К-1 — пасажирський літак, створений під керівництвом українського радянського авіаконструктора Костянтина Калініна. Перший літак у Радянському Союзі, що успішно витримав державні випробування та був рекомендований до серійного виробництва та експлуатації на повітряних лініях цивільної авіації. Не дивлячись на рекомендації серійне виробництво не було налагоджене, але літак став основою для подальших проектів Костянтина Калініна.
К-1 | |
---|---|
Тип | пасажирський літак |
Країна походження | Українська РСР |
Виробник | Ремповітрошлях-6 |
Головний конструктор | Калінін Костянтин Олексійович |
Перший політ | 26 червня 1925 |
Початок експлуатації | 1925 |
Основні експлуатанти | |
Виготовлено | 5 |
| |
К-1 у Вікісховищі |
Історія
Ідея створення нового пасажирського літака власними силами Київського авіаційного ремонтного заводу "Ремповітрошлях-6" була запропонована К. Калініним у травні 1923 року. В той час К. Калінін працював начальником виробництва заводу та навчався у Київському політехнічному інституті. Замовником виступало товариство «Укрповітрошлях».
Це мав бути універсальний літак, що міг використовуватися як пасажирський, санітарний, для топографії, надійний та простий у виготовленні та експлуатації. В той час вважалося, що найбільш раціональна для пасажирського літака схема біплана. Та інтуїція пілота підказувала К. Калініну - схема моноплана більш перспективна, бо дозволяла суттєво зменшити загальний опір літака. На основі теорії відомого аеродинаміка Прандтля, К. Калінін у 1923 році детально проектує та патентує конструкцію еліптичного в плані крила. Таке крило має цілий ряд аеродинамічних переваг у порівнянні із прямокутним крилом, хоч і мало складну технологію виготовлення. Крило мало дерев'яний каркас та обтягувалося полотном. У майбутньому більшість літаків К. Калініна мали крила такої конструкції.
З часів громадянської війни на заводі "Ремповітрошлях-6" зберігся ремонтний фонд літаків "Вуазен", в тому числі двигуни "Сальмсон". Тож проект був виконаний з урахуванням обмежених технологій та матеріалів, що були доступні заводу на той час.
Керівництво заводу сприйняло ініціативу позитивно та надало кількох спеціалістів на допомогу Калініну. Проектуванню допомагали технік Д. Л. Томашевич, креслярі Н. А. Железняков та І. І. Савінський, студенти А. Т. Руденко та А. Н. Граціанський. Аеродинамічний розрахунок консультував доцент Київського політехнічного інституту Н. Г. Петров, ескізи фюзеляжу виконав С. П. Дуб, міцність розрахував студент Н. Д. Журін.
У грудні 1923 року проект був завершений. Розрахунки К. Калініна передбачали різноманітне застосування майбутньої машини. Нескладними змінами пасажирської кабіни передбачалось встановлення санітарного обладнання для транспортування трьох хворих або оприскувача отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками у сільському господарстві. За необхідності літак міг використовуватися як бомбардирувальник на 480 кг бомбового навантаження або як штурмовик зі встановленням броні для членів екіпажу та 16-ти кулеметів.
К. Калінін зміг зацікавити проектом керівництво товариства «Укрповітрошлях», що знаходилося у Харкові, та отримати фінансування будівництва дослідного зразка. Перевіркою розрахунків займався професор Харківського технологічного інституту Д. І. Ксандров, який повністю погодив проект. 23 лютого 1924 року проект К-1 затвердили у Науково-технічному комітеті Військово повітряних сил, Москва.
У вересні 1924 року завод розпочав нарешті будівництво дослідного зразка. Будівництво велося повільно та уривками через склоки де-яких керівників та працівників заводу, та все ж було закінчено у червні 1925 року. При чому монтаж основних частин літака виконувався під відкритим небом у полі біля заводу.
26 червня 1925 року, на аеродромі Пост-Волинський, відбувся перший політ пасажирського літака К-1 під керуванням молодого пілота Київського гарнізону С. А. Косинського. В перший політ разом з пілотом полетів і сам К. Калінін. У подальшому це стане правилом для К. Калініна - в першому польоті ризикувати разом з випробувачем. Замість запланованого одного кола над полем літак К-1 знаходився у повітрі 40 хвилин. Перший політ показав гарну керованість та стійкість машини, відгуки пілота були дуже позитивними.
Після усунення дрібних дефектів та доопрацювання руля напрямку, у вересні літак перегнали до Харкова, де з ним ознайомилися представники «Укрповітрошлях». На аеродромі в Сокольниках нову машину успішно продемострували Уряду України, а пілот виконав над Харковом кілька показових польотів. 16 вересня літак вилетів за маршрутом Харків-Орел-Серпухів-Москва, успішно подолавши сумарну відстань 1200 км за 8 годин 35 хвилин польотного часу та в той самий день приземлився на Ходинському аеродромі.
Протягом жовтня-листопада 1925 року літак успішно пройшов державні випробування та був рекомендований до серійного виробництва та експлуатації на повітряних лініях цивільної авіації, вперше в СРСР.
Літак придбаний товариством "Доброліт", отримав реєстраційний номер RR-DBE (пізніше СССР-481) та переданий Центральній повітростанції Москви, де використовувався для перевезення пасажирів та аерофотознімання до 1930 р. За цей час літак провів у повітрі більше 190 годин, відмов та аварій через конструктивні недоліки не було.
Наприкінці грудня 1925 року Калінін блискуче захищає проект К-1 перед дипломною комісією КПІ та отримує диплом інженера-механіка.
За клопотанням товариства «Укрповітрошлях», у січні 1926 року К. Калініна переводять із Києва до Харкова на посаду Головного конструктора та завідуючого виробничим відділом товариства.
У Харкові під його керівництвом 17 вересня 1926 року був заснований Харківський авіаційний завод, де пройшов найбільш плідний етап у житті та творчості К. О. Калініна.
Конструкція
Літак — напіввільнонесучий високоплан з тягнучим мотором.
Фюзеляж — являє собою зварену трубчату чотирьохгранну ферму в передній частині, включаючи пасажирську кабіну. У передній частині розміщена закрита склом кабіна пілота. У пасажирській кабіні розміщені зручний диван та два крісла. Нормальне навантаження — три пасажира. За рахунок зменшення палива була можливість розміщення четвертого пасажира. Пілотська кабіна з'єднувалася з пасажирською дверима. Обшивка фюзеляжу від носа до кінця пасажирської кабіни із листового гладкого дюралюмінияю, інша частина обтягнута полотном.
Вихід із кабіни через одні двері, що розміщені з правої сторони кабіни.
Крило — еліптичної у плані форми. Профіль крила потовщений, Геттінгскої лабораторії №436. Крило двохлонжеронне, виконано з двох симметричних половинок, що стикуються із центропланом у верхній частині фюзеляжу та підтримується чотирма зручнообтічними підкосами, що йдуть від середини лонжеронів крила до нижніх лонжеронів фюзеляжу.
Лонжерони дерев'яні, коробчатого перетину з фіктивними стінками. Дерев'яний набір крила з дротовими розтяжками для жорсткості обшитий по ребру атаки та на кінцях крила березовою фанерою товщиною 1,5 мм, для уникнення деформації профілю крила. Обшивка крила полотняна, просочена емалітом.
Підкоси сталеві, виготовлені кожен із чотирьох труб, жорстко зв'язаних між собою поперечними трубками та пластинками за допомогою точкової зварки. На кінцях підкосів міцні башмаки. Підкоси укладені у фанерні обтікачі.
Хвостове оперення — підкосне, цільнодерев'яної конструкції з полотняною обшивкою. Стабілізатор та руль висоти еліптичної у плані форми. Стабілізатор змінний, керований із кабіни пілота, що дозволяло компенсувати зміну навантаження у польоті. Лонжерони кіля зі сталевих труб.
Шасі — трьохопорне, з хвостовим костилем. Стійки шасі виконані зі сталевих труб невеликої довжини. Амортизація вісі — гумовим шнуром. Колеса розміром 800х150 мм на пневматиках мали обтяжку обтікання. Стійки шасі закривалися дюралюмінієвими обтікачами.
Керування — одинарне з тросовою проводкою.
Силова установка — зіркоподібний двигун повітряного охолодження "Сальмсон" РВ-4 потужністю 160 к. с. з дерев'яним повітряним гвинтом фіксованого кроку діаметром 2,85 м.
Двигун розміщувався попереду пілотської кабіни на спеціальній рамі, яка кріпилася до фюзеляжу на чотирьох болтах. Таке встановлення двигуна робило його доступним для огляду та обслуговування. Вся гвинтомоторна група зі своєю арматурою могла демонтуватися з рамою за 30 хвилин та бути заміненою на нову. Передбачалася можливість встановлення двигуна типу BMW без переробок конструкції. Для цього передбачалася спеціальна рама, що кріпалася на тих самих чотирьох болтах.
Бензобаки монтувалися у крилі. Радіатори сотового типу, разом з рубашками мотора мали ємність 40 л, висувалися у потік приводом з кабіни пілота, що дозволяло легко регулювати температуру охолоджуючої рідини.
Технічні характеристики
ЛТХ | Значення |
---|---|
Модель | К-1 |
Розмах крила, м | 16.76 |
Довжина літака, м | 10.72 |
Площа крила, м2 | 40.00 |
Маса порожнього літака, кг. | 1452 |
Максимальна злітна маса, кг. | 1972 |
Тип двигуна | 1 x "Сальмсон" РВ-4 |
Потужність, к. с. | 160 (злітна) |
Максимальна швидкість, км/год. | 161,2 |
Крейсерська швидкість, км/год | 149,2 |
Практична дальність, км. | 600 |
Практична стеля, м. | 3000 |
Екіпаж, чол. | 2 |
Корисне навантаження: | 3 пасажирів |
Фото
Фарбування
Дослідний зразок мав наступне фарбування.
Металева обшивка фюзеляжу не була пофарбована. Полотняна обшивка фюзеляжу, крила та оперення мала дуже світлокоричневий відтінок та була вкрита прозорим аеролаком. Підкоси крила, стабілізатора та гвинт були червоного або чорного кольору (після перефарбування). Бортовий номер чорного кольору. Знак РПЗ-6 К-1 червоного кольору з білим обведенням. Колпаки колес мали сріблястий колір.
Посилання
- К-1 на сайті «Уголок неба» [ 2 січня 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Савин В.С. Планета "Константин". — Издательство: Харьков: Основа, 1994. — 312 с. — .
- Первые из первых. 75 лет ХГАПП. Под редакцией Героя Украины, Генерального директора ХГАПП А. К. Мялицы. Автор проекта В. С. Савин — Х.:ХГАПП; Основа, 2001. — 416 с. — .
- Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. - 2-е издание - М.: Машиностроение, 1978. - 576 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina K 1 K 1 pasazhirskij litak stvorenij pid kerivnictvom ukrayinskogo radyanskogo aviakonstruktora Kostyantina Kalinina Pershij litak u Radyanskomu Soyuzi sho uspishno vitrimav derzhavni viprobuvannya ta buv rekomendovanij do serijnogo virobnictva ta ekspluataciyi na povitryanih liniyah civilnoyi aviaciyi Ne divlyachis na rekomendaciyi serijne virobnictvo ne bulo nalagodzhene ale litak stav osnovoyu dlya podalshih proektiv Kostyantina Kalinina K 1Tip pasazhirskij litakKrayina pohodzhennya Ukrayinska RSRVirobnik Rempovitroshlyah 6Golovnij konstruktor Kalinin Kostyantin OleksijovichPershij polit 26 chervnya 1925Pochatok ekspluataciyi 1925Osnovni ekspluatantiVigotovleno 5 K 1 u VikishovishiIstoriyaIdeya stvorennya novogo pasazhirskogo litaka vlasnimi silami Kiyivskogo aviacijnogo remontnogo zavodu Rempovitroshlyah 6 bula zaproponovana K Kalininim u travni 1923 roku V toj chas K Kalinin pracyuvav nachalnikom virobnictva zavodu ta navchavsya u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Zamovnikom vistupalo tovaristvo Ukrpovitroshlyah Ce mav buti universalnij litak sho mig vikoristovuvatisya yak pasazhirskij sanitarnij dlya topografiyi nadijnij ta prostij u vigotovlenni ta ekspluataciyi V toj chas vvazhalosya sho najbilsh racionalna dlya pasazhirskogo litaka shema biplana Ta intuyiciya pilota pidkazuvala K Kalininu shema monoplana bilsh perspektivna bo dozvolyala suttyevo zmenshiti zagalnij opir litaka Na osnovi teoriyi vidomogo aerodinamika Prandtlya K Kalinin u 1923 roci detalno proektuye ta patentuye konstrukciyu eliptichnogo v plani krila Take krilo maye cilij ryad aerodinamichnih perevag u porivnyanni iz pryamokutnim krilom hoch i malo skladnu tehnologiyu vigotovlennya Krilo malo derev yanij karkas ta obtyaguvalosya polotnom U majbutnomu bilshist litakiv K Kalinina mali krila takoyi konstrukciyi Z chasiv gromadyanskoyi vijni na zavodi Rempovitroshlyah 6 zberigsya remontnij fond litakiv Vuazen v tomu chisli dviguni Salmson Tozh proekt buv vikonanij z urahuvannyam obmezhenih tehnologij ta materialiv sho buli dostupni zavodu na toj chas Kerivnictvo zavodu sprijnyalo iniciativu pozitivno ta nadalo kilkoh specialistiv na dopomogu Kalininu Proektuvannyu dopomagali tehnik D L Tomashevich kreslyari N A Zheleznyakov ta I I Savinskij studenti A T Rudenko ta A N Gracianskij Aerodinamichnij rozrahunok konsultuvav docent Kiyivskogo politehnichnogo institutu N G Petrov eskizi fyuzelyazhu vikonav S P Dub micnist rozrahuvav student N D Zhurin U grudni 1923 roku proekt buv zavershenij Rozrahunki K Kalinina peredbachali riznomanitne zastosuvannya majbutnoyi mashini Neskladnimi zminami pasazhirskoyi kabini peredbachalos vstanovlennya sanitarnogo obladnannya dlya transportuvannya troh hvorih abo opriskuvacha otrutohimikativ dlya borotbi zi shkidnikami u silskomu gospodarstvi Za neobhidnosti litak mig vikoristovuvatisya yak bombardiruvalnik na 480 kg bombovogo navantazhennya abo yak shturmovik zi vstanovlennyam broni dlya chleniv ekipazhu ta 16 ti kulemetiv K Kalinin zmig zacikaviti proektom kerivnictvo tovaristva Ukrpovitroshlyah sho znahodilosya u Harkovi ta otrimati finansuvannya budivnictva doslidnogo zrazka Perevirkoyu rozrahunkiv zajmavsya profesor Harkivskogo tehnologichnogo institutu D I Ksandrov yakij povnistyu pogodiv proekt 23 lyutogo 1924 roku proekt K 1 zatverdili u Naukovo tehnichnomu komiteti Vijskovo povitryanih sil Moskva U veresni 1924 roku zavod rozpochav nareshti budivnictvo doslidnogo zrazka Budivnictvo velosya povilno ta urivkami cherez skloki de yakih kerivnikiv ta pracivnikiv zavodu ta vse zh bulo zakincheno u chervni 1925 roku Pri chomu montazh osnovnih chastin litaka vikonuvavsya pid vidkritim nebom u poli bilya zavodu 26 chervnya 1925 roku na aerodromi Post Volinskij vidbuvsya pershij polit pasazhirskogo litaka K 1 pid keruvannyam molodogo pilota Kiyivskogo garnizonu S A Kosinskogo V pershij polit razom z pilotom poletiv i sam K Kalinin U podalshomu ce stane pravilom dlya K Kalinina v pershomu poloti rizikuvati razom z viprobuvachem Zamist zaplanovanogo odnogo kola nad polem litak K 1 znahodivsya u povitri 40 hvilin Pershij polit pokazav garnu kerovanist ta stijkist mashini vidguki pilota buli duzhe pozitivnimi Pislya usunennya dribnih defektiv ta doopracyuvannya rulya napryamku u veresni litak peregnali do Harkova de z nim oznajomilisya predstavniki Ukrpovitroshlyah Na aerodromi v Sokolnikah novu mashinu uspishno prodemostruvali Uryadu Ukrayini a pilot vikonav nad Harkovom kilka pokazovih polotiv 16 veresnya litak viletiv za marshrutom Harkiv Orel Serpuhiv Moskva uspishno podolavshi sumarnu vidstan 1200 km za 8 godin 35 hvilin polotnogo chasu ta v toj samij den prizemlivsya na Hodinskomu aerodromi Protyagom zhovtnya listopada 1925 roku litak uspishno projshov derzhavni viprobuvannya ta buv rekomendovanij do serijnogo virobnictva ta ekspluataciyi na povitryanih liniyah civilnoyi aviaciyi vpershe v SRSR Litak pridbanij tovaristvom Dobrolit otrimav reyestracijnij nomer RR DBE piznishe SSSR 481 ta peredanij Centralnij povitrostanciyi Moskvi de vikoristovuvavsya dlya perevezennya pasazhiriv ta aerofotoznimannya do 1930 r Za cej chas litak proviv u povitri bilshe 190 godin vidmov ta avarij cherez konstruktivni nedoliki ne bulo Naprikinci grudnya 1925 roku Kalinin bliskuche zahishaye proekt K 1 pered diplomnoyu komisiyeyu KPI ta otrimuye diplom inzhenera mehanika Za klopotannyam tovaristva Ukrpovitroshlyah u sichni 1926 roku K Kalinina perevodyat iz Kiyeva do Harkova na posadu Golovnogo konstruktora ta zaviduyuchogo virobnichim viddilom tovaristva U Harkovi pid jogo kerivnictvom 17 veresnya 1926 roku buv zasnovanij Harkivskij aviacijnij zavod de projshov najbilsh plidnij etap u zhitti ta tvorchosti K O Kalinina KonstrukciyaLitak napivvilnonesuchij visokoplan z tyagnuchim motorom Fyuzelyazh yavlyaye soboyu zvarenu trubchatu chotirohgrannu fermu v perednij chastini vklyuchayuchi pasazhirsku kabinu U perednij chastini rozmishena zakrita sklom kabina pilota U pasazhirskij kabini rozmisheni zruchnij divan ta dva krisla Normalne navantazhennya tri pasazhira Za rahunok zmenshennya paliva bula mozhlivist rozmishennya chetvertogo pasazhira Pilotska kabina z yednuvalasya z pasazhirskoyu dverima Obshivka fyuzelyazhu vid nosa do kincya pasazhirskoyi kabini iz listovogo gladkogo dyuralyuminiyayu insha chastina obtyagnuta polotnom Vihid iz kabini cherez odni dveri sho rozmisheni z pravoyi storoni kabini Krilo eliptichnoyi u plani formi Profil krila potovshenij Gettingskoyi laboratoriyi 436 Krilo dvohlonzheronne vikonano z dvoh simmetrichnih polovinok sho stikuyutsya iz centroplanom u verhnij chastini fyuzelyazhu ta pidtrimuyetsya chotirma zruchnoobtichnimi pidkosami sho jdut vid seredini lonzheroniv krila do nizhnih lonzheroniv fyuzelyazhu Lonzheroni derev yani korobchatogo peretinu z fiktivnimi stinkami Derev yanij nabir krila z drotovimi roztyazhkami dlya zhorstkosti obshitij po rebru ataki ta na kincyah krila berezovoyu faneroyu tovshinoyu 1 5 mm dlya uniknennya deformaciyi profilyu krila Obshivka krila polotnyana prosochena emalitom Pidkosi stalevi vigotovleni kozhen iz chotiroh trub zhorstko zv yazanih mizh soboyu poperechnimi trubkami ta plastinkami za dopomogoyu tochkovoyi zvarki Na kincyah pidkosiv micni bashmaki Pidkosi ukladeni u fanerni obtikachi Hvostove operennya pidkosne cilnoderev yanoyi konstrukciyi z polotnyanoyu obshivkoyu Stabilizator ta rul visoti eliptichnoyi u plani formi Stabilizator zminnij kerovanij iz kabini pilota sho dozvolyalo kompensuvati zminu navantazhennya u poloti Lonzheroni kilya zi stalevih trub Shasi trohoporne z hvostovim kostilem Stijki shasi vikonani zi stalevih trub nevelikoyi dovzhini Amortizaciya visi gumovim shnurom Kolesa rozmirom 800h150 mm na pnevmatikah mali obtyazhku obtikannya Stijki shasi zakrivalisya dyuralyuminiyevimi obtikachami Keruvannya odinarne z trosovoyu provodkoyu Silova ustanovka zirkopodibnij dvigun povitryanogo oholodzhennya Salmson RV 4 potuzhnistyu 160 k s z derev yanim povitryanim gvintom fiksovanogo kroku diametrom 2 85 m Dvigun rozmishuvavsya poperedu pilotskoyi kabini na specialnij rami yaka kripilasya do fyuzelyazhu na chotiroh boltah Take vstanovlennya dviguna robilo jogo dostupnim dlya oglyadu ta obslugovuvannya Vsya gvintomotorna grupa zi svoyeyu armaturoyu mogla demontuvatisya z ramoyu za 30 hvilin ta buti zaminenoyu na novu Peredbachalasya mozhlivist vstanovlennya dviguna tipu BMW bez pererobok konstrukciyi Dlya cogo peredbachalasya specialna rama sho kripalasya na tih samih chotiroh boltah Benzobaki montuvalisya u krili Radiatori sotovogo tipu razom z rubashkami motora mali yemnist 40 l visuvalisya u potik privodom z kabini pilota sho dozvolyalo legko regulyuvati temperaturu oholodzhuyuchoyi ridini Tehnichni harakteristikiLTH Znachennya Model K 1 Rozmah krila m 16 76 Dovzhina litaka m 10 72 Plosha krila m2 40 00 Masa porozhnogo litaka kg 1452 Maksimalna zlitna masa kg 1972 Tip dviguna 1 x Salmson RV 4 Potuzhnist k s 160 zlitna Maksimalna shvidkist km god 161 2 Krejserska shvidkist km god 149 2 Praktichna dalnist km 600 Praktichna stelya m 3000 Ekipazh chol 2 Korisne navantazhennya 3 pasazhirivFotoFoto litaka Kalinin K 1 Foto litaka Kalinin K 1 Shema litaka Kalinin K 1FarbuvannyaDoslidnij zrazok mav nastupne farbuvannya Metaleva obshivka fyuzelyazhu ne bula pofarbovana Polotnyana obshivka fyuzelyazhu krila ta operennya mala duzhe svitlokorichnevij vidtinok ta bula vkrita prozorim aerolakom Pidkosi krila stabilizatora ta gvint buli chervonogo abo chornogo koloru pislya perefarbuvannya Bortovij nomer chornogo koloru Znak RPZ 6 K 1 chervonogo koloru z bilim obvedennyam Kolpaki koles mali sriblyastij kolir PosilannyaK 1 na sajti Ugolok neba 2 sichnya 2021 u Wayback Machine LiteraturaSavin V S Planeta Konstantin Izdatelstvo Harkov Osnova 1994 312 s ISBN 5 7768 0407 8 Pervye iz pervyh 75 let HGAPP Pod redakciej Geroya Ukrainy Generalnogo direktora HGAPP A K Myalicy Avtor proekta V S Savin H HGAPP Osnova 2001 416 s ISBN 5 7768 0744 1 Shavrov V B Istoriya konstrukcij samoletov v SSSR do 1938 g 2 e izdanie M Mashinostroenie 1978 576 s