Канде́ла (від лат. candela — «свічка»; українське скорочене позначення кд, міжнародне cd) — одиниця вимірювання сили світла системи SI, є однією з семи основних одиниць.
Кандела | ||||
Сила світла, що випромінюється свічкою, близька до однієї кандели | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Основні одиниці SI | |||
Одиниця | сили світла | |||
Позначення | кд або cd | |||
Названа на честь | свічка |
Кандела (позначення – кд) визначається прийняттям фіксованого числового значення сили світла монохроматичного випромінювання частоти 540×1012 Гц зі світловою віддачею Kcd, яка дорівнює 683 лм·Вт– 1, що є еквівалентним кд·ср·Вт–1 або в основних одиницях SI кд·ср·кг– 1·м−2 с3, де кілограм, метр і секунда визначаються через h, c і ΔνCs. Оригінальний текст (англ.) The candela, symbol cd, is the SI unit of luminous intensity in a given direction. It is defined by taking the fixed numerical value of the luminous efficacy of monochromatic radiation of frequency 540×1012 Hz, Kcd, to be 683 when expressed in the unit lm W–1, which is equal to cd sr W– 1, or cd sr kg–1 m−2 s3, where the kilogram, metre and second are defined in terms of h, c and ΔνCs. | ||
— 2.3 Definitions of the SI units // The International System of Units (SI), стор. 135. |
Це визначення передбачає точне співвідношення для світлової віддачі Kcd = 683 кд ср кг−1 м−2 s3 для монохромного випромінювання частотою 540×1012 Гц. Це співвідношення дає точний вираз для кандели на основі визначальних констант Kcd, h, і ΔνCs:
- 1 кдкг·м2·с−3·ср−1,
що є еквівалентним до
- 1 кд = .
На основі викладеного вище зміст визначення однієї кандели можна сформулювати так:
Одна кандела — це сила світла в заданому напрямку від джерела, що випромінює монохроматичне випромінювання частотою 540×1012 Гц і має силу випромінення в цьому напрямку (1/683) Вт·ср−1 |
Пояснення
Частота монохроматичного випромінювання, вибрана для визначення кандели, належить діапазону видимого світла та відповідає довжині хвилі 555,016 нанометрів у стандартному повітрі, що відповідає зеленому кольору. Такий вибір пояснюється фактом, що людське око найчутливіше саме до цієї частоти. За інших частот необхідна більша енергетична інтенсивність випромінювання, згідно з частотною характеристикою ока, для того щоб досягти такої ж видимої сили світла.
Сила світла для довжини хвилі λ визначається з такого рівняння:
де I(λ) — сила світла в канделах, I0(λ) — спектральна інтенсивність (сила) випромінювання у Вт/ср, y(λ) — стандартна функція спектральної чутливості ока.
Кандела була заснована на застарілій одиниці свічі, котра визначалась як сила світла стандартної свічки з відомим хімічним складом. Після введення кандела визначалась як сила випромінення абсолютно чорного тіла за температури плавлення платини (2042,5 K). Від 1979 року визначення кандели базується на монохроматичному випромінюванні, а не на багаточастотному випромінюванні абсолютно чорного тіла. Множник 1/683 Вт/ср сучасного визначення прийнято таким, щоб нове визначення точно дорівнювало старому. Таким чином одна кандела приблизно відповідає видимій силі світла від однієї свічки.
Таблиця фотометричних одиниць (SI)
Фотометричні одиниці SI edit | |||||
---|---|---|---|---|---|
Величина | Позначення | Формула | Одиниця SI | Скорочення | Примітка |
Світлова енергія | Qv | Q= Ф*t, t-час | люмен-секунда | лм·с | Іноді цю одиницю називають тальботом |
Світловий потік | Ф | Ф= I*4п | люмен = кд·ср | лм | - |
Сила світла | Iv | I= Ф/4п | кандела=лм/ср | кд | - |
Яскравість | B | B=I/A, А-площа поверхні, що світиться | кд/м2 | - | |
Освітленість | Ev | Е=Ф/А | люкс = лм/м2 | лк | Використовується щодо світла, яке падає на поверхню |
Світність | Mv | M=Ф/А | люкс = лм/м2 | лк | Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею |
- | - | лм/Вт | Відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683 | ||
Н | Н= Et= Q/A= ∫E dt | люкс/секунда | лк/с | - | |
Світлова віддача | К | - | люмен/ват | лм/вт | - |
Примітки
- 6.5.2 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 17. — 41 p.
- У старій літературі називалася свічкою.
- ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)
- Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI). — 9th edition. — BIPM, 2019. — P. 130-135. — .
Джерела
- Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [ 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kande la vid lat candela svichka ukrayinske skorochene poznachennya kd mizhnarodne cd odinicya vimiryuvannya sili svitla sistemi SI ye odniyeyu z semi osnovnih odinic osnovna odinicya SI 1 d d i dKandela Sila svitla sho viprominyuyetsya svichkoyu blizka do odniyeyi kandeli Zagalna informaciya Sistema odinic Osnovni odinici SIOdinicya sili svitlaPoznachennya kd abo cdNazvana na chest svichka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kandela znachennya Kandela poznachennya kd viznachayetsya prijnyattyam fiksovanogo chislovogo znachennya sili svitla monohromatichnogo viprominyuvannya chastoti 540 1012 Gc zi svitlovoyu viddacheyu Kcd yaka dorivnyuye 683 lm Vt 1 sho ye ekvivalentnim kd sr Vt 1 abo v osnovnih odinicyah SI kd sr kg 1 m 2 s3 de kilogram metr i sekunda viznachayutsya cherez h c i DnCs Originalnij tekst angl The candela symbol cd is the SI unit of luminous intensity in a given direction It is defined by taking the fixed numerical value of the luminous efficacy of monochromatic radiation of frequency 540 1012 Hz Kcd to be 683 when expressed in the unit lm W 1 which is equal to cd sr W 1 or cd sr kg 1 m 2 s3 where the kilogram metre and second are defined in terms of h c and DnCs 2 3 Definitions of the SI units The International System of Units SI stor 135 Ce viznachennya peredbachaye tochne spivvidnoshennya dlya svitlovoyi viddachi Kcd 683 kd sr kg 1 m 2 s3 dlya monohromnogo viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc Ce spivvidnoshennya daye tochnij viraz dlya kandeli na osnovi viznachalnih konstant Kcd h i DnCs 1 kd K c d 683 displaystyle left frac K cd 683 right kg m2 s 3 sr 1 sho ye ekvivalentnim do 1 kd 1 6 62607015 10 34 9192631770 2 683 D n C s 2 h K c d 2 6148305 10 10 D n C s 2 h K c d displaystyle frac 1 6 62607015 times 10 34 9192631770 2 683 Delta nu Cs 2 hK cd approx 2 6148305 times 10 10 Delta nu Cs 2 hK cd Na osnovi vikladenogo vishe zmist viznachennya odniyeyi kandeli mozhna sformulyuvati tak Odna kandela ce sila svitla v zadanomu napryamku vid dzherela sho viprominyuye monohromatichne viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc i maye silu viprominennya v comu napryamku 1 683 Vt sr 1PoyasnennyaChastota monohromatichnogo viprominyuvannya vibrana dlya viznachennya kandeli nalezhit diapazonu vidimogo svitla ta vidpovidaye dovzhini hvili 555 016 nanometriv u standartnomu povitri sho vidpovidaye zelenomu koloru Takij vibir poyasnyuyetsya faktom sho lyudske oko najchutlivishe same do ciyeyi chastoti Za inshih chastot neobhidna bilsha energetichna intensivnist viprominyuvannya zgidno z chastotnoyu harakteristikoyu oka dlya togo shob dosyagti takoyi zh vidimoyi sili svitla Sila svitla dlya dovzhini hvili l viznachayetsya z takogo rivnyannya I l 683 002 y l I 0 l displaystyle I lambda 683 002y lambda I 0 lambda de I l sila svitla v kandelah I0 l spektralna intensivnist sila viprominyuvannya u Vt sr y l standartna funkciya spektralnoyi chutlivosti oka Kandela bula zasnovana na zastarilij odinici svichi kotra viznachalas yak sila svitla standartnoyi svichki z vidomim himichnim skladom Pislya vvedennya kandela viznachalas yak sila viprominennya absolyutno chornogo tila za temperaturi plavlennya platini 2042 5 K Vid 1979 roku viznachennya kandeli bazuyetsya na monohromatichnomu viprominyuvanni a ne na bagatochastotnomu viprominyuvanni absolyutno chornogo tila Mnozhnik 1 683 Vt sr suchasnogo viznachennya prijnyato takim shob nove viznachennya tochno dorivnyuvalo staromu Takim chinom odna kandela priblizno vidpovidaye vidimij sili svitla vid odniyeyi svichki Tablicya fotometrichnih odinic SI Fotometrichni odinici SI edit Velichina Poznachennya Formula Odinicya SI Skorochennya Primitka Svitlova energiya Qv Q F t t chas lyumen sekunda lm s Inodi cyu odinicyu nazivayut talbotom Svitlovij potik F F I 4p lyumen kd sr lm Sila svitla Iv I F 4p kandela lm sr kd Yaskravist B B I A A plosha poverhni sho svititsya kd m2 Osvitlenist Ev E F A lyuks lm m2 lk Vikoristovuyetsya shodo svitla yake padaye na poverhnyu Svitnist Mv M F A lyuks lm m2 lk Vikoristovuyetsya shodo svitla yake viprominyuyetsya poverhneyu lm Vt Vidnoshennya svitlovogo potoku do gustini potoku elektromagnitnogo viprominyuvannya maksimalne znachennya dorivnyuye 683 N N Et Q A E dt lyuks sekunda lk s Svitlova viddacha K lyumen vat lm vt Primitki6 5 2 Quantities and units Part 1 General 1 ISO 2009 P 17 41 p d Track Q15028d Track Q26711930 U starij literaturi nazivalasya svichkoyu DSTU ISO 80000 1 2016 Velichini ta odinici Chastina 1 Zagalni polozhennya ISO 80000 1 2009 ISO 80000 1 2009 Cor 1 2011 IDT Le Systeme international d unites SI The International System of Units SI 9th edition BIPM 2019 P 130 135 ISBN 978 92 822 2272 0 DzherelaNakaz Ministerstva ekonomichnogo rozvitku ta torgivli Ukrayini vid 25 08 2015 914 20 serpnya 2019 u Wayback Machine Pro zatverdzhennya viznachen osnovnih odinic SI nazv ta viznachen pohidnih odinic SI desyatkovih kratnih i chastinnih vid odinic SI dozvolenih pozasistemnih odinic a takozh yih poznachen ta Pravil zastosuvannya odinic vimiryuvannya i napisannya nazv ta poznachen odinic vimiryuvannya i simvoliv velichin Bilenko I I Fizichnij slovnik K Visha shkola Golovne vidav 1979 336 s