritoriyu protyagom bagatoh rokiv bilshe shesti tomu tuneli diametrom 65 75 sm mozhut mati zagalnu dovzhinu ponad 1 km Sistema nir povnistyu izolovana vid poverhni stvoryuyuchi unikalnij mikroklimat z pomirnoyu temperaturoyu 20 C vzimku i 30 C vlitku vmistom kisnyu 19 9 20 4 O2 vmistom vuglekislogo gazu 0 4 6 0 SO2 z vologistyu 95 F damarensis znahodyatsya v nebezpeci vid hizhakiv pid chas formuvannya pagorbiv Krotyacha zmiya Pseudaspis cana viyavlyaye neshodavno vikinutij grunt Krotyacha zmiya proshtovhuyetsya golovoyu v grunt chekaye peremishennya Damarskogo zemlekopa pid zemleyu a potim zahoplyuye tvarinu zzadu stiskaye i vbivaye yiyi Kobra Naja naja takozh vhodit do vidkritih otvoriv i rozriviv u tunelyah F damarensis Damarski zemlekopi sho viddilyayutsya vid koloniyi urazlivi dlya sovi i dribnih hizhakiv takih yak karakal Caracal caracal plyamistoyi giyeni Crocuta crocuta cheprachnogo shakala Canis mesomelas i strunkogo mangusta Galerella sanguinea GenetikaKariotip harakterizuyetsya diployidnim chislom 2n 74 78 Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz dlya vidu nema Zustrichayetsya v bagatoh prirodoohoronnih oblastyah u vsomu diapazoni poshirennya VinoskiVebsajt MSOP Nigel C Bennett and Jennifer U M Jarvis Cryptomys damarensis Mammalian Species No 756 2004 pp 1 5 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi