Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середній Урал — найнижча частина Уральських гір, обмежена широтами [en] на півночі і гори [ru] на півдні (61° — 55° 25' N), згідно з деякими іншими джерелами — від гори [en] до широтної ділянки річки Уфи (приблизно між 56° і 59° північної широти).
| Середній Урал | ||||
 | ||||
| 58° пн. ш. 59° сх. д. / 58° пн. ш. 59° сх. д.Координати: 58° пн. ш. 59° сх. д. / 58° пн. ш. 59° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Росія[1] | |||
| Тип | географічний регіон і гірський хребет[1] | |||
| Висота | 266 м | |||
  Середній Урал Середній Урал (Росія) | ||||
 Середній Урал у Вікісховищі | ||||
Середній Урал добре відокремлений орографічно: Уральські гори тут знижуються, а строго меридіональне простягання гірського пасма змінюється південно-південно-східним. Разом із Південним Уралом Середній Урал утворює гігантську дугу, звернену опуклою стороною на схід, дуга огинає Уфимське плато — східний виступ Східноєвропейської платформи.
Рельєф і геологічна будова
Складений головним чином гнейсами, амфіболітами, кварцитами, вапняками і пісковиками. Характерні сильно згладжені пагорби й ували, на західному схилі розвинений карст.
Новітні тектонічні рухи неогену-антропогену слабо відбилися на Середньому Уралі, тому він є невисоким пенепленом, з ізольованими, м'яко окресленими вершинами і пасмами, складеними з найщільніших кристалічних порід. Лінія Перм — Єкатеринбург перетинає Урал на висоті 410 м. Відмітка найвищих вершин — 700—800 м, рідко більше. Найвища гора — [en], вершина якої сягає 1119 м. Інші гірські вершини:
- Качканар (878,7 м)
- Старий-Камінь (755,4 м)
- Шунут-Камінь (726,2 м)
- Біла (715,4 м)
- Вовчиха (526 м)
- Азов-гора (589 м)
- Сугомак (590,8 м)
- Єгоза (607,7 м)
Долини річок на Середньому Уралі порівняно широкі, розроблені. Лише місцями прямо над річищем нависають мальовничі кручі і скелі.
Ширина гірської смуги на Середньому Уралі досягає 25—30 км, а разом із передгір'ями 80—90 км. Із заходу до гір примикає горбкувате Передуралля з переважанням карстового рельєфу, приуроченого до палеозойських карбонатних порід і гіпсу. Особливо рясні карстові форми на Уфимському плато, розчленованому глибоко врізаними долинами річок Ай, Юрюзань і Уфа.
Географія
Річки належать сточищу Волги (Чусова, Уфа) і Обі (Тагіл, Пишма, Ісеть). Багато озер (особливо на сході) — , , Шарташ.
Переважають хвойні (ялина, ялиця, сосна) і березово-осикові ліси.
Багатий на корисні копалини.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Северные среднеуральцы. И немножко сибиряки
- Горстовые средневысотные горы и низкогорья. Большой информационный архив (рос.). Процитовано 9 січня 2020.
- А. А. Крубер. Уральские горы. Общее землеведение. Государственно учебно-педагогическое издательство, Москва — Ленинград, 1938 г. OCR Detskiysad.Ru. Процитовано 26 травня 2010.
- Уральский хребет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Статьи / ОСЛЯНКА, ГОРА :: Энциклопедия "Пермский край". оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 12 жовтня 2018.
- Особенности рельефа и полезные ископаемые Среднего Урала
- Средний Урал, Большая советская энциклопедия. — М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978 гг.
- Урал. Общая характеристика
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednij Ural najnizhcha chastina Uralskih gir obmezhena shirotami en na pivnochi i gori ru na pivdni 61 55 25 N zgidno z deyakimi inshimi dzherelami vid gori en do shirotnoyi dilyanki richki Ufi priblizno mizh 56 i 59 pivnichnoyi shiroti Serednij Ural58 pn sh 59 sh d 58 pn sh 59 sh d 58 59 Koordinati 58 pn sh 59 sh d 58 pn sh 59 sh d 58 59Krayina Rosiya 1 Region Rosiya 1 Tip geografichnij region i girskij hrebet 1 Visota 266 mSerednij UralSerednij Ural Rosiya Serednij Ural u Vikishovishi Serednij Ural dobre vidokremlenij orografichno Uralski gori tut znizhuyutsya a strogo meridionalne prostyagannya girskogo pasma zminyuyetsya pivdenno pivdenno shidnim Razom iz Pivdennim Uralom Serednij Ural utvoryuye gigantsku dugu zvernenu opukloyu storonoyu na shid duga oginaye Ufimske plato shidnij vistup Shidnoyevropejskoyi platformi Relyef i geologichna budovaSkladenij golovnim chinom gnejsami amfibolitami kvarcitami vapnyakami i piskovikami Harakterni silno zgladzheni pagorbi j uvali na zahidnomu shili rozvinenij karst Novitni tektonichni ruhi neogenu antropogenu slabo vidbilisya na Serednomu Urali tomu vin ye nevisokim peneplenom z izolovanimi m yako okreslenimi vershinami i pasmami skladenimi z najshilnishih kristalichnih porid Liniya Perm Yekaterinburg peretinaye Ural na visoti 410 m Vidmitka najvishih vershin 700 800 m ridko bilshe Najvisha gora en vershina yakoyi syagaye 1119 m Inshi girski vershini Kachkanar 878 7 m Starij Kamin 755 4 m Shunut Kamin 726 2 m Bila 715 4 m Vovchiha 526 m Azov gora 589 m Sugomak 590 8 m Yegoza 607 7 m Dolini richok na Serednomu Urali porivnyano shiroki rozrobleni Lishe miscyami pryamo nad richishem navisayut malovnichi kruchi i skeli Shirina girskoyi smugi na Serednomu Urali dosyagaye 25 30 km a razom iz peredgir yami 80 90 km Iz zahodu do gir primikaye gorbkuvate Peredurallya z perevazhannyam karstovogo relyefu priurochenogo do paleozojskih karbonatnih porid i gipsu Osoblivo ryasni karstovi formi na Ufimskomu plato rozchlenovanomu gliboko vrizanimi dolinami richok Aj Yuryuzan i Ufa GeografiyaRichki nalezhat stochishu Volgi Chusova Ufa i Obi Tagil Pishma Iset Bagato ozer osoblivo na shodi Shartash Perevazhayut hvojni yalina yalicya sosna i berezovo osikovi lisi Bagatij na korisni kopalini PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Severnye sredneuralcy I nemnozhko sibiryaki Gorstovye srednevysotnye gory i nizkogorya Bolshoj informacionnyj arhiv ros Procitovano 9 sichnya 2020 A A Kruber Uralskie gory Obshee zemlevedenie Gosudarstvenno uchebno pedagogicheskoe izdatelstvo Moskva Leningrad 1938 g OCR Detskiysad Ru Procitovano 26 travnya 2010 Uralskij hrebet Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Stati OSLYaNKA GORA Enciklopediya Permskij kraj originalu za 30 listopada 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2018 Osobennosti relefa i poleznye iskopaemye Srednego Urala Srednij Ural Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 gg Ural Obshaya harakteristikaDzherela