У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мала Ногайська Орда Казиєва Орда Казиїв улус Малі Ногаї Мала Ногайс

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мала Ногайська Орда.

Казиєва Орда (Казиїв улус, Малі Ногаї, Мала Ногайська Орда) — державне утворення ногаїв на правобережжі Волги, Надозів'ї, Передкавказзі й Кубані; виділилося в другій половині XVI ст. з Ногайської Орди. Засновник — мурза Казий. До середини XVIII ст. знаходилися в залежності від Криму і Туреччини.

Географія

У другій половині XVI і першій половині XVII сторіччя Казиєва Орда, або ногайці так званої Малої Ногайської Орди, що кочували в основному в північній частині межиріччя нижньої Волги і Дону, доки, близько 1640-х років, коли були витіснені звідти калмиками за річку Західний Манич. Після цього кочовища ногайців Малої Орди на півдні й південному заході доходили до пониззя Терека й північного берега річки Кубань. Таким чином, починаючи з кінця першої половини XVII сторіччя, Казиєва Орда кочувала на півдні Ростовської області, півночі Краснодарського й Ставропольського країв, півночі Дагестану, півночі Чечні та крайнього заходу Калмикії.

Історія

1557 — бей Ногайської Орди визнав себе васалом Івана Грозного. Частина ногаїв мігрують на захід і під керівництвом Казі-мірзи засновують на Кубані Малу Ногайську Орду.

1569 — Казиєва Орда бере активну участь у турецькому поході на Астрахань.

1571 — кримсько-ногайський похід на Москву.

1634 — внаслідок ногайсько-калмицької війни Велику Ногайську Орду ногайців витісняють на захід від Волги до Казиєвої Орди

1783 — Крим анексувала Російська Імперія, тому багато ногайців переселяються російським військом з нижнього Дніпра на Кубань

У 16 сторіччі зимовим стійбищем Казиєва улусу був «Мажаров Юрт» над річкою Кума. Раніше Маджар був адміністративним центром монгольського улусу Берке, біля якого була зимова ставка Берке. Середньовічне місто Маджар відомо з 8 сторіччя.

Інша назва малих ногаїв — кубанські татари.

Примітки

. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
Ракушин А.И. Кочевые улусы Золотой Орды (по материалам курганных могильников Нижнего Поволжья XIII-XV вв.).

Посилання

Вадим Трепавлов. Малая Ногайская Орда. Очерк истории // . 2003−2004: Тюркские народы в древности и средневековье. — М. : Восточная литература, 2005. — С. 273−311.

[1] . Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

[2] Ракушин А.И. Кочевые улусы Золотой Орды (по материалам курганных могильников Нижнего Поволжья XIII-XV вв.).