Плато н Артемю к 18 червня 1891 5 серпня 1951 Торонто український священник єпископ УАПЦ громадський і просвітянський ді

Плато́н (Артемю́к) (18 червня 1891 — 5 серпня 1951, Торонто) — український священник, єпископ УАПЦ, громадський і просвітянський діяч.

Платон (Артемюк)

Єпископ Платон. Зображення 1940-х років.

Діяльність:	пресвітер
Народження:	18 червня 1891(1891-06-18) Носів біля міста Біла Підляська
Смерть:	5 серпня 1951(1951-08-05) (60 років) Торонто
Посада:	єпископ Заславський, єпископ Рівненський, вікарій Рівненської єпархії УАПЦ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Платон.

Життєпис

Платон закінчив Біло-Підлаську вчительську семінарію в 1910 році. Потім він працював учителем 3 роки, перш ніж вступити до учительського інституту у Вільнюсі, нині столиця Литви. Він закінчив навчання в 1916 році, під час Першої світової війни.

У 1916 р. його евакуювали до Самари, де призвали до царської армії. Після закінчення війни в 1918 році він відновив викладання.

Одружився з Таїсою Артеміюк, разом з якою мали троє дітей. У 1920-ті та 1930-ті роки він був активним діячем «Просвіти». З О. Стороженком він створив приватну школу в Бресті (тепер Брест, Білорусь). Був організатором навчальних курсів для дорослих, хорової музики та театру.

Архімандрит Платон (Артемюк) 2 серпня 1942 року в Києві у Андріївській церкві висвячений єпископами Никанором і Мстиславом на єпископа Заславського.

Хіротонізований на єпископа Рівненського, вікарія Рівненської єпархії УАПЦ митрополитом Полікарпом (Сікорським).

У Рівному єпископ УАПЦ Платон (очевидно, не без узгодження з митрополитом Полікарпом) організовує нелегальні курси військових священиків — задля перебування останніх в загонах українських партизанів (по узгодженні з головнокомандувачем УПА Дмитром Клячківським офіційно запроваджений інститут польового духовенства). Німецькі архівні джерела повідомляють про похорон «двох стрільців при участі військовиків та військового священика»^[]

Займав активну позицію по захисту своєї пастви — на Волині відрізняється УАПЦ. Письмово й усно викладє засудження знищення німцями і польськими шуцманами всього населення села Ремель та спалення живцем жителів села Малин. Загалом, 43 священники УАПЦ були розстріляні, інші спалені живцем з жителями сіл, де вели пастирську працю.

Розуміючи всю небезпеку, о. Платон наголосив, що ні єпископ, ані духовенство не мають в такому часі впливу на повстанський рух — позаяк спричиняє його власне німецька адміністрація, яка налаштовує проти себе українців. Того ж дня відбувається розмова з керівником політичного відділу Краузе — той звинуватив Автокефальну церкву у співпраці із повстанцями, завваживши, що Автономна церква є лояльніша до нацистської влади. Власне по тому Платон запитав, чи довго ще протягнеться в часі розрив офіційних стосунків генерал-комісара та митрополита-адміністратора УАПЦ, почув відповідь: тільки тоді, коли автокефальне духовенство перегляне свої погляди на співпрацю з німецькою владою — тобто, припинити усілякі стосунки з повстанцями.

На початку серпня 1943 року у соборі Святого Володимира, як тоді називався храм, відбулася відправа за участю керуючого Рівненсько-Кременецькою єпархією владики Платона (Артемюка), що зібрала більше п'яти тисяч віруючих. 8 серпня 1943 року церкву намагалися захопити священники-москвофіли на чолі з заславським благочинним-автономістом о. Михайлом Семенюком, однак парафіяни стали на заваді здійсненню їхнього задуму

При наближенні радянських військ виїздить, згодом добирається до Канади.

Сидять зліва направо: архієп. Канадійський Михаїл Хороший, архієп. Уманський Ігор Губа, митр. Полікарп Сікорський, архієп. Олександр Іноземців, архієп. Никанор Абрамович, єп. Мстислав Скрипник, єп. Сильвестр Гаївський. Стоять зліва направо: єп. Платон Артемюк, проф. Власовський, архієп. Геннадій Шиприкевич, єп. Володимир Малець, протопресвітер Д.Бурко і духовенство. Кінець 1940-х

Був єпископом Української канадської церкви (Ukrainian Greek-Orthodox Church in Canada).

В часі обрання митрополита Огієнка головою УГКЦ в Канаді, яке відбулося 8 серпня 1951 року, він був намічений кандидатом на правлячого єпископа, одначе помер за декілька днів до надзвичайного собору.

Вшанування

Волинська духовна семінарія проводить вечори, присвячені його світлій пам'яті.

Примітки

Інститут історії України, 2 серпня
Особливості трансформації християнських конфесій в умовах воєнно-політичного конфлікту (на прикладі Волині часів Другої світової війни)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Володимир Борщевич. Волинський пом'яник. Рівне 2004. С. 76.
Українські вісти — 1951, 14 серпня
Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату^{[недоступне посилання]}

Посилання

Релігійні діячі(рос.)
Просвітницька праця єпископа Платона розпочиналася в Дермані й Острозі

[1] Інститут історії України, 2 серпня

[:0-2] Особливості трансформації християнських конфесій в умовах воєнно-політичного конфлікту (на прикладі Волині часів Другої світової війни)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] Володимир Борщевич. Волинський пом'яник. Рівне 2004. С. 76.

[4] Українські вісти — 1951, 14 серпня

[5] Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату^{[недоступне посилання]}