Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ку ктаун англ Cooktown букв Місто Кука невеличке місто у північній частині австралійського штату Квінсленд центр графств

Куктаун

Куктаун

Ку́ктаун (англ. Cooktown, букв. Місто Кука) — невеличке місто у північній частині австралійського штату Квінсленд, центр графства Кук (англ. [en]). Населення міста за даними перепису 2001 року становило близько 1573 осіб, а населення всього графства — 3812 чоловік (станом на 2008).

Куктаун
Cooktown
image
Вид на Куктаун з пагорбу Грассі-Хілл
Вид на Куктаун з пагорбу Грассі-Хілл
Основні дані
15°28′06″ пд. ш. 145°15′01″ сх. д. / 15.468333333360778425° пд. ш. 145.250277777807781376° сх. д. / -15.468333333360778425; 145.250277777807781376Координати: 15°28′06″ пд. ш. 145°15′01″ сх. д. / 15.468333333360778425° пд. ш. 145.250277777807781376° сх. д. / -15.468333333360778425; 145.250277777807781376
Країна Австралія
Регіон Квінсленд
Столиця для d (local government area of Queensland)

Межує з

— сусідні нас. пункти
d[1], d[1], d[1], d[1], Lakeland[d][1], Rossville[d][1] ?
Засновано 1873
Перша згадка 1770
Населення 1573
Висота НРМ 11 м
Часовий пояс  (Австралія)
GeoNames 2170658
OSM r11677363  ·R
Поштові індекси 4895
Міська влада
Вебсайт cook.qld.gov.au
Мапа
image
image
Куктаун
Куктаун (Австралія)
image Куктаун у Вікісховищі
image
Затока Фінч, Куктаун
image
Річка Індевор

Географія

Куктаун розташований на східному узбережжі півострова Кейп-Йорк, на березі Коралового моря, у районі гирла річки Індевор (англ. [en]). Найближче велике місто — Кернс — розташоване за 180 кілометрів на південь.

За 30 кілометрів на південь починається широкий гірський масив, що є частиною Великого водороздільного хребта. Висота деяких піків цього масиву досягає 1300 метрів.

На відстані 25 кілометрів від Куктауна у Кораловому морі починається Великий бар'єрний риф.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 22.2 °С (72 °F).

Клімат Куктауна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 40 38 36 35 32 33 30 30 37 34 40 40 40
Середній максимум, °C 31 31 30 29 27 26 26 26 27 29 31 31 28
Середня температура, °C 27 27 26 25 24 23 22 22 24 25 27 27 25
Середній мінімум, °C 23 23 23 22 21 20 18 19 21 22 23 23 22
Абсолютний мінімум, °C 19 17 18 16 12 7 8 10 11 14 16 16 7
Норма опадів, мм 360 340 380 220 70 50 20 30 10 20 60 160 1770
Днів з дощем 17 17 18 14 10 6 3 4 1 2 7 12 117
Вологість повітря, % 75 76 77 75 74 75 73 69 68 67 68 71 72
Джерело: Weatherbase

Історія

Прибуття Кука

23 червня 1770 року бухта Куктауна стала місцем зустрічі двох цілком різних культур. Цього дня австралійські аборигени племені гуугу їмітір (англ. Guugu Yimithirr) могли спостерігати парусне судно, що обережно підходило до їхнього берегу. Це було судно «Індевор» під командуванням Джеймса Кука, що здійснював своє перше навколосвітнє плавання. Трохи раніше, 11 червня, судно наткнулось на риф і серйозно пошкодило обшивку. Команді вдалось тимчасово залатати пробоїну, після чого було прийнято рішення шукати місце, придатне для ремонту.

У підсумку британці провели сім тижнів на місці, де у наш час розташовано Куктаун. Вони були зайняті ремонтом судна, поповненням запасів продовольства і води, доглядом за хворими. Під час цієї вимушеної зупинки вчені Даніель Соландер та Джозеф Бенкс, які супроводжували Кука у експедиції, займались збиранням та описом нових видів рослин, а художник Сідні Паркінсон ілюстрував їх. Він став першим англійським художником, кому вдалось зобразити місцевих аборигенів.

Упродовж декількох тижнів ботанік Кука Джозеф Бенкс зустрічався та розмовляв з місцевими жителями. Він записав близько 50 слів місцевого діалекту, включаючи й назву інтригуючої тварини, яку аборигени називали гангурру (англ. gangurru), що було записано як кангару (англ. kangaru). Європейці вперше побачили кенгуру за кілька днів після їх висадки на сусідньому пагорбі — Грассі-Хілл (англ. Grassy Hill).

Кук надав назву «Індевор» місцевій річці на честь свого корабля. Весь півострів він назвав Кейп-Йорк на честь Герцога Йоркського. Після цього він оголосив все східне узбережжя Австралії володіннями Англії.

Експедиція Кінга

Друга офіційно зареєстрована експедиція до цього району відбулась майже через 50 років. У 1819—1820 роках сюди прибув ботанік Аллан Каннінгем, який супроводжував капітана Філіпа Паркера Кінга (англ. [en]). Каннінгем зібрав безліч зразків місцевої флори для Британського музею та лондонських Садів К'ю.

Золота лихоманка

1872 року Вільям Ганн (англ. [en]) віднайшов золото у районі річки Палмер (англ. Palmer River), на південному заході від місця, де у дійсний час розташовано Куктаун. Про цю знахідку стало відомо Джеймсові Маллігану (англ. [en]), який 1873 року очолив повторну експедицію до цього району. Наявність великого родовища золота було підтверджено, до долини річки Індевор линули шукачі пригод з усього світу.

image
Члени китайської громади, Куктаун, 1890-ті роки

Уряд Квінсленду був безпосередньо зацікавлений у розробці родовищ золота на території свого штату. Для обслуговування старателів був необхідним сервісне місто-порт. Й першим таким портом став Куктаун, заснований 1873 року. Трохи пізніше з тією ж метою було засновано Кернс (1876) і Порт-Дуглас (1877).

Розробка родовищ проходила успішно. З 1873 по 1890 рік було добуто 15 500 кг золота. Разом із збільшенням видобутку золота розвивався й Куктаун. За приблизними оцінками 1880 року у районі проживало близько 7 000 чоловік та 4 000 жили безпосередньо у самому місті. У Куктауні було багато готелів та пабів для гостей міста. Були магазини, пекарні, пивний завод, цегляний та деревообробний заводи, виходили дві газети. У ті дні в місті значну роль відігравала китайська громада. Первинно китайці приїжджали як старателі, але багато з них зайнялись торгівлею. Одні постачали до району рис та інші продукти харчування, інші відкривали магазини.

1875 року спалахнув конфлікт між європейськими поселенцями і старателями з одного боку та місцевими аборигенами — з іншого. В результаті місцеві племена було знищено. 1881 року було зведено міст через річку Індевор. Новий міст зробив доступними великі пасовища у долинах річок Індевор та Маківор (англ. McIvor River). 1884 року у районі річки Аннан (англ. Annan River), південніше Куктауну, було винайдено олово.

Після закінчення «золотої лихоманки» кількість жителів містечка почала поступово скорочуватись. У 1875 й 1919 роках відбулись великі пожежі, що цілком знищили усі будівлі на головній вулиці Куктауну. Найсильніший тропічний циклон у 1907 році зробив свій внесок до подальшого руйнування міста.

Друга світова війна

До 1940 року у Кутауні залишилось мало слідів «золотої лихоманки» кінця XIX століття. Під час Другої світової війни поряд із містом було розташовано військову базу. На ній розміщувались 20 000 австралійських та американських військовослужбовців, що брали участь у бойових діях на Тихому океані та Новій Гвінеї. Аеропорт Куктауну відіграв важливу роль під час битви у Кораловому морі, у ході якої було зупинено просування японських військ на австралійські території.

У роки війни більша частина населення півострова Кейп-Йорк як корінного, так і «білого», була евакуйована на південь. Під час переїзду багато аборигенів загинули, а ті, хто лишився живими, так і не змогли повернутись до своїх одвічних земель.

Сучасний період

image
Мангові дерева, Куктаун

У дійсний час влада регіону намагаються показати, що відносини між аборигенами й «англосаксами», що проживають у цьому районі, істотно покращились. На центральній вулиці міста розташовано Центр громади аборигенів (англ. Aboriginal Community Centre), що носить назву Гунгард (англ. Gungarde), у пам'ять про племена гуугу йимитир, що жили тут. Також Куктаун є центром підтримки декількох громад корінних жителів, що живуть у цьому районі, включаючи народи Хоупвейл (англ. Hopevale), які живуть за 47 кілометрів на північний захід та народи Вуджал-Вуджал (англ. Wujal Wujal), які живуть за 72 кілометри на південь.

На місці першої зустрічі між британськими моряками і місцевими аборигенами було зведено «Стіну історії» (англ. Milbi Wall). Стіна розповідає історію Куктауна та річки Індевор з точки зору місцевих племен..

Інфраструктура

Транспорт

Для жителів району Кук автотранспорт є основним видом транспорту. З Кернсу до Куктауна можна дістатись автомагістраллю «Кенеді» (англ. Kennedy) і далі дорогою «Пінінсула-Дивелопментал» (англ. Peninsula Developmental). Дорога обходить з західного боку великий гірський масив, з цієї причини загалом доведеться проїхати близько 300 кілометрів. Продовжуючи рухатись по дорогою Пінінсула-Дивелопментал на північний захід можна потрапити до містечка Вейпа, що на західному узбережжі півострова Кейп-Йорк.

На відстані 7 кілометрів на північний захід від центра міста розташовано невеликий аеропорт місцевого значення — Аеропорт Куктаун (англ. [en]). Найближчий міжнародний аеропорт — Кернс. Основний напрямок аеропорту Куктауна — рейси до Кернсу, час польоту становить 90 хвилин.

Туризм

image
Мангра, Куктаун

Завдяки розвиткові транспортної мережі й туристичної інфраструктури Куктаун став заробляти на туристичному бізнесі. Місто є відправною точкою для подорожей незайманими національними парками північної та центральної частин півострова Кейп-Йорк та північної частини Великого бар'єрного рифу. Досі це місце — одне з найменш населених та маловивчених на нашій планеті.

Флора Куктауну представляє особливу цікавість для ботаніків. Місто розташоване на межі декількох рослинних зон, у тому числі тропічних та склерофітових лісів, піщаних дюн та лагун. Багато зразків рідкісних рослин зібрано у міському Ботанічному саду.

Пам'ятки

  • Великий бар'єрний риф — гряда коралових рифів та островів у Кораловому морі. Розташований менше ніж у півгодині шляху від міста.
  • Даінтрі-Рейнфорест (англ. [en]) — тропічний ліс, розташований південніше від міста, є частиною Вологих тропіків Квінсленду. У лісі було створено Національний парк Дейнтрі, що зберігся як об'єкт Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
  • Національний парк острів Лізерд (англ. [en]) — розташований на острові Лізерд (англ. Lizard Island), що є частиною Великого барєрного рифу. На острові розташовано будинок відпочинку.
  • Національний парк Лейкфілд (англ. [en]) — розташований за 140 кілометрів на північний захід від міста. Дикий куток — відмінне місце для рибальства та відпочинку.
  • Ботанічний сад Куктауну — гарно оформлені сади, зібрано унікальну колекцію рослин місцевого походження.

Галерея

  • image
    Музей Джеймса Кука, Куктаун
  • image
    Пляж, Куктаун
  • image
    Памятник Кенгуру,
    Грассі-Хілл, Куктаун
image
Панорама Куктауна з пагорба Грассі-Хілл

Примітки

  1. https://linked.data.gov.au/dataset/asgsed3/SAL/30675
  2. Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 листопада 2010.
  3. Клімат Куктауна
  4. . Архів оригіналу за 7 травня 2009. Процитовано 10 листопада 2010.
  5. . Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
  6. Pike, Glenville. 1979. Queen of the North: A Pictorial History of Cooktown and Cape York Peninsula.
  7. . Архів оригіналу за 18 травня 2009. Процитовано 10 листопада 2010.
  8. . Архів оригіналу за 26 березня 2005. Процитовано 10 листопада 2010.

Посилання

  • Cook Shire Рада графства Кук [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • Cooktown Airport Аеропорт Куктаун [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ku ktaun angl Cooktown bukv Misto Kuka nevelichke misto u pivnichnij chastini avstralijskogo shtatu Kvinslend centr grafstva Kuk angl en Naselennya mista za danimi perepisu 2001 roku stanovilo blizko 1573 osib a naselennya vsogo grafstva 3812 cholovik stanom na 2008 Kuktaun Cooktown Vid na Kuktaun z pagorbu Grassi HillVid na Kuktaun z pagorbu Grassi HillOsnovni dani15 28 06 pd sh 145 15 01 sh d 15 468333333360778425 pd sh 145 250277777807781376 sh d 15 468333333360778425 145 250277777807781376 Koordinati 15 28 06 pd sh 145 15 01 sh d 15 468333333360778425 pd sh 145 250277777807781376 sh d 15 468333333360778425 145 250277777807781376 Krayina AvstraliyaRegion KvinslendStolicya dlya d local government area of Queensland Mezhuye z susidni nas punktid 1 d 1 d 1 d 1 Lakeland d 1 Rossville d 1 Zasnovano 1873Persha zgadka 1770Naselennya 1573Visota NRM 11 mChasovij poyas UTC 10 Avstraliya GeoNames 2170658OSM r11677363 RPoshtovi indeksi 4895 Miska vlada Vebsajt cook qld gov au Mapa KuktaunKuktaun Avstraliya Kuktaun u Vikishovishi Zatoka Finch Kuktaun Richka IndevorGeografiyaKuktaun roztashovanij na shidnomu uzberezhzhi pivostrova Kejp Jork na berezi Koralovogo morya u rajoni girla richki Indevor angl en Najblizhche velike misto Kerns roztashovane za 180 kilometriv na pivden Za 30 kilometriv na pivden pochinayetsya shirokij girskij masiv sho ye chastinoyu Velikogo vodorozdilnogo hrebta Visota deyakih pikiv cogo masivu dosyagaye 1300 metriv Na vidstani 25 kilometriv vid Kuktauna u Koralovomu mori pochinayetsya Velikij bar yernij rif Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih savan Najteplishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 27 8 C 82 F Najholodnishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 22 2 S 72 F Klimat Kuktauna Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 40 38 36 35 32 33 30 30 37 34 40 40 40 Serednij maksimum C 31 31 30 29 27 26 26 26 27 29 31 31 28 Serednya temperatura C 27 27 26 25 24 23 22 22 24 25 27 27 25 Serednij minimum C 23 23 23 22 21 20 18 19 21 22 23 23 22 Absolyutnij minimum C 19 17 18 16 12 7 8 10 11 14 16 16 7 Norma opadiv mm 360 340 380 220 70 50 20 30 10 20 60 160 1770 Dniv z doshem 17 17 18 14 10 6 3 4 1 2 7 12 117 Vologist povitrya 75 76 77 75 74 75 73 69 68 67 68 71 72 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaPributtya Kuka 23 chervnya 1770 roku buhta Kuktauna stala miscem zustrichi dvoh cilkom riznih kultur Cogo dnya avstralijski aborigeni plemeni guugu yimitir angl Guugu Yimithirr mogli sposterigati parusne sudno sho oberezhno pidhodilo do yihnogo beregu Ce bulo sudno Indevor pid komanduvannyam Dzhejmsa Kuka sho zdijsnyuvav svoye pershe navkolosvitnye plavannya Trohi ranishe 11 chervnya sudno natknulos na rif i serjozno poshkodilo obshivku Komandi vdalos timchasovo zalatati proboyinu pislya chogo bulo prijnyato rishennya shukati misce pridatne dlya remontu U pidsumku britanci proveli sim tizhniv na misci de u nash chas roztashovano Kuktaun Voni buli zajnyati remontom sudna popovnennyam zapasiv prodovolstva i vodi doglyadom za hvorimi Pid chas ciyeyi vimushenoyi zupinki vcheni Daniel Solander ta Dzhozef Benks yaki suprovodzhuvali Kuka u ekspediciyi zajmalis zbirannyam ta opisom novih vidiv roslin a hudozhnik Sidni Parkinson ilyustruvav yih Vin stav pershim anglijskim hudozhnikom komu vdalos zobraziti miscevih aborigeniv Uprodovzh dekilkoh tizhniv botanik Kuka Dzhozef Benks zustrichavsya ta rozmovlyav z miscevimi zhitelyami Vin zapisav blizko 50 sliv miscevogo dialektu vklyuchayuchi j nazvu intriguyuchoyi tvarini yaku aborigeni nazivali gangurru angl gangurru sho bulo zapisano yak kangaru angl kangaru Yevropejci vpershe pobachili kenguru za kilka dniv pislya yih visadki na susidnomu pagorbi Grassi Hill angl Grassy Hill Kuk nadav nazvu Indevor miscevij richci na chest svogo korablya Ves pivostriv vin nazvav Kejp Jork na chest Gercoga Jorkskogo Pislya cogo vin ogolosiv vse shidne uzberezhzhya Avstraliyi volodinnyami Angliyi Ekspediciya Kinga Druga oficijno zareyestrovana ekspediciya do cogo rajonu vidbulas majzhe cherez 50 rokiv U 1819 1820 rokah syudi pribuv botanik Allan Kanningem yakij suprovodzhuvav kapitana Filipa Parkera Kinga angl en Kanningem zibrav bezlich zrazkiv miscevoyi flori dlya Britanskogo muzeyu ta londonskih Sadiv K yu Zolota lihomanka 1872 roku Vilyam Gann angl en vidnajshov zoloto u rajoni richki Palmer angl Palmer River na pivdennomu zahodi vid miscya de u dijsnij chas roztashovano Kuktaun Pro cyu znahidku stalo vidomo Dzhejmsovi Malliganu angl en yakij 1873 roku ocholiv povtornu ekspediciyu do cogo rajonu Nayavnist velikogo rodovisha zolota bulo pidtverdzheno do dolini richki Indevor linuli shukachi prigod z usogo svitu Chleni kitajskoyi gromadi Kuktaun 1890 ti roki Uryad Kvinslendu buv bezposeredno zacikavlenij u rozrobci rodovish zolota na teritoriyi svogo shtatu Dlya obslugovuvannya starateliv buv neobhidnim servisne misto port J pershim takim portom stav Kuktaun zasnovanij 1873 roku Trohi piznishe z tiyeyu zh metoyu bulo zasnovano Kerns 1876 i Port Duglas 1877 Rozrobka rodovish prohodila uspishno Z 1873 po 1890 rik bulo dobuto 15 500 kg zolota Razom iz zbilshennyam vidobutku zolota rozvivavsya j Kuktaun Za pribliznimi ocinkami 1880 roku u rajoni prozhivalo blizko 7 000 cholovik ta 4 000 zhili bezposeredno u samomu misti U Kuktauni bulo bagato goteliv ta pabiv dlya gostej mista Buli magazini pekarni pivnij zavod ceglyanij ta derevoobrobnij zavodi vihodili dvi gazeti U ti dni v misti znachnu rol vidigravala kitajska gromada Pervinno kitajci priyizhdzhali yak starateli ale bagato z nih zajnyalis torgivleyu Odni postachali do rajonu ris ta inshi produkti harchuvannya inshi vidkrivali magazini 1875 roku spalahnuv konflikt mizh yevropejskimi poselencyami i staratelyami z odnogo boku ta miscevimi aborigenami z inshogo V rezultati miscevi plemena bulo znisheno 1881 roku bulo zvedeno mist cherez richku Indevor Novij mist zrobiv dostupnimi veliki pasovisha u dolinah richok Indevor ta Makivor angl McIvor River 1884 roku u rajoni richki Annan angl Annan River pivdennishe Kuktaunu bulo vinajdeno olovo Pislya zakinchennya zolotoyi lihomanki kilkist zhiteliv mistechka pochala postupovo skorochuvatis U 1875 j 1919 rokah vidbulis veliki pozhezhi sho cilkom znishili usi budivli na golovnij vulici Kuktaunu Najsilnishij tropichnij ciklon u 1907 roci zrobiv svij vnesok do podalshogo rujnuvannya mista Druga svitova vijna Do 1940 roku u Kutauni zalishilos malo slidiv zolotoyi lihomanki kincya XIX stolittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poryad iz mistom bulo roztashovano vijskovu bazu Na nij rozmishuvalis 20 000 avstralijskih ta amerikanskih vijskovosluzhbovciv sho brali uchast u bojovih diyah na Tihomu okeani ta Novij Gvineyi Aeroport Kuktaunu vidigrav vazhlivu rol pid chas bitvi u Koralovomu mori u hodi yakoyi bulo zupineno prosuvannya yaponskih vijsk na avstralijski teritoriyi U roki vijni bilsha chastina naselennya pivostrova Kejp Jork yak korinnogo tak i bilogo bula evakujovana na pivden Pid chas pereyizdu bagato aborigeniv zaginuli a ti hto lishivsya zhivimi tak i ne zmogli povernutis do svoyih odvichnih zemel Suchasnij period Mangovi dereva Kuktaun U dijsnij chas vlada regionu namagayutsya pokazati sho vidnosini mizh aborigenami j anglosaksami sho prozhivayut u comu rajoni istotno pokrashilis Na centralnij vulici mista roztashovano Centr gromadi aborigeniv angl Aboriginal Community Centre sho nosit nazvu Gungard angl Gungarde u pam yat pro plemena guugu jimitir sho zhili tut Takozh Kuktaun ye centrom pidtrimki dekilkoh gromad korinnih zhiteliv sho zhivut u comu rajoni vklyuchayuchi narodi Houpvejl angl Hopevale yaki zhivut za 47 kilometriv na pivnichnij zahid ta narodi Vudzhal Vudzhal angl Wujal Wujal yaki zhivut za 72 kilometri na pivden Na misci pershoyi zustrichi mizh britanskimi moryakami i miscevimi aborigenami bulo zvedeno Stinu istoriyi angl Milbi Wall Stina rozpovidaye istoriyu Kuktauna ta richki Indevor z tochki zoru miscevih plemen InfrastrukturaTransport Dlya zhiteliv rajonu Kuk avtotransport ye osnovnim vidom transportu Z Kernsu do Kuktauna mozhna distatis avtomagistrallyu Kenedi angl Kennedy i dali dorogoyu Pininsula Divelopmental angl Peninsula Developmental Doroga obhodit z zahidnogo boku velikij girskij masiv z ciyeyi prichini zagalom dovedetsya proyihati blizko 300 kilometriv Prodovzhuyuchi ruhatis po dorogoyu Pininsula Divelopmental na pivnichnij zahid mozhna potrapiti do mistechka Vejpa sho na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Kejp Jork Na vidstani 7 kilometriv na pivnichnij zahid vid centra mista roztashovano nevelikij aeroport miscevogo znachennya Aeroport Kuktaun angl en Najblizhchij mizhnarodnij aeroport Kerns Osnovnij napryamok aeroportu Kuktauna rejsi do Kernsu chas polotu stanovit 90 hvilin TurizmMangra Kuktaun Zavdyaki rozvitkovi transportnoyi merezhi j turistichnoyi infrastrukturi Kuktaun stav zaroblyati na turistichnomu biznesi Misto ye vidpravnoyu tochkoyu dlya podorozhej nezajmanimi nacionalnimi parkami pivnichnoyi ta centralnoyi chastin pivostrova Kejp Jork ta pivnichnoyi chastini Velikogo bar yernogo rifu Dosi ce misce odne z najmensh naselenih ta malovivchenih na nashij planeti Flora Kuktaunu predstavlyaye osoblivu cikavist dlya botanikiv Misto roztashovane na mezhi dekilkoh roslinnih zon u tomu chisli tropichnih ta sklerofitovih lisiv pishanih dyun ta lagun Bagato zrazkiv ridkisnih roslin zibrano u miskomu Botanichnomu sadu Pam yatki Velikij bar yernij rif gryada koralovih rifiv ta ostroviv u Koralovomu mori Roztashovanij menshe nizh u pivgodini shlyahu vid mista Daintri Rejnforest angl en tropichnij lis roztashovanij pivdennishe vid mista ye chastinoyu Vologih tropikiv Kvinslendu U lisi bulo stvoreno Nacionalnij park Dejntri sho zberigsya yak ob yekt Vsesvitnogo spadku YuNESKO Nacionalnij park ostriv Lizerd angl en roztashovanij na ostrovi Lizerd angl Lizard Island sho ye chastinoyu Velikogo baryernogo rifu Na ostrovi roztashovano budinok vidpochinku Nacionalnij park Lejkfild angl en roztashovanij za 140 kilometriv na pivnichnij zahid vid mista Dikij kutok vidminne misce dlya ribalstva ta vidpochinku Botanichnij sad Kuktaunu garno oformleni sadi zibrano unikalnu kolekciyu roslin miscevogo pohodzhennya GalereyaMuzej Dzhejmsa Kuka Kuktaun Plyazh Kuktaun Pamyatnik Kenguru Grassi Hill Kuktaun Panorama Kuktauna z pagorba Grassi HillPrimitkihttps linked data gov au dataset asgsed3 SAL 30675 Australian Bureau of Statistics Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 10 listopada 2010 Klimat Kuktauna Arhiv originalu za 7 travnya 2009 Procitovano 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 16 chervnya 2010 Procitovano 10 listopada 2010 Pike Glenville 1979 Queen of the North A Pictorial History of Cooktown and Cape York Peninsula ISBN 0 9598960 5 8 Arhiv originalu za 18 travnya 2009 Procitovano 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 26 bereznya 2005 Procitovano 10 listopada 2010 PosilannyaCook Shire Rada grafstva Kuk 12 bereznya 2011 u Wayback Machine angl angl Cooktown Airport Aeroport Kuktaun 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ