Вулиця Конопни цької одна з вулиць Личаківського району міста Львова у місцевості Погулянка Сполучає вулиці Костя Левиць

Вулиця Конопни́цької — одна з вулиць Личаківського району міста Львова, у місцевості Погулянка. Сполучає вулиці Костя Левицького та Зелену.

Вулиця Конопницької Львів
Вигляд на вулицю Конопницької з вулиці Зеленої Вигляд на вулицю Конопницької з вулиці Зеленої
Місцевість	Погулянка
Район	Личаківський район
Назва на честь	Марії Конопницької
Колишні назви
Кохановського бічна, Ясна, Конопницької, Корняктґассе, Конопницької
радянського періоду (українською)	Конопницької
Загальні відомості
Протяжність	165 м.
Координати початку	49°50′06″ пн. ш. 24°02′18″ сх. д. / 49.8350278° пн. ш. 24.0386000° сх. д. / 49.8350278; 24.0386000
Координати кінця	49°50′01″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8337139° пн. ш. 24.0377694° сх. д. / 49.8337139; 24.0377694
Транспорт
Рух	односторонній у напрямку пл. Петрушевича
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2031451
Мапа

Вулиця Конопницької у Вікісховищі

Назва

Вулиця виникла вулиця у 1911 році. Свою першу назву, Кохановского бічна, отримала 1911 року, на честь польського поета, перекладача, драматурга епохи Відродження Яна Кохановського. 1913 року була перейменована на вулицю Ясну. 1923 року отримала нову назву Конопницької, на честь польської письменниці Марії Конопницької (1842—1910). Під час німецької окупації мала назву Корняктґассе, на честь заможного львівського купця й мецената, грека Костянтина Корнякта (бл. 1520—1603). Сучасну назву — вулиця Конопницької отримала у липні 1944 року.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Конопницької переважають будівлі збудовані у стилі пізнього геометричного та ретроспективного модерну.

№ 2, 4, 6 — комплекс з трьох чиншових (прибуткових) кам'яниць споруджених у 1911—1912 роках для колишніх власників Арона та Германа Нахтів за проєктом Юзефа Авіна. Скульптурний декор виконав Зигмунт Курчинський — ліпнина із стилізованими геометричними мотивами.

№ 3 — будинок Медичної Палати (1935—1937), споруджений за проєктом архітекторів Тадеуша Врубеля і Леопольда Карасінського. Будівля вдало вписана в існуючу забудову. Фасад по вулиці Конопницькій має довжину 18 метрів, а у глибину 26. У будинку було запроєктовано зал, клубні приміщення та бібліотека. Фасад будинку оздоблено декоративними вставками виконаними у техніці сграфіто. На них зображено емблему медицини (чаша зі змією), латинські написи та рослинний орнамент. Від вересня 1939 року до червня 1941 року в будівлі містився так званий Будинок лікаря.

№ 8, 10 — будинки споруджені у 1912 році за проєктом архітектора Станіслава Ольшевського. Виконані у стилі «постісторизм» з використанням модернізованих елементів бароко та класицизму. Активним декоративним елементом фасаду виступає вікно «волове око» фланковане фігурами путті та гірляндами з квітів. Будинок під № 8 належав відомому лікарю та судовому експерту Влодзімєжові Сєрадзькому. У 1919 році у будинку № 8 містилося російське консульство.

№ 14 — будинок побудований у 1913 році за проєктом архітектора Юзефа Авіна для власника Мейлеха Розеблюта. Фасад оздоблено скульптурами Зигмунта Курчинського. Жіночі фігури згруповано у капітелі. Також декоративним елементом фасаду є покритий майолікою рельєф «Путто з квітів». В цьому будинку у 1943—1944 роках мешкав відомий вчений-мовознавець Шевельов Юрій. 17 грудня 2013 року зліва від вхідних дверей будинку було встановлено пам'ятну таблицю з короткою інформацією про вченого. Замовником на проєктування, виготовлення та встановлення пам'ятної таблиці виступило управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Примітки

Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 29.
Архітектура Львова, 2008, с. 489.
Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 137. — ISBN 966-95066-4-16.
Архітектура Львова, 2008, с. 544.
Ольга Заречнюк. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
Ульянов В. Російські консули Галичини // Галицька брама. — 2009. — № 10—11 (178—189). — С. 10.
Віра Карпінська (17 грудня 2013). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.

Джерела

Вулиця Конопницької у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Вулиця Конопницької у Вікісховищі^?

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 137. — ISBN 966-95066-4-16.
Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 29. — .

Посилання

lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.

[FOOTNOTEДовідник_перейменувань_вулиць_і_площ_Львова200129-1] Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 29.

[FOOTNOTEАрхітектура_Львова2008489-2] Архітектура Львова, 2008, с. 489.

[3] Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 137. — ISBN 966-95066-4-16.

[FOOTNOTEАрхітектура_Львова2008544-4] Архітектура Львова, 2008, с. 544.

[5] Ольга Заречнюк. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[6] Ульянов В. Російські консули Галичини // Галицька брама. — 2009. — № 10—11 (178—189). — С. 10.

[7] Віра Карпінська (17 грудня 2013). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.