Йоганн Зег

Ян (Йоган) Зег (пол. Jan Zeh; 2 вересня 1817, м. Ланьцут — 25 січня 1897, м. Борислав) — львівський фармацевт, аптекар, піонер (винахідник) промислової нафтопереробки в Україні (Галичині) та світі 1853 р.

Ян Зег
Johan Zeh
Ян Зег
Народився	2 вересня 1817(1817-09-02) м. Ланьцут
Помер	25 січня 1897(1897-01-25) (79 років) м. Борислав
Поховання	м. Борислав
Громадянство	австрійське
Національність	галичанин німецького походження
Діяльність	хімік, фармацевт
Знання мов	польська
Нагороди	диплом на Мюнхенській виставці 1854 р.
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ян Зег народився 2 вересня 1817 року в м. Ланьцуті, у Коронної землі Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії (сучасна Польща), в родині Йогана та Христини. Похрещений був місцевим римо-католицьким настоятелем. Батько його був аптекарем, а родина, можливо, була німецького або угорського походження.

Навчався Ян Зег у Дрогобицькій та Самбірській гімназіях. У місті Самборі у 1830-х роках працював учнем в аптеці, де вперше ознайомився з місцевими нафтопродуктами.

З 1844 року вивчав фармацію у Віденському університеті, де 8 серпня 1846 року склав іспит, а наступного дня захистив ступінь магістра фармації.

Меморіальна таблиця на стіні приміщення аптеки

Аптека Міколяша «Під золотою зіркою» на вул. Коперника, 1 у Львові, де Ян Зег працював і здійснив першу у світі дистиляцію нафти

Із 1848 року Ян Зег почав працювати у львівській аптеці Міколяша «Під золотою зіркою», яка на той час була найбільшою у Галичині. Власник аптеки у 1852 році створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера, колишнього бориславця, центнер бориславського недосконалого дистиляту гірської нафти з дуже неприємним запахом. Він доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію (ректифікацію) цього продукту до ступеня так званого «Oleum petrae album», що доставлявся в аптеки з Італії і звичайно називався скельна олія (Petreoleum). Після довгих тижнів лабораторних експериментів Ян Зег успішно виконує поставлене завдання — здійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції. Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.

30 березня 1853 року у Львові, в аптеці «Під золотою зіркою» на сучасній вул. Коперника, 1 (тепер інтерактивний музей-кондитерська «Під золотою зіркою» родини Іонових), у бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно «засвітився» одержаний нафтопродукт, який, як Ян Зег, так і інші називали просто нафтою, що застосовувалася для освітлення. А 31 липня 1853 року у головній львівській лікарні на вул. Личаківській розпочалося освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та нафтового дистиляту Зега. Вночі того ж дня за допомогою цього освітлення була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславу Холєцкому.

Ще 27 травня 1853 року Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею — виключних прав (у сучасному розумінні патенту) на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу і прохання збереження таємниці цього винаходу та квитанція про оплату в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою. Привілей був виданий у Відні 2 грудня 1853 року на ім'я Йогана Зега, магістра фармації у Львові та оголошений у пресі. Про це свідчать документи віденського та львівського архівів. У описі привілею вказується: «Винахід, очищення гірської нафти хімічним способом так, щоб вона завдяки цьому стала придатною до використання у технічних цілях». Тут варто зазначити, що у США дослідження хімічного складу нафти було вперше здійснено і опубліковано професором хімії з Єльського університету тільки 16 квітня 1855 року.

Ян Зег також почав у лабораторії виготовляти свічки із озокериту та його похідних, про що свідчать архівні матеріали та привілей, виданий у Відні 23 листопада 1853 року.

Після свого винаходу магістр фармації Зег повністю зосередився на подальшій праці в царині нафтопереробки. Він відкрив першу у Галичині у Львові цісарсько-королівської привілейовану (тобто з виключними правами) так звану Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту. А у Львові на вулиці Краківській відкрив крамницю з продажу легкої нафти населенню для освітлення, а також легкої фракції (очевидно, бензину), як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей.

На унікальній фотографії, виконаній до 1867 року, бачимо Зега, а поряд з ним на столі у колбах продукти дистиляції нафти — результат його промислового винаходу. В цей час у Галичині виникають безліч підприємств з переробки нафтових продуктів. Цьому також посприяв офіційний документ — гірничий статут, виданий 23 травня 1854 року австрійським урядом, де, за дозволом влади, дозволявся видобуток нафти приватним особам, а також відмежування земельної власності від гірничої.

У 1854 року на виставці у Мюнхені Йогана Зега було нагороджено похвальною грамотою за досконалий дистилят нафти. У грамоті вказувалося: «Ян Зег, магістр фармації і власник привілею у Львові — Австрія: похвальне визнання за повну дистиляцію скельної олії».

У рапорті (звіті) Торгово-промислової палати у Львові високому цісарсько-королівському міністерству торгівлі, промисловості та громадського будівництва про стан торгівлі та промисловості у регіоні за 1854—1856 рр., виданого окремою книгою в 1859 року вказується, що тут діє «цісарсько-королівська привілегійована Камфінфабрика Йогана Зега» з двома дистиляційними апаратами та двома чанами (посудинами), на якій працювало чотири робітники. Ця фабрика переробила сировини: у 1854 року — 600 центнерів нафти; у 1855 року та 1856 року по 250 ц. З цієї нафти було виготовлено такі продукти переробки: «Asphalt» (нафтовий бітум); «Rectificirtes Brennöl» (ректифікована горюча (освітлювальна) олія); «Steinöl» (кам'яна олія, нафта); «Wagenschmiere» (мастило для возів, вагонів) та «Goudron» (гудрон). Сировина постачалася з Борислава Самбірського повіту, з Коломиї та Богородчан Станіславського повіту. Продукти продавалися більшою мірою у країні, а незначна частина була вивезена на західні кордони країни та до Прусії (Німеччини).

Також вказувалося, що за умов великих капіталів та вищій підприємливості могло б виробництво нафти створити у цьому регіоні вагому виробничу галузь. Згодом так і сталося. У Галичині створилася велика нафто-озокеритна промисловість країни з центром у Бориславі.

До 1858 року Зег доставляв у столицю Австрії Відень достатню кількість нафтового дистиляту для освітлювальних потреб. Ще з 1854 року цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії, а на прохання тодішнього директора пошт у Львові, Зег з бориславської нафти виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.

Катастрофа

Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. Та його долю спіткало велике нещастя. 12 лютого 1858 року з фабрики до його магазину у Львові було привезено бочку з нафтопродуктами, яка була пошкоджена, а з неї витікала рідина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий підпалив дистилят, вогонь перекинувся на крамницю, де дружина Зега Дорота (до шлюбу Облочинська) та її 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, трагічно загинули у вогні.

Шокований катастрофою, Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, уже наприкінці 1858 року він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти нинішнього театру ім. М. Заньковецької. Про це свідчить реклама у львівській газеті від 5 та 8 січня 1859 року. Однак, збільшення згодом переробки нафти іншими підприємцями, як у краю так і за кордоном, та через конкуренцію численних, більших підприємств, спонукало винахідника нафтопереробки та промисловця залишити розпочату ним справу.

Бориславський період

21 серпня 1875 року Зег одержав концесію на створення в Бориславі аптеки на вул. Панській (сучасна вул. Шевченка, 12), яку відкрив у березні 1876 року з назвою «Зірка». Він вдруге одружується, з Марією (третя сестра з Облочинських), з якою у них було двоє дочок, і до останніх своїх днів був власником аптеки у Бориславі. Зег та його родина була в дружніх стосунках з письменником Стефаном Ковалівим. Дружина та дочка Зега були хресними матерями двох дітей С. Коваліва.

Після короткочасної хвороби він помирає 25 січня 1897 року у Бориславі, і похований на колишньому старому цвинтарі, що на розі сучасних вулиць Володимира Великого і Героїв ОУН-УПА. Конкретне місце поховання наразі невідоме.

Власниками аптеки після смерті Зега були: дочка Зега та її чоловік, Александр Хомінський, у 1920-1930 роках — Артур Ротенберг.

Увічнення пам'яті Зега

У 1973 році, у зв'язку із новою радянською забудовою міста, міська влада м. Борислава знесла будівлю аптеки Зега на тогочасній вулиці Леніна (колишній вул. Панській).

У 13-му томі «Енциклопедії загальної» за 1902 рік на 516 сторінці у статті «Скальна олія» вказується, що промислова розробка з нафтопереробки розпочалася у Галичині з 1853 року, а професор Ягейлонського університету, у Кракові, доктор та професор Вроцлавського університету , свої статті про Йогана Зега, відповідно 1934 року та 1955 року, назвали «Забутий піонер нафтової промисловості».

Ім'я Зега повинно посісти заслужене місце в історії нафтово-озокеритної промисловості України, а його життєва та творча діяльність — якнайбільше висвітлена та розповсюджена.

7 вересня 2007 року, з нагоди святкування Дня міста Борислава та Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у місті Бориславі на вул. Шевченка, 12 відбулося урочисте відкриття та посвячення пам'ятної таблиці винахіднику промислової переробки нафти Йогану Зегу з нагоди 190-річчя від дня народження та 110-річчя від дня його смерті.

На пам'ятній таблиці викарбувано напис українською та англійською мовами:

На цьому місці знаходилася аптека, в якій проживав та працював Йоган (Ян) Зег (*02.09.1817, м. Ланьцут — †25.01.1897, м. Борислав) маґістр фармації, дослідник, винахідник і засновник нафтової та озокеритної промислової переробки в Україні — 1853 року, перший аптекар у Бориславі з 1876 року. The chemist's where Johan Zeh (*02.09.1817, Lantsut — †25.01.1897, Boryslav) lived & worked is situated at this place the master of pharmacy, the researcher, the inventor and the founder of oil & ozocerite industrial processing in Ukraine since 1853. The first chemist in Boryslav since 1876.

Із 28 листопада 2008 року у лівому крилі будинку на вулиці Вірменській, 20 у Львові міститься ресторація-музей «Гасова лямпа» з власною колекцією гасових лямп, біля якої стоїть пам'ятник Яну Зегу авторство створили львівський дизайнер Михайло Москаль та скульптор Володимир Цісарик.

27 січня 2021 р. в м. Бориславі відбулося урочисте відкриття аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Йогана Зега.

09 грудня 2021 р. в м. Бориславі на вул. Тараса Шевченка, 12, на місці колишньої аптеки під назвою "Зірка", о 10:00 год. відбулося урочисте відкриття пам'ятника винахіднику переробки нафти на нафтопродукти, озокериту на парафін, засновнику нафтово-озокеритної промисловості в Україні та світі 1853 р., першому аптекарю у м. Бориславі з 1876 р., фармацевту Йогану Зегу. Скульптор Роман Кікта, архітектор Михайло Хохонь.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.

Джерела

• Микулич О. Життєва і творча діяльність Йогана Зега. / Іван Зег. Серія: Видатні постаті у нафтовій історії міста Борислава. — Дрогобич, 2008. — С. 5-71.
• Микулич О. Життєва і творча діяльність винахідника Йогана Зега. // «Нафтовик Борислава». — № 71 (7776). — 14 вересня 2007. — С. 2.
• Зех Ян. Енциклопедія Львова. — т. 2. — С. 458-460.

Посилання

• Важкий спадок бориславських ріпників [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Високий замок. — 5 лютого. — 2006.
• Зег Йоган (Ян)^{[недоступне посилання]}
• Зег Йоган (Ян) [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.]
• Jan Zeh wynalazca nafty (1817-1897) [ 17 лютого 2010 у Wayback Machine.] (пол.)