Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Металургійна ширококолійна лінія (LHS) — (пол. Linia Hutnicza Szerokotorowa) також відома як лінія металургійно - сіркова (пол. Linia Hutniczo - Siarkowa) — одноколійна, неелектрифікована польська залізнична лінія № 65, що простягається від залізничного переходу в Грубешові до залізничної станції Славкув Південний LHS на території Польщі.
| Металургійна ширококолійна лінія | |
 | |
| Коротка назва | LHS |
|---|---|
| Країна |  Республіка Польща |
| Власник | d |
| Обмеження швидкості | 22 метр на секунду |
| Оператор | d |
| Дата офіційного відкриття | 15 листопада 1976 |
| Ширина колії | російська колія |
| Початкова чи кінцева точка | Західний Буг і d |
| Довжина або відстань | 394 км |
 | |
| Номер залізничної лінії | 65 |
| Офіційний сайт(пол.) Офіційний сайт(англ.) Офіційний сайт(рос.) Офіційний сайт(кит.) | |
 Металургійна ширококолійна лінія у Вікісховищі | |
Спочатку, згідно плану, лінія починалася на магістралі Ковель-Львів зі станції Овадне і йшла праворуч паралельно дільниці Овадне — Володимир до колійного поста 8 кілометр, який розташований на північній околиці міста Володимир. В середині 1990-их років через економічну скруту цю колію розібрали і дільниця знову стала одноколійною. На сьогоднішній день з українського боку власне лінія (відгалуження) починається через 7 кілометрів після Овадне (в межах колійного поста 8 кілометр). Через станції Устилуг та Ізов колія йде до кінцевої станції на українській території — міжнародного залізничного вантажного пункту пропуску та контролю Лудин. Звідти ще 2 кілометри до кордону з Польщею на річці Західний Буг. Усього українська частина подальшої польської лінії становить 38 км (від станції Овадне до моста через Західний Буг). А фактично, від відгалуження до кордону — 31 км. А загалом міждержавна залізниця до Славкува має довжину близько 432,7 км (фактично, 425,7 км).
Залізнична лінія № 65 є найдовшою широкою колією в Польщі. ЇЇ протяжність від державного кордону до вантажної станції Славкув становить 394,650 км. Загальна протяжність усіх колій — 524,339 км. На даний час лінія є найдовшою залізницею в західному напрямку Європи, що має ширину колії 1520 мм.
З 2001 року використовується тільки для міжнародних вантажних перевезень. Наприкінці лінії та по всій довжині її перебігу є термінали для розвантаження різних видів вантажів та товарів, що ввозяться до Польщі з України та інших країн колії 1520 мм.
Окрім Центральної залізничної магістралі (польська залізнична лінія № 4), Металургійна ширококолійна лінія була найбільшою залізничною лінією, побудованою у мережі державних залізниць Польської Народної Республіки.
Історія
| Металургійна ширококолійна лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Концепція будівництва залізничного сполучення Лази —Ківерці була започаткована в 20-му столітті. Мета її полягала у забезпеченні вугіллям внутрішніх територій Польщі — з польської частини Верхньої Сілезії до Волині і збільшенні щільності залізничних ліній в південній частині колишньої так званої Конгресовки (Конгресове королівство), на якій до Першої світової війни було заборонено будівництво стальних магістралей. Проте, ці інвестиції не були реалізовані.
Тільки в 1976–1979 роках була побудована ця лінія для обслуговування експорту залізної руди з Кривого Рогу до металургійних комбінатів Катовиць й імпорту польської сірки та вугілля до Радянського Союзу. У 1970-их роках новий потужний сталеливарний комбінат переживав період процвітання. Для підтримання виробництва на високому рівні була потрібна велика кількість залізної руди. Основним джерелом її постачання був Криворізький залізорудний басейн (тоді це був СРСР, в даний час — Україна). Сировину доставляли залізницею через Медику, Перемишль і Тарнів до Явожно Щакова. Проте лінія не була спроможна забезпечити необхідний вантажопотік.
Тому керівництво Польських державних залізниць (ПКП) розглядало два плани: перший — модернізація існуючих колій, для збільшення перевезення вантажів, другий — будівництво нової широкої колії, щоб полегшити транзит через кордон. Останній варіант був схвалений і пізніше розроблений Головним науково-проектним бюро колійного будівництва у Варшаві. Юзеф Скорупскі був генеральним проектувальником. До проекту були залучені ще двадцять одне конструкторське бюро, вісім геологічних компаній і три технічні університети.
Лінія побудована через територію Розточанського національного парку, незважаючи на негативну позицію Національної ради з охорони природи. Вона був відкрита 30 листопада 1979 року.
У 2001 році переведена в управління Польських державних залізниць (ПКП) як ПКП ЛХС (PKP LHS).
Тривалий час планується ширше використання лінії для перспективного залізничного сполучення Європа — Азія.
Пасажиропотік на LHS
У 1990-их та початку 2000-их LHS лінія була використана для перевезення пасажирів. Курсували нею поїзди з Росії та України. Спочатку це була пара швидких поїздів сполученням Москва—Олькуш—Москва. У 1993 році маршрут було доповнено ще кількома потягами: Львів—Замосць Північний і Москва—Замосць Північний. У 1994 році пасажирські поїзди на LHS курсували тільки раз на тиждень: Олькуш—Харків—Олькуш. З середини 1990-их років регулярне пасажирське сполучення перервалося і потяги їздили інколи, на спеціальне замовлення.
Для обслуговування пасажирів були побудовані платформи на станціях Грубешів і Олькуш і зупинні пункти: Замосць Північний, Воля Барановска і Сендзжішув Північний. Митний та паспортний контроль пасажирів відбувався на прикордонній станції Грубешів. В Україні подібні процедури проходили на станції і міжнародному залізничному вантажному пункті пропуску та контролю Ізов.
Посилання
- Офіційний сайт PKP LHS lhs.com.pl (пол.)
- Сайт симпатиків LHS lhs.pl (пол.)
- (рос.)
- Нумерація залізничних ліній Польщі на сторінці pl.wikipedia.org (пол.)
- Польська залізнична лінія № 65 Лудин-Грубешів-Славкув Південний на сайті atlaskolejowy.pl (пол.)
- Лінія Лудин-Славкув Південний LHS на сайті bazakolejowa.pl (пол.)
- Рухомий склад LHS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metalurgijna shirokokolijna liniya LHS pol Linia Hutnicza Szerokotorowa takozh vidoma yak liniya metalurgijno sirkova pol Linia Hutniczo Siarkowa odnokolijna neelektrifikovana polska zaliznichna liniya 65 sho prostyagayetsya vid zaliznichnogo perehodu v Grubeshovi do zaliznichnoyi stanciyi Slavkuv Pivdennij LHS na teritoriyi Polshi Metalurgijna shirokokolijna liniya Korotka nazvaLHS Krayina Respublika Polsha Vlasnikd Obmezhennya shvidkosti22 metr na sekundu Operatord Data oficijnogo vidkrittya15 listopada 1976 Shirina koliyirosijska koliya Pochatkova chi kinceva tochkaZahidnij Bug i d Dovzhina abo vidstan394 km Nomer zaliznichnoyi liniyi65 Oficijnij sajt pol Oficijnij sajt angl Oficijnij sajt ros Oficijnij sajt kit Metalurgijna shirokokolijna liniya u Vikishovishi Teplovoz ST40s na LHS Spochatku zgidno planu liniya pochinalasya na magistrali Kovel Lviv zi stanciyi Ovadne i jshla pravoruch paralelno dilnici Ovadne Volodimir do kolijnogo posta 8 kilometr yakij roztashovanij na pivnichnij okolici mista Volodimir V seredini 1990 ih rokiv cherez ekonomichnu skrutu cyu koliyu rozibrali i dilnicya znovu stala odnokolijnoyu Na sogodnishnij den z ukrayinskogo boku vlasne liniya vidgaluzhennya pochinayetsya cherez 7 kilometriv pislya Ovadne v mezhah kolijnogo posta 8 kilometr Cherez stanciyi Ustilug ta Izov koliya jde do kincevoyi stanciyi na ukrayinskij teritoriyi mizhnarodnogo zaliznichnogo vantazhnogo punktu propusku ta kontrolyu Ludin Zvidti she 2 kilometri do kordonu z Polsheyu na richci Zahidnij Bug Usogo ukrayinska chastina podalshoyi polskoyi liniyi stanovit 38 km vid stanciyi Ovadne do mosta cherez Zahidnij Bug A faktichno vid vidgaluzhennya do kordonu 31 km A zagalom mizhderzhavna zaliznicya do Slavkuva maye dovzhinu blizko 432 7 km faktichno 425 7 km Zaliznichna liniya 65 ye najdovshoyu shirokoyu koliyeyu v Polshi YiYi protyazhnist vid derzhavnogo kordonu do vantazhnoyi stanciyi Slavkuv stanovit 394 650 km Zagalna protyazhnist usih kolij 524 339 km Na danij chas liniya ye najdovshoyu zalizniceyu v zahidnomu napryamku Yevropi sho maye shirinu koliyi 1520 mm Z 2001 roku vikoristovuyetsya tilki dlya mizhnarodnih vantazhnih perevezen Naprikinci liniyi ta po vsij dovzhini yiyi perebigu ye terminali dlya rozvantazhennya riznih vidiv vantazhiv ta tovariv sho vvozyatsya do Polshi z Ukrayini ta inshih krayin koliyi 1520 mm Okrim Centralnoyi zaliznichnoyi magistrali polska zaliznichna liniya 4 Metalurgijna shirokokolijna liniya bula najbilshoyu zaliznichnoyu liniyeyu pobudovanoyu u merezhi derzhavnih zaliznic Polskoyi Narodnoyi Respubliki IstoriyaTeplovoz ST44 M62 bilya Sendzishuva prMetalurgijna shirokokolijna liniya Legenda 394 7 r Bila Pshemsha Slavkuv 378 1 Krakiv Varshava 317 6 270 8 230 3 Tarnuv Tarnobzheg 1435 mm 195 8 107 2 r Vepr Grebenne 87 3 77 2 Zavada 1435 mm 59 5 r Zavada 36 9 18 9 1435 mm 3 1 LHS 1520 mm Polski zaliznici 0 38 r Zahidnij Bug Lvivska zaliznicya 35 5 Ludin r Izivka 28 9 Izov 27 6 27 km r Studyanka 21 6 Ustilug 16 2 P yatidni r Luga N22 10 9 T 0302 7 3 8 km Kovel 0 Volodimir Sapizhanka Koncepciya budivnictva zaliznichnogo spoluchennya Lazi Kiverci bula zapochatkovana v 20 mu stolitti Meta yiyi polyagala u zabezpechenni vugillyam vnutrishnih teritorij Polshi z polskoyi chastini Verhnoyi Sileziyi do Volini i zbilshenni shilnosti zaliznichnih linij v pivdennij chastini kolishnoyi tak zvanoyi Kongresovki Kongresove korolivstvo na yakij do Pershoyi svitovoyi vijni bulo zaboroneno budivnictvo stalnih magistralej Prote ci investiciyi ne buli realizovani Tilki v 1976 1979 rokah bula pobudovana cya liniya dlya obslugovuvannya eksportu zaliznoyi rudi z Krivogo Rogu do metalurgijnih kombinativ Katovic j importu polskoyi sirki ta vugillya do Radyanskogo Soyuzu U 1970 ih rokah novij potuzhnij stalelivarnij kombinat perezhivav period procvitannya Dlya pidtrimannya virobnictva na visokomu rivni bula potribna velika kilkist zaliznoyi rudi Osnovnim dzherelom yiyi postachannya buv Krivorizkij zalizorudnij basejn todi ce buv SRSR v danij chas Ukrayina Sirovinu dostavlyali zalizniceyu cherez Mediku Peremishl i Tarniv do Yavozhno Shakova Prote liniya ne bula spromozhna zabezpechiti neobhidnij vantazhopotik Tomu kerivnictvo Polskih derzhavnih zaliznic PKP rozglyadalo dva plani pershij modernizaciya isnuyuchih kolij dlya zbilshennya perevezennya vantazhiv drugij budivnictvo novoyi shirokoyi koliyi shob polegshiti tranzit cherez kordon Ostannij variant buv shvalenij i piznishe rozroblenij Golovnim naukovo proektnim byuro kolijnogo budivnictva u Varshavi Yuzef Skorupski buv generalnim proektuvalnikom Do proektu buli zalucheni she dvadcyat odne konstruktorske byuro visim geologichnih kompanij i tri tehnichni universiteti Liniya pobudovana cherez teritoriyu Roztochanskogo nacionalnogo parku nezvazhayuchi na negativnu poziciyu Nacionalnoyi radi z ohoroni prirodi Vona buv vidkrita 30 listopada 1979 roku U 2001 roci perevedena v upravlinnya Polskih derzhavnih zaliznic PKP yak PKP LHS PKP LHS Trivalij chas planuyetsya shirshe vikoristannya liniyi dlya perspektivnogo zaliznichnogo spoluchennya Yevropa Aziya Pasazhiropotik na LHSKoliya bilya Bukovno U 1990 ih ta pochatku 2000 ih LHS liniya bula vikoristana dlya perevezennya pasazhiriv Kursuvali neyu poyizdi z Rosiyi ta Ukrayini Spochatku ce bula para shvidkih poyizdiv spoluchennyam Moskva Olkush Moskva U 1993 roci marshrut bulo dopovneno she kilkoma potyagami Lviv Zamosc Pivnichnij i Moskva Zamosc Pivnichnij U 1994 roci pasazhirski poyizdi na LHS kursuvali tilki raz na tizhden Olkush Harkiv Olkush Z seredini 1990 ih rokiv regulyarne pasazhirske spoluchennya perervalosya i potyagi yizdili inkoli na specialne zamovlennya Dlya obslugovuvannya pasazhiriv buli pobudovani platformi na stanciyah Grubeshiv i Olkush i zupinni punkti Zamosc Pivnichnij Volya Baranovska i Sendzzhishuv Pivnichnij Mitnij ta pasportnij kontrol pasazhiriv vidbuvavsya na prikordonnij stanciyi Grubeshiv V Ukrayini podibni proceduri prohodili na stanciyi i mizhnarodnomu zaliznichnomu vantazhnomu punkti propusku ta kontrolyu Izov PosilannyaOficijnij sajt PKP LHS lhs com pl pol Sajt simpatikiv LHS lhs pl pol ros Numeraciya zaliznichnih linij Polshi na storinci pl wikipedia org pol Polska zaliznichna liniya 65 Ludin Grubeshiv Slavkuv Pivdennij na sajti atlaskolejowy pl pol Liniya Ludin Slavkuv Pivdennij LHS na sajti bazakolejowa pl pol Ruhomij sklad LHS