Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Кузьми́ч Буняче́нко (5 жовтня 1902, Коров'яківка, Курська губернія, Російська імперія — 1 серпня 1946, Москва, СРСР) — військовий, член Комітету Визволення Народів Росії, командувач Першої дивізії Російської визвольної армії під час Другої світової війни.
| Сергій Кузьмич Буняченко | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження | 5 жовтня 1902 Коров'яківка, Рильський повіт, Курська губернія, Російська імперія | |||||
| Смерть | 1 серпня 1946 (43 роки) Москва, СРСР повішення | |||||
| Поховання | Нове Донське кладовище | |||||
| Країна |  СРСР | |||||
| Приналежність |  Радянська армія РВА | |||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||
| Звання |  генерал-майор РВА | |||||
| Командування | Перша дивізія РВА | |||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії, Битва на озері Хасан і Друга світова війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
Народився у селі Коров'яківка колишньої Тьоткінської сотні Сумського слобідського полку, яке пізніше увійшло до складу Курської губернії Російської імперії (нині Глушковський район Курської області РФ). Батьки — українці. 1918 року, 16-ти років, добровольцем пішов до Червоної Армії, де служив солдатом 1-го повстанського українського полку та 43-го добровольчого українського полку Червоної армії. У їх складі брав участь у боях проти військ УНР та Добровольчої Армії, численних каральних акціях проти українських повстанців.
Військова освіта та служба в РСЧА
Військову освіту отримав у військовій школі у Києві та Військовій академії РСЧА імені М. Фрунзе. 1919 року вступив до РКП(б). Від 1924 до 1932 був на командних посадах у військових частинах, що діяли на землях Середньої Азії, де брав активну участь у завоюванні цих земель військами Червоної армії. Брав участь у придушенні місцевого партизанського руху, у боях проти т. зв. «басмачів» у складі 9-го та 11-го Туркестанського піхотного полку Червоної Армії. У 1936—1942 роках служив у штабі 26 та 39 дивізії. За критичні висловлювання проти колективізації 1937 року спочатку виключений з партії, а пізніше відновлений. Брав участь у бойових діях на озері Хасан під час війни з Японією на Далекому Сході, займав на той час посаду помічника начальника штабу дивізії.
Діяльність під час ІІ Світової війни
З початком Другої світової війни — начальник штабу 16-го стрілецького корпусу, пізніше командир 389-ї стрілецької дивізії. За виконання наказу про підрив мосту до відходу всіх частин армії, відсторонений від командування, відданий під суд. 2 вересня 1942 р. засуджений військовим трибуналом до смертної кари (замінена 10 роками таборів з відтермінванням до кінця війни). Відправлений на румунський фронт. В званні полковника командував 59-ю бригадою. У листопаді 1942 року бригада у боях була майже повністю знищена, за що його знову притягнули до воєнно-польового суду.
На початку грудня 1942 року в Осетії був захоплений в полон розвідувальним загоном 2-ї піхотної дивізії Румунської королівської армії.
У полоні погодився співпрацювати з РОА, викладав в офіцерській школі. Від вересня 1943 служив на західному фронті офіцером зв'язку РОА при 7-й німецькій піхотній дивізії. 10 листопада 1944 призначений командувачем Першої дивізії РОА чисельністю 16 тисяч вояків, підвищений в званні до генерал-майора. На чолі дивізії брав участь в успішних військових діях проти Радянської Армії на Одері. Самовільно вивів дивізію з передової й повів її через Чехословаччину, звільняючи на шляху дивізії військовополонених.
6 травня 1945 року дивізія Буняченка вступила до Праги на заклик повстанців. У боях 6—8 травня із німецькими військами дивізія врятувала повстання від поразки та запобігла руйнуванню міста німцями. У зв'язку з підходом Червоної армії вивів дивізію до позицій американців. Але ті відмовилися приймати капітуляцію дивізії.
12 травня 1945 року здався в полон військам США, але 15 травня був виданий представникам СРСР. За вироком Військової Колегії Верховного Суду СРСР був повішений разом з А. Власовим та іншими діячами РОА.
Бойові нагороди
- Іменний годинник та нагрудний знак «За боевые заслуги» у Таджикистані (після ліквідації збройного підпілля в країнах Середньої Азії)
- Медаль «XX років РСЧА»
- 3 відзнаки для східних народів 2-го класу з мечами — срібна і 2 бронзових
- Залізний Хрест 2-го класу — за заслуги під час боїв у Франції.
Джерела
- Буняченко Сергій Кузьмич (hrono.info) [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Провокації російських антифашистів. Газета «Нація і держава»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Kuzmi ch Bunyache nko 5 zhovtnya 1902 Korov yakivka Kurska guberniya Rosijska imperiya 1 serpnya 1946 Moskva SRSR vijskovij chlen Komitetu Vizvolennya Narodiv Rosiyi komanduvach Pershoyi diviziyi Rosijskoyi vizvolnoyi armiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sergij Kuzmich BunyachenkoNarodzhennya 5 zhovtnya 1902 1902 10 05 Korov yakivka Rilskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1 serpnya 1946 1946 08 01 43 roki Moskva SRSR povishennyaPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiya RVAOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeZvannya general major RVAKomanduvannya Persha diviziya RVAVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Bitva na ozeri Hasan i Druga svitova vijnaNagorodi Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v sribli z mechami Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v bronzi z mechami Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v bronzi z mechamiBiografiyaNarodivsya u seli Korov yakivka kolishnoyi Totkinskoyi sotni Sumskogo slobidskogo polku yake piznishe uvijshlo do skladu Kurskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Glushkovskij rajon Kurskoyi oblasti RF Batki ukrayinci 1918 roku 16 ti rokiv dobrovolcem pishov do Chervonoyi Armiyi de sluzhiv soldatom 1 go povstanskogo ukrayinskogo polku ta 43 go dobrovolchogo ukrayinskogo polku Chervonoyi armiyi U yih skladi brav uchast u boyah proti vijsk UNR ta Dobrovolchoyi Armiyi chislennih karalnih akciyah proti ukrayinskih povstanciv Vijskova osvita ta sluzhba v RSChA Vijskovu osvitu otrimav u vijskovij shkoli u Kiyevi ta Vijskovij akademiyi RSChA imeni M Frunze 1919 roku vstupiv do RKP b Vid 1924 do 1932 buv na komandnih posadah u vijskovih chastinah sho diyali na zemlyah Serednoyi Aziyi de brav aktivnu uchast u zavoyuvanni cih zemel vijskami Chervonoyi armiyi Brav uchast u pridushenni miscevogo partizanskogo ruhu u boyah proti t zv basmachiv u skladi 9 go ta 11 go Turkestanskogo pihotnogo polku Chervonoyi Armiyi U 1936 1942 rokah sluzhiv u shtabi 26 ta 39 diviziyi Za kritichni vislovlyuvannya proti kolektivizaciyi 1937 roku spochatku viklyuchenij z partiyi a piznishe vidnovlenij Brav uchast u bojovih diyah na ozeri Hasan pid chas vijni z Yaponiyeyu na Dalekomu Shodi zajmav na toj chas posadu pomichnika nachalnika shtabu diviziyi Diyalnist pid chas II Svitovoyi vijni Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni nachalnik shtabu 16 go strileckogo korpusu piznishe komandir 389 yi strileckoyi diviziyi Za vikonannya nakazu pro pidriv mostu do vidhodu vsih chastin armiyi vidstoronenij vid komanduvannya viddanij pid sud 2 veresnya 1942 r zasudzhenij vijskovim tribunalom do smertnoyi kari zaminena 10 rokami taboriv z vidterminvannyam do kincya vijni Vidpravlenij na rumunskij front V zvanni polkovnika komanduvav 59 yu brigadoyu U listopadi 1942 roku brigada u boyah bula majzhe povnistyu znishena za sho jogo znovu prityagnuli do voyenno polovogo sudu Na pochatku grudnya 1942 roku v Osetiyi buv zahoplenij v polon rozviduvalnim zagonom 2 yi pihotnoyi diviziyi Rumunskoyi korolivskoyi armiyi U poloni pogodivsya spivpracyuvati z ROA vikladav v oficerskij shkoli Vid veresnya 1943 sluzhiv na zahidnomu fronti oficerom zv yazku ROA pri 7 j nimeckij pihotnij diviziyi 10 listopada 1944 priznachenij komanduvachem Pershoyi diviziyi ROA chiselnistyu 16 tisyach voyakiv pidvishenij v zvanni do general majora Na choli diviziyi brav uchast v uspishnih vijskovih diyah proti Radyanskoyi Armiyi na Oderi Samovilno viviv diviziyu z peredovoyi j poviv yiyi cherez Chehoslovachchinu zvilnyayuchi na shlyahu diviziyi vijskovopolonenih 6 travnya 1945 roku diviziya Bunyachenka vstupila do Pragi na zaklik povstanciv U boyah 6 8 travnya iz nimeckimi vijskami diviziya vryatuvala povstannya vid porazki ta zapobigla rujnuvannyu mista nimcyami U zv yazku z pidhodom Chervonoyi armiyi viviv diviziyu do pozicij amerikanciv Ale ti vidmovilisya prijmati kapitulyaciyu diviziyi 12 travnya 1945 roku zdavsya v polon vijskam SShA ale 15 travnya buv vidanij predstavnikam SRSR Za virokom Vijskovoyi Kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR buv povishenij razom z A Vlasovim ta inshimi diyachami ROA Bojovi nagorodiImennij godinnik ta nagrudnij znak Za boevye zaslugi u Tadzhikistani pislya likvidaciyi zbrojnogo pidpillya v krayinah Serednoyi Aziyi Medal XX rokiv RSChA 3 vidznaki dlya shidnih narodiv 2 go klasu z mechami sribna i 2 bronzovih Zaliznij Hrest 2 go klasu za zaslugi pid chas boyiv u Franciyi DzherelaBunyachenko Sergij Kuzmich hrono info 5 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Provokaciyi rosijskih antifashistiv Gazeta Naciya i derzhava