Спалювання наречених є формою домашнього насильства, яка практикується в країнах, розташованих на Індійському субконтиненті або навколо нього. Є однією з форм смерті за посаг, коли жінку вбиває її чоловік або його родина за те, що її сім'я відмовляється платити додатковий посаг. Жінку зазвичай обливають керосином, бензином або іншою легкозаймистою рідиною та підпалюють, що призводить до смерті від опіків. Керосин часто використовується як паливо для приготування невеликих бензинових печей, деякі з яких є небезпечними, що дозволяє стверджувати, що вбивство жінки було нещасним випадком.
Найбільш поширеним це явище є в Індії й стало серйозною проблемою країни принаймні з 1993 року. Спалювання наречених лише в Індії призвело до понад 8000 смертей жінок у 2013 році. У 1995 році журнал Time повідомляв, що кількість смертей за посаг в Індії зросла з приблизно 400 на рік на початку 1980-х до 5800 на рік до середини 1990-х. У 1996 році CNN опублікував матеріал, у якому говорилося, що щороку поліція Індії отримує понад 2500 повідомлень про спалення наречених. За даними Індійського національного бюро реєстрації злочинів, у 2008 році було винесено 1948 обвинувальних вироків і 3876 виправдувальних у справах про смерть за посаг.
Історія
Смерть за посаг
Смерть за посаг — це смерть молодої жінки в країнах Південної Азії, переважно в Індії, яку чоловік убив або довів до самогубства через суперечки щодо приданого. Таке вбивство є наслідком того, що чоловік або його сім'я постійно намагаються отримати більше посагу від нареченої або її сім'ї. Спалення нареченої є лише однією з форм смерті за посаг; також трапляються обливання кислотою, отруєння та інші форми смертельного насильства. Оскільки посаг зазвичай залежить від класу чи соціально-економічного статусу, на жінок часто тиснуть їх наречені чи їх родина.
Джерела
Існує принаймні чотири точки зору на те, чому з'явилося спалення наречених і як воно поширилося в країнах Південної Азії, про що детально розповіла Авніта Лахані у своїй доповіді про спалення наречених під назвою «Слон у кімнаті вийшов з-під контролю». Ці теорії описують практики, які сприяли збільшенню культу посагу в цілому та, зрештою, як це спричинило спалення наречених.
Одна з найбільш культурно обґрунтованих теорій припускає, що у високопатріархальному суспільстві, такому як Індія, роль жінки визначається ще до її народження, що зрештою ставить її на нижче місце, ніж чоловіка. Оскільки дівчинку в родині сприймають як тягар і «додатковий рот для годування», її статус сприяє ідеї, що чоловіки можуть ставитися до жінок як до підлеглих. Як тільки жінка одружується, вона пов'язана зі своїм чоловіком і підкоряється його волі, оскільки «суспільство зобов'язує слухатися свого чоловіка».
Інша теорія стверджує, що споживацтво спричинило в індійському суспільстві жадібність. Через це посаг використовується як засіб досягнення вищого соціально-економічного статусу чоловіками. Паралельно з тим, як статус постійно зростає, попит на весільний посаг також збільшується та використовується як подальше просування соціальними сходами.
Лахані також припускає, що історично система посагу могла бути задумана як спосіб відрізнити мусульманську культуру від індуїстської зі створенням подальшого поділу всередині каст. Більший посаг вказував би на вищий статус і відмінність від ісламу, таким чином створюючи стимул вимагати більшого посагу від родини нареченої.
Окрім усього цього, деякі вчені стверджують, що практика посагу виникла внаслідок британського правління та впливу в Індії, щоб виділяти «різні форми шлюбу» між кастами. Коли система посагу була встановлена у вищих кастах, британський уряд намагався зміцнити її у нижчих кастах як засіб викорінити ритуальні шлюби.
Поширення
Індія
Ешлі К. Джутла та Девід Геймбах описують спалення нареченої, кажучи, що «чоловік та / або свекор визначили, що посаг, подарунок, наданий батьками доньки чоловікові, був недостатнім і тому намагалися вбити наречену, щоб зробити доступним повторний шлюб для чоловіка або покарати наречену та її родину». В Індії розмір посагу є відображенням багатства. Індійський письменник Раджеш Талвар написав п'єсу про смерть за посаг під назвою «Наречена, яка б не згоріла».
У 1961 році уряд Індії прийняв Закон про заборону посагу, який зробив вимоги щодо подарунків під час організації весілля незаконними.
У 1986 році індійський парламент додав смертельні випадки, пов'язані з посагом, як новий злочин домашнього насильства. Згідно з новою статтею 304-B Кримінального кодексу Індії, наречену зазвичай убивають «у проміжку 7 років після її шлюбу, і якщо буде доведено, що незадовго до смерті наречена піддавалася жорстокому поводженню чи переслідуванням з боку свого чоловіка, або будь-якого його родича у зв'язку з будь-якою вимогою щодо посагу, така смерть має бути названа „смерть за посаг“, і такий чоловік або родич буде вважатися таким, що спричинив її смерть». Зловмисників можуть засудити на будь-який термін — від 7 років позбавлення волі до довічного.
Повідомлялося про багато випадків домашнього насильства, самогубств і вбивств, пов'язаних із посагом. Так, за 2015 рік в Індії поліцейські зареєстрували 2001 справу, пов'язану з посагом, а 2016 правоохоронці за аналогічний період — 2369. Крім того, поліція Делі застосувала Закон про заборону посагу в 13 випадках. Таким чином, згідно зі статистичними даними, за рік випадки смертей через посаг зросли на 15-20 %. Такі речі, як ювелірні вироби, одяг, автомобілі та гроші, традиційно даруються нареченій її сім'єю та батькам чоловіка. Але часто родина нареченого вимагає більше посагу після одруження, що призводить до психічних і фізичних переслідувань, які можуть призвести до самогубства або навіть убивства дружини. Проте лише близько 30 % зареєстрованих смертей через посаг призводять до засудження.
Пакистан
У Пакистані Асоціація прогресивних жінок зазначає, що щороку сім'ї чоловіків спалюють близько 300 жінок і що випадки підпалу наречених іноді маскуються під нещасні випадки, наприклад, пов'язані з «вибухом кухонної плити». За даними Асоціації та лікарів, постраждалі в таких випадках мають травми, несумісні з тими, які дійсно пов'язані з опіками від печі. Згідно зі звітом Amnesty International за 1999 рік, хоча було зареєстровано 1600 випадків спалювання наречених у Пакистані, лише у 60 з них (3,75 %) винуватці були притягнуті до відповідальності, і лише два (0,125 %) — призвели до засудження.
У Пакистані жінки проводили кампанії за захист з боку законодавства проти цієї практики, за створення жіночих притулків і лікарень зі спеціалізованими опіковими палатами. Amnesty International заявила, що тиск зсередини, а також з боку міжнародних правозахисних груп може підвищити рівень обізнаності в уряді Пакистану.
У 1988 році дослідження показало, що до цього часу 800 жінок вбили шляхом спалювання; у 1989 році число зросло до 1100, а до 1990 року воно становило приблизно 1800 вбивств. Газети в Лахорі за шестимісячний період (1997) повідомляли в середньому про 15 нападів на місяць. Згідно з підрахунками Human Development в Південній Азії, в середньому відбувається 16 випадків підпалу наречених на місяць. Жіночі новини повідомляють про 4000 жінок, які зазнали такого нападу в околицях Ісламабаду протягом 8 років, і що середній вік жертв становить від 18 до 35 років, причому приблизно 30 % з них були вагітними на момент смерті. [en], пакистанська активістка, сказала: «Або в Пакистані живуть одержимі печі, які обпалюють лише молодих домогосподарок, і ці печі особливо люблять геніталії, або, дивлячись на частоту, з якою трапляються такі випадки, можна зрозуміти, що ці жінки є жертвами навмисного вбивства».
За даними Асоціації прогресивних жінок, такі напади стають дедалі більшою проблемою, і в 1994 році в Міжнародний жіночий день було оголошено, що різні неурядові організації об'єднаються для підвищення обізнаності про спалювання. Щогодини в Пакистані вбивають одну жінку внаслідок домашнього насильства у вигляді практики вбивства за посаг.
Бангладеш
У Бангладеші існує багато форм домашнього насильства; одним із найвагоміших є насильство через посаг. Інститут посагу спричиняє багато видів жорстокості до жінок з боку чоловіків та їхніх родин. Посаг або «joutuk» бенгальською мовою — це вид шлюбного платежу, який наречена виплачує нареченому та його родині товарами чи майном. Вищий, середній і нижчий класи стикаються з ситуацією, яка відрізняється лише за ступенем: чоловікам і їхнім родинам здається, що одружитися з жінкою — це тягар, а також жінка та її посаг розглядаються як спосіб заробляння грошей для чоловіка. Як тільки сторона чоловіка отримує невеликий посаг, який не відповідав очікуванням, наречені стають об'єктами тортур або спалювання, які призводять до смерті або розлучення.
Відповідно до дослідження Ананди Базар Патріки від 20 березня 1989 року та даних Національної асоціації реєстрації шлюбів, вимоги до посагу стають причиною розриву близько 200 000 шлюбів у Бангладеші щороку. У Бангладеш відсоток шлюбів, у яких вимагають і виплачують посаг, зростає з роками в сільській місцевості — це набуло такого вирішального значення, що нездатність виплатити посаг може означати, що дочка залишається неодруженою.
США
Іноді спалення наречених відбувається серед переселених індійських, пакистанських і бангладешських громад в інших частинах світу, включно зі США.
Алеямма Метью була медсестрою в лікарні в Керролтоні, штат Техас, яка померла від опіків 5 квітня 1992 року. Вона та її чоловік, Метью Варузе, іммігрували з Індії два десятиліття тому й мали трьох доньок у США. Подружні проблеми були у пари з кінця 1980-х, кульмінацією яких стала сварка, що призвела до смерті Алеямми. Її знайшли діти, политу бензином і в полум'ї. Незабаром жінка померла.
Короткі статті були опубліковані в The Dallas Morning News і The Atlanta Journal-Constitution після інциденту. Dallas Observer, своєю чергою, опублікував детальну дев'ятисторінкову статтю про смерть Алеямми. Стаття зазнала певної критики за зображення незахідних країн як відсталих: «Побита чоловіком, Алеямма Метью залишилася вірною своїй культурі. Зрештою вона стала її жертвою».
Заходи з контролю та попередження
Існують урядові ініціативи щодо кримінальної відповідальності за спалювання нареченої, громадські ініціативи й низка організацій, які працюють над боротьбою з цією практикою, а також міжнародні закони, спрямовані проти порушень прав людини.
Зусилля уряду
У 1961 році Індія прийняла Закон про заборону посагу, щоб припинити вбивства за посаг. На початку 1980-х до нього були внесені поправки, щоб «виправити кілька лазівок» та зробити порушення цього закону кримінальним злочином, якщо чоловік або його родичі спричиняють «смерть жінки від опіків, тілесних ушкоджень або неприродних обставин протягом семи років після одруження» і в разі наявності доказів того, що наречена зазнала жорстокості та переслідувань через посаг. На жаль, цей закон не містить вичерпного визначення посагу, що може змінити спосіб його вимагання й отримання. Це також дає правопорушникам більшу гнучкість у випадку обвинувачень у суді. Обмеження семирічним періодом є не менш проблематичним, оскільки воно просто дозволяє чоловікам чекати, поки цей період закінчиться, щоб спалити дружину або спричинити її смерть іншим способом.
Інший важливий індійський закон, «Статут про боротьбу з жорстокістю» 1983 року, забороняє жорстоке поводження з дружиною та піддає чоловіка та / або його рідних штрафам чи ув'язненню, якщо вони жорстоко поводяться з дружиною. Однак і цей закон неоднозначний у трактуванні, тому не запобігає спаленню нареченої або інший спосіб вбивства через посаг.
Стаття 1 Загальної декларації прав людини проголошує наступне: «Усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю й повинні ставитися один до одного в дусі братерства». Стаття 5 проголошує: «Ніхто не може бути підданий тортурам або жорстокому, нелюдському або іншому поводженню, що принижує гідність».
Неурядові зусилля
В Індії, де спостерігається найбільша частка спалювання наречених, внутрішнє законодавство зазвичай не виконується належним чином. Через це низка організацій «взялися за справу, щоб припинити спалювання наречених». Одним із прикладів цього є урядові осередки громадських сімейних консультаційних центрів, які також фінансуються урядом та метою яких є зміцнення сімейних зв'язків і зменшення правового втручання. Однак часто такі урядові консультаційні центри лише зміцнюють стереотип про «жіночі гострі язики» і можливість чоловіків «вдарити й побити» жінку. Тому для розв'язання подібних проблем із подібними наслідками неурядовими організаціями створюються окремі консультаційні ініціативи.
Потенційні зусилля
Альтернативні ініціативи стосуються насамперед реформування поточних недосконалих законів. Одна з пропозицій передбачає розширення захисту жінок згідно з міжнародним правом щодо біженців, щоб надати притулок жертвам сексизму або феміциду. Один зі способів — додавання жінок у визначення «переслідуваної соціальної групи», що дозволило б їм шукати міжнародного притулку під страхом переслідувань через посаг в усьому світі.
У квітні 1984 року Європейський парламент вніс пропозицію, яка мала «захистити жінок від переслідувань за ознакою статі» шляхом реформування міжнародного законодавства про біженців. Однак пропозиція була відхилена.
Іншим рішенням є підвищення економічної незалежності жінок шляхом встановлення прав власності на своє майно. Навіть одружена жінка не має прав на майно, що належить чоловікові, поки він живий. Надання жінкам права володіти майном дозволить значно зменшити потребу жінок одружуватися з економічних чи юридичних причин та зменшить практику посагу.
Примітки
- The Satirical Genius of Gaganendranath Tagore. indianhistorycollective.com. Процитовано 9 вересня 2023.
- Ash, Lucy (16 липня 2003). India's dowry deaths. BBC. Процитовано 30 липня 2007.
- Lakhani, Avnita (2005). Bride-burning: the "elephant in the room" is out of control. Pepperdine Dispute Resolution Law Journal. 5 (2): 249—298. pdf.
- . Articles.cnn.com. 18 серпня 1996. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- Kumar, Virendra; Kanth, Sarita (December 2004). Bride burning. The Lancet. 364 (special issue): 18—19. doi:10.1016/S0140-6736(04)17625-3. PMID 15967137. S2CID 32625512.
- stanru (15 квітня 2017). Bride Burning: What is it, where does it happen and how to end it. Rights Universal | Human Rights For All (амер.). Процитовано 8 вересня 2023.
- Pratap, Anita (11 вересня 1995). Killed by greed and oppression. Time. Т. 146, № 11.
- Rahman, Maseeh (27 лютого 2001). . Time. Архів оригіналу за 12 березня 2007.
- (PDF). National Crime Records Bureau, India. 16 січня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2013. Процитовано 17 січня 2011.
- Nangia, Anshu (1996–1997). Note: the tragedy of bride burning in India: how should the law address it?. Brooklyn Journal of International Law. 22: 637—694. Lexis Nexis. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Pardee, Laurel Remers (1996). The dilemma of dowry deaths: domestic disgrace or international human rights catastrophe. James E. Rogers College of Law, Arizona Journal of International and Comparative Law. 13: 491—522. Lexis Nexis. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Jutla, Rajni K.; Heimbach, David (March–April 2004). Love burns: an essay about bride burning in India. Journal of Burn Care & Rehabilitation. 25 (2): 165—170. doi:10.1097/01.bcr.0000111929.70876.1f. PMID 15091143.
- Rajesh Talwar. amazon.com.
- . wcd.nic.in. Ministry of Women and Child Development (India). 20 травня 1961. Архів оригіналу за 9 вересня 2015.
- Ghose, S.K. (1989). Indian Women Throughthe Ages (англ.). New Delhi: Ashish Publishing House. с. 46.
- Johnson, Cate та ін., ред. (October 1996). Annex C: Legal framework surrounding domestic violence in India. Domestic violence in India: recommendations of the women's rights team: report to USAID/India PROWID. с. 28—42. (Explaining section 304-B of the Indian Penal Code.)
- Dowry deaths rampant in Capital. India Today (англ.). Процитовано 9 вересня 2023.
- World:South Asia Bride burning 'kills hundreds'. BBC.co.uk. 27 серпня 1999. Процитовано 11 червня 2009.
- Honour killings of girls and women (ASA 33/018/1999). Amnesty International. 1 вересня 1999. Процитовано 29 грудня 2006.
- Ali, Sahar (28 липня 2003). Acid attack victim demands justice. BBC. Процитовано 30 липня 2007.
- 'Pakistan: Honour killings of girls and women' in Amnesty International Report 1999, (London: September 1999)
- Jilani, Hina (2004), Violence against women: the legal system and institutional responses in Pakistan, у Goonesekere, Savitri; Ahmed, Eman M. (ред.), Violence, law and women's rights in South Asia, New Delhi Thousand Oaks, California: , с. 161, ISBN . Preview.
- Ajmal, Umer Bin (25 квітня 2012). Domestic violence. Dawn. Процитовано 28 липня 2012.
- Terzieff, Juliette (27 жовтня 2002). Pakistan's fiery shame: women die in stove deaths. Women's eNews.
- Rappaport, Helen, ред. (2001). Encyclopedia of women social reformers, volume 1. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. с. 115. ISBN .
- Farrukh, Rimal (30 червня 2021). Why Are Pakistani Women Setting Themselves On Fire?. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Процитовано 6 вересня 2023.
- Akhter, Dr. Zobaida (2019). Wedde to Greed: Bride Burning in Bangladesh (англ.). VFAST Transactions on Education and Social Sciences. с. 21—30.
- Parameswaran, Radhika (1996). Coverage of "Bride Burning" in the "Dallas Observer": a cultural analysis of the "Other". Frontiers: A Journal of Women Studies. 16 (2–3): 69—100. doi:10.2307/3346804. JSTOR 3346804. Pdf.
- Greenberg, Judith G. (2003). Criminalizing dowry deaths: the Indian experience. Journal of Gender, Social Policy & the Law. 11 (2): 801—846. Pdf.
- The Universal Declaration of Human Rights. un.org. United Nations. Pdf.
- Cipriani, Linda (1993). Gender and persecution: protecting women under international refugee law. Georgetown Immigration Law Journal. 7: 511—548.
- Gopal, Gita (1993). Gender and economic inequality in India: the legal connection. Boston College Third World Law Journal. 13 (1): 63—86. Pdf.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spalyuvannya narechenih ye formoyu domashnogo nasilstva yaka praktikuyetsya v krayinah roztashovanih na Indijskomu subkontinenti abo navkolo nogo Ye odniyeyu z form smerti za posag koli zhinku vbivaye yiyi cholovik abo jogo rodina za te sho yiyi sim ya vidmovlyayetsya platiti dodatkovij posag Zhinku zazvichaj oblivayut kerosinom benzinom abo inshoyu legkozajmistoyu ridinoyu ta pidpalyuyut sho prizvodit do smerti vid opikiv Kerosin chasto vikoristovuyetsya yak palivo dlya prigotuvannya nevelikih benzinovih pechej deyaki z yakih ye nebezpechnimi sho dozvolyaye stverdzhuvati sho vbivstvo zhinki bulo neshasnim vipadkom Kartina Viroshuvannya zyatya u Bengali pro spalyuvannya narechenih hudozhnika Gaganendranatha Tagora Divchina sidit oblichchyam do Vshidnogo soncya z Bengaliyi a mitec vkladaye v sut kartini socialnu zhorstokist vchinenu nad batkom odruzhenoyi divchini sho zaganyaye chutlivu dochku v obijmi pana Kerosina Najbilsh poshirenim ce yavishe ye v Indiyi j stalo serjoznoyu problemoyu krayini prinajmni z 1993 roku Spalyuvannya narechenih lishe v Indiyi prizvelo do ponad 8000 smertej zhinok u 2013 roci U 1995 roci zhurnal Time povidomlyav sho kilkist smertej za posag v Indiyi zrosla z priblizno 400 na rik na pochatku 1980 h do 5800 na rik do seredini 1990 h U 1996 roci CNN opublikuvav material u yakomu govorilosya sho shoroku policiya Indiyi otrimuye ponad 2500 povidomlen pro spalennya narechenih Za danimi Indijskogo nacionalnogo byuro reyestraciyi zlochiniv u 2008 roci bulo vineseno 1948 obvinuvalnih virokiv i 3876 vipravduvalnih u spravah pro smert za posag IstoriyaSmert za posag Smert za posag ce smert molodoyi zhinki v krayinah Pivdennoyi Aziyi perevazhno v Indiyi yaku cholovik ubiv abo doviv do samogubstva cherez superechki shodo pridanogo Take vbivstvo ye naslidkom togo sho cholovik abo jogo sim ya postijno namagayutsya otrimati bilshe posagu vid narechenoyi abo yiyi sim yi Spalennya narechenoyi ye lishe odniyeyu z form smerti za posag takozh traplyayutsya oblivannya kislotoyu otruyennya ta inshi formi smertelnogo nasilstva Oskilki posag zazvichaj zalezhit vid klasu chi socialno ekonomichnogo statusu na zhinok chasto tisnut yih narecheni chi yih rodina Dzherela Isnuye prinajmni chotiri tochki zoru na te chomu z yavilosya spalennya narechenih i yak vono poshirilosya v krayinah Pivdennoyi Aziyi pro sho detalno rozpovila Avnita Lahani u svoyij dopovidi pro spalennya narechenih pid nazvoyu Slon u kimnati vijshov z pid kontrolyu Ci teoriyi opisuyut praktiki yaki spriyali zbilshennyu kultu posagu v cilomu ta zreshtoyu yak ce sprichinilo spalennya narechenih Odna z najbilsh kulturno obgruntovanih teorij pripuskaye sho u visokopatriarhalnomu suspilstvi takomu yak Indiya rol zhinki viznachayetsya she do yiyi narodzhennya sho zreshtoyu stavit yiyi na nizhche misce nizh cholovika Oskilki divchinku v rodini sprijmayut yak tyagar i dodatkovij rot dlya goduvannya yiyi status spriyaye ideyi sho choloviki mozhut stavitisya do zhinok yak do pidleglih Yak tilki zhinka odruzhuyetsya vona pov yazana zi svoyim cholovikom i pidkoryayetsya jogo voli oskilki suspilstvo zobov yazuye sluhatisya svogo cholovika Insha teoriya stverdzhuye sho spozhivactvo sprichinilo v indijskomu suspilstvi zhadibnist Cherez ce posag vikoristovuyetsya yak zasib dosyagnennya vishogo socialno ekonomichnogo statusu cholovikami Paralelno z tim yak status postijno zrostaye popit na vesilnij posag takozh zbilshuyetsya ta vikoristovuyetsya yak podalshe prosuvannya socialnimi shodami Lahani takozh pripuskaye sho istorichno sistema posagu mogla buti zadumana yak sposib vidrizniti musulmansku kulturu vid induyistskoyi zi stvorennyam podalshogo podilu vseredini kast Bilshij posag vkazuvav bi na vishij status i vidminnist vid islamu takim chinom stvoryuyuchi stimul vimagati bilshogo posagu vid rodini narechenoyi Okrim usogo cogo deyaki vcheni stverdzhuyut sho praktika posagu vinikla vnaslidok britanskogo pravlinnya ta vplivu v Indiyi shob vidilyati rizni formi shlyubu mizh kastami Koli sistema posagu bula vstanovlena u vishih kastah britanskij uryad namagavsya zmicniti yiyi u nizhchih kastah yak zasib vikoriniti ritualni shlyubi PoshirennyaIndiya Eshli K Dzhutla ta Devid Gejmbah opisuyut spalennya narechenoyi kazhuchi sho cholovik ta abo svekor viznachili sho posag podarunok nadanij batkami donki cholovikovi buv nedostatnim i tomu namagalisya vbiti narechenu shob zrobiti dostupnim povtornij shlyub dlya cholovika abo pokarati narechenu ta yiyi rodinu V Indiyi rozmir posagu ye vidobrazhennyam bagatstva Indijskij pismennik Radzhesh Talvar napisav p yesu pro smert za posag pid nazvoyu Narechena yaka b ne zgorila U 1961 roci uryad Indiyi prijnyav Zakon pro zaboronu posagu yakij zrobiv vimogi shodo podarunkiv pid chas organizaciyi vesillya nezakonnimi Zakon pro zaboronu posagu v Indiyi 1961 roku U 1986 roci indijskij parlament dodav smertelni vipadki pov yazani z posagom yak novij zlochin domashnogo nasilstva Zgidno z novoyu statteyu 304 B Kriminalnogo kodeksu Indiyi narechenu zazvichaj ubivayut u promizhku 7 rokiv pislya yiyi shlyubu i yaksho bude dovedeno sho nezadovgo do smerti narechena piddavalasya zhorstokomu povodzhennyu chi peresliduvannyam z boku svogo cholovika abo bud yakogo jogo rodicha u zv yazku z bud yakoyu vimogoyu shodo posagu taka smert maye buti nazvana smert za posag i takij cholovik abo rodich bude vvazhatisya takim sho sprichiniv yiyi smert Zlovmisnikiv mozhut zasuditi na bud yakij termin vid 7 rokiv pozbavlennya voli do dovichnogo Povidomlyalosya pro bagato vipadkiv domashnogo nasilstva samogubstv i vbivstv pov yazanih iz posagom Tak za 2015 rik v Indiyi policejski zareyestruvali 2001 spravu pov yazanu z posagom a 2016 pravoohoronci za analogichnij period 2369 Krim togo policiya Deli zastosuvala Zakon pro zaboronu posagu v 13 vipadkah Takim chinom zgidno zi statistichnimi danimi za rik vipadki smertej cherez posag zrosli na 15 20 Taki rechi yak yuvelirni virobi odyag avtomobili ta groshi tradicijno daruyutsya narechenij yiyi sim yeyu ta batkam cholovika Ale chasto rodina narechenogo vimagaye bilshe posagu pislya odruzhennya sho prizvodit do psihichnih i fizichnih peresliduvan yaki mozhut prizvesti do samogubstva abo navit ubivstva druzhini Prote lishe blizko 30 zareyestrovanih smertej cherez posag prizvodyat do zasudzhennya Plakat musulmanskoyi organizaciyi Karnataka Forum for Dignity proti sistemi posagu v Bengaluru Indiya Pakistan U Pakistani Asociaciya progresivnih zhinok zaznachaye sho shoroku sim yi cholovikiv spalyuyut blizko 300 zhinok i sho vipadki pidpalu narechenih inodi maskuyutsya pid neshasni vipadki napriklad pov yazani z vibuhom kuhonnoyi pliti Za danimi Asociaciyi ta likariv postrazhdali v takih vipadkah mayut travmi nesumisni z timi yaki dijsno pov yazani z opikami vid pechi Zgidno zi zvitom Amnesty International za 1999 rik hocha bulo zareyestrovano 1600 vipadkiv spalyuvannya narechenih u Pakistani lishe u 60 z nih 3 75 vinuvatci buli prityagnuti do vidpovidalnosti i lishe dva 0 125 prizveli do zasudzhennya U Pakistani zhinki provodili kampaniyi za zahist z boku zakonodavstva proti ciyeyi praktiki za stvorennya zhinochih pritulkiv i likaren zi specializovanimi opikovimi palatami Amnesty International zayavila sho tisk zseredini a takozh z boku mizhnarodnih pravozahisnih grup mozhe pidvishiti riven obiznanosti v uryadi Pakistanu U 1988 roci doslidzhennya pokazalo sho do cogo chasu 800 zhinok vbili shlyahom spalyuvannya u 1989 roci chislo zroslo do 1100 a do 1990 roku vono stanovilo priblizno 1800 vbivstv Gazeti v Lahori za shestimisyachnij period 1997 povidomlyali v serednomu pro 15 napadiv na misyac Zgidno z pidrahunkami Human Development v Pivdennij Aziyi v serednomu vidbuvayetsya 16 vipadkiv pidpalu narechenih na misyac Zhinochi novini povidomlyayut pro 4000 zhinok yaki zaznali takogo napadu v okolicyah Islamabadu protyagom 8 rokiv i sho serednij vik zhertv stanovit vid 18 do 35 rokiv prichomu priblizno 30 z nih buli vagitnimi na moment smerti en pakistanska aktivistka skazala Abo v Pakistani zhivut oderzhimi pechi yaki obpalyuyut lishe molodih domogospodarok i ci pechi osoblivo lyublyat genitaliyi abo divlyachis na chastotu z yakoyu traplyayutsya taki vipadki mozhna zrozumiti sho ci zhinki ye zhertvami navmisnogo vbivstva Za danimi Asociaciyi progresivnih zhinok taki napadi stayut dedali bilshoyu problemoyu i v 1994 roci v Mizhnarodnij zhinochij den bulo ogolosheno sho rizni neuryadovi organizaciyi ob yednayutsya dlya pidvishennya obiznanosti pro spalyuvannya Shogodini v Pakistani vbivayut odnu zhinku vnaslidok domashnogo nasilstva u viglyadi praktiki vbivstva za posag Bangladesh U Bangladeshi isnuye bagato form domashnogo nasilstva odnim iz najvagomishih ye nasilstvo cherez posag Institut posagu sprichinyaye bagato vidiv zhorstokosti do zhinok z boku cholovikiv ta yihnih rodin Posag abo joutuk bengalskoyu movoyu ce vid shlyubnogo platezhu yakij narechena viplachuye narechenomu ta jogo rodini tovarami chi majnom Vishij serednij i nizhchij klasi stikayutsya z situaciyeyu yaka vidriznyayetsya lishe za stupenem cholovikam i yihnim rodinam zdayetsya sho odruzhitisya z zhinkoyu ce tyagar a takozh zhinka ta yiyi posag rozglyadayutsya yak sposib zaroblyannya groshej dlya cholovika Yak tilki storona cholovika otrimuye nevelikij posag yakij ne vidpovidav ochikuvannyam narecheni stayut ob yektami tortur abo spalyuvannya yaki prizvodyat do smerti abo rozluchennya Vidpovidno do doslidzhennya Anandi Bazar Patriki vid 20 bereznya 1989 roku ta danih Nacionalnoyi asociaciyi reyestraciyi shlyubiv vimogi do posagu stayut prichinoyu rozrivu blizko 200 000 shlyubiv u Bangladeshi shoroku U Bangladesh vidsotok shlyubiv u yakih vimagayut i viplachuyut posag zrostaye z rokami v silskij miscevosti ce nabulo takogo virishalnogo znachennya sho nezdatnist viplatiti posag mozhe oznachati sho dochka zalishayetsya neodruzhenoyu SShA Inodi spalennya narechenih vidbuvayetsya sered pereselenih indijskih pakistanskih i bangladeshskih gromad v inshih chastinah svitu vklyuchno zi SShA Aleyamma Metyu bula medsestroyu v likarni v Kerroltoni shtat Tehas yaka pomerla vid opikiv 5 kvitnya 1992 roku Vona ta yiyi cholovik Metyu Varuze immigruvali z Indiyi dva desyatilittya tomu j mali troh donok u SShA Podruzhni problemi buli u pari z kincya 1980 h kulminaciyeyu yakih stala svarka sho prizvela do smerti Aleyammi Yiyi znajshli diti politu benzinom i v polum yi Nezabarom zhinka pomerla Korotki statti buli opublikovani v The Dallas Morning News i The Atlanta Journal Constitution pislya incidentu Dallas Observer svoyeyu chergoyu opublikuvav detalnu dev yatistorinkovu stattyu pro smert Aleyammi Stattya zaznala pevnoyi kritiki za zobrazhennya nezahidnih krayin yak vidstalih Pobita cholovikom Aleyamma Metyu zalishilasya virnoyu svoyij kulturi Zreshtoyu vona stala yiyi zhertvoyu Zahodi z kontrolyu ta poperedzhennyaIsnuyut uryadovi iniciativi shodo kriminalnoyi vidpovidalnosti za spalyuvannya narechenoyi gromadski iniciativi j nizka organizacij yaki pracyuyut nad borotboyu z ciyeyu praktikoyu a takozh mizhnarodni zakoni spryamovani proti porushen prav lyudini Zusillya uryadu U 1961 roci Indiya prijnyala Zakon pro zaboronu posagu shob pripiniti vbivstva za posag Na pochatku 1980 h do nogo buli vneseni popravki shob vipraviti kilka lazivok ta zrobiti porushennya cogo zakonu kriminalnim zlochinom yaksho cholovik abo jogo rodichi sprichinyayut smert zhinki vid opikiv tilesnih ushkodzhen abo neprirodnih obstavin protyagom semi rokiv pislya odruzhennya i v razi nayavnosti dokaziv togo sho narechena zaznala zhorstokosti ta peresliduvan cherez posag Na zhal cej zakon ne mistit vicherpnogo viznachennya posagu sho mozhe zminiti sposib jogo vimagannya j otrimannya Ce takozh daye pravoporushnikam bilshu gnuchkist u vipadku obvinuvachen u sudi Obmezhennya semirichnim periodom ye ne mensh problematichnim oskilki vono prosto dozvolyaye cholovikam chekati poki cej period zakinchitsya shob spaliti druzhinu abo sprichiniti yiyi smert inshim sposobom Inshij vazhlivij indijskij zakon Statut pro borotbu z zhorstokistyu 1983 roku zaboronyaye zhorstoke povodzhennya z druzhinoyu ta piddaye cholovika ta abo jogo ridnih shtrafam chi uv yaznennyu yaksho voni zhorstoko povodyatsya z druzhinoyu Odnak i cej zakon neodnoznachnij u traktuvanni tomu ne zapobigaye spalennyu narechenoyi abo inshij sposib vbivstva cherez posag Pokrokovij opis vazhlivih podij borotbi z praktikoyu viplati j vimagannya posagu v Indiyi Stattya 1 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini progoloshuye nastupne Usi lyudi narodzhuyutsya vilnimi ta rivnimi u svoyij gidnosti ta pravah Voni nadileni rozumom i sovistyu j povinni stavitisya odin do odnogo v dusi braterstva Stattya 5 progoloshuye Nihto ne mozhe buti piddanij torturam abo zhorstokomu nelyudskomu abo inshomu povodzhennyu sho prinizhuye gidnist Neuryadovi zusillya V Indiyi de sposterigayetsya najbilsha chastka spalyuvannya narechenih vnutrishnye zakonodavstvo zazvichaj ne vikonuyetsya nalezhnim chinom Cherez ce nizka organizacij vzyalisya za spravu shob pripiniti spalyuvannya narechenih Odnim iz prikladiv cogo ye uryadovi oseredki gromadskih simejnih konsultacijnih centriv yaki takozh finansuyutsya uryadom ta metoyu yakih ye zmicnennya simejnih zv yazkiv i zmenshennya pravovogo vtruchannya Odnak chasto taki uryadovi konsultacijni centri lishe zmicnyuyut stereotip pro zhinochi gostri yaziki i mozhlivist cholovikiv vdariti j pobiti zhinku Tomu dlya rozv yazannya podibnih problem iz podibnimi naslidkami neuryadovimi organizaciyami stvoryuyutsya okremi konsultacijni iniciativi Potencijni zusillya Alternativni iniciativi stosuyutsya nasampered reformuvannya potochnih nedoskonalih zakoniv Odna z propozicij peredbachaye rozshirennya zahistu zhinok zgidno z mizhnarodnim pravom shodo bizhenciv shob nadati pritulok zhertvam seksizmu abo femicidu Odin zi sposobiv dodavannya zhinok u viznachennya peresliduvanoyi socialnoyi grupi sho dozvolilo b yim shukati mizhnarodnogo pritulku pid strahom peresliduvan cherez posag v usomu sviti U kvitni 1984 roku Yevropejskij parlament vnis propoziciyu yaka mala zahistiti zhinok vid peresliduvan za oznakoyu stati shlyahom reformuvannya mizhnarodnogo zakonodavstva pro bizhenciv Odnak propoziciya bula vidhilena Inshim rishennyam ye pidvishennya ekonomichnoyi nezalezhnosti zhinok shlyahom vstanovlennya prav vlasnosti na svoye majno Navit odruzhena zhinka ne maye prav na majno sho nalezhit cholovikovi poki vin zhivij Nadannya zhinkam prava voloditi majnom dozvolit znachno zmenshiti potrebu zhinok odruzhuvatisya z ekonomichnih chi yuridichnih prichin ta zmenshit praktiku posagu PrimitkiThe Satirical Genius of Gaganendranath Tagore indianhistorycollective com Procitovano 9 veresnya 2023 Ash Lucy 16 lipnya 2003 India s dowry deaths BBC Procitovano 30 lipnya 2007 Lakhani Avnita 2005 Bride burning the elephant in the room is out of control Pepperdine Dispute Resolution Law Journal 5 2 249 298 pdf Articles cnn com 18 serpnya 1996 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 28 sichnya 2012 Kumar Virendra Kanth Sarita December 2004 Bride burning The Lancet 364 special issue 18 19 doi 10 1016 S0140 6736 04 17625 3 PMID 15967137 S2CID 32625512 stanru 15 kvitnya 2017 Bride Burning What is it where does it happen and how to end it Rights Universal Human Rights For All amer Procitovano 8 veresnya 2023 Pratap Anita 11 veresnya 1995 Killed by greed and oppression Time T 146 11 Rahman Maseeh 27 lyutogo 2001 Time Arhiv originalu za 12 bereznya 2007 PDF National Crime Records Bureau India 16 sichnya 2010 Arhiv originalu PDF za 27 travnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2011 Nangia Anshu 1996 1997 Note the tragedy of bride burning in India how should the law address it Brooklyn Journal of International Law 22 637 694 Lexis Nexis 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Pardee Laurel Remers 1996 The dilemma of dowry deaths domestic disgrace or international human rights catastrophe James E Rogers College of Law Arizona Journal of International and Comparative Law 13 491 522 Lexis Nexis 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Jutla Rajni K Heimbach David March April 2004 Love burns an essay about bride burning in India Journal of Burn Care amp Rehabilitation 25 2 165 170 doi 10 1097 01 bcr 0000111929 70876 1f PMID 15091143 Rajesh Talwar amazon com wcd nic in Ministry of Women and Child Development India 20 travnya 1961 Arhiv originalu za 9 veresnya 2015 Ghose S K 1989 Indian Women Throughthe Ages angl New Delhi Ashish Publishing House s 46 Johnson Cate ta in red October 1996 Annex C Legal framework surrounding domestic violence in India Domestic violence in India recommendations of the women s rights team report to USAID India PROWID s 28 42 Explaining section 304 B of the Indian Penal Code Dowry deaths rampant in Capital India Today angl Procitovano 9 veresnya 2023 World South Asia Bride burning kills hundreds BBC co uk 27 serpnya 1999 Procitovano 11 chervnya 2009 Honour killings of girls and women ASA 33 018 1999 Amnesty International 1 veresnya 1999 Procitovano 29 grudnya 2006 Ali Sahar 28 lipnya 2003 Acid attack victim demands justice BBC Procitovano 30 lipnya 2007 Pakistan Honour killings of girls and women in Amnesty International Report 1999 London September 1999 Jilani Hina 2004 Violence against women the legal system and institutional responses in Pakistan u Goonesekere Savitri Ahmed Eman M red Violence law and women s rights in South Asia New Delhi Thousand Oaks California s 161 ISBN 9780761997962 Preview Ajmal Umer Bin 25 kvitnya 2012 Domestic violence Dawn Procitovano 28 lipnya 2012 Terzieff Juliette 27 zhovtnya 2002 Pakistan s fiery shame women die in stove deaths Women s eNews Rappaport Helen red 2001 Encyclopedia of women social reformers volume 1 Santa Barbara California ABC CLIO s 115 ISBN 9781576071014 Farrukh Rimal 30 chervnya 2021 Why Are Pakistani Women Setting Themselves On Fire Radio Free Europe Radio Liberty angl Procitovano 6 veresnya 2023 Akhter Dr Zobaida 2019 Wedde to Greed Bride Burning in Bangladesh angl VFAST Transactions on Education and Social Sciences s 21 30 Parameswaran Radhika 1996 Coverage of Bride Burning in the Dallas Observer a cultural analysis of the Other Frontiers A Journal of Women Studies 16 2 3 69 100 doi 10 2307 3346804 JSTOR 3346804 Pdf Greenberg Judith G 2003 Criminalizing dowry deaths the Indian experience Journal of Gender Social Policy amp the Law 11 2 801 846 Pdf The Universal Declaration of Human Rights un org United Nations Pdf Cipriani Linda 1993 Gender and persecution protecting women under international refugee law Georgetown Immigration Law Journal 7 511 548 Gopal Gita 1993 Gender and economic inequality in India the legal connection Boston College Third World Law Journal 13 1 63 86 Pdf