Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генрі Норріс Расселл (англ. Henry Norris Russell; 25 жовтня 1877 — 18 лютого 1957) — американський астроном, член Національної АН США (1911).
| Генрі Норріс Расселл | |
|---|---|
| англ. Henry Norris Russell | |
 | |
| Народився | 25 жовтня 1877[1][2][…] Ойстер-Бей, Нассау, Нью-Йорк, США |
| Помер | 18 лютого 1957[1][2][…] (79 років) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США |
| Поховання | d |
| Країна |  США |
| Діяльність | астроном, астрофізик |
| Alma mater | Принстонський університет |
| Галузь | астрономія, астрофізика |
| Заклад | Принстонський університет обсерваторія Маунт-Вілсон Гарвардська обсерваторія |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Чарлз Огастес Юнг |
| Аспіранти, докторанти | Гарлоу Шеплі Лайман Спітцер Дональд Говард Мензел |
| Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук Національна академія наук США[4] Американське філософське товариство[4] Американське астрономічне товариство[4] AAAS[4] |
| Відомий завдяки: | Діаграма Герцшпрунга—Расселла |
| Нагороди | |
 Генрі Норріс Расселл у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в Ойстер-Бей (штат Нью-Йорк). 1897 року закінчив Принстонський університет, продовжував освіту в Принстонському й Кембриджському (Англія) університетах. У 1905—1947 працював у Принстонському університеті (з 1911 — професор, з 1912 — директор обсерваторії). У 1922—1942 також був співробітником обсерваторії Маунт-Вілсон, у 1947—1952 — співробітник Гарвардської обсерваторії.
Плідно працював у багатьох галузях астрофізики. 1910 року незалежно від Ейнара Герцшпрунга дійшов до висновку, що відмінності у світності і власному русі зір корелюють з їхнім спектральним класом. 1913 року побудував діаграму залежності між абсолютною зоряною величиною та спектральним класом для всіх зір із відомими паралаксами (до Расселла аналогічна діаграма була побудована Герцшпрунгом для зір у скупченнях Плеяди і Гіади. пізніше вона отримала назву діаграми Герцшпрунга—Расселла). У 1913—1914 на підставі діаграми спектр — світність сформулював свою концепцію зоряної еволюції, згідно з якою основним джерелом енергії зорі є її гравітаційне стиснення; загальний хід еволюції визначався безперервним збільшенням щільності зор і виходив таким же, як в гіпотезі Дж. Н.Лок'єра, — від червоних гігантів по відгалуженню гігантів до зір класів A і B (розігрів) і потім униз по гілці карликів через зорі типу Сонця до червоних карликів (охолодження). У середині 1920-х років переглянув ці уявлення про еволюцію зір, припустивши існування також інших джерел енергії (сучасна теорія еволюції зір почала розроблятися лише після відкриття ядерних джерел енергії).
Одним з перших широко використовував в астрофізиці теорію Саха іонізації атомів у зоряних атмосферах. 1929 року виконав перше, ще напівкількісне, визначення вмісту хімічних елементів в атмосфері Сонця і виявив, що вміст водню набагато перевершує вміст всіх інших елементів. Спільно з В. С. Адамсом отримав перші надійні оцінки вмісту хімічних елементів у Всесвіті. 1933 року виконав ретельне теоретичне дослідження фраунгоферових ліній з урахуванням зміни коефіцієнта поглинання з довжиною хвилі, склав докладні таблиці іонізації і збудження. 1934 року вперше детально розглянув діссоціатівну рівновагу хімічних сполук в атмосферах холодних зір і якісно пояснив деякі особливості їхніх спектрів. 1912 року створив загальну теорію затемнених змінних зір, котра дозволила обчислювати елементи орбіти і параметри цих подвійних систем. 1928 року розвинув свою теорію обертання лінії апсид у затемнених зір.
Відомий своєю педагогічною та популяризаторської діяльністю. Написав (спільно з Р.Дугеном і Д.Стюартом) підручник з астрономії, що набув поширення.
Член багатьох академій наук і наукових товариств, президент Американського філософського товариства (1931—1932), президент Американської асоціації сприяння розвитку науки (1933), президент Американського астрономічного товариства (1934—1937).
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1921), медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1922), премія Ж.Ж.Ф.Лаланда (1922) та медаль П. Ж. С. Жансена (1936) Паризької АН, медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1925), премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1925), медаль Б.Франкліна (1934).
Див. також
- 1762 Расселл — астероїд, названий на честь науковця.
Виноски
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- NNDB — 2002.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Расселл Генри Норрис. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genri Norris Rassell angl Henry Norris Russell 25 zhovtnya 1877 18771025 18 lyutogo 1957 amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi AN SShA 1911 Genri Norris Rassellangl Henry Norris RussellNarodivsya 25 zhovtnya 1877 1877 10 25 1 2 Ojster Bej Nassau Nyu Jork SShAPomer 18 lyutogo 1957 1957 02 18 1 2 79 rokiv Prinston Merser Nyu Dzhersi SShAPohovannya dKrayina SShADiyalnist astronom astrofizikAlma mater Prinstonskij universitetGaluz astronomiya astrofizikaZaklad Prinstonskij universitet observatoriya Maunt Vilson Garvardska observatoriyaPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Charlz Ogastes YungAspiranti doktoranti Garlou Shepli Lajman Spitcer Donald Govard MenzelChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Francuzka akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA 4 Amerikanske filosofske tovaristvo 4 Amerikanske astronomichne tovaristvo 4 AAAS 4 Vidomij zavdyaki Diagrama Gercshprunga RassellaNagorodi medal Genri Drejpera 1922 d 1946 premiya Lalanda 1922 medal Ketrin Bryus 1925 Gibbsivska lekciya 1936 premiya Rumforda 1925 medal Zhansena 1936 medal Franklina 1934 premiya Charlza Starka Drejpera Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 17 chervnya 1937 Genri Norris Rassell u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rassell ZhittyepisNarodivsya v Ojster Bej shtat Nyu Jork 1897 roku zakinchiv Prinstonskij universitet prodovzhuvav osvitu v Prinstonskomu j Kembridzhskomu Angliya universitetah U 1905 1947 pracyuvav u Prinstonskomu universiteti z 1911 profesor z 1912 direktor observatoriyi U 1922 1942 takozh buv spivrobitnikom observatoriyi Maunt Vilson u 1947 1952 spivrobitnik Garvardskoyi observatoriyi Plidno pracyuvav u bagatoh galuzyah astrofiziki 1910 roku nezalezhno vid Ejnara Gercshprunga dijshov do visnovku sho vidminnosti u svitnosti i vlasnomu rusi zir korelyuyut z yihnim spektralnim klasom 1913 roku pobuduvav diagramu zalezhnosti mizh absolyutnoyu zoryanoyu velichinoyu ta spektralnim klasom dlya vsih zir iz vidomimi paralaksami do Rassella analogichna diagrama bula pobudovana Gercshprungom dlya zir u skupchennyah Pleyadi i Giadi piznishe vona otrimala nazvu diagrami Gercshprunga Rassella U 1913 1914 na pidstavi diagrami spektr svitnist sformulyuvav svoyu koncepciyu zoryanoyi evolyuciyi zgidno z yakoyu osnovnim dzherelom energiyi zori ye yiyi gravitacijne stisnennya zagalnij hid evolyuciyi viznachavsya bezperervnim zbilshennyam shilnosti zor i vihodiv takim zhe yak v gipotezi Dzh N Lok yera vid chervonih gigantiv po vidgaluzhennyu gigantiv do zir klasiv A i B rozigriv i potim uniz po gilci karlikiv cherez zori tipu Soncya do chervonih karlikiv oholodzhennya U seredini 1920 h rokiv pereglyanuv ci uyavlennya pro evolyuciyu zir pripustivshi isnuvannya takozh inshih dzherel energiyi suchasna teoriya evolyuciyi zir pochala rozroblyatisya lishe pislya vidkrittya yadernih dzherel energiyi Odnim z pershih shiroko vikoristovuvav v astrofizici teoriyu Saha ionizaciyi atomiv u zoryanih atmosferah 1929 roku vikonav pershe she napivkilkisne viznachennya vmistu himichnih elementiv v atmosferi Soncya i viyaviv sho vmist vodnyu nabagato perevershuye vmist vsih inshih elementiv Spilno z V S Adamsom otrimav pershi nadijni ocinki vmistu himichnih elementiv u Vsesviti 1933 roku vikonav retelne teoretichne doslidzhennya fraungoferovih linij z urahuvannyam zmini koeficiyenta poglinannya z dovzhinoyu hvili sklav dokladni tablici ionizaciyi i zbudzhennya 1934 roku vpershe detalno rozglyanuv dissociativnu rivnovagu himichnih spoluk v atmosferah holodnih zir i yakisno poyasniv deyaki osoblivosti yihnih spektriv 1912 roku stvoriv zagalnu teoriyu zatemnenih zminnih zir kotra dozvolila obchislyuvati elementi orbiti i parametri cih podvijnih sistem 1928 roku rozvinuv svoyu teoriyu obertannya liniyi apsid u zatemnenih zir Vidomij svoyeyu pedagogichnoyu ta populyarizatorskoyi diyalnistyu Napisav spilno z R Dugenom i D Styuartom pidruchnik z astronomiyi sho nabuv poshirennya Chlen bagatoh akademij nauk i naukovih tovaristv prezident Amerikanskogo filosofskogo tovaristva 1931 1932 prezident Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki 1933 prezident Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva 1934 1937 Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1921 medal Genri Drejpera Nacionalnoyi AN SShA 1922 premiya Zh Zh F Lalanda 1922 ta medal P Zh S Zhansena 1936 Parizkoyi AN medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1925 premiya Rumforda Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1925 medal B Franklina 1934 Div takozh1762 Rassell asteroyid nazvanij na chest naukovcya VinoskiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 NNDB 2002 d Track Q1373513 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Rassell Genri Norris Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros