Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий театр (Кам’яний театр) — перша постійна театральна будівля в Петербурзі, найбільша в Росії і одна з найбільших театральних будівель в Європі XVIII — першої половини XIX ст.
| Большой театр | |
|---|---|
|
| |
| 59°55′32″ пн. ш. 30°17′53″ сх. д. / 59.92583333002777835° пн. ш. 30.29805556002778033° сх. д.Координати: 59°55′32″ пн. ш. 30°17′53″ сх. д. / 59.92583333002777835° пн. ш. 30.29805556002778033° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург |
| Тип | оперний театр і d |
| Дата заснування | 1783 |
  Большой театр Большой театр (Росія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
З 1783 театр був надзвичайно популярним не тільки серед петербуржців, а й серед гостей міста. Часто глядачами була імператорська родина. У спектаклях переважав жанр опери з розмовними діалогами. У театрі регулярно давалися оперні та балетні, а також драматичні (до відкриття Александрінського театру в 1832) спектаклі, проводилися концерти, дитячі ранки, бали і маскаради. Під час масових святкувань у залі зводився поміст, що значно збільшувало місткість театру. До середини XIX століття Кам’яний театр служив основною сценою імператорської придворної трупи, тут ставилися багато опер російського і зарубіжного репертуару, виступали відомі артисти опери і балету.
У серпні 1785 для виступів в театрі приїхали на запрошення танцюристи Лепік і Шарль Гертруда Россі. З ними в Петербург приїхав син Гертруди — Карло Россі, майбутній знаменитий петербурзький зодчий.
У 1803 капельмейстером італійської та російської оперної трупи став відомий італійський композитор Катерино Кавос, а балетну — очолив французький хореограф Шарль Дідло, що задумав зробити імператорський балет найкращим в світі. Кавос і Дідло не обмежувалися в своєму репертуарі зарубіжної класикою. На сцені театру були поставлені балет «Повстанці, або Любов до Батьківщини» (посвята війні 1812 року), опера «Іван Сусанін», що стала однією з перших російських опер. «Кавказький бранець, або Тінь нареченої» за мотивами твору Олександра Пушкіна. Музику до них написав Катерино Кавос, а написанням лібрето і постановкою займалися Шарль Дідло і Іван Вальберх.
Набуття театром свого будинку призвело до становлення оперної та балетної культури в Росії. Аж до кінця XVIII століття в Петербурзі панували італійські і французькі хореографи — Франц Гільфердінг, Шарль Лепік, Гаспаро Анджоліні, Джузеппе Канціані, але незабаром тут стали запалюватися і російські зірки. У Північній Пальмірі почав працювати перший російський хореограф Іван Вальберх (Лєсогоров), в своїй творчості віддавав перевагу пантомімі і балетам-дивертисмент. А танцівники А. Глушковський, Катерина Колосова, Є. Істоміна, В. Зубова і К. Телешева стали першими балетними знаменитостями зі слов’янськими прізвищами.
Російська опера теж стала поступово витісняти панівну до цього часу італійську. На рубежі XVIII і XIX століть в театрі були поставлені твори вітчизняних композиторів, які заклали основи російського музично-драматичного стилю — «Орфей» та «Ямщики на підставі» Є. Фоміна, «Мельник, чаклун, обманщик і сват» М. Соколовського та «Нещастя від карети» за текстом Княжніна і музикою В. Пашкевича.
У театрі відбулися прем'єри опер Михайла Глінки — «Життя за царя» (1836), що ознаменувала народження нової російської класичної опери, і «Руслан і Людмила» (1842). Ставилися також опери інших російських композиторів. Виступали співаки Є. С. Сандунова, П. В. Злов, Леон Леонов, Г. Климовський, А. Г. Єфремов, В. А. Шемаєв.
У 1847 на цій сцені дебютував Маріус Петіпа, який змінив на посаді головного імператорського балетмейстера французького хореографа Артура Сен-Леона і зв’язав своє життя з російським балетом на цілих півстоліття. У його постановках виступали на сцені театру Е. О. Вазем, Т. А. Стуколкін, Кароліна Розаті, Л. І. Іванов, О. І. Єжова, К. І. Канцирева, Н. К. Богданова, М. Н. Муравйова, М. М. Петіпа, А. І. Пріхунова, М. Н. Мадаєва, А. Ф. Вергина, А. Н. Кеммерер.
У 1862 в театрі поставлена опера «Сила долі», написана для Великого Кам’яного театру Джузеппе Верді.
Місцезнаходження
Будівля Великого кам’яного театру знаходилась на місці, де в середині XVIII століття розташовувалася Брумбергова площа (нині це Театральна площа). Це місце було назване на честь пильних млинів, які розташовувалися тут.
У 1765, за наказом Катерини II, тут були побудовані каруселі, гойдалки, амфітеатр для вистав, які влаштовували два рази на тиждень. У них грали добровольці з ремісників, піддячих і крамничних продавців. Поліція стежила за репертуаром і платила артистам за виступ.
9 червня 1773 видано указ про створення в Санкт-Петербурзі
 | «публічного російського комедіального видовища … яке і виробляти на побудованому для каруселі місці, і для подання їх побудувати театр». |  |
Проект театру виконав архітектор Антоніо Рінальді.
Будівництво
Будівництво театральної будівлі почалося в 1775. Фактичним керівником був діючий таємний радник М. А. Деденев. Зведення стін завершили в 1779. Тоді ж з Рінальді трапилося нещастя. Він так впав з риштування, що нездужав до самої смерті і не міг стежити за виконанням своїх проектів.
У 1781 його змінив генерал-інженер Ф. В. Бауер. Будівля вийшла значно більшою, вищою та масивнішою від сусідніх будівель. Її довжина склала 85, ширина — 45, висота — 19 метрів.
В історію вона увійшла як Великий кам’яний театр, який вважався в кінці XVIII зразком театральної будівлі.
Мальовничі декоративні роботи у Великому кам’яному театрі виконав театральний архітектор і художник Л. Тишбейн. У 1783 проводилося налагодження устаткування, оздоблення інтер'єрів, благоустрій прилеглої території. Тоді ж театр і був відкритий.
Перші кроки
Глядацька зала Великого театру мала форму еліпса і вміщувала до 3 000 осіб. У партері знаходилися три ряди крісел і 12 рядів лав, а крім того — бельетаж і три яруси лож. У центрі амфітеатру на рівні бельетажа розташовувалася царська ложа. У Великому театрі вистави давали три рази в тиждень. Один день тут виступала італійська трупа, другий — французька, третій — російська. Кожна вистава обов’язково закінчувалася балетом.
Перебудова театру
У 1802 прийнято рішення надати театру більш парадний, величний вигляд. Ця робота була доручена архітектору Тома де Томон, проект і кошторис якого були ухвалені 12 квітня. Тоді ж в помічники Тома де Томон був призначений «архітекторський помічник» В. І. Беретті. Виробництво кам’яних робіт було доручено Д. І. Вісконті.
Французький архітектор практично повністю перебудував будівлю. Її було заново розплановано, всі приміщення отримали нову обробку.
Для збільшення обсягу, театральну будівлю було надбудовано на одну сажень (2,13 метра). У центрі головного фасаду був створений масивний виступ вперед — восьмиколонний портик з вільно розташованими колонами іонічного ордера. Вони тримали трикутний фронтон зі скульптурною композицією «Аполлон Кифаред в оточенні муз». Автором цієї композиції став скульптор Жак Тібо.
Строгий античний портик Великого кам’яного театру був легко пізнаваний не тільки жителями Санкт-Петербурга. По кутах від входу знаходилися Статуї Діани ланню і Латона. Над фронтоном була встановлена мармурова фігура покровительки артистів богині Мінерви. Вважалося, що своїм ликом Мінерва схожа на Катерину II.
Зберігся опис театру, складений самим Тома де Томон:
| | Перший поверх складається з круглого вестибюля, в який потрапляють через три головних входу. Направо і наліво сходи з розбіжними маршами, які ведуть на другий поверх. Будинок має дев’ять інших входів, виходи, сходи і коридори, що ведуть до них, каси і приміщення різних службовців… Прикраси внутрішніх залів в стилі грецьких театрів … Перший ряд лож утворює круглий амфітеатр, над яким височіють два інших ряду по тридцять дві ложі, розділені через одну колонами коринфського ордера. Бар'єр кожної ложі прикрашений гризайлью на золотом тлі. Ця внутрішня колонада увінчана аркадами останнього ярусу лож, підтримуваних Геніями і Слава, які відокремлюють рейки, які знаходяться вище . Фігури Геніїв і Слав кольору бронзи чудово гармонують з плафоном, де під склепіннями, прикрашеними арабесками, можна бачити зображення Муз. Плафон схожий на велику парасольку, розділену симетрично на двадцять чотири частини, в яких ми бачимо знаки зодіаку. В середині нього — алегорія ночі. Авансцена прикрашена арабесками. | |
Утверджуючи проект, Олександр I розпорядився закінчити роботи вже до осені, що було виконано. Перебудова театру була проведена в надзвичайно короткий термін — всього за вісім місяців. У жовтні Д. Б. Скотті завершував розпис інтер'єрів за малюнками Томе де Томона. Приміщення були обладнані меблями. Імператор розпорядився
| | «кам’яний театр, перебудова і умеблювання, якого приведені до закінчення, віддати у розпорядження театральної дирекції». | |
Відкриття оновленого Великого кам’яного театру стало для Петербурга досить значущою подією.
Ремонт Великого театру
Поспіх при переробці будівлі позначився на його якості. Уже 2 грудня 1802 року керуючий Кабінетом Гур'єв, по доповіді Тома де Томон, просив 1 000 рублів для устрою захисту стелі від води, так як
| | «від збігу численної публіки і по вогкості ще стін, через отвір, де піднімається люстра, проходять пари і нагромаджуються під покрівлею у вигляді густого туману, потім, звертаючись в водяні краплі, падають на стелю і, пробираючись крізь штукатурку, можуть зробити пошкодження живопису в плафоні». | |
Необхідна Гур'єву сума була відпущена через два дні. На ці гроші було здійснено пропозицію Тома де Томона: понад стелею зробити іншу і потім покрити полотном, напоєним смолою.
Тома де Томон був призначений головним інспектором Великого театру, відповідальним за поточний ремонт будівлі. У 1810 за його вказівками намічалася реставрація люстри, ремонт її системи кріплення. Він же неодноразово звертався до дирекції імператорських театрів з пропозицією переробити печі. Архітектор наполягав на найм двох пічників, які б професійно стежили за їх станом. Погані печі послужили причиною пожежі в театрі, що трапилося в ніч з 5 на 6 січня 1810. Але полум’я тоді вдалося швидко погасити.
Так як перекладка печей зажадала б закриття театру на тривалий термін, до цього так і не приступили. А в ніч на 1 січня 1811 Великий кам’яний театр згорів вже остаточно. В гасінні пожежі і в ліквідації його наслідків брали участь близько 1 000 осіб. Свідок події Ф. Вигель писав:
| | Нещасним випадком почався сумний 1811 рік. В той самий час, коли всі тішилися і танцювали, зустрічаючи його, Великий кам’яний театр, поблизу Коломни, заново оброблений, славний і великий, рівно опівночі загорівся. Ніякими засобами не могли вгамувати полум’я, і зарево його до ранку висвітлювало весь переляканий Петербург. | |
Будівлю Великого кам’яного театру було відновлено до кінця січня 1818 року архітекторами А. К. Модюі і І. І. Гальберг за участю кам’яних справ майстрів Доменіко і Антоніо Адамін. Тома де Томон на той час уже не було в живих. Було збережено створений ним образ театру.
Останній спектакль
У 1884 комісія на чолі з архітектором Н. А. Бенуа визнала стан будівлі Кам’яного театру незадовільним в протипожежному відношенні. У 1886 в Кам’яному театрі проведено останній спектакль (Кармен), після чого театр був закритий і в 1889 переданий Російському Музичному Суспільству. Після численних перебудов будівлю театру в 1891 розібрано. На місці Кам’яного театру в 1896 споруджено будинок консерваторії.
Примітки
- Л. Г. Григорьев Музыкальная энциклопедия под ред. Ю. В. Келдыша, 1973—1982
- Малиновский К. В. Санкт-Петербург XVIII века. - СПб : Крига, 2008. - 441 с.
- Шуйский В. К. Тома де Томон. - Л : Лениздат, 1981. - 39 с.
- Шуйский В. К. Тома де Томон. - Л : Лениздат, 1981. - 40 с.
- Шуйский В. К. Тома де Томон. - Л : Лениздат, 1981. - 160 с.40-41
- Шуйский В. К. Тома де Томон. - Л : Лениздат, 1981. - 41 с.
Джерела
- М. З. Тарановская Архитектура театров Ленинграда, Л. Стройиздат 1988
- Овсянников Ю. М. Великие зодчие Санкт-Петербурга. Трезини. Растрелли. Росси. - СПб. : Искусство-СПб, 2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij teatr Kam yanij teatr persha postijna teatralna budivlya v Peterburzi najbilsha v Rosiyi i odna z najbilshih teatralnih budivel v Yevropi XVIII pershoyi polovini XIX st Bolshoj teatr59 55 32 pn sh 30 17 53 sh d 59 92583333002777835 pn sh 30 29805556002778033 sh d 59 92583333002777835 30 29805556002778033 Koordinati 59 55 32 pn sh 30 17 53 sh d 59 92583333002777835 pn sh 30 29805556002778033 sh d 59 92583333002777835 30 29805556002778033Krayina RosiyaRoztashuvannya Sankt PeterburgTip opernij teatr i dData zasnuvannya 1783Bolshoj teatrBolshoj teatr Rosiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZ 1783 teatr buv nadzvichajno populyarnim ne tilki sered peterburzhciv a j sered gostej mista Chasto glyadachami bula imperatorska rodina U spektaklyah perevazhav zhanr operi z rozmovnimi dialogami U teatri regulyarno davalisya operni ta baletni a takozh dramatichni do vidkrittya Aleksandrinskogo teatru v 1832 spektakli provodilisya koncerti dityachi ranki bali i maskaradi Pid chas masovih svyatkuvan u zali zvodivsya pomist sho znachno zbilshuvalo mistkist teatru Do seredini XIX stolittya Kam yanij teatr sluzhiv osnovnoyu scenoyu imperatorskoyi pridvornoyi trupi tut stavilisya bagato oper rosijskogo i zarubizhnogo repertuaru vistupali vidomi artisti operi i baletu U serpni 1785 dlya vistupiv v teatri priyihali na zaproshennya tancyuristi Lepik i Sharl Gertruda Rossi Z nimi v Peterburg priyihav sin Gertrudi Karlo Rossi majbutnij znamenitij peterburzkij zodchij U 1803 kapelmejsterom italijskoyi ta rosijskoyi opernoyi trupi stav vidomij italijskij kompozitor Katerino Kavos a baletnu ocholiv francuzkij horeograf Sharl Didlo sho zadumav zrobiti imperatorskij balet najkrashim v sviti Kavos i Didlo ne obmezhuvalisya v svoyemu repertuari zarubizhnoyi klasikoyu Na sceni teatru buli postavleni balet Povstanci abo Lyubov do Batkivshini posvyata vijni 1812 roku opera Ivan Susanin sho stala odniyeyu z pershih rosijskih oper Kavkazkij branec abo Tin narechenoyi za motivami tvoru Oleksandra Pushkina Muziku do nih napisav Katerino Kavos a napisannyam libreto i postanovkoyu zajmalisya Sharl Didlo i Ivan Valberh Nabuttya teatrom svogo budinku prizvelo do stanovlennya opernoyi ta baletnoyi kulturi v Rosiyi Azh do kincya XVIII stolittya v Peterburzi panuvali italijski i francuzki horeografi Franc Gilferding Sharl Lepik Gasparo Andzholini Dzhuzeppe Kanciani ale nezabarom tut stali zapalyuvatisya i rosijski zirki U Pivnichnij Palmiri pochav pracyuvati pershij rosijskij horeograf Ivan Valberh Lyesogorov v svoyij tvorchosti viddavav perevagu pantomimi i baletam divertisment A tancivniki A Glushkovskij Katerina Kolosova Ye Istomina V Zubova i K Telesheva stali pershimi baletnimi znamenitostyami zi slov yanskimi prizvishami Rosijska opera tezh stala postupovo vitisnyati panivnu do cogo chasu italijsku Na rubezhi XVIII i XIX stolit v teatri buli postavleni tvori vitchiznyanih kompozitoriv yaki zaklali osnovi rosijskogo muzichno dramatichnogo stilyu Orfej ta Yamshiki na pidstavi Ye Fomina Melnik chaklun obmanshik i svat M Sokolovskogo ta Neshastya vid kareti za tekstom Knyazhnina i muzikoyu V Pashkevicha U teatri vidbulisya prem yeri oper Mihajla Glinki Zhittya za carya 1836 sho oznamenuvala narodzhennya novoyi rosijskoyi klasichnoyi operi i Ruslan i Lyudmila 1842 Stavilisya takozh operi inshih rosijskih kompozitoriv Vistupali spivaki Ye S Sandunova P V Zlov Leon Leonov G Klimovskij A G Yefremov V A Shemayev U 1847 na cij sceni debyutuvav Marius Petipa yakij zminiv na posadi golovnogo imperatorskogo baletmejstera francuzkogo horeografa Artura Sen Leona i zv yazav svoye zhittya z rosijskim baletom na cilih pivstolittya U jogo postanovkah vistupali na sceni teatru E O Vazem T A Stukolkin Karolina Rozati L I Ivanov O I Yezhova K I Kancireva N K Bogdanova M N Muravjova M M Petipa A I Prihunova M N Madayeva A F Vergina A N Kemmerer U 1862 v teatri postavlena opera Sila doli napisana dlya Velikogo Kam yanogo teatru Dzhuzeppe Verdi MisceznahodzhennyaBudivlya Velikogo kam yanogo teatru znahodilas na misci de v seredini XVIII stolittya roztashovuvalasya Brumbergova plosha nini ce Teatralna plosha Ce misce bulo nazvane na chest pilnih mliniv yaki roztashovuvalisya tut U 1765 za nakazom Katerini II tut buli pobudovani karuseli gojdalki amfiteatr dlya vistav yaki vlashtovuvali dva razi na tizhden U nih grali dobrovolci z remisnikiv piddyachih i kramnichnih prodavciv Policiya stezhila za repertuarom i platila artistam za vistup 9 chervnya 1773 vidano ukaz pro stvorennya v Sankt Peterburzi publichnogo rosijskogo komedialnogo vidovisha yake i viroblyati na pobudovanomu dlya karuseli misci i dlya podannya yih pobuduvati teatr Proekt teatru vikonav arhitektor Antonio Rinaldi BudivnictvoBudivnictvo teatralnoyi budivli pochalosya v 1775 Faktichnim kerivnikom buv diyuchij tayemnij radnik M A Dedenev Zvedennya stin zavershili v 1779 Todi zh z Rinaldi trapilosya neshastya Vin tak vpav z rishtuvannya sho nezduzhav do samoyi smerti i ne mig stezhiti za vikonannyam svoyih proektiv U 1781 jogo zminiv general inzhener F V Bauer Budivlya vijshla znachno bilshoyu vishoyu ta masivnishoyu vid susidnih budivel Yiyi dovzhina sklala 85 shirina 45 visota 19 metriv V istoriyu vona uvijshla yak Velikij kam yanij teatr yakij vvazhavsya v kinci XVIII zrazkom teatralnoyi budivli Malovnichi dekorativni roboti u Velikomu kam yanomu teatri vikonav teatralnij arhitektor i hudozhnik L Tishbejn U 1783 provodilosya nalagodzhennya ustatkuvannya ozdoblennya inter yeriv blagoustrij prilegloyi teritoriyi Todi zh teatr i buv vidkritij Pershi krokiGlyadacka zala Velikogo teatru mala formu elipsa i vmishuvala do 3 000 osib U parteri znahodilisya tri ryadi krisel i 12 ryadiv lav a krim togo beletazh i tri yarusi lozh U centri amfiteatru na rivni beletazha roztashovuvalasya carska lozha U Velikomu teatri vistavi davali tri razi v tizhden Odin den tut vistupala italijska trupa drugij francuzka tretij rosijska Kozhna vistava obov yazkovo zakinchuvalasya baletom Perebudova teatruU 1802 prijnyato rishennya nadati teatru bilsh paradnij velichnij viglyad Cya robota bula doruchena arhitektoru Toma de Tomon proekt i koshtoris yakogo buli uhvaleni 12 kvitnya Todi zh v pomichniki Toma de Tomon buv priznachenij arhitektorskij pomichnik V I Beretti Virobnictvo kam yanih robit bulo dorucheno D I Viskonti Francuzkij arhitektor praktichno povnistyu perebuduvav budivlyu Yiyi bulo zanovo rozplanovano vsi primishennya otrimali novu obrobku Dlya zbilshennya obsyagu teatralnu budivlyu bulo nadbudovano na odnu sazhen 2 13 metra U centri golovnogo fasadu buv stvorenij masivnij vistup vpered vosmikolonnij portik z vilno roztashovanimi kolonami ionichnogo ordera Voni trimali trikutnij fronton zi skulpturnoyu kompoziciyeyu Apollon Kifared v otochenni muz Avtorom ciyeyi kompoziciyi stav skulptor Zhak Tibo Strogij antichnij portik Velikogo kam yanogo teatru buv legko piznavanij ne tilki zhitelyami Sankt Peterburga Po kutah vid vhodu znahodilisya Statuyi Diani lannyu i Latona Nad frontonom bula vstanovlena marmurova figura pokrovitelki artistiv bogini Minervi Vvazhalosya sho svoyim likom Minerva shozha na Katerinu II Zberigsya opis teatru skladenij samim Toma de Tomon Pershij poverh skladayetsya z kruglogo vestibyulya v yakij potraplyayut cherez tri golovnih vhodu Napravo i nalivo shodi z rozbizhnimi marshami yaki vedut na drugij poverh Budinok maye dev yat inshih vhodiv vihodi shodi i koridori sho vedut do nih kasi i primishennya riznih sluzhbovciv Prikrasi vnutrishnih zaliv v stili greckih teatriv Pershij ryad lozh utvoryuye kruglij amfiteatr nad yakim visochiyut dva inshih ryadu po tridcyat dvi lozhi rozdileni cherez odnu kolonami korinfskogo ordera Bar yer kozhnoyi lozhi prikrashenij grizajlyu na zolotom tli Cya vnutrishnya kolonada uvinchana arkadami ostannogo yarusu lozh pidtrimuvanih Geniyami i Slava yaki vidokremlyuyut rejki yaki znahodyatsya vishe Figuri Geniyiv i Slav koloru bronzi chudovo garmonuyut z plafonom de pid sklepinnyami prikrashenimi arabeskami mozhna bachiti zobrazhennya Muz Plafon shozhij na veliku parasolku rozdilenu simetrichno na dvadcyat chotiri chastini v yakih mi bachimo znaki zodiaku V seredini nogo alegoriya nochi Avanscena prikrashena arabeskami Utverdzhuyuchi proekt Oleksandr I rozporyadivsya zakinchiti roboti vzhe do oseni sho bulo vikonano Perebudova teatru bula provedena v nadzvichajno korotkij termin vsogo za visim misyaciv U zhovtni D B Skotti zavershuvav rozpis inter yeriv za malyunkami Tome de Tomona Primishennya buli obladnani meblyami Imperator rozporyadivsya kam yanij teatr perebudova i umeblyuvannya yakogo privedeni do zakinchennya viddati u rozporyadzhennya teatralnoyi direkciyi Vidkrittya onovlenogo Velikogo kam yanogo teatru stalo dlya Peterburga dosit znachushoyu podiyeyu Remont Velikogo teatruPospih pri pererobci budivli poznachivsya na jogo yakosti Uzhe 2 grudnya 1802 roku keruyuchij Kabinetom Gur yev po dopovidi Toma de Tomon prosiv 1 000 rubliv dlya ustroyu zahistu steli vid vodi tak yak vid zbigu chislennoyi publiki i po vogkosti she stin cherez otvir de pidnimayetsya lyustra prohodyat pari i nagromadzhuyutsya pid pokrivleyu u viglyadi gustogo tumanu potim zvertayuchis v vodyani krapli padayut na stelyu i probirayuchis kriz shtukaturku mozhut zrobiti poshkodzhennya zhivopisu v plafoni Neobhidna Gur yevu suma bula vidpushena cherez dva dni Na ci groshi bulo zdijsneno propoziciyu Toma de Tomona ponad steleyu zrobiti inshu i potim pokriti polotnom napoyenim smoloyu Toma de Tomon buv priznachenij golovnim inspektorom Velikogo teatru vidpovidalnim za potochnij remont budivli U 1810 za jogo vkazivkami namichalasya restavraciya lyustri remont yiyi sistemi kriplennya Vin zhe neodnorazovo zvertavsya do direkciyi imperatorskih teatriv z propoziciyeyu pererobiti pechi Arhitektor napolyagav na najm dvoh pichnikiv yaki b profesijno stezhili za yih stanom Pogani pechi posluzhili prichinoyu pozhezhi v teatri sho trapilosya v nich z 5 na 6 sichnya 1810 Ale polum ya todi vdalosya shvidko pogasiti Tak yak perekladka pechej zazhadala b zakrittya teatru na trivalij termin do cogo tak i ne pristupili A v nich na 1 sichnya 1811 Velikij kam yanij teatr zgoriv vzhe ostatochno V gasinni pozhezhi i v likvidaciyi jogo naslidkiv brali uchast blizko 1 000 osib Svidok podiyi F Vigel pisav Neshasnim vipadkom pochavsya sumnij 1811 rik V toj samij chas koli vsi tishilisya i tancyuvali zustrichayuchi jogo Velikij kam yanij teatr poblizu Kolomni zanovo obroblenij slavnij i velikij rivno opivnochi zagorivsya Niyakimi zasobami ne mogli vgamuvati polum ya i zarevo jogo do ranku visvitlyuvalo ves perelyakanij Peterburg Budivlyu Velikogo kam yanogo teatru bulo vidnovleno do kincya sichnya 1818 roku arhitektorami A K Modyui i I I Galberg za uchastyu kam yanih sprav majstriv Domeniko i Antonio Adamin Toma de Tomon na toj chas uzhe ne bulo v zhivih Bulo zberezheno stvorenij nim obraz teatru Ostannij spektaklU 1884 komisiya na choli z arhitektorom N A Benua viznala stan budivli Kam yanogo teatru nezadovilnim v protipozhezhnomu vidnoshenni U 1886 v Kam yanomu teatri provedeno ostannij spektakl Karmen pislya chogo teatr buv zakritij i v 1889 peredanij Rosijskomu Muzichnomu Suspilstvu Pislya chislennih perebudov budivlyu teatru v 1891 rozibrano Na misci Kam yanogo teatru v 1896 sporudzheno budinok konservatoriyi PrimitkiL G Grigorev Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha 1973 1982 Malinovskij K V Sankt Peterburg XVIII veka SPb Kriga 2008 441 s Shujskij V K Toma de Tomon L Lenizdat 1981 39 s Shujskij V K Toma de Tomon L Lenizdat 1981 40 s Shujskij V K Toma de Tomon L Lenizdat 1981 160 s 40 41 Shujskij V K Toma de Tomon L Lenizdat 1981 41 s DzherelaM Z Taranovskaya Arhitektura teatrov Leningrada L Strojizdat 1988 Ovsyannikov Yu M Velikie zodchie Sankt Peterburga Trezini Rastrelli Rossi SPb Iskusstvo SPb 2001