Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Королівство Ганно́вер (нім. Königreich Hannover) займало більшу частину сучасної північно-західної Німеччини з 1814 до 1866 року. Столиця — місто Ганновер. Його було утворено після Віденського конгресу й ліквідації наполеонівського королівства Вестфалія.
Передісторія. Унія з Британією
У Ганновері панували Вельфи, які до скинення Генріха Лева (1180) вже керували старим герцогством Саксонією. Володіння Вельфів у 1235 році стали герцогством Брауншвейг-Люнебург. Засновником Ганноверської династії став Вільгельм (пом. 1592). Ганноверська держава виникла у 1692 році в результаті об'єднання володінь кількох гілок Люнебурзької лінії Вельфів (за винятком роду ). З 1708 року правитель Ганновера став курфюрстом Священної Римської імперії, офіційною назвою держави була «князівство-курфюрство Брауншвейг-Люнебург», проте неформально йменувалось «Курфюрство Ганновер» або просто «Кур-Ганновер».
У 1714 році відбулась вирішальна для країни подія — курфюрст Ганновера і герцог Брауншвейг-Люнебурзький Георг I за Актом про влаштування став королем Великої Британії, однієї з наймогутніших держав Європи. Особиста унія між державами тривала понад століття, це сприяло як культурно-економічному розвитку князівства, так і реалізації талантів ганноверців (таких, як Георг Фрідріх Гендель та Вільям Гершель) у Британії й на міжнародному рівні. Враховуючи інтереси Ганновера, британські королі часто втручались до європейських коаліцій та війн (іноді всупереч волі парламенту).
Створення королівства
В ході Наполеонівських війн Франція окупувала територію Ганновера. У 1803 році Ганновер здався французам за й був окупований. Жан Батист Бернадот, майбутній король Швеції та Норвегії, з 14 травня 1804 упродовж кількох місяців був тут губернатором. Потім Ганновер був окупований Пруссією, а потім включений до створеного для брата Наполеона Жерома Бонапарта королівства Вестфалія (1807). Армія князівства була розформована, більша частина офіцерів і солдат пішла до Англії, де під назвою «King's German Legion» було створено легіон, який відіграв вирішальну роль у битві під Ватерлоо.
У 1814 році Віденський конгрес ліквідував курфюрства (оскільки Священна Римська імперія в ході наполеонівських війн припинила своє існування) й підняв статус Ганновера до королівства, назва «Ганновер» при цьому стала офіційною: його територія в результаті обміну земель з Пруссією збільшилась, включаючи Гільдесгайм, частину єпископства Мюнстер і східну Фризію. Королівство Ганновер увійшло до складу Німецького союзу.
Історія
Першим королем Ганновера став монарх Великої Британії, який так і не дізнався про це, Георг III, який до цього часу вже був безнадійно психічно хворим, сліпим й перебував під опікою принца-регента, який у 1820 році став королем Великої Британії та Ганновера як Георг IV. Після його смерті у 1830 році останнім правителем доби унії став молодший брат Георга Вільгельм IV. Всі троє монархів жили у Великій Британії й у Ганновері ніколи не бували. Фактично весь цей період (1816—1837) Ганновером керував генерал-штатгальтер (з 1831 року віце-король) Адольф Фредерік, герцог Кембриджський, молодший син Георга III і брат Георга IV й Вільгельма IV.
Смерть Вільгельма IV у 1837 році означала розірвання особистої британсько-ганноверської унії, оскільки за британськими законами йому спадкувала племінниця Вікторія, а за німецьким (Салічний закон) — наступний брат, герцог Камберлендський Ернст Август I. Він став першим монархом, який постійно проживав у Ганновері за 123 роки, за мав любов підданих. Однак у червні 1837 року, без усяких законних підстав, знайшовши, що устрій країни не відповідає його переконанням, Ернст Август I скасував конституцію й жорстоко переслідував опозицію. За його сина, який царював з 1851 року сліпого Георга V, у країні почався промисловий розвиток.
Ліквідація
Край існуванню Ганновера як держави поклала австро-пруссько-італійська війна 1866 року, під час якої Ганновер підтримав Австрію, після чого туди вторглись прусські війська, король Георг V був скинутий, а колишнє королівство анексовано Пруссією Вільгельма I й перетворено на провінцію Ганновер. Колишній король помер в еміграції у Парижі, залишивши сина Ернста Августа II і подальше потомство.
У подальшому існувала (аж до часів нацизму) (нім. Deutsch-Hannoversche Partei), яка вимагала автономії Ганновера й окремого представництва у рейхстазі.
Нині територія королівства Ганновер в основному входить до складу землі Нижня Саксонія, а місто Ганновер є її столицею.
Посилання
- Private Homepage zum Königreich Hannover (Lutz König) [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Private Homepage zu den Welfen (Heinrich Prinz von Hannover) [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Statistisches Handbuch des Königreichs Hannover 1824 (нім.)
- Statistisches Handbuch für das Königreich Hannover 1848 [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Die Staats-Verfassung des Königreichs Hannover (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gannover znachennya Korolivstvo Gannover nim Konigreich Hannover Nimeckoyi konfederaciyi v osobistij uniyi z Spoluchenim Korolivstvom Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi 1814 1837 1814 1866 Prapor Gerb Deviz Suscipere et Finire Pidtrimuvati ta obmezhuvati Korolivstvo Gannover pered Avstro prusskoyu vijnoyu Stolicya Gannover Mova i nimecka Religiya protestantizm perevazhno lyuteranstvo ale takozh kalvinizm rimo katolictvo Groshova odinicya Gannoverskij taler 1814 1857 1857 1866 Naselennya 1 360 392 chol 1816 1 927 800 chol 1865 Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya Dinastiya Velfi Gannoverska dinastiya Istoriya Knyazivstvo Braunshvejg Lyuneburgske 1692 Uniya z Velikoyu Britaniyeyu 1 serpnya 1714 Francuzka okupaciya 1803 Korolivstvo 12 zhovtnya 1814 Pripinennya uniyi z Velikoyu Britaniyeyu 20 chervnya 1837 Avstro prusska vijna likvidovano 20 veresnya 1866 Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Niderlandi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Gannover Banknota v 100 taleriv 1857 roku Korolivstvo Ganno ver nim Konigreich Hannover zajmalo bilshu chastinu suchasnoyi pivnichno zahidnoyi Nimechchini z 1814 do 1866 roku Stolicya misto Gannover Jogo bulo utvoreno pislya Videnskogo kongresu j likvidaciyi napoleonivskogo korolivstva Vestfaliya Peredistoriya Uniya z BritaniyeyuDokladnishe Braunshvejg Lyuneburg U Gannoveri panuvali Velfi yaki do skinennya Genriha Leva 1180 vzhe keruvali starim gercogstvom Saksoniyeyu Volodinnya Velfiv u 1235 roci stali gercogstvom Braunshvejg Lyuneburg Zasnovnikom Gannoverskoyi dinastiyi stav Vilgelm pom 1592 Gannoverska derzhava vinikla u 1692 roci v rezultati ob yednannya volodin kilkoh gilok Lyuneburzkoyi liniyi Velfiv za vinyatkom rodu Z 1708 roku pravitel Gannovera stav kurfyurstom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi oficijnoyu nazvoyu derzhavi bula knyazivstvo kurfyurstvo Braunshvejg Lyuneburg prote neformalno jmenuvalos Kurfyurstvo Gannover abo prosto Kur Gannover U 1714 roci vidbulas virishalna dlya krayini podiya kurfyurst Gannovera i gercog Braunshvejg Lyuneburzkij Georg I za Aktom pro vlashtuvannya stav korolem Velikoyi Britaniyi odniyeyi z najmogutnishih derzhav Yevropi Osobista uniya mizh derzhavami trivala ponad stolittya ce spriyalo yak kulturno ekonomichnomu rozvitku knyazivstva tak i realizaciyi talantiv gannoverciv takih yak Georg Fridrih Gendel ta Vilyam Gershel u Britaniyi j na mizhnarodnomu rivni Vrahovuyuchi interesi Gannovera britanski koroli chasto vtruchalis do yevropejskih koalicij ta vijn inodi vsuperech voli parlamentu Stvorennya korolivstvaDokladnishe Korolivstvo Vestfaliya V hodi Napoleonivskih vijn Franciya okupuvala teritoriyu Gannovera U 1803 roci Gannover zdavsya francuzam za j buv okupovanij Zhan Batist Bernadot majbutnij korol Shveciyi ta Norvegiyi z 14 travnya 1804 uprodovzh kilkoh misyaciv buv tut gubernatorom Potim Gannover buv okupovanij Prussiyeyu a potim vklyuchenij do stvorenogo dlya brata Napoleona Zheroma Bonaparta korolivstva Vestfaliya 1807 Armiya knyazivstva bula rozformovana bilsha chastina oficeriv i soldat pishla do Angliyi de pid nazvoyu King s German Legion bulo stvoreno legion yakij vidigrav virishalnu rol u bitvi pid Vaterloo U 1814 roci Videnskij kongres likviduvav kurfyurstva oskilki Svyashenna Rimska imperiya v hodi napoleonivskih vijn pripinila svoye isnuvannya j pidnyav status Gannovera do korolivstva nazva Gannover pri comu stala oficijnoyu jogo teritoriya v rezultati obminu zemel z Prussiyeyu zbilshilas vklyuchayuchi Gildesgajm chastinu yepiskopstva Myunster i shidnu Friziyu Korolivstvo Gannover uvijshlo do skladu Nimeckogo soyuzu IstoriyaPam yatnik Ernstu Avgustu I roboti pered vokzalom u Gannoveri Pershim korolem Gannovera stav monarh Velikoyi Britaniyi yakij tak i ne diznavsya pro ce Georg III yakij do cogo chasu vzhe buv beznadijno psihichno hvorim slipim j perebuvav pid opikoyu princa regenta yakij u 1820 roci stav korolem Velikoyi Britaniyi ta Gannovera yak Georg IV Pislya jogo smerti u 1830 roci ostannim pravitelem dobi uniyi stav molodshij brat Georga Vilgelm IV Vsi troye monarhiv zhili u Velikij Britaniyi j u Gannoveri nikoli ne buvali Faktichno ves cej period 1816 1837 Gannoverom keruvav general shtatgalter z 1831 roku vice korol Adolf Frederik gercog Kembridzhskij molodshij sin Georga III i brat Georga IV j Vilgelma IV Smert Vilgelma IV u 1837 roci oznachala rozirvannya osobistoyi britansko gannoverskoyi uniyi oskilki za britanskimi zakonami jomu spadkuvala pleminnicya Viktoriya a za nimeckim Salichnij zakon nastupnij brat gercog Kamberlendskij Ernst Avgust I Vin stav pershim monarhom yakij postijno prozhivav u Gannoveri za 123 roki za mav lyubov piddanih Odnak u chervni 1837 roku bez usyakih zakonnih pidstav znajshovshi sho ustrij krayini ne vidpovidaye jogo perekonannyam Ernst Avgust I skasuvav konstituciyu j zhorstoko peresliduvav opoziciyu Za jogo sina yakij caryuvav z 1851 roku slipogo Georga V u krayini pochavsya promislovij rozvitok LikvidaciyaDokladnishe Provinciya Gannover Kraj isnuvannyu Gannovera yak derzhavi poklala avstro prussko italijska vijna 1866 roku pid chas yakoyi Gannover pidtrimav Avstriyu pislya chogo tudi vtorglis prusski vijska korol Georg V buv skinutij a kolishnye korolivstvo aneksovano Prussiyeyu Vilgelma I j peretvoreno na provinciyu Gannover Kolishnij korol pomer v emigraciyi u Parizhi zalishivshi sina Ernsta Avgusta II i podalshe potomstvo U podalshomu isnuvala azh do chasiv nacizmu nim Deutsch Hannoversche Partei yaka vimagala avtonomiyi Gannovera j okremogo predstavnictva u rejhstazi Nini teritoriya korolivstva Gannover v osnovnomu vhodit do skladu zemli Nizhnya Saksoniya a misto Gannover ye yiyi stoliceyu PosilannyaPrivate Homepage zum Konigreich Hannover Lutz Konig 23 listopada 2011 u Wayback Machine nim Private Homepage zu den Welfen Heinrich Prinz von Hannover 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine nim Statistisches Handbuch des Konigreichs Hannover 1824 nim Statistisches Handbuch fur das Konigreich Hannover 1848 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Die Staats Verfassung des Konigreichs Hannover nim