Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Аустерліцом — битва, що відбулася 2 грудня (20 листопада за старим стилем) 1805 року, на горбистому просторі навколо Праценських висот, західніше села Аустерліц, за 120 кілометрів на північ від Відня (нині — це містечко Славков-у-Брна біля Брно, Чехія). Характеризується як одна з найграндіозніших за своїм значенням у всесвітній історії, одна з найкривавіших в наполеонівській епопеї, одна з найбільших поразок Російської імперії. У битві проти Наполеона виступили імператор австрійський Франц II та російський Олександр І.
| Битва під Аустерліцом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна третьої коаліції | |||||||
 Наполеон у битві під Аустерліцом (Франсуа Жерар) | |||||||
| Координати: 49°07′41″ пн. ш. 16°45′45″ сх. д. / 49.12805555558333026° пн. ш. 16.76250000002777796° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Франція |  Австрійська імперія,  Російська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Наполеон I Бонапарт | Франц II Олександр I Кутузов Михайло Ілларіонович | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 72 000 чоловік, 139 гармат | 85 000 чоловік, 278 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1 537 вбито, 6 943 поранено, 573 взято в полон, 1 прапор втрачено | 15 000 вбито та поранено, 12 000 взято в полон, 180 гармат втрачено, 50 прапорів втрачено | ||||||
Передумови
Після перемог французьких військ над другою коаліцією влада Наполеона Бонапарта поширилася практично на всю Італію, багато німецьких держав, територію Голландії. У 1803 р. Наполеон Бонапарт відновив війну з Великою Британією й почав підготовку до вторгнення на Британські острови.
Влітку 1805 р. була створена третя антифранцузька коаліція, до складу якої увійшли Велика Британія, Росія, Австрія, Швеція, Неаполітанське королівство. Коаліція могла виставити понад 500 тисяч солдатів. Її метою було вигнання французьких військ з Німеччини, Італії, Швейцарії, Голландії й реставрація монархічних режимів. Наполеон Бонапарт назвав третю коаліцію «черговим союзом, витканим Англією із золота й ненависті», та заявив, що «третю коаліцію чекає доля перших двох», які впали «під чоботами солдатів Франції».
І хоча франко-іспанський флот був розбитий при Трафальгарі англійцями (1805), остаточно залишивши за Англією титул володарки морів і поклавши край планам Наполеона з вторгнення на Альбіон, на континенті ситуація склалась зовсім інакше.
Наполеон Бонапарт стрімко перекинув свої війська з території Франції за Рейн і змусив капітулювати австрійську армію поблизу фортеці Ульм. У листопаді 1805 р. французька армія захопила Відень.
Сили сторін
Тим часом російські війська й залишки австрійської армії об'єдналися в Чехії. Військо союзників нараховувало 86 тисяч чоловік і 350 гармат, переважаючи чисельністю Наполеонівську армію, в якій знаходилось 73-тисячі чоловіків та 250 гармат. Біля селища Аустерліц у запеклому бою зустрілися наполеонівські війська й об'єднана російсько-австрійська армія під командуванням Михайла Кутузова.
Аустерліц — не лише вершина кар'єри Наполеона як полководця. Битва стала свідченням початку нової ери у військовій справі. Щоб підготувати всі умови для розгрому ворога, французький імператор протягом місяця уникав боїв з австрійськими та російськими частинами, відійшов із свідомо зручніших позицій, усіляко нав'язував противнику думку про виснаженість французької армії, її нездатність до подальшої боротьби. Союзне командування, повіривши цій інформації, вирішило дати вирішальний бій і одним ударом розгромити наполеонівську армію. Російський імператор Олександр І вирішив діяти за австрійським планом, який передбачав нанесення флангових ударів і подальше оточення французької армії. При цьому як аксіома сприймалась думка, що перемога буде здобута, жодні інші варіанти не допускались. На відміну від Наполеона, котрий неодноразово повторював, що «будь-який план гарний до першого пострілу», австрійський генерал Вейротер — розробник плану битви — заявив: «Інші варіанти неможливі!». Загальна налаштованість на перемогу призвела до того, що зауваження Макка і Кутузова щодо недооцінки ворога були проігноровані. На противагу цьому плану Наполеон зосередив більшість своїх військ у центрі, приховавши їх від ворога за рядом пагорбів (у чому йому допомогли погодні умови — туман надійно сховав французів).
Хід битви
28 листопада відбувся авангардний бій під Вишау, в якому 56 російських ескадронів, підтримані піхотою, відкинули 8 французьких. Ця сутичка стала бойовим хрещенням імператора Олександра І. Наполеон відвів свої війська за поселення Аустерліц, залишивши навіть стратегічні Праценські висоти, тим саме підіграючи наступальному пориву союзників, неначе запрошуючи їх атакувати в чистому полі.
Битва під Аустерліцом розпочалась 2 грудня о 8 ранку (Наполеон особисто керував битвою від початку і до кінця) наступом частин під командуванням генерала Ф. Ф. Буксгевдена на правий фланг французів, якими командував маршал Л. Н. Даву. Він відчайдушно оборонявся, але з часом почав відступати, затягуючи все більшу кількість військ союзників у болотисту місцевість неподалік від сіл Сокільниць та Тельниць. Змістивши сюди основні сили, союзники ослабили свій центр, де знаходились панівні над місцевістю Праценські висоти. Зрештою, під натиском Олександра І, Кутузов віддав наказ залишати висоти останній ударній колоні на чолі з генералом І. К. Коловратом.
Побачивши очищені від основних сил союзників Праценські висоти, Наполеон направив у цей пролом ударний корпус під командуванням маршала Н. Ж. Сульта. Стрімкою атакою французи заволоділи висотами і розсікли російсько-австрійський фронт на дві частини. У пробитий Сультом розрив спрямовувався корпус під командуванням маршала Ж. Б. Бернадота. Тепер французи змогли обійти та оточити головні сили союзників, які втягнулись в глиб флангу під головуванням Л. Н. Даву. Оволодівши центром позиції союзників, Бернадот обійшов і війська правого флангу союзників на чолі з П. І. Багратіоном, якому довелось відходити під загрозою оточення. Але найтрагічніша ситуація склалась на лівому фланзі союзних військ, які, наступаючи на позиції Даву, потрапили в щільне коло. Від повного розгрому їх врятувала контратака Кавалергардського полку.
Відхід лівого флангу очолив генерал Д. С. Дохтуров, який згуртував навколо себе залишки розбитих частин.
Бездарне командування з боку окремих генералів призвело до того, що частина російських військ опинилася на тонкій кризі великого ставка, який Бонапарт наказав обстріляти ядрами. Багато російських воїнів знайшли свою смерть у його холодних водах.
До вечора все було скінчено. Широкою рівниною, спотикаючись об незліченні трупи людей і коней, проїздив Наполеон, оточений величезною свитою, маршалами, генералами гвардії, якого вітали захопленими криками солдати, що звідусіль збігалися до імператора. Близько 15 тисяч убитих росіян і австрійців, близько 20 тисяч полонених, майже вся артилерія ворога, а найголовніше — фактичне знищення російсько-австрійської армії, що розбіглася на три чверті в різні боки, кинувши весь колосальний обоз, всі бойові запаси, величезні маси провіанту, — такі були результати цієї перемоги.
Під Аустерліцом союзні війська втратили 27 тис. чоловік, з них росіян — 21 тис. Втрати французів склали 9-12 тис. чоловік вбитими та пораненими. Багато солдатів союзників здалися в полон. Ледь уник його поранений М. Кутузов. У полоні міг опинитися й сам імператор Олександр, у паніці його покинула свита, і якийсь час залишався на полі бою лише з особистим медиком і двома козаками. Імператор Франц і Олександр втекли з поля битви ще задовго до остаточної катастрофи. Їхня свита бігла врозтіч, покинувши дорогою обох монархів, монархи теж в страху втекли з поля битви і швидко розлучилися один з одним, понесені кіньми в різні боки. «Самодержець» Олександр І плакав, втративши самоконтроль. У паніці втікав двір австрійського імператора Франца на чолі із самим монархом.
Наслідки баталії
Третя коаліція розпалася. Австрійський імператор 26 грудня 1805 р. уклав з Бонапартом Пресбурзький мирний договір, за ним Австрія визнавала французькі території, захоплені в Італії (П'ємонт, Генуя, Парма, П'яченца та інші), поступалась на користь Наполеона як короля Італії своїми територіями на Адріатичному узбережжі (Венеціанська область, Істрія, Далмація), визнавала Баварію та Вюртемберг королівствами, Баден — великим герцогством і віддавала Баварії Тироль із Бриксеном та Трієнтом, архієпископство Бамберг, єпископства Аугсбург, Фрейзинген, Нассау, Ейхштедт та інші; Вюртембергу — п'ять міст на Верхньому Дунаї, графство Гогенберг, ландграфство Валленбург. Між Вюртембергом та Баденом було поділено частину австрійської Швабії, Констанц, Брейсгау, Ортенау. Як компенсацію Австрія отримувала Зальцбург та Вюрцбург для вигнаного з Тоскани ерцгерцога Фердинанда Габсбурга.
Австрія виплатила Франції контрибуцію в розмірі 85 млн франків. Аустерліц зумовив розпад Священної Римської імперії німецьких націй у серпні 1806 р. Тоді ж Наполеон об'єднав 16 німецьких держав у Рейнський союз, який сам і очолив.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Аустерліцом |
Пам'ятки
В околицях містечка Славков-у-Брна, біля села Праце, на пагорбі у 1923 році встановлена «Могила Миру» на честь всіх загиблих у битві, про що свідчать однакові написи чеською, німецькою, російською та французькою мовами. Виняток становить лише напис російською мовою, який вшановує пам'ять тільки російських воїнів. Культурна пам'ятка Чеської Республіки, робота архітектора Йозефа Франти. Поруч розташований філіал брненського музею з експозицією «Битва трьох цісарів».
Посилання
- А. Васильев (рос.)
 | Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2023) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Austerlicom bitva sho vidbulasya 2 grudnya 20 listopada za starim stilem 1805 roku na gorbistomu prostori navkolo Pracenskih visot zahidnishe sela Austerlic za 120 kilometriv na pivnich vid Vidnya nini ce mistechko Slavkov u Brna bilya Brno Chehiya Harakterizuyetsya yak odna z najgrandioznishih za svoyim znachennyam u vsesvitnij istoriyi odna z najkrivavishih v napoleonivskij epopeyi odna z najbilshih porazok Rosijskoyi imperiyi U bitvi proti Napoleona vistupili imperator avstrijskij Franc II ta rosijskij Oleksandr I Bitva pid Austerlicom Vijna tretoyi koaliciyi Napoleon u bitvi pid Austerlicom Fransua Zherar Napoleon u bitvi pid Austerlicom Fransua Zherar Koordinati 49 07 41 pn sh 16 45 45 sh d 49 12805555558333026 pn sh 16 76250000002777796 sh d 49 12805555558333026 16 76250000002777796 Data 2 grudnya 1805 Misce Austerlic Moraviya Avstrijska imperiya Rezultat Peremoga Franciyi Likvidaciya 3 yi koaliciyi Storoni Franciya Avstrijska imperiya Rosijska imperiya Komanduvachi Napoleon I Bonapart Franc II Oleksandr I Kutuzov Mihajlo Illarionovich Vijskovi sili 72 000 cholovik 139 garmat 85 000 cholovik 278 garmat Vtrati 1 537 vbito 6 943 poraneno 573 vzyato v polon 1 prapor vtracheno 15 000 vbito ta poraneno 12 000 vzyato v polon 180 garmat vtracheno 50 praporiv vtrachenoPeredumoviPislya peremog francuzkih vijsk nad drugoyu koaliciyeyu vlada Napoleona Bonaparta poshirilasya praktichno na vsyu Italiyu bagato nimeckih derzhav teritoriyu Gollandiyi U 1803 r Napoleon Bonapart vidnoviv vijnu z Velikoyu Britaniyeyu j pochav pidgotovku do vtorgnennya na Britanski ostrovi Vlitku 1805 r bula stvorena tretya antifrancuzka koaliciya do skladu yakoyi uvijshli Velika Britaniya Rosiya Avstriya Shveciya Neapolitanske korolivstvo Koaliciya mogla vistaviti ponad 500 tisyach soldativ Yiyi metoyu bulo vignannya francuzkih vijsk z Nimechchini Italiyi Shvejcariyi Gollandiyi j restavraciya monarhichnih rezhimiv Napoleon Bonapart nazvav tretyu koaliciyu chergovim soyuzom vitkanim Angliyeyu iz zolota j nenavisti ta zayaviv sho tretyu koaliciyu chekaye dolya pershih dvoh yaki vpali pid chobotami soldativ Franciyi I hocha franko ispanskij flot buv rozbitij pri Trafalgari anglijcyami 1805 ostatochno zalishivshi za Angliyeyu titul volodarki moriv i poklavshi kraj planam Napoleona z vtorgnennya na Albion na kontinenti situaciya sklalas zovsim inakshe Napoleon Bonapart strimko perekinuv svoyi vijska z teritoriyi Franciyi za Rejn i zmusiv kapitulyuvati avstrijsku armiyu poblizu forteci Ulm U listopadi 1805 r francuzka armiya zahopila Viden Sili storinTim chasom rosijski vijska j zalishki avstrijskoyi armiyi ob yednalisya v Chehiyi Vijsko soyuznikiv narahovuvalo 86 tisyach cholovik i 350 garmat perevazhayuchi chiselnistyu Napoleonivsku armiyu v yakij znahodilos 73 tisyachi cholovikiv ta 250 garmat Bilya selisha Austerlic u zapeklomu boyu zustrilisya napoleonivski vijska j ob yednana rosijsko avstrijska armiya pid komanduvannyam Mihajla Kutuzova Austerlic ne lishe vershina kar yeri Napoleona yak polkovodcya Bitva stala svidchennyam pochatku novoyi eri u vijskovij spravi Shob pidgotuvati vsi umovi dlya rozgromu voroga francuzkij imperator protyagom misyacya unikav boyiv z avstrijskimi ta rosijskimi chastinami vidijshov iz svidomo zruchnishih pozicij usilyako nav yazuvav protivniku dumku pro visnazhenist francuzkoyi armiyi yiyi nezdatnist do podalshoyi borotbi Soyuzne komanduvannya povirivshi cij informaciyi virishilo dati virishalnij bij i odnim udarom rozgromiti napoleonivsku armiyu Rosijskij imperator Oleksandr I virishiv diyati za avstrijskim planom yakij peredbachav nanesennya flangovih udariv i podalshe otochennya francuzkoyi armiyi Pri comu yak aksioma sprijmalas dumka sho peremoga bude zdobuta zhodni inshi varianti ne dopuskalis Na vidminu vid Napoleona kotrij neodnorazovo povtoryuvav sho bud yakij plan garnij do pershogo postrilu avstrijskij general Vejroter rozrobnik planu bitvi zayaviv Inshi varianti nemozhlivi Zagalna nalashtovanist na peremogu prizvela do togo sho zauvazhennya Makka i Kutuzova shodo nedoocinki voroga buli proignorovani Na protivagu comu planu Napoleon zoserediv bilshist svoyih vijsk u centri prihovavshi yih vid voroga za ryadom pagorbiv u chomu jomu dopomogli pogodni umovi tuman nadijno shovav francuziv Hid bitvi28 listopada vidbuvsya avangardnij bij pid Vishau v yakomu 56 rosijskih eskadroniv pidtrimani pihotoyu vidkinuli 8 francuzkih Cya sutichka stala bojovim hreshennyam imperatora Oleksandra I Napoleon vidviv svoyi vijska za poselennya Austerlic zalishivshi navit strategichni Pracenski visoti tim same pidigrayuchi nastupalnomu porivu soyuznikiv nenache zaproshuyuchi yih atakuvati v chistomu poli Bitva pid Austerlicom rozpochalas 2 grudnya o 8 ranku Napoleon osobisto keruvav bitvoyu vid pochatku i do kincya nastupom chastin pid komanduvannyam generala F F Buksgevdena na pravij flang francuziv yakimi komanduvav marshal L N Davu Vin vidchajdushno oboronyavsya ale z chasom pochav vidstupati zatyaguyuchi vse bilshu kilkist vijsk soyuznikiv u bolotistu miscevist nepodalik vid sil Sokilnic ta Telnic Zmistivshi syudi osnovni sili soyuzniki oslabili svij centr de znahodilis panivni nad miscevistyu Pracenski visoti Zreshtoyu pid natiskom Oleksandra I Kutuzov viddav nakaz zalishati visoti ostannij udarnij koloni na choli z generalom I K Kolovratom Pobachivshi ochisheni vid osnovnih sil soyuznikiv Pracenski visoti Napoleon napraviv u cej prolom udarnij korpus pid komanduvannyam marshala N Zh Sulta Strimkoyu atakoyu francuzi zavolodili visotami i rozsikli rosijsko avstrijskij front na dvi chastini U probitij Sultom rozriv spryamovuvavsya korpus pid komanduvannyam marshala Zh B Bernadota Teper francuzi zmogli obijti ta otochiti golovni sili soyuznikiv yaki vtyagnulis v glib flangu pid golovuvannyam L N Davu Ovolodivshi centrom poziciyi soyuznikiv Bernadot obijshov i vijska pravogo flangu soyuznikiv na choli z P I Bagrationom yakomu dovelos vidhoditi pid zagrozoyu otochennya Ale najtragichnisha situaciya sklalas na livomu flanzi soyuznih vijsk yaki nastupayuchi na poziciyi Davu potrapili v shilne kolo Vid povnogo rozgromu yih vryatuvala kontrataka Kavalergardskogo polku Vidhid livogo flangu ocholiv general D S Dohturov yakij zgurtuvav navkolo sebe zalishki rozbitih chastin Bezdarne komanduvannya z boku okremih generaliv prizvelo do togo sho chastina rosijskih vijsk opinilasya na tonkij krizi velikogo stavka yakij Bonapart nakazav obstrilyati yadrami Bagato rosijskih voyiniv znajshli svoyu smert u jogo holodnih vodah Do vechora vse bulo skincheno Shirokoyu rivninoyu spotikayuchis ob nezlichenni trupi lyudej i konej proyizdiv Napoleon otochenij velicheznoyu svitoyu marshalami generalami gvardiyi yakogo vitali zahoplenimi krikami soldati sho zvidusil zbigalisya do imperatora Blizko 15 tisyach ubitih rosiyan i avstrijciv blizko 20 tisyach polonenih majzhe vsya artileriya voroga a najgolovnishe faktichne znishennya rosijsko avstrijskoyi armiyi sho rozbiglasya na tri chverti v rizni boki kinuvshi ves kolosalnij oboz vsi bojovi zapasi velichezni masi proviantu taki buli rezultati ciyeyi peremogi Pid Austerlicom soyuzni vijska vtratili 27 tis cholovik z nih rosiyan 21 tis Vtrati francuziv sklali 9 12 tis cholovik vbitimi ta poranenimi Bagato soldativ soyuznikiv zdalisya v polon Led unik jogo poranenij M Kutuzov U poloni mig opinitisya j sam imperator Oleksandr u panici jogo pokinula svita i yakijs chas zalishavsya na poli boyu lishe z osobistim medikom i dvoma kozakami Imperator Franc i Oleksandr vtekli z polya bitvi she zadovgo do ostatochnoyi katastrofi Yihnya svita bigla vroztich pokinuvshi dorogoyu oboh monarhiv monarhi tezh v strahu vtekli z polya bitvi i shvidko rozluchilisya odin z odnim poneseni kinmi v rizni boki Samoderzhec Oleksandr I plakav vtrativshi samokontrol U panici vtikav dvir avstrijskogo imperatora Franca na choli iz samim monarhom Naslidki bataliyiTretya koaliciya rozpalasya Avstrijskij imperator 26 grudnya 1805 r uklav z Bonapartom Presburzkij mirnij dogovir za nim Avstriya viznavala francuzki teritoriyi zahopleni v Italiyi P yemont Genuya Parma P yachenca ta inshi postupalas na korist Napoleona yak korolya Italiyi svoyimi teritoriyami na Adriatichnomu uzberezhzhi Venecianska oblast Istriya Dalmaciya viznavala Bavariyu ta Vyurtemberg korolivstvami Baden velikim gercogstvom i viddavala Bavariyi Tirol iz Briksenom ta Triyentom arhiyepiskopstvo Bamberg yepiskopstva Augsburg Frejzingen Nassau Ejhshtedt ta inshi Vyurtembergu p yat mist na Verhnomu Dunayi grafstvo Gogenberg landgrafstvo Vallenburg Mizh Vyurtembergom ta Badenom bulo podileno chastinu avstrijskoyi Shvabiyi Konstanc Brejsgau Ortenau Yak kompensaciyu Avstriya otrimuvala Zalcburg ta Vyurcburg dlya vignanogo z Toskani ercgercoga Ferdinanda Gabsburga Avstriya viplatila Franciyi kontribuciyu v rozmiri 85 mln frankiv Austerlic zumoviv rozpad Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckih nacij u serpni 1806 r Todi zh Napoleon ob yednav 16 nimeckih derzhav u Rejnskij soyuz yakij sam i ocholiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pid AusterlicomPam yatkiV okolicyah mistechka Slavkov u Brna bilya sela Prace na pagorbi u 1923 roci vstanovlena Mogila Miru na chest vsih zagiblih u bitvi pro sho svidchat odnakovi napisi cheskoyu nimeckoyu rosijskoyu ta francuzkoyu movami Vinyatok stanovit lishe napis rosijskoyu movoyu yakij vshanovuye pam yat tilki rosijskih voyiniv Kulturna pam yatka Cheskoyi Respubliki robota arhitektora Jozefa Franti Poruch roztashovanij filial brnenskogo muzeyu z ekspoziciyeyu Bitva troh cisariv PosilannyaA Vasilev ros Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2023