Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінійний корабель «Імператриця Марія» — будувався, як флагман Чорноморського флоту. Затоплений у 1916 році. Відбудовувався у 1918—1920 рр. В 1918 році входив до складу Українських військово-морських сил.
| Імператриця Марія | |
| Клас корабля | d |
|---|---|
 | |
| Участь у військовому конфлікті | Трапезундська операція |
| Названо на честь | Марія Федорівна |
| Виробник | Миколаївський суднобудівний завод |
| Порт приписки | Севастополь |
| Довжина або відстань | 168 м |
 Імператриця Марія у Вікісховищі | |
Історія будівництва
Рішення про посилення Імператорського Чорноморського флоту новими лінійними кораблями було викликано наміром Туреччини придбати за кордоном три сучасні лінкори типу «Дредноут», що відразу б забезпечило їй перевагу на Чорному морі. Для збереження балансу сил було прийнято рішення про прискорене будівництво лінійних кораблів на основі закладених в 1909 році в Петербурзі чотирьох лінкорів типу «Севастополь». Будівництво дредноутів (й інших кораблів чорноморської програми) доручили двом заводам у Миколаєві: ОНЗіВ та Руссуд.
11 червня 1911 року, одночасно з церемонією офіційної закладки, нові кораблі були занесені до реєстру кораблів Чорноморського флоту під назвами: «Імператриця Марія», «Імператор Олександр III» та «Імператриця Катерина Велика». У зв'язку з рішенням будувати головний корабель як флагманський, всі кораблі серії, відповідно до розпорядження морського міністра І. Григоровича, було названо кораблями типу «Імператриця Марія».
Закладений на заводі Руссуд у Миколаєві. Спущений на воду 6 жовтня 1913 року. В процесі випробувань виявилося, що у корабля, внаслідок проведення «удосконалень» вже в ході будівництва, є надпроектне перевантаження, що перевищило 860 т. В результаті, окрім збільшення осідання на 0,3 м, утворився диферент на ніс, через що при хвилях заливало палубу, корабель погано слухався керма.
Але через початок Першої Світової війни всі сили були кинуті на швидке введення лінкора у дію.
По затвердженій 11 січня 1915 року комплектації воєнного часу до команди «Імператриці Марії» було зараховано 30 кондукторів і 1135 нижніх чинів, які входили у вісім корабельних рот. У квітні-липні новими наказами командувача флотом було додано ще 50 осіб, а число офіцерів довели до 33.
23 червня 1915 року лінкор вийшов з Миколаєва. 27 червня, під охороною авіації, міноносців та тральщиків — прибув до Одеси.
30 червня 1915 року лінкор прибув до Севастополя. До 25 серпня всі приймальні випробування завершилися, хоча добудовування корабля ще продовжувалося.
Участь у військових операціях
З введенням корабля в дію співвідношення сил на Чорному морі різко змінилося. Для оперативних дій у морі, утворили кілька мобільних тимчасових з'єднань, названих маневровими групами. У першу увійшли «Імператриця Марія» і крейсер «Кагул» з виділеними для їх охорони есмінцями. Така організація дозволяла (із залученням підводних човнів та авіації) здійснювати більш дієву блокаду Босфора. Тільки у вересні-грудні 1915 року маневрові групи провели в морі 29 днів і десять разів виходили до берегів супротивника: Босфор, Зунгулдак, Новоросійськ, Батум, Трапезунд, Варна, Констанца.
З 13 по 15 жовтня 1915 року лінкор прикривав дії 2-ї бригади лінійних кораблів («Святий Пантелеймон», «Святий Іоанн Златоуст» і «Святий Євстафій») в Угольному районі. З 2 по 8 листопада 1915 року прикривав дії 2-ї бригади лінійних кораблів під час обстрілу Варни та Евсінограда.
З 5 лютого по 18 квітня 1916 року брав участь у .
В липні 1916 на кораблі був піднятий штандарт віце-адмірала Олександра Васильовича Колчака, який був призначений новим головнокомандувачем Чорноморського флоту.
Вибух та підйом корабля
Ранком 20 жовтня (7 жовтня за старим стилем) 1916 року на лінійному кораблі Чорноморського флоту «Імператриця Марія» виникла пожежа в пороховому відділенні, яка призвела до потужного вибуху. Стовп полум'я та диму піднявся тоді на висоту 300 м. Вибухом вирвало величезну ділянку палуби, знесло бойову рубку, місток, носову трубу і фок-щоглу. Після вибуху корабель лишався на плаву і на його борт через деякий час прибув віце-адмірал О. В. Колчак.
Внаслідок пожежі, що тривала, на лінкорі відбувся другий, більш потужний вибух, і корабель, маючи великі руйнування палуби та водозахисних переборок, затонув вверх кілем. При цьому важкі корабельні башти зірвалися з кріплень і затонули окремо. В результаті вибуху та перекидання корабля загинули інженер-механік, два кондуктори та 225 матросів.
Розглянувши можливі причини виникнення пожежі у сховищі, Спеціальна комісія з розслідування подій, що прибула з Петрограда, не змогла з'ясувати причини вибуху.
Згодом називались три можливі причини вибуху: діяльність німецьких агентів, підпал, організований революційними пітерськими робочими, які проводили ремонтні роботи на кораблі, та загоряння, яке виникло через проблеми у системі вентиляції. Загибель лінкору «Імператриця Марія» мало великий резонанс на флоті.
Морське міністерство майже одразу приступило до розробки термінових заходів з відновлення корабля. Робоча група під керівництвом О. М. Крилова напрацювала план з підйому корабля закачуванням повітря в корпус. Реалізацію проекту Крилова здійснив корабельний інженер Г.Сіденснер, старший суднобудівник Севастопольського порту. Інженерні роботи з підйому та водолазні роботи з вивантаження боєзапасу продовжувались до кінця 1916 року.
У 1917 році корпус лінкору вдалося підняти з води. У січні-квітні 1918 року корабель відбуксирували ближче до берега та вивантажили з нього весь боєзапас, що там залишався. Згодом корпус завели в сухий док.
Недобудований флагман
Тим часом, після Лютневої революції, в Севастополі та на Чорноморському флоті відбувалась активна українізація флоту, на кораблях піднімались прапори УНР, а залоги кораблів виступали на підтримку Центральної Ради.
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот». Відповідно до цього закону «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» а «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів».
22 квітня 1918 року новий командувач ЧФ Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки».
Після проголошення Гетьманату, досить суттєво активізувалась робота по створенню Військово-морського флоту Української Держави. Протягом всього 1918 року уряд Гетьмана Скоропадського приділяв багато уваги побудові міцного військового флоту. Особливий акцент було зроблено на необхідності найшвидшої добудови сучасних військових кораблів на заводах у Миколаєві та відновленню «Імператриці Марії».
У серпні 1918 року портові буксири «Водолій», «Пригодний» та «Єлизавета» відвели лінкор у док. Київ виділив значні кошти для відновлення дредноута «Марія», який мав бути ґрунтовно реставрований.
Згідно із ухваленим Радою міністрів і затвердженим 10 серпня 1918 року Гетьманом Законом «Про перетворення бувшого відділу Балтійського корабельно-будівельного і механічного заводу у м. Миколаїві, на Херсонщині, в самостійний казенний завод Української Держави», це підприємство набуло самостійного державного статусу, а військовий і торговельний флоти України необхідну їм ремонтно-будівельну базу.
З того часу завод отримав офіційну назву «Державний Миколаївський ремонтний і корабельно-будівельний завод Морського відомства». Крім того, відповідно до підписаного головою уряду Ф. Лизогубом та виконуючим обов'язки морського міністра капітаном 1 рангу Миколою Максимовим законом, заводу у Миколаєві надавались нові штати для продуктивної роботи.
Після приходу до влади Директорії, 25 січня 1919 року ухвалюється закон про флот, яким Директорія України перебрала на себе утримання всього Чорноморського флоту, виділивши для цього 100 мільйонів карбованців.
Наказом по морському відомству від 27 січня 1919 року, планувалось завершення будівництва на Миколаївській та Херсонській верфях у 1919—1920 роках українських військових кораблів: дредноута «Соборна Україна», крейсерів «Гетьман Богдан Хмельницький», «Гетьман Петро Дорошенко» та «Тарас Шевченко». Для цього, урядом УНР виділяється 20 мільйонів карбованців для розрахунку з робітниками миколаївських суднобудівних заводів «Наваль» і «Руссуд». Планувалось також створення гардемаринської школи в Миколаєві, для функціонування якої виділяється два мільйони карбованців.
Проте вже навесні 1919 року більшовики зайняли Херсон, Миколаїв, Одесу та Крим. У травні лінкор було відбуксировано до Миколаєва. Увійшов до складу Червоного флоту УСРР.
Влітку 1919 року весь південь і схід України зайняла Добровольча армія під командуванням генерала Май-Маєвського.
На Севастопольський рейд повернувся лінкор «Воля», який тепер уже звався «Генерал Алексєєв», і крейсер «Кагул», перехрещений білогвардійцями на «Генерала Корнілова» та інші кораблі, що були виведені військами Антанти під час евакуації. Тривала відбудова «Імператриці Марії».
Командування Білої армії намагалося утриматися в Криму і на півдні України, не в останню чергу за рахунок флоту, — у більшовиків тоді на Чорному й Азовському морях зовсім не було бойових кораблів. Але восени 1920 року — під час відступу Білих з Миколаєва, док з «Імператрицею Марією» було підірвано.
Лінкор залишався у такому стані до 1923 року. Значно пошкоджену «Марію» вивели та посадили на мілину на виході з бухти, де вона простояла догори кілем ще три роки. В 1926 році корпус лінкора знову було введено у новий док, та в 1927 році розібрано на метал.
Під час підйому корабля у Севастопольській бухті, багатотонні башти 305-мм гармат зірвались зі штирів та затонули. В 1931 році, ці установки були підняті більшовиками, а в 1939 встановлені на 30-й батареї, що входила до складу 1-го артдивізіону берегової оборони. Ця батарея брала активну участь у обороні Севастополя в 1942 році.
«Імператриця Марія» в мистецтві
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 13 липня 2012.
Посилання
- Загибель ескадри[недоступне посилання з лютого 2019]
- Флот в 17-20 рр. ХХ ст. [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Чорноморський флот і українське державотворення 1917—1918 років[недоступне посилання з лютого 2019]
- УКРАЇНСЬКИЙ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ (1918—1919) [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijnij korabel Imperatricya Mariya buduvavsya yak flagman Chornomorskogo flotu Zatoplenij u 1916 roci Vidbudovuvavsya u 1918 1920 rr V 1918 roci vhodiv do skladu Ukrayinskih vijskovo morskih sil Imperatricya Mariya Klas korablyad Uchast u vijskovomu konfliktiTrapezundska operaciya Nazvano na chestMariya Fedorivna VirobnikMikolayivskij sudnobudivnij zavod Port pripiskiSevastopol Dovzhina abo vidstan168 m Imperatricya Mariya u VikishovishiIstoriya budivnictvaRishennya pro posilennya Imperatorskogo Chornomorskogo flotu novimi linijnimi korablyami bulo viklikano namirom Turechchini pridbati za kordonom tri suchasni linkori tipu Drednout sho vidrazu b zabezpechilo yij perevagu na Chornomu mori Dlya zberezhennya balansu sil bulo prijnyato rishennya pro priskorene budivnictvo linijnih korabliv na osnovi zakladenih v 1909 roci v Peterburzi chotiroh linkoriv tipu Sevastopol Budivnictvo drednoutiv j inshih korabliv chornomorskoyi programi doruchili dvom zavodam u Mikolayevi ONZiV ta Russud 11 chervnya 1911 roku odnochasno z ceremoniyeyu oficijnoyi zakladki novi korabli buli zaneseni do reyestru korabliv Chornomorskogo flotu pid nazvami Imperatricya Mariya Imperator Oleksandr III ta Imperatricya Katerina Velika U zv yazku z rishennyam buduvati golovnij korabel yak flagmanskij vsi korabli seriyi vidpovidno do rozporyadzhennya morskogo ministra I Grigorovicha bulo nazvano korablyami tipu Imperatricya Mariya Zakladenij na zavodi Russud u Mikolayevi Spushenij na vodu 6 zhovtnya 1913 roku V procesi viprobuvan viyavilosya sho u korablya vnaslidok provedennya udoskonalen vzhe v hodi budivnictva ye nadproektne perevantazhennya sho perevishilo 860 t V rezultati okrim zbilshennya osidannya na 0 3 m utvorivsya diferent na nis cherez sho pri hvilyah zalivalo palubu korabel pogano sluhavsya kerma Ale cherez pochatok Pershoyi Svitovoyi vijni vsi sili buli kinuti na shvidke vvedennya linkora u diyu Po zatverdzhenij 11 sichnya 1915 roku komplektaciyi voyennogo chasu do komandi Imperatrici Mariyi bulo zarahovano 30 konduktoriv i 1135 nizhnih chiniv yaki vhodili u visim korabelnih rot U kvitni lipni novimi nakazami komanduvacha flotom bulo dodano she 50 osib a chislo oficeriv doveli do 33 23 chervnya 1915 roku linkor vijshov z Mikolayeva 27 chervnya pid ohoronoyu aviaciyi minonosciv ta tralshikiv pribuv do Odesi Linkor Imperatricya Mariya 1911 1916 rr Linkor Imperatricya Mariya 1915 r 30 chervnya 1915 roku linkor pribuv do Sevastopolya Do 25 serpnya vsi prijmalni viprobuvannya zavershilisya hocha dobudovuvannya korablya she prodovzhuvalosya Uchast u vijskovih operaciyahPidnyatij linkor Imperatricya Mariya v suhomu doci 1919 r Z vvedennyam korablya v diyu spivvidnoshennya sil na Chornomu mori rizko zminilosya Dlya operativnih dij u mori utvorili kilka mobilnih timchasovih z yednan nazvanih manevrovimi grupami U pershu uvijshli Imperatricya Mariya i krejser Kagul z vidilenimi dlya yih ohoroni esmincyami Taka organizaciya dozvolyala iz zaluchennyam pidvodnih chovniv ta aviaciyi zdijsnyuvati bilsh diyevu blokadu Bosfora Tilki u veresni grudni 1915 roku manevrovi grupi proveli v mori 29 dniv i desyat raziv vihodili do beregiv suprotivnika Bosfor Zunguldak Novorosijsk Batum Trapezund Varna Konstanca Z 13 po 15 zhovtnya 1915 roku linkor prikrivav diyi 2 yi brigadi linijnih korabliv Svyatij Pantelejmon Svyatij Ioann Zlatoust i Svyatij Yevstafij v Ugolnomu rajoni Z 2 po 8 listopada 1915 roku prikrivav diyi 2 yi brigadi linijnih korabliv pid chas obstrilu Varni ta Evsinograda Z 5 lyutogo po 18 kvitnya 1916 roku brav uchast u V lipni 1916 na korabli buv pidnyatij shtandart vice admirala Oleksandra Vasilovicha Kolchaka yakij buv priznachenij novim golovnokomanduvachem Chornomorskogo flotu Vibuh ta pidjom korablyaRankom 20 zhovtnya 7 zhovtnya za starim stilem 1916 roku na linijnomu korabli Chornomorskogo flotu Imperatricya Mariya vinikla pozhezha v porohovomu viddilenni yaka prizvela do potuzhnogo vibuhu Stovp polum ya ta dimu pidnyavsya todi na visotu 300 m Vibuhom virvalo velicheznu dilyanku palubi zneslo bojovu rubku mistok nosovu trubu i fok shoglu Pislya vibuhu korabel lishavsya na plavu i na jogo bort cherez deyakij chas pribuv vice admiral O V Kolchak Vnaslidok pozhezhi sho trivala na linkori vidbuvsya drugij bilsh potuzhnij vibuh i korabel mayuchi veliki rujnuvannya palubi ta vodozahisnih pereborok zatonuv vverh kilem Pri comu vazhki korabelni bashti zirvalisya z kriplen i zatonuli okremo V rezultati vibuhu ta perekidannya korablya zaginuli inzhener mehanik dva konduktori ta 225 matrosiv Rozglyanuvshi mozhlivi prichini viniknennya pozhezhi u shovishi Specialna komisiya z rozsliduvannya podij sho pribula z Petrograda ne zmogla z yasuvati prichini vibuhu Zgodom nazivalis tri mozhlivi prichini vibuhu diyalnist nimeckih agentiv pidpal organizovanij revolyucijnimi piterskimi robochimi yaki provodili remontni roboti na korabli ta zagoryannya yake viniklo cherez problemi u sistemi ventilyaciyi Zagibel linkoru Imperatricya Mariya malo velikij rezonans na floti Morske ministerstvo majzhe odrazu pristupilo do rozrobki terminovih zahodiv z vidnovlennya korablya Robocha grupa pid kerivnictvom O M Krilova napracyuvala plan z pidjomu korablya zakachuvannyam povitrya v korpus Realizaciyu proektu Krilova zdijsniv korabelnij inzhener G Sidensner starshij sudnobudivnik Sevastopolskogo portu Inzhenerni roboti z pidjomu ta vodolazni roboti z vivantazhennya boyezapasu prodovzhuvalis do kincya 1916 roku U 1917 roci korpus linkoru vdalosya pidnyati z vodi U sichni kvitni 1918 roku korabel vidbuksiruvali blizhche do berega ta vivantazhili z nogo ves boyezapas sho tam zalishavsya Zgodom korpus zaveli v suhij dok Nedobudovanij flagmanTim chasom pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Sevastopoli ta na Chornomorskomu floti vidbuvalas aktivna ukrayinizaciya flotu na korablyah pidnimalis prapori UNR a zalogi korabliv vistupali na pidtrimku Centralnoyi Radi 14 sichnya 1918 roku Centralna Rada prijnyala Timchasovij Zakon pro ukrayinskij derzhavnij flot Vidpovidno do cogo zakonu Rosijskij Chornomorskij flot progoloshuyetsya flotom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a Ukrayinska Narodna Respublika perejmaye na sebe vsi zobov yazannya rosijskogo uryadu shodo Chornomorskogo flotu j shodo utrimannya flotu j portiv 22 kvitnya 1918 roku novij komanduvach ChF Mihajlo Sablin nakazom po flotu ogolosiv sho vsi sudna portove majno yaki znahodyatsya u portah Krimu ye vlasnistyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya progoloshennya Getmanatu dosit suttyevo aktivizuvalas robota po stvorennyu Vijskovo morskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Protyagom vsogo 1918 roku uryad Getmana Skoropadskogo pridilyav bagato uvagi pobudovi micnogo vijskovogo flotu Osoblivij akcent bulo zrobleno na neobhidnosti najshvidshoyi dobudovi suchasnih vijskovih korabliv na zavodah u Mikolayevi ta vidnovlennyu Imperatrici Mariyi U serpni 1918 roku portovi buksiri Vodolij Prigodnij ta Yelizaveta vidveli linkor u dok Kiyiv vidiliv znachni koshti dlya vidnovlennya drednouta Mariya yakij mav buti gruntovno restavrovanij Zgidno iz uhvalenim Radoyu ministriv i zatverdzhenim 10 serpnya 1918 roku Getmanom Zakonom Pro peretvorennya buvshogo viddilu Baltijskogo korabelno budivelnogo i mehanichnogo zavodu u m Mikolayivi na Hersonshini v samostijnij kazennij zavod Ukrayinskoyi Derzhavi ce pidpriyemstvo nabulo samostijnogo derzhavnogo statusu a vijskovij i torgovelnij floti Ukrayini neobhidnu yim remontno budivelnu bazu Z togo chasu zavod otrimav oficijnu nazvu Derzhavnij Mikolayivskij remontnij i korabelno budivelnij zavod Morskogo vidomstva Krim togo vidpovidno do pidpisanogo golovoyu uryadu F Lizogubom ta vikonuyuchim obov yazki morskogo ministra kapitanom 1 rangu Mikoloyu Maksimovim zakonom zavodu u Mikolayevi nadavalis novi shtati dlya produktivnoyi roboti Pislya prihodu do vladi Direktoriyi 25 sichnya 1919 roku uhvalyuyetsya zakon pro flot yakim Direktoriya Ukrayini perebrala na sebe utrimannya vsogo Chornomorskogo flotu vidilivshi dlya cogo 100 miljoniv karbovanciv Nakazom po morskomu vidomstvu vid 27 sichnya 1919 roku planuvalos zavershennya budivnictva na Mikolayivskij ta Hersonskij verfyah u 1919 1920 rokah ukrayinskih vijskovih korabliv drednouta Soborna Ukrayina krejseriv Getman Bogdan Hmelnickij Getman Petro Doroshenko ta Taras Shevchenko Dlya cogo uryadom UNR vidilyayetsya 20 miljoniv karbovanciv dlya rozrahunku z robitnikami mikolayivskih sudnobudivnih zavodiv Naval i Russud Planuvalos takozh stvorennya gardemarinskoyi shkoli v Mikolayevi dlya funkcionuvannya yakoyi vidilyayetsya dva miljoni karbovanciv Prote vzhe navesni 1919 roku bilshoviki zajnyali Herson Mikolayiv Odesu ta Krim U travni linkor bulo vidbuksirovano do Mikolayeva Uvijshov do skladu Chervonogo flotu USRR Vlitku 1919 roku ves pivden i shid Ukrayini zajnyala Dobrovolcha armiya pid komanduvannyam generala Maj Mayevskogo Na Sevastopolskij rejd povernuvsya linkor Volya yakij teper uzhe zvavsya General Aleksyeyev i krejser Kagul perehreshenij bilogvardijcyami na Generala Kornilova ta inshi korabli sho buli vivedeni vijskami Antanti pid chas evakuaciyi Trivala vidbudova Imperatrici Mariyi Komanduvannya Biloyi armiyi namagalosya utrimatisya v Krimu i na pivdni Ukrayini ne v ostannyu chergu za rahunok flotu u bilshovikiv todi na Chornomu j Azovskomu moryah zovsim ne bulo bojovih korabliv Ale voseni 1920 roku pid chas vidstupu Bilih z Mikolayeva dok z Imperatriceyu Mariyeyu bulo pidirvano Linkor zalishavsya u takomu stani do 1923 roku Znachno poshkodzhenu Mariyu viveli ta posadili na milinu na vihodi z buhti de vona prostoyala dogori kilem she tri roki V 1926 roci korpus linkora znovu bulo vvedeno u novij dok ta v 1927 roci rozibrano na metal Pid chas pidjomu korablya u Sevastopolskij buhti bagatotonni bashti 305 mm garmat zirvalis zi shtiriv ta zatonuli V 1931 roci ci ustanovki buli pidnyati bilshovikami a v 1939 vstanovleni na 30 j batareyi sho vhodila do skladu 1 go artdivizionu beregovoyi oboroni Cya batareya brala aktivnu uchast u oboroni Sevastopolya v 1942 roci Imperatricya Mariya v mistectviRoman Anatoliya Ribakova Kortik Hudozhnij film Kortik 1954 Hudozhnij film Kortik 1973 Hudozhnij film A chi buv Karotin 1989 Primitki Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 13 lipnya 2012 PosilannyaZagibel eskadri nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Flot v 17 20 rr HH st 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Chornomorskij flot i ukrayinske derzhavotvorennya 1917 1918 rokiv nedostupne posilannya z lyutogo 2019 UKRAYiNSKIJ ChORNOMORSKIJ FLOT 1918 1919 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine