Великий похід (кит.長征, трансліт.长征, латиніз.Chángzhēng) — легендарний похід армії китайських комуністів. Великий похід був загальним виходом комуністів із займаних позицій та підконтрольних територій, об'єднанням окремих комуністичних загонів та закріпленням в Особливому районі зі столицею в Яньані, який контролював .
До 1934 року гоміньданівські сили під керівництвом Чень Чена оточили комуністичні райони в Цзянсі та почали готуватись до масованої атаки. У квітні 11 дивізій атакували Центральний радянський район з півночі та після місяця боїв зайняли . Під загрозою опинився Жуйцзінь — столиця . У травні на засіданні секретаріату тимчасового Політбюро ЦК КПК було ухвалено рішення щодо перебазування основних сил з Центрального радянського району через загрозу з боку гоміньданівських військ.
Влітку 1934 року за рішенням Секретаріату ЦК КПК було створено «трійку» у складі , та Чжоу Еньлая для проведення всебічної підготовки до прориву оточення Центрального радянського району й евакуації ЦК КПК та уряду до більш безпечного району.
На початку липня Секретаріат ЦК КПК, Раднарком Центрального радянського уряду й Військово-революційний комітет віддали наказ 7-му армійському корпусу виступити на північ як «авангарду боротьби з Японією» і створити у провінціях Фуцзянь, Чжецзян, Цзянсі та Аньхой численні радянські опорні бази для відволікання сил Чан Кайші від Центрального радянського району. 7 липня 7-й армійський корпус залишив Жуйцзінь та вирушив на з'єднання з 10-ю армією Фан Чжиміня на межі провінцій Чжецзян, Цзянсі та Аньхой. Однак через свою малочисельність і нестачу боєприпасів він не зміг відволікти на себе гоміньданівські сили. На початку 1935 року 10-та армія була цілковито знищена, а Фан Чжимінь потрапив у полон та був страчений.
У першій декаді липня 1934 року 30 гоміньданівських дивізій почали наступ на Центральний радянський район з шести напрямків. і прийняли рішення про ведення на всіх напрямках позиційної війни, однак перевага противника в силі змусила частини Червоної армії відступати вглиб Центрального радянського району, зазнаючи важких втрат.
Забезпечення прориву з оточення
15 липня 1934 року було оприлюднено Маніфест робітничо-селянської Червоної армії Китаю про похід на Північ для відсічі Японії. Він був підписаний головою Центрального уряду Китайської Радянської Республіки Мао Цзедуном, його заступниками і , головою Військово-революційного комітету Чжу Де та його заступниками Чжоу Еньлаєм і . У маніфесті йшлося, що робітничо-селянська Червона армія Китаю, що відбиває п'яту каральну кампанію гоміньдану, відряджає на Північ для опору Японії передовий загін своїх військ. У зв'язку з війною проти Японії ставились такі завдання:
рішучо виступати проти розпродажу гоміньданівським урядом територіальних прав Китаю, протестувати проти китайсько-японських прямих перемовин, проти визнання лялькового Маньчжоу-го;
негайно оголосити про розрив дипломатичних відносин з Японією, анулювати всі укладені раніше секретні китайсько-японські угоди й договори; оголосити загальну мобілізацію всіх сухопутних, військово-морських та військово-повітряних сил для ведення війни з Японією;
озброїти весь народ країни, створити загони волонтерів і партизанів, які б узяли безпосередню участь у бойових діях проти Японії, надати підтримку добровольчій армії Північно-Східного Китаю та авангардному загону робітничо-селянської Червоної армії, який вирушав на Північ для боротьби з Японією;
конфіскувати всі капітали та власність японських розбійників і зрадників батьківщини; припинити платежі за всіма китайсько-японськими позиками;
усюди широко створювати масові народні антияпонські організації.
7 серпня за наказом Військово-революційного комітету 6-та армійська група 2-го фронту Червоної армії під проводом виступила у Західний похід з радянського району на межі Хунані й Цзянсі. У вересні активізувалась підготовка до перебазування з Жуйцзіня апарату ЦК КПК та Військово-революційного комітету, визначено маршрути руху — спершу в район провінції Хунань та західну частину провінції Хубей на з'єднання з 2-м і 6-м армійськими корпусами Червоної армії. Чжу Де, Чжоу Еньлай, і розробили накази та інструкції щодо порядку евакуації з Центрального радянського району та щодо дій частин Червоної армії, що залишались там. Одночасно Чжу Де та Чжоу Еньлай почали секретні перемовини з гуандунським губернатором , якого Чан Кайші призначив головнокомандувачем армією південного напрямку, про укладання перемир'я. На початку жовтня 1934 року Чжоу Еньлай відрядив двох своїх представників для перемовин з представниками Чень Цзітана, під час яких було досягнуто домовленості за такими пунктами:
негайне припинення воєнних дій та ворожого протистояння;
зняття блокади і встановлення свободи взаємного пересування;
обмін взаємною розвідувальною інформацією;
Червона армія отримує можливість у північній частині провінції Гуандун створити тиловий шпиталь;
з метою полегшення транспортних зв'язків обидві сторони відводять свої війська від передової на відстань 20 лі (10 км).
Ця угода відкривала для Червоної армії можливість успішного прориву першої лінії ворожого оточення Центрального радянського району.
Вихід Червоної армії з Центрального радянського району
ЦК КПК та Військово-революційний комітет ухвалили рішення про створення Бюро ЦК КПК на чолі з секретарем ЦК та командувачем військами для продовження роботи в Центральному радянському районі; після евакуації основного складу ЦК там залишались також 24-та дивізія Червоної армії та місцеві війська чисельністю понад 16 тисяч чоловік. Увечері 10 жовтня 1934 року ЦК КПК, Військово-революційний комітет і 1, 3, 5, 8 та 9-та армійські групи Червоної армії (разом 86 тисяч чоловік) залишили Жуйцзінь і вирушили до Західної Хунані. Попередньо Чжоу Еньлай організував вивчення маршруту руху колон, ремонт і зведення мостів на шляху прямування частин територією Центрального радянського району. 16 жовтня 1934 року основні частини Червоної армії переправились через річку Юду у південній частині провінції Цзянсі.
18 жовтня Чан Кайші, отримавши повідомлення про просування Червоної армії Центрального радянського району в західному напрямку, наказав , та Бай Чунсі посилити оборонні лінії на межі провінцій Гуандун і Цзянсі, в Хунані та на півночі Гуанчжоу. За даними розвідки Червоної армії, найслабшою ланкою в системі блокгаузів та оборонних ліній, зведених гоміньданівцями, була ділянка на кордоні провінцій Хунань-Гуандун-Гуансі, хоч і там були чотири добре укріплених оборонних пояси, розташованих на відстані 50-60 км один від одного.
Вночі 21 жовтня 1934 року війська 1-го і 3-го фронтів Червоної армії пройшли першу лінію блокади, й наступна колона залишила територію Центрального радянського району. Так розпочався Великий похід китайської Червоної армії.
Успішний прорив першої лінії оборони було здійснено на південному заході Цзянсі на ділянці, яку обороняла дивізія 1-ї гуандунської армії.
Подальший марш здійснювався в напрямку до кордону між провінціями Хунань і Цзянсі, де розташовувалась друга лінія укріплень, яку було прорвано військами 3-го фронту Червоної армії. Між тим війська 1-го фронту не змогли заволодіти посиленими гірськими перевалами та, відхилившись від визначеного маршруту, були змушені повернути назад і приєднатись до центральної колони.
Основній частині центральної колони завдяки форсованому маршу вдалось 13-15 листопада прорвати третю лінію гоміньданівських укріплень на ще не добудованій ділянці Ухань-Гуанчжоуської залізниці, який обороняли хунаньські війська.
На останньому етапі прориву частини Червоної армії зазнали від гомінданівських військ та авіації найбільш відчутних втрат (особливо на переправі через річку Сян, що розпочався 27 листопада й затягнувся до 1 грудня). З 80 з гаком тисяч чоловік залишилось 30 тисяч.
За два місяці після початку походу частинам Червоної армії удалось, подолавши понад 500 км важкодоступними гірськими шляхами, прорвати останню — четверту — смугу ворожих укріплень, які німецькі радники Чан Кайші вважали неприступними.
З 4 до 6 грудня просування Червоної армії відбувалось територією, населеною народністю мяо, яка ворожо ставилась до китайців. Місцеві жителі підпалювали будинки, в яких зупинялись на відпочинок підрозділи Червоної армії.
Суперечності у керівництві ЦК КПК
У першій декаді грудня серед керівників ЦК КПК — учасників походу почались серйозні суперечності з питання військової тактики й управління військами. Мао Цзедун, та розкритикували дії членів Військового комітету Бо Гу, Отто Брауна та Чжоу Еньлая з відбиття п'ятої каральної кампанії Гоміньдану та стиль керівництва походом. Вони запропонували Чжоу Еньлаю розробити план руху основної колони на Гуйчжоу, де місцеві війська були слабкими, з метою створення опорної радянської бази на кордоні Гуйчжоу та Сичуані.
12 грудня 1934 року на нараді в Тундао Чжоу Еньлай підтримав цю пропозицію, однак Отто Браун й Бо Гу наполягали на продовженні руху до Західної Хунані. 17 грудня Червона армія захопила Ліпін. 18 грудня Політбюро ЦК КПК ухвалило рішення відмовитись від плану створення радянського району в Західній Хунані й відійти до Гуйчжоу, дати військам відпочинок у районі Цзуньї. 1 січня 1935 року на нараді Політбюро ЦК КПК було прийнято рішення щодо виключення Отто Брауна зі складу Військового комітету за припущені ним помилки в керівництві бойовими діями.
Нарада в Цзуньї
Від Ліпіна центральна колона вирушила на Цзуньї та, здійснивши 300-кілометровий перехід, 7 січня 1935 року заволоділа цим великим торговим містом. Жителі Гуйчжоу радо приймали Червону армію. Поповнивши свої лави, зробивши значні запаси зброї, боєприпасів і продовольства, армія отримала можливість використовувати двотижневий відпочинок і підготуватись до продовження походу. Центральна колона Червоної армії в Цзуньї тепер налічувала близько 45 тисяч чоловік (з них лише 30 тисяч кадрових військ); весь склад допоміжних з'єднань був включений до складу бойових частин.
На розширеній нараді Політбюро ЦК КПК за участі командних і політичних кадрів Червоної армії та представників радянського уряду, що відбулось 7-8 січня 1935 року в Цзуньї, Мао Цзедун та його прибічники різко розкритикували військові плани походу, за розробку та здійснення яких були відповідальними члени Військового комітету (Бо Гу, Отто Браун і Чжоу Еньлай). Членів Військового комітету й особливо Отто Брауна критикували за авторитарні методи керівництва походом, що не враховували думку досвідчених воєначальників Червоної армії, за надто великий обоз. Чжоу Еньлай, який головував на нараді, визнав свої помилки й цілковито погодився з критикою.
Подальше керівництво походом перейшло до Мао Цзедуна, який зайняв пост головного політичного комісара Червоної армії та увійшов до складу Політбюро ЦК КПК. Чжу Де та Чжоу Еньлай поряд із Мао Цзедуном стали членами Військового комітету. Чжоу Еньлай залишився у складі Політбюро, а Бо Гу невдовзі був замінений на посту генерального секретаря ЦК КПК . У зв'язку з припиненням радіозв'язку з шанхайською радіостанцією, захопленою гоміньданівцями, до Москви був відряджений , якому було доручено інформувати Комінтерн про нараду в Цзуньї та про подальші плани походу. Йому вдалось дістатись столиці СРСР тільки в останній день роботи влітку 1935 року.
Переправа через Янцзи й Даду
Після відпочинку, поповнення й переформування в Цзуньї частини Червоної армії виступили на північ, щоб найкоротшим шляхом вийти до Янцзи, з'єднатись із 4-ю армійською групою, якою керував та яка базувалась у радянському районі провінції Сичуань. Однак Чан Кайші, незважаючи на суперечки з сичуаньськими мілітаристами, зумів перекинути свої війська (безпосередній командувач — ) до Сичані й переніс свою ставку до Чунціна, щоб не допустити Червону армію до цієї провінції. Йому вдалось створити суцільні заслони на шляхах просування військ 1-го та 3-го фронтів Червоної армії, які були змушені, не досягнувши Янцзи, повернутись до Цзуньї, дорогою розгромивши частини гуйчжоуських військ, що їх переслідували. Упродовж березня-квітня 1935 року центральна армійська група безупинно йшла на захід через південну частину провінції Гуйчжоу та східну частину провінції Юньнань, прагнучи вийти до переправи через Янцзи в її верхів'ї. Переслідувана гоміньданівськими й гуйчжоуськими військами, на неї постійно налітала ворожа авіація.
На нараді відповідальних працівників ЦК КПК 10 березня 1935 року була створена керівна трійка, відповідальна за похід, у складі Мао Цзедуна, Чжоу Еньлая та . Чжоу Еньлай все ще керував військовими аспектами походу; до нього стікалась вся інформація про противника й дії різних підрозділів Червоної армії.
Чан Кайші 24 березня переніс свою ставку до Гуйяна. Підрозділи Червоної армії, обійшовши Гуйян, захопили на околиці міста гоміньданівський аеродром та знищили ворожі літаки й устаткування. Щоб не зазнати втрат від безперервних бомбардувань з повітря центральна колона Червоної армії просувалась до річки Цзіньша (верхня течія Янцзи) в основному ночами, змушена часто змінювати напрямок руху через гірську місцевість. Хоч усі засоби переправи через річку було знищено гоміньданівськими військами, , уродженець Сичуані, який чудово знав місцеві умови, зумів організувати переправу на інший берег через бурхливу гірську річку завширшки близько 210 м. Переправа зайняла майже тиждень і завершилась 3 травня 1935 року. У той час на південному березі з'явились гоміньданівські війська. Чан Кайші 10 травня переніс свою ставку з Гуйяна до столиці провінції Юньнань, міста Куньмін.
Подальший шлях центральної колони Червоної армії проходив через райони провінції Сичуань, де проживала народність . Завдяки Червоній армії вдалось установити дружні відносини з місцевим населенням і просунутись на північ, де вона мала подолати іншу потужну водну перешкоду — річку (притока Цзіньши). Чан Кайші, який прагнув не припустити вступу Червоної армії до Сичуані, наказав перекинути значні з'єднання юньнаньських і сичуаньських військ на східний берег річки Даду, знищити всі засоби, приатні для переправи, й посилити бомбардування колон Червоної армії з повітря.
29 травня 1935 року авангард Червоної армії переправився . В офіційній історіографії цей епізод змальовано так: «Дерев'яний настил мосту був уже на дві третини розібраний противником, а решта — облита керосином і підпалена. Відновивши міст, центральна колона Червоної армії переправилась через Даду, незважаючи на постійне повітряне бомбардування».
В радянському районі Сичуань-Сікан
Створивши великі заслони, Чан Кайші змусив Червону армію здійснити обхідний маневр. За три тижні, подолавши снігові гірські хребти й болота на кордоні з Тибетом, вона вийшла на з'єднання з 4-ю армійською групою Червоної армії в Моугуні (Західна Сичуань). Через труднощі високогірного переходу, хвороби жителів півдня, які не звикли до морозів, нестачу їжі, а також через постійні сутички з загонами ворожих до китайців місцевих жителів, армійська група 1-го фронту Червоної армії, що прибула в Моугун, налічувала лише близько 20 тисяч чоловік.
15 червня 1935 року Мао Цзедун, а також Сян Ін, Чжан Готао, Чжоу Еньлай і Ван Цзясян випустили Заклик до рішучих засуджень захоплення Японією Північного Китаю та зради батьківщини з боку Чан Кайші.
29 червня ЦК КПК постановив активізувати антияпонську пропаганду у військах, в тому числі й серед військ противника у зайнятих гоміньданом районах.
Керівництво 4-м армійським угрупуванням зовсім не радо зустріло прихід центральної колони Червоної армії. На засіданні Політбюро ЦК КПК, що відбулось 28 червня 1935 року, у своєму виступі зробив основний наголос на необхідності зміцнення й розширення опорної радянської бази Сичуань-Сікан. Мао Цзедун та інші учасники наради вважали прикордонний район Сичуань-Сікан тимчасовою базою, звідки після відпочинку слід було продовжувати рухатись на північ, до Ганьсу-Шеньсі. На засіданні було вирішено провести реорганізацію Червоної армії: центральна армійська колона була офіційно названа 1-ю фронтовою армією, а 4-та армійська група перейменована на 4-ту фронтову армію. Генеральним політкомісаром об'єднаних фронтів Червоної армії було призначено , головнокомандувачем — Чжу Де. Чжоу Еньлай до того часу важко захворів і не здіймався з ношей, на яких його несли бійці.
За два місяці перебування у прикордонному районі Сичуань-Сікан частин обох фронтів червоної армії взаємовідносини між ними помітно погіршились через труднощі із розміщенням і постачанням військ, а також через особисті суперечки між Чжан Готао й Мао Цзедуном. Учасники походу не могли дістати солі, збирали недозрілі зерна ячменю та інших злаків, кору дерев, різні корінці. Місцеве населення (, ), що займалось високогірним землеробством і скотарством, здавна ворожо ставилось до китайців. Окрім того, через нестачу провізії червоноармійці займались реквізицією продовольства у «притиснутих нацменшин», забираючи худобу, зерно, овочі, рис, олію. Тому місцеве населення залишало свої домівки за наближення будь-яких китайських військ, забираючи все, що можна було унести з продовольства й домашнього приладдя.
За рішенням, ухваленим на нараді в Лянхекоу, об'єднана Червона армія з кінця червня 1935 року почала просуватись на північ. У перших числах серпня в Маоергає відбулось засідання Політбюро ЦК КПК, яке ухвалило рішення йти до Ганьсу-Шеньсі для ведення війни на два фронти: проти гоміньданівської реакції та проти японської агресії. Таким чином, висунуте ще у Цзянсі гасло боротьби з Японією, що мало за тих умов пропагандистський характер, набував реального відображення у військових планах КПК та радянського уряду.
Розділення на дві колони
В липні 1935 року Генеральним штабом об'єднаної Червоної армії було прийнято рішення про розділення армії на дві похідні колони, які, рухаючись різними паралельними маршрутам, мали знову об'єднатись у провінції Ганьсу. Ліва, або західна, колона під командуванням Чжу Де та складалась із головних сил 4-го фронту Червоної армії. При ній розміщувався Генштаб. Колона мала пройти через широке трав'янисте плоскогір'я, що утворює водорозділ між басейнами річок Янцзи та Хуанхе, а потім повернути до головного міста провінції Ганьсу — Ланьчжоу. Права, чи східна, колона у складі частин 1-го фронту під командою й , з якою йшли Мао Цзедун, Чжоу Еньлай та інші члени радянського уряду й ЦК КПК, а також , мала просуватись східним краєм цього ж плоскогір'я та, переваливши через низку засніжених гірських хребтів, також вступити до Ганьсу. Зв'язок між колонами мав підтримуватись по радіо. Шлях правої колони проходив абсолютно безлюдною болотяною місцевістю на висоті близько 4000 м. Незважаючи на літній період, у тих місцях упродовж дня кілька разів починав лити холодний дощ, а ночами випадав сніг. Запаси продовольства швидко закінчились, доводилось пити сиру болотну воду, оскільки не було ані дерев, ані чагарників, щоб розпалити вогонь. В результаті багато хто захворів на дизентерію та черевний тиф. Досягнувши передгір'я Мвньшаньського хребта, війська, перш ніж почати сходження на гірський перевал, зупинились у містечку , щоб перепочити й поповнити запаси провіанту.
Ліва колона та Чжу Де також відчувала значні труднощі. Не зумівши подолати бурхливі річки, вона була змушена через нестачу продовольства повернутись назад, передавши наказ про повернення і правій колоні. Однак частини 1-го фронту Червоної армії, що прямували у правій колоні, не підкорились наказу , й під проводом Мао Цзедуна та Чжоу Еньлая продовжили намічений раніше марш. Підрозділи ж 4-ї фронтової армії, що брали участь у русі правої колони під командуванням Сюй Сянцяня, підкорюючись наказу , повернули назад та в районі Маоергая з'єднались із лівою колоною.
Розкол між Чжан Готао та Мао Цзедуном
Коли війська лівої колони повернулись до району Маоергая, сформував там паралельний Центральний комітет партії та, не звертаючи уваги на протести низки членів ЦК КПК (Чжу Де, й інших), повів свої війська назад на південь, до провінції Сікан, зазнаючи при цьому важких втрат.
8 вересня в Асі, в будинку ще хворого Чжоу Еньлая відбулась нарада керівництва 1-го фронту Червоної армії, чисельність якого до того часу становила 9-12 тисяч чоловік. 12 вересня 1935 року в містечку Ецзе (провінція Ганьсу) відбулась розширена нарада ЦК КПК, що засудила розкольницьку діяльність Чжан Готао. Командувачем 1-м фронтом був призначений , політкомісаром — Мао Цзедун, начальником політуправління — . Було створено об'єднане військове керівництво з п'яти чоловік (Мао Цзедун, Чжоу Еньлай, , та Лінь Бяо) й комітет з комплектування та переформування військ (, Є Цзяньїн, , та ). 22 вересня на нараді командування, що відбувалась у містечку Хадабу під головуванням Мао Цзедуна, було вирішено прямувати до північної Шеньсі, де з'єднатись із місцевими частинами Лю Чжиданя й посилити радянську базу, що там існувала.
Через гори та сніги
Подальший похід проходив під гаслом боротьби проти Японії, у зв'язку з чим 1-й фронт Червоної армії почав називатись Антияпонським авангардом. Його шлях пролягав через сніжний хребет Міньшань на кордоні Сичуані й Ганьсу, де довелось вести бої з місцевими військами мусульманських мілітаристів з родини Ма, які співпрацювали з гоміньданом. Потім колона повернула на північний захід, і під Міньсянем зустрілась із військами 25-го корпусу Червоної армії під командуванням Сюй Хайдуна (укомплектований переважно молоддю, він іменувався «піонерським»). Після з'єднання у Міньсяні 25-й корпус Сюй Хайдуна йшов у авангарді армії 1-го фронту, відбиваючи атаки кавалерії мусульманського генерала Ма Хунбіна.
У провінції Шеньсі, куди прямувала Червона армія 1-го фронту, дислокувалась 50-тисячна Північно-східна армія маршала та 17-та армія Північно-західних військ губернатора Шеньсі генерала . Незважаючи на накази Чан Кайші, вони не вели активних бойових дій проти радянського району й частин Червоної армії.
26 вересня 1935 року Чан Кайші прилетів у Сіань та започаткував там Північно-західний штаб зі знищення комуністів. Себе він призначив головнокомандувачем військами провінцій Шеньсі, Ганьсу, Нінся, Цинхай та Шаньсі, а маршала — своїм заступником і виконувачем обов'язків начальника штабу.
Завершення походу основної колони
В середині жовтня 1935 року війська 1-го фронту провели свій останній бій з противником на самому кордоні радянського району Північної Шеньсі, де їм перетнула шлях кавалерійська бригада 17-ї армії Ян Хучена. За два дні вони дістались міста , одного з центрів радянського району Північної Шеньсі, де відбулась їхня зустріч з командиром 15-го корпусу Червоної армії Лю Чжиданем.
У Баоані штабна та обозна колони 1-го фронту відокремились від бойових частин і вирушили до , повітове місто північної Шеньсі, де перебували радянська адміністрація та місцевий партком КПК.
20 жовтня 1935 року, рівно за рік після прориву блокади у Цзянсі, Червона армія завершила у Ваяобао свій історичний Великий похід. Її чисельність до завершення походу становила не більше 7-8 тисяч чоловік, серед них тільки 4 тисячі учасників походу, які виступили з Центрального радянського району до Цзянсі. Червона армія пройшла із безперервними боями понад 10 тисяч кілометрів, перетнула 12 провінцій, подолала 18 гірських гряд, форсувала 24 великі річки та болота.
Доля колони Чжан Готао
У червні 1936 року до району Ганьцзи (провінція Сікан), куди відступили війська 4-го фронту під командуванням , прийшли війська 2-го фронту під проводом й . Прорвавши в листопаді 1935 року блокаду гоміньданівців навколо радянського району Хунань-Хубей-Сичуань-Гуйчжоу, вони за рішенням ЦК КПК вирушили через провінції Гуйчжоу та Юньнань на північний захід Китаю. Їм удалось переконати Чжан Готао продовжити похід уцілілих військ 4-го фронту на північний захід, на з'єднання з військами 1-го фронту.
В середині жовтня 1936 року сформував із військ 4-го фронту Червоної армії так звану «армію західного напрямку» чисельністю в 20 тисяч чоловік та повів її всупереч рішенню ЦК КПК на захід, до провінції Сіньцзян. Цей новий акт сепаратистських дій Чжан Готао завдав величезних збитків Червоній армії. Армія західного напрямку Чжан Готао була оточена військами в районі Гаотайцзі (провінція Ганьсу) й цілковито розгромлена. Тільки невеликій групі (800 чоловік) особового складу вдалось, зрештою, прорватись у Сіньцзян.
Друга частина військ 4-го фронту та війська 2-го фронту після важких боїв у жовтні-листопаді 1936 року все ж прорвались до радянського району Шеньсі-Ганьсу, де з'єднались із головними силами Червоної армії. На цьому завершився Великий похід Червоної армії Китаю.
Примітки
Ling N. Tibetan Sourcebook. Hong Kong: Union Research Institute, 1964, p.447-448.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий похід китайських комуністів
Velikij pohid kit 長征 translit 长征 latiniz Changzheng legendarnij pohid armiyi kitajskih komunistiv Velikij pohid buv zagalnim vihodom komunistiv iz zajmanih pozicij ta pidkontrolnih teritorij ob yednannyam okremih komunistichnih zagoniv ta zakriplennyam v Osoblivomu rajoni zi stoliceyu v Yanani yakij kontrolyuvav Velikij pohid kitajskih komunistiv Gromadyanska vijna v Kitayi Data Zhovten 1934 zhovten 1936 Misce Respublika Kitaj Rezultat Storoni Gomindan Komunistichna partiya Kitayu Komanduvachi Chan Kajshi Mao CzedunPrichiniDo 1934 roku gomindanivski sili pid kerivnictvom Chen Chena otochili komunistichni rajoni v Czyansi ta pochali gotuvatis do masovanoyi ataki U kvitni 11 divizij atakuvali Centralnij radyanskij rajon z pivnochi ta pislya misyacya boyiv zajnyali Pid zagrozoyu opinivsya Zhujczin stolicya U travni na zasidanni sekretariatu timchasovogo Politbyuro CK KPK bulo uhvaleno rishennya shodo perebazuvannya osnovnih sil z Centralnogo radyanskogo rajonu cherez zagrozu z boku gomindanivskih vijsk Vlitku 1934 roku za rishennyam Sekretariatu CK KPK bulo stvoreno trijku u skladi ta Chzhou Enlaya dlya provedennya vsebichnoyi pidgotovki do prorivu otochennya Centralnogo radyanskogo rajonu j evakuaciyi CK KPK ta uryadu do bilsh bezpechnogo rajonu Na pochatku lipnya Sekretariat CK KPK Radnarkom Centralnogo radyanskogo uryadu j Vijskovo revolyucijnij komitet viddali nakaz 7 mu armijskomu korpusu vistupiti na pivnich yak avangardu borotbi z Yaponiyeyu i stvoriti u provinciyah Fuczyan Chzheczyan Czyansi ta Anhoj chislenni radyanski oporni bazi dlya vidvolikannya sil Chan Kajshi vid Centralnogo radyanskogo rajonu 7 lipnya 7 j armijskij korpus zalishiv Zhujczin ta virushiv na z yednannya z 10 yu armiyeyu Fan Chzhiminya na mezhi provincij Chzheczyan Czyansi ta Anhoj Odnak cherez svoyu malochiselnist i nestachu boyepripasiv vin ne zmig vidvolikti na sebe gomindanivski sili Na pochatku 1935 roku 10 ta armiya bula cilkovito znishena a Fan Chzhimin potrapiv u polon ta buv strachenij U pershij dekadi lipnya 1934 roku 30 gomindanivskih divizij pochali nastup na Centralnij radyanskij rajon z shesti napryamkiv i prijnyali rishennya pro vedennya na vsih napryamkah pozicijnoyi vijni odnak perevaga protivnika v sili zmusila chastini Chervonoyi armiyi vidstupati vglib Centralnogo radyanskogo rajonu zaznayuchi vazhkih vtrat Zabezpechennya prorivu z otochennya15 lipnya 1934 roku bulo oprilyudneno Manifest robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi Kitayu pro pohid na Pivnich dlya vidsichi Yaponiyi Vin buv pidpisanij golovoyu Centralnogo uryadu Kitajskoyi Radyanskoyi Respubliki Mao Czedunom jogo zastupnikami i golovoyu Vijskovo revolyucijnogo komitetu Chzhu De ta jogo zastupnikami Chzhou Enlayem i U manifesti jshlosya sho robitnicho selyanska Chervona armiya Kitayu sho vidbivaye p yatu karalnu kampaniyu gomindanu vidryadzhaye na Pivnich dlya oporu Yaponiyi peredovij zagin svoyih vijsk U zv yazku z vijnoyu proti Yaponiyi stavilis taki zavdannya rishucho vistupati proti rozprodazhu gomindanivskim uryadom teritorialnih prav Kitayu protestuvati proti kitajsko yaponskih pryamih peremovin proti viznannya lyalkovogo Manchzhou go negajno ogolositi pro rozriv diplomatichnih vidnosin z Yaponiyeyu anulyuvati vsi ukladeni ranishe sekretni kitajsko yaponski ugodi j dogovori ogolositi zagalnu mobilizaciyu vsih suhoputnih vijskovo morskih ta vijskovo povitryanih sil dlya vedennya vijni z Yaponiyeyu ozbroyiti ves narod krayini stvoriti zagoni volonteriv i partizaniv yaki b uzyali bezposerednyu uchast u bojovih diyah proti Yaponiyi nadati pidtrimku dobrovolchij armiyi Pivnichno Shidnogo Kitayu ta avangardnomu zagonu robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi yakij virushav na Pivnich dlya borotbi z Yaponiyeyu konfiskuvati vsi kapitali ta vlasnist yaponskih rozbijnikiv i zradnikiv batkivshini pripiniti platezhi za vsima kitajsko yaponskimi pozikami usyudi shiroko stvoryuvati masovi narodni antiyaponski organizaciyi 7 serpnya za nakazom Vijskovo revolyucijnogo komitetu 6 ta armijska grupa 2 go frontu Chervonoyi armiyi pid provodom vistupila u Zahidnij pohid z radyanskogo rajonu na mezhi Hunani j Czyansi U veresni aktivizuvalas pidgotovka do perebazuvannya z Zhujczinya aparatu CK KPK ta Vijskovo revolyucijnogo komitetu viznacheno marshruti ruhu spershu v rajon provinciyi Hunan ta zahidnu chastinu provinciyi Hubej na z yednannya z 2 m i 6 m armijskimi korpusami Chervonoyi armiyi Chzhu De Chzhou Enlaj i rozrobili nakazi ta instrukciyi shodo poryadku evakuaciyi z Centralnogo radyanskogo rajonu ta shodo dij chastin Chervonoyi armiyi sho zalishalis tam Odnochasno Chzhu De ta Chzhou Enlaj pochali sekretni peremovini z guandunskim gubernatorom yakogo Chan Kajshi priznachiv golovnokomanduvachem armiyeyu pivdennogo napryamku pro ukladannya peremir ya Na pochatku zhovtnya 1934 roku Chzhou Enlaj vidryadiv dvoh svoyih predstavnikiv dlya peremovin z predstavnikami Chen Czitana pid chas yakih bulo dosyagnuto domovlenosti za takimi punktami negajne pripinennya voyennih dij ta vorozhogo protistoyannya znyattya blokadi i vstanovlennya svobodi vzayemnogo peresuvannya obmin vzayemnoyu rozviduvalnoyu informaciyeyu Chervona armiya otrimuye mozhlivist u pivnichnij chastini provinciyi Guandun stvoriti tilovij shpital z metoyu polegshennya transportnih zv yazkiv obidvi storoni vidvodyat svoyi vijska vid peredovoyi na vidstan 20 li 10 km Cya ugoda vidkrivala dlya Chervonoyi armiyi mozhlivist uspishnogo prorivu pershoyi liniyi vorozhogo otochennya Centralnogo radyanskogo rajonu Vihid Chervonoyi armiyi z Centralnogo radyanskogo rajonuPam yatnik na misci pochatku Velikogo pohodu CK KPK ta Vijskovo revolyucijnij komitet uhvalili rishennya pro stvorennya Byuro CK KPK na choli z sekretarem CK ta komanduvachem vijskami dlya prodovzhennya roboti v Centralnomu radyanskomu rajoni pislya evakuaciyi osnovnogo skladu CK tam zalishalis takozh 24 ta diviziya Chervonoyi armiyi ta miscevi vijska chiselnistyu ponad 16 tisyach cholovik Uvecheri 10 zhovtnya 1934 roku CK KPK Vijskovo revolyucijnij komitet i 1 3 5 8 ta 9 ta armijski grupi Chervonoyi armiyi razom 86 tisyach cholovik zalishili Zhujczin i virushili do Zahidnoyi Hunani Poperedno Chzhou Enlaj organizuvav vivchennya marshrutu ruhu kolon remont i zvedennya mostiv na shlyahu pryamuvannya chastin teritoriyeyu Centralnogo radyanskogo rajonu 16 zhovtnya 1934 roku osnovni chastini Chervonoyi armiyi perepravilis cherez richku Yudu u pivdennij chastini provinciyi Czyansi 18 zhovtnya Chan Kajshi otrimavshi povidomlennya pro prosuvannya Chervonoyi armiyi Centralnogo radyanskogo rajonu v zahidnomu napryamku nakazav ta Baj Chunsi posiliti oboronni liniyi na mezhi provincij Guandun i Czyansi v Hunani ta na pivnochi Guanchzhou Za danimi rozvidki Chervonoyi armiyi najslabshoyu lankoyu v sistemi blokgauziv ta oboronnih linij zvedenih gomindanivcyami bula dilyanka na kordoni provincij Hunan Guandun Guansi hoch i tam buli chotiri dobre ukriplenih oboronnih poyasi roztashovanih na vidstani 50 60 km odin vid odnogo Vnochi 21 zhovtnya 1934 roku vijska 1 go i 3 go frontiv Chervonoyi armiyi projshli pershu liniyu blokadi j nastupna kolona zalishila teritoriyu Centralnogo radyanskogo rajonu Tak rozpochavsya Velikij pohid kitajskoyi Chervonoyi armiyi Uspishnij proriv pershoyi liniyi oboroni bulo zdijsneno na pivdennomu zahodi Czyansi na dilyanci yaku oboronyala diviziya 1 yi guandunskoyi armiyi Podalshij marsh zdijsnyuvavsya v napryamku do kordonu mizh provinciyami Hunan i Czyansi de roztashovuvalas druga liniya ukriplen yaku bulo prorvano vijskami 3 go frontu Chervonoyi armiyi Mizh tim vijska 1 go frontu ne zmogli zavoloditi posilenimi girskimi perevalami ta vidhilivshis vid viznachenogo marshrutu buli zmusheni povernuti nazad i priyednatis do centralnoyi koloni Osnovnij chastini centralnoyi koloni zavdyaki forsovanomu marshu vdalos 13 15 listopada prorvati tretyu liniyu gomindanivskih ukriplen na she ne dobudovanij dilyanci Uhan Guanchzhouskoyi zaliznici yakij oboronyali hunanski vijska Na ostannomu etapi prorivu chastini Chervonoyi armiyi zaznali vid gomindanivskih vijsk ta aviaciyi najbilsh vidchutnih vtrat osoblivo na perepravi cherez richku Syan sho rozpochavsya 27 listopada j zatyagnuvsya do 1 grudnya Z 80 z gakom tisyach cholovik zalishilos 30 tisyach Za dva misyaci pislya pochatku pohodu chastinam Chervonoyi armiyi udalos podolavshi ponad 500 km vazhkodostupnimi girskimi shlyahami prorvati ostannyu chetvertu smugu vorozhih ukriplen yaki nimecki radniki Chan Kajshi vvazhali nepristupnimi Z 4 do 6 grudnya prosuvannya Chervonoyi armiyi vidbuvalos teritoriyeyu naselenoyu narodnistyu myao yaka vorozho stavilas do kitajciv Miscevi zhiteli pidpalyuvali budinki v yakih zupinyalis na vidpochinok pidrozdili Chervonoyi armiyi Superechnosti u kerivnictvi CK KPKMao Czedun pid chas Velikogo pohodu U pershij dekadi grudnya sered kerivnikiv CK KPK uchasnikiv pohodu pochalis serjozni superechnosti z pitannya vijskovoyi taktiki j upravlinnya vijskami Mao Czedun ta rozkritikuvali diyi chleniv Vijskovogo komitetu Bo Gu Otto Brauna ta Chzhou Enlaya z vidbittya p yatoyi karalnoyi kampaniyi Gomindanu ta stil kerivnictva pohodom Voni zaproponuvali Chzhou Enlayu rozrobiti plan ruhu osnovnoyi koloni na Gujchzhou de miscevi vijska buli slabkimi z metoyu stvorennya opornoyi radyanskoyi bazi na kordoni Gujchzhou ta Sichuani 12 grudnya 1934 roku na naradi v Tundao Chzhou Enlaj pidtrimav cyu propoziciyu odnak Otto Braun j Bo Gu napolyagali na prodovzhenni ruhu do Zahidnoyi Hunani 17 grudnya Chervona armiya zahopila Lipin 18 grudnya Politbyuro CK KPK uhvalilo rishennya vidmovitis vid planu stvorennya radyanskogo rajonu v Zahidnij Hunani j vidijti do Gujchzhou dati vijskam vidpochinok u rajoni Czunyi 1 sichnya 1935 roku na naradi Politbyuro CK KPK bulo prijnyato rishennya shodo viklyuchennya Otto Brauna zi skladu Vijskovogo komitetu za pripusheni nim pomilki v kerivnictvi bojovimi diyami Narada v CzunyiMisce provedennya naradi v Czunyi Vid Lipina centralna kolona virushila na Czunyi ta zdijsnivshi 300 kilometrovij perehid 7 sichnya 1935 roku zavolodila cim velikim torgovim mistom Zhiteli Gujchzhou rado prijmali Chervonu armiyu Popovnivshi svoyi lavi zrobivshi znachni zapasi zbroyi boyepripasiv i prodovolstva armiya otrimala mozhlivist vikoristovuvati dvotizhnevij vidpochinok i pidgotuvatis do prodovzhennya pohodu Centralna kolona Chervonoyi armiyi v Czunyi teper nalichuvala blizko 45 tisyach cholovik z nih lishe 30 tisyach kadrovih vijsk ves sklad dopomizhnih z yednan buv vklyuchenij do skladu bojovih chastin Na rozshirenij naradi Politbyuro CK KPK za uchasti komandnih i politichnih kadriv Chervonoyi armiyi ta predstavnikiv radyanskogo uryadu sho vidbulos 7 8 sichnya 1935 roku v Czunyi Mao Czedun ta jogo pribichniki rizko rozkritikuvali vijskovi plani pohodu za rozrobku ta zdijsnennya yakih buli vidpovidalnimi chleni Vijskovogo komitetu Bo Gu Otto Braun i Chzhou Enlaj Chleniv Vijskovogo komitetu j osoblivo Otto Brauna kritikuvali za avtoritarni metodi kerivnictva pohodom sho ne vrahovuvali dumku dosvidchenih voyenachalnikiv Chervonoyi armiyi za nadto velikij oboz Chzhou Enlaj yakij golovuvav na naradi viznav svoyi pomilki j cilkovito pogodivsya z kritikoyu Podalshe kerivnictvo pohodom perejshlo do Mao Czeduna yakij zajnyav post golovnogo politichnogo komisara Chervonoyi armiyi ta uvijshov do skladu Politbyuro CK KPK Chzhu De ta Chzhou Enlaj poryad iz Mao Czedunom stali chlenami Vijskovogo komitetu Chzhou Enlaj zalishivsya u skladi Politbyuro a Bo Gu nevdovzi buv zaminenij na postu generalnogo sekretarya CK KPK U zv yazku z pripinennyam radiozv yazku z shanhajskoyu radiostanciyeyu zahoplenoyu gomindanivcyami do Moskvi buv vidryadzhenij yakomu bulo dorucheno informuvati Komintern pro naradu v Czunyi ta pro podalshi plani pohodu Jomu vdalos distatis stolici SRSR tilki v ostannij den roboti vlitku 1935 roku Pereprava cherez Yanczi j DaduPislya vidpochinku popovnennya j pereformuvannya v Czunyi chastini Chervonoyi armiyi vistupili na pivnich shob najkorotshim shlyahom vijti do Yanczi z yednatis iz 4 yu armijskoyu grupoyu yakoyu keruvav ta yaka bazuvalas u radyanskomu rajoni provinciyi Sichuan Odnak Chan Kajshi nezvazhayuchi na superechki z sichuanskimi militaristami zumiv perekinuti svoyi vijska bezposerednij komanduvach do Sichani j perenis svoyu stavku do Chuncina shob ne dopustiti Chervonu armiyu do ciyeyi provinciyi Jomu vdalos stvoriti sucilni zasloni na shlyahah prosuvannya vijsk 1 go ta 3 go frontiv Chervonoyi armiyi yaki buli zmusheni ne dosyagnuvshi Yanczi povernutis do Czunyi dorogoyu rozgromivshi chastini gujchzhouskih vijsk sho yih peresliduvali Uprodovzh bereznya kvitnya 1935 roku centralna armijska grupa bezupinno jshla na zahid cherez pivdennu chastinu provinciyi Gujchzhou ta shidnu chastinu provinciyi Yunnan pragnuchi vijti do perepravi cherez Yanczi v yiyi verhiv yi Peresliduvana gomindanivskimi j gujchzhouskimi vijskami na neyi postijno nalitala vorozha aviaciya Na naradi vidpovidalnih pracivnikiv CK KPK 10 bereznya 1935 roku bula stvorena kerivna trijka vidpovidalna za pohid u skladi Mao Czeduna Chzhou Enlaya ta Chzhou Enlaj vse she keruvav vijskovimi aspektami pohodu do nogo stikalas vsya informaciya pro protivnika j diyi riznih pidrozdiliv Chervonoyi armiyi Chan Kajshi 24 bereznya perenis svoyu stavku do Gujyana Pidrozdili Chervonoyi armiyi obijshovshi Gujyan zahopili na okolici mista gomindanivskij aerodrom ta znishili vorozhi litaki j ustatkuvannya Shob ne zaznati vtrat vid bezperervnih bombarduvan z povitrya centralna kolona Chervonoyi armiyi prosuvalas do richki Czinsha verhnya techiya Yanczi v osnovnomu nochami zmushena chasto zminyuvati napryamok ruhu cherez girsku miscevist Hoch usi zasobi perepravi cherez richku bulo znisheno gomindanivskimi vijskami urodzhenec Sichuani yakij chudovo znav miscevi umovi zumiv organizuvati perepravu na inshij bereg cherez burhlivu girsku richku zavshirshki blizko 210 m Pereprava zajnyala majzhe tizhden i zavershilas 3 travnya 1935 roku U toj chas na pivdennomu berezi z yavilis gomindanivski vijska Chan Kajshi 10 travnya perenis svoyu stavku z Gujyana do stolici provinciyi Yunnan mista Kunmin Mist Ludin Podalshij shlyah centralnoyi koloni Chervonoyi armiyi prohodiv cherez rajoni provinciyi Sichuan de prozhivala narodnist Zavdyaki Chervonij armiyi vdalos ustanoviti druzhni vidnosini z miscevim naselennyam i prosunutis na pivnich de vona mala podolati inshu potuzhnu vodnu pereshkodu richku pritoka Czinshi Chan Kajshi yakij pragnuv ne pripustiti vstupu Chervonoyi armiyi do Sichuani nakazav perekinuti znachni z yednannya yunnanskih i sichuanskih vijsk na shidnij bereg richki Dadu znishiti vsi zasobi priatni dlya perepravi j posiliti bombarduvannya kolon Chervonoyi armiyi z povitrya 29 travnya 1935 roku avangard Chervonoyi armiyi perepravivsya V oficijnij istoriografiyi cej epizod zmalovano tak Derev yanij nastil mostu buv uzhe na dvi tretini rozibranij protivnikom a reshta oblita kerosinom i pidpalena Vidnovivshi mist centralna kolona Chervonoyi armiyi perepravilas cherez Dadu nezvazhayuchi na postijne povitryane bombarduvannya V radyanskomu rajoni Sichuan SikanPam yatnik u misti Sichuan Stvorivshi veliki zasloni Chan Kajshi zmusiv Chervonu armiyu zdijsniti obhidnij manevr Za tri tizhni podolavshi snigovi girski hrebti j bolota na kordoni z Tibetom vona vijshla na z yednannya z 4 yu armijskoyu grupoyu Chervonoyi armiyi v Mouguni Zahidna Sichuan Cherez trudnoshi visokogirnogo perehodu hvorobi zhiteliv pivdnya yaki ne zvikli do moroziv nestachu yizhi a takozh cherez postijni sutichki z zagonami vorozhih do kitajciv miscevih zhiteliv armijska grupa 1 go frontu Chervonoyi armiyi sho pribula v Mougun nalichuvala lishe blizko 20 tisyach cholovik 15 chervnya 1935 roku Mao Czedun a takozh Syan In Chzhan Gotao Chzhou Enlaj i Van Czyasyan vipustili Zaklik do rishuchih zasudzhen zahoplennya Yaponiyeyu Pivnichnogo Kitayu ta zradi batkivshini z boku Chan Kajshi 29 chervnya CK KPK postanoviv aktivizuvati antiyaponsku propagandu u vijskah v tomu chisli j sered vijsk protivnika u zajnyatih gomindanom rajonah Kerivnictvo 4 m armijskim ugrupuvannyam zovsim ne rado zustrilo prihid centralnoyi koloni Chervonoyi armiyi Na zasidanni Politbyuro CK KPK sho vidbulos 28 chervnya 1935 roku u svoyemu vistupi zrobiv osnovnij nagolos na neobhidnosti zmicnennya j rozshirennya opornoyi radyanskoyi bazi Sichuan Sikan Mao Czedun ta inshi uchasniki naradi vvazhali prikordonnij rajon Sichuan Sikan timchasovoyu bazoyu zvidki pislya vidpochinku slid bulo prodovzhuvati ruhatis na pivnich do Gansu Shensi Na zasidanni bulo virisheno provesti reorganizaciyu Chervonoyi armiyi centralna armijska kolona bula oficijno nazvana 1 yu frontovoyu armiyeyu a 4 ta armijska grupa perejmenovana na 4 tu frontovu armiyu Generalnim politkomisarom ob yednanih frontiv Chervonoyi armiyi bulo priznacheno golovnokomanduvachem Chzhu De Chzhou Enlaj do togo chasu vazhko zahvoriv i ne zdijmavsya z noshej na yakih jogo nesli bijci Za dva misyaci perebuvannya u prikordonnomu rajoni Sichuan Sikan chastin oboh frontiv chervonoyi armiyi vzayemovidnosini mizh nimi pomitno pogirshilis cherez trudnoshi iz rozmishennyam i postachannyam vijsk a takozh cherez osobisti superechki mizh Chzhan Gotao j Mao Czedunom Uchasniki pohodu ne mogli distati soli zbirali nedozrili zerna yachmenyu ta inshih zlakiv koru derev rizni korinci Misceve naselennya sho zajmalos visokogirnim zemlerobstvom i skotarstvom zdavna vorozho stavilos do kitajciv Okrim togo cherez nestachu proviziyi chervonoarmijci zajmalis rekviziciyeyu prodovolstva u pritisnutih nacmenshin zabirayuchi hudobu zerno ovochi ris oliyu Tomu misceve naselennya zalishalo svoyi domivki za nablizhennya bud yakih kitajskih vijsk zabirayuchi vse sho mozhna bulo unesti z prodovolstva j domashnogo priladdya Za rishennyam uhvalenim na naradi v Lyanhekou ob yednana Chervona armiya z kincya chervnya 1935 roku pochala prosuvatis na pivnich U pershih chislah serpnya v Maoergaye vidbulos zasidannya Politbyuro CK KPK yake uhvalilo rishennya jti do Gansu Shensi dlya vedennya vijni na dva fronti proti gomindanivskoyi reakciyi ta proti yaponskoyi agresiyi Takim chinom visunute she u Czyansi gaslo borotbi z Yaponiyeyu sho malo za tih umov propagandistskij harakter nabuvav realnogo vidobrazhennya u vijskovih planah KPK ta radyanskogo uryadu Rozdilennya na dvi koloniV lipni 1935 roku Generalnim shtabom ob yednanoyi Chervonoyi armiyi bulo prijnyato rishennya pro rozdilennya armiyi na dvi pohidni koloni yaki ruhayuchis riznimi paralelnimi marshrutam mali znovu ob yednatis u provinciyi Gansu Liva abo zahidna kolona pid komanduvannyam Chzhu De ta skladalas iz golovnih sil 4 go frontu Chervonoyi armiyi Pri nij rozmishuvavsya Genshtab Kolona mala projti cherez shiroke trav yaniste ploskogir ya sho utvoryuye vodorozdil mizh basejnami richok Yanczi ta Huanhe a potim povernuti do golovnogo mista provinciyi Gansu Lanchzhou Prava chi shidna kolona u skladi chastin 1 go frontu pid komandoyu j z yakoyu jshli Mao Czedun Chzhou Enlaj ta inshi chleni radyanskogo uryadu j CK KPK a takozh mala prosuvatis shidnim krayem cogo zh ploskogir ya ta perevalivshi cherez nizku zasnizhenih girskih hrebtiv takozh vstupiti do Gansu Zv yazok mizh kolonami mav pidtrimuvatis po radio Shlyah pravoyi koloni prohodiv absolyutno bezlyudnoyu bolotyanoyu miscevistyu na visoti blizko 4000 m Nezvazhayuchi na litnij period u tih miscyah uprodovzh dnya kilka raziv pochinav liti holodnij dosh a nochami vipadav snig Zapasi prodovolstva shvidko zakinchilis dovodilos piti siru bolotnu vodu oskilki ne bulo ani derev ani chagarnikiv shob rozpaliti vogon V rezultati bagato hto zahvoriv na dizenteriyu ta cherevnij tif Dosyagnuvshi peredgir ya Mvnshanskogo hrebta vijska persh nizh pochati shodzhennya na girskij pereval zupinilis u mistechku shob perepochiti j popovniti zapasi proviantu Liva kolona ta Chzhu De takozh vidchuvala znachni trudnoshi Ne zumivshi podolati burhlivi richki vona bula zmushena cherez nestachu prodovolstva povernutis nazad peredavshi nakaz pro povernennya i pravij koloni Odnak chastini 1 go frontu Chervonoyi armiyi sho pryamuvali u pravij koloni ne pidkorilis nakazu j pid provodom Mao Czeduna ta Chzhou Enlaya prodovzhili namichenij ranishe marsh Pidrozdili zh 4 yi frontovoyi armiyi sho brali uchast u rusi pravoyi koloni pid komanduvannyam Syuj Syancyanya pidkoryuyuchis nakazu povernuli nazad ta v rajoni Maoergaya z yednalis iz livoyu kolonoyu Rozkol mizh Chzhan Gotao ta Mao CzedunomKoli vijska livoyi koloni povernulis do rajonu Maoergaya sformuvav tam paralelnij Centralnij komitet partiyi ta ne zvertayuchi uvagi na protesti nizki chleniv CK KPK Chzhu De j inshih poviv svoyi vijska nazad na pivden do provinciyi Sikan zaznayuchi pri comu vazhkih vtrat 8 veresnya v Asi v budinku she hvorogo Chzhou Enlaya vidbulas narada kerivnictva 1 go frontu Chervonoyi armiyi chiselnist yakogo do togo chasu stanovila 9 12 tisyach cholovik 12 veresnya 1935 roku v mistechku Ecze provinciya Gansu vidbulas rozshirena narada CK KPK sho zasudila rozkolnicku diyalnist Chzhan Gotao Komanduvachem 1 m frontom buv priznachenij politkomisarom Mao Czedun nachalnikom politupravlinnya Bulo stvoreno ob yednane vijskove kerivnictvo z p yati cholovik Mao Czedun Chzhou Enlaj ta Lin Byao j komitet z komplektuvannya ta pereformuvannya vijsk Ye Czyanyin ta 22 veresnya na naradi komanduvannya sho vidbuvalas u mistechku Hadabu pid golovuvannyam Mao Czeduna bulo virisheno pryamuvati do pivnichnoyi Shensi de z yednatis iz miscevimi chastinami Lyu Chzhidanya j posiliti radyansku bazu sho tam isnuvala Cherez gori ta snigiPodalshij pohid prohodiv pid gaslom borotbi proti Yaponiyi u zv yazku z chim 1 j front Chervonoyi armiyi pochav nazivatis Antiyaponskim avangardom Jogo shlyah prolyagav cherez snizhnij hrebet Minshan na kordoni Sichuani j Gansu de dovelos vesti boyi z miscevimi vijskami musulmanskih militaristiv z rodini Ma yaki spivpracyuvali z gomindanom Potim kolona povernula na pivnichnij zahid i pid Minsyanem zustrilas iz vijskami 25 go korpusu Chervonoyi armiyi pid komanduvannyam Syuj Hajduna ukomplektovanij perevazhno moloddyu vin imenuvavsya pionerskim Pislya z yednannya u Minsyani 25 j korpus Syuj Hajduna jshov u avangardi armiyi 1 go frontu vidbivayuchi ataki kavaleriyi musulmanskogo generala Ma Hunbina U provinciyi Shensi kudi pryamuvala Chervona armiya 1 go frontu dislokuvalas 50 tisyachna Pivnichno shidna armiya marshala ta 17 ta armiya Pivnichno zahidnih vijsk gubernatora Shensi generala Nezvazhayuchi na nakazi Chan Kajshi voni ne veli aktivnih bojovih dij proti radyanskogo rajonu j chastin Chervonoyi armiyi 26 veresnya 1935 roku Chan Kajshi priletiv u Sian ta zapochatkuvav tam Pivnichno zahidnij shtab zi znishennya komunistiv Sebe vin priznachiv golovnokomanduvachem vijskami provincij Shensi Gansu Ninsya Cinhaj ta Shansi a marshala svoyim zastupnikom i vikonuvachem obov yazkiv nachalnika shtabu Zavershennya pohodu osnovnoyi koloniMiting chervonoarmijciv yaki vizhili pislya Velikogo pohodu V seredini zhovtnya 1935 roku vijska 1 go frontu proveli svij ostannij bij z protivnikom na samomu kordoni radyanskogo rajonu Pivnichnoyi Shensi de yim peretnula shlyah kavalerijska brigada 17 yi armiyi Yan Huchena Za dva dni voni distalis mista odnogo z centriv radyanskogo rajonu Pivnichnoyi Shensi de vidbulas yihnya zustrich z komandirom 15 go korpusu Chervonoyi armiyi Lyu Chzhidanem U Baoani shtabna ta obozna koloni 1 go frontu vidokremilis vid bojovih chastin i virushili do povitove misto pivnichnoyi Shensi de perebuvali radyanska administraciya ta miscevij partkom KPK 20 zhovtnya 1935 roku rivno za rik pislya prorivu blokadi u Czyansi Chervona armiya zavershila u Vayaobao svij istorichnij Velikij pohid Yiyi chiselnist do zavershennya pohodu stanovila ne bilshe 7 8 tisyach cholovik sered nih tilki 4 tisyachi uchasnikiv pohodu yaki vistupili z Centralnogo radyanskogo rajonu do Czyansi Chervona armiya projshla iz bezperervnimi boyami ponad 10 tisyach kilometriv peretnula 12 provincij podolala 18 girskih gryad forsuvala 24 veliki richki ta bolota Dolya koloni Chzhan GotaoU chervni 1936 roku do rajonu Ganczi provinciya Sikan kudi vidstupili vijska 4 go frontu pid komanduvannyam prijshli vijska 2 go frontu pid provodom j Prorvavshi v listopadi 1935 roku blokadu gomindanivciv navkolo radyanskogo rajonu Hunan Hubej Sichuan Gujchzhou voni za rishennyam CK KPK virushili cherez provinciyi Gujchzhou ta Yunnan na pivnichnij zahid Kitayu Yim udalos perekonati Chzhan Gotao prodovzhiti pohid ucililih vijsk 4 go frontu na pivnichnij zahid na z yednannya z vijskami 1 go frontu V seredini zhovtnya 1936 roku sformuvav iz vijsk 4 go frontu Chervonoyi armiyi tak zvanu armiyu zahidnogo napryamku chiselnistyu v 20 tisyach cholovik ta poviv yiyi vsuperech rishennyu CK KPK na zahid do provinciyi Sinczyan Cej novij akt separatistskih dij Chzhan Gotao zavdav velicheznih zbitkiv Chervonij armiyi Armiya zahidnogo napryamku Chzhan Gotao bula otochena vijskami v rajoni Gaotajczi provinciya Gansu j cilkovito rozgromlena Tilki nevelikij grupi 800 cholovik osobovogo skladu vdalos zreshtoyu prorvatis u Sinczyan Druga chastina vijsk 4 go frontu ta vijska 2 go frontu pislya vazhkih boyiv u zhovtni listopadi 1936 roku vse zh prorvalis do radyanskogo rajonu Shensi Gansu de z yednalis iz golovnimi silami Chervonoyi armiyi Na comu zavershivsya Velikij pohid Chervonoyi armiyi Kitayu PrimitkiLing N Tibetan Sourcebook Hong Kong Union Research Institute 1964 p 447 448 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikij pohid kitajskih komunistiv Kitajski zapiski 2 travnya 2008 u Wayback Machine S L Tihvinskij Shlyah Kitayu do ob yednannya ta nezalezhnosti 1898 1949 Moskva Vidavnicha firma Vostochnaya literatura RAN 1996 ISBN 5 02 017894 2 Yun Chzhan Dzhon Gollidej Nevidomij Mao Centrpoligraf 2007 Istoriya Shodu T V Shid u novitnij chas 1914 1945 gg Moskva Vidavnicha firma Vostochnaya literatura RAN 2006 ISBN 5 02 018102 1PosilannyaVelikij pohid Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006