Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Осипович Косвен (нар. 23 січня 1885, Брест-Литовськ — пом. 18 червня 1967, Москва) — радянський етнограф, історик первісного суспільства та кавказознавець, доктор історичних наук з 1943 року.
| Косвен Марк Осипович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 (23) січня 1885 Брест-Литовськ, Брестський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 18 червня 1967 (82 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | етнограф, історик |
| Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
| Заклад | Інститут марксизму-ленінізму |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчителі | Ковалевський Максим Максимович |
| Аспіранти, докторанти | Гаджиєва Сакінат Шихамедівна |
| Нагороди |    |
Біографія
Народився 11 [23] січня 1885 року в місті Брест-Литовську (нині Берестя, Білорусь) в сім'ї аптекаря. У 1904 році закінчив Петербурзьку гімназію. В 1906 закінчив дворічне навчання в Паризькому університеті. 1909 року закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Під час навчання слухав лекції Максима Ковалевського, зацікавився питаннями дослідження первісного суспільства.
Упродовж 1909—1914 років займався адвокатською практикою. Під час Першої світової війни служив у Червоному Хресті у відділі у справах військовополонених, а за зібраними матеріалами написав свою першу наукову працю — «Військовополонені. Нарис з міжнародного та військового права». У 1917 році від Російського Червоного Хреста був відряджений до Копенгагена на Міжнародний конгрес у справах військовополонених, де був секретарем конгресу.
Після Жовтневої революції продовжив службу у військово-санітарному відомстві Червоної армії. Протягом 1921—1924 років перебував на радянській господарській роботі. У 1924—1929 роках працював у Інституті історії Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук. Одночасно, з 1926 року, тобто з дня заснування журналу «Радянська етнографія», був його провідним співробітником, а з 1946 по 1959 рік — і членом редколегії.
У 1929—1931 роках працював у Інститут історії Комуністичної академії; у 1929—1931 роках — у Інституті Карла Маркса та Фрідріха Енгельса; у 1930—1932 роках — у Інституті народів Радянського Сходу. 1931 року здійснив експедицію на Кавказ.
Протягом 1932—1934 років працював у Інституті народів Півночі; у 1934—1936 роках — у Московському відділенні Державної академії історії матеріальної культури; у 1936—1946 роках — у відділі етнографії «Великої радянської енциклопедії»; у 1943—1965 роках — в Інституті етнографії АН СРСР, де упродовж 1943—1957 років очолював сектор народів Кавказу.
Одночасно з науковою роботою вів викладацьку, зокрема у 1927 році уперше вступив на кафедру етнології Московського університету як доцент, далі з 1934 по 1954 рік був професором Московського університету.
Помер 18 червня 1967 року у Москві. Похований у Москві на Донському цвинтарі.
Наукова діяльність
Праці вченого присвячені історії первісного суспільства, кавказознавства, слов'янознавства, історії науки:
- будучи прихильником теорії матріархату, займався проблемами переходу від материнського роду до батьківського, сімейно-шлюбних відносин та систем спорідненості у первісному суспільстві. Ввів у науку поняття патронімії.
- на кавказькому матеріалі вивчав питання , родо-племінної структури, , кунацтва та інші. У 1960 році брав участь у підготовці 1-го тому «Народи Кавказу» серії «Народи світу».
Автор понад 400 наукових праць, частина яких неодноразово перевидавалася в СРСР, а деякі також виходили іноземними мовами у різних країнах Європи та Азії. Серед робіт:
- Походження обміну та міри цінності. 1924 (рос.);
- Статеві відносини та шлюб у первісному суспільстві. Москва; Ленінград, 1928 (рос.);
- Аталіцтво // Радянська етнографія. 1935. № 2 (рос.);
- Матріархат. Історія проблеми. Москва; Ленінград, 1948 (рос.);
- Матеріали з історії етнографічного вивчення Кавказу у російській науці // Кавказький етнографічний збірник. Москва, 1955—1962. Томи 1-3 (рос.);
- Нариси історії первісної культури. 2-ге видання, Москва, 1957 (рос.);
- Етнографія та історія Кавказу. Дослідження та матеріали. Москва, 1961 (рос.);
- Сімейна громада та патронімія. Москва, 1963 (рос.);.
Автор близько ста етнографічних статей у «Великій радянській енциклопедії», також редагував значну кількість енциклопедичних статей з етнографії.
Примітки
- Косвен Марк Осипович // Книгогід. [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Косвен Марк Осипович // Большая российская энциклопедия [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Косвен Марк Осипович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Osipovich Kosven nar 23 sichnya 1885 Brest Litovsk pom 18 chervnya 1967 Moskva radyanskij etnograf istorik pervisnogo suspilstva ta kavkazoznavec doktor istorichnih nauk z 1943 roku Kosven Mark OsipovichNarodivsya 11 23 sichnya 1885 Brest Litovsk Brestskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer 18 chervnya 1967 1967 06 18 82 roki Moskva SRSRPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist etnograf istorikAlma mater yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuZaklad Institut marksizmu leninizmuNaukovij stupin doktor istorichnih naukVchiteli Kovalevskij Maksim MaksimovichAspiranti doktoranti Gadzhiyeva Sakinat ShihamedivnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 11 23 sichnya 1885 18850123 roku v misti Brest Litovsku nini Berestya Bilorus v sim yi aptekarya U 1904 roci zakinchiv Peterburzku gimnaziyu V 1906 zakinchiv dvorichne navchannya v Parizkomu universiteti 1909 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Pid chas navchannya sluhav lekciyi Maksima Kovalevskogo zacikavivsya pitannyami doslidzhennya pervisnogo suspilstva Uprodovzh 1909 1914 rokiv zajmavsya advokatskoyu praktikoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u Chervonomu Hresti u viddili u spravah vijskovopolonenih a za zibranimi materialami napisav svoyu pershu naukovu pracyu Vijskovopoloneni Naris z mizhnarodnogo ta vijskovogo prava U 1917 roci vid Rosijskogo Chervonogo Hresta buv vidryadzhenij do Kopengagena na Mizhnarodnij kongres u spravah vijskovopolonenih de buv sekretarem kongresu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi prodovzhiv sluzhbu u vijskovo sanitarnomu vidomstvi Chervonoyi armiyi Protyagom 1921 1924 rokiv perebuvav na radyanskij gospodarskij roboti U 1924 1929 rokah pracyuvav u Instituti istoriyi Rosijskoyi asociaciyi naukovo doslidnih institutiv suspilnih nauk Odnochasno z 1926 roku tobto z dnya zasnuvannya zhurnalu Radyanska etnografiya buv jogo providnim spivrobitnikom a z 1946 po 1959 rik i chlenom redkolegiyi U 1929 1931 rokah pracyuvav u Institut istoriyi Komunistichnoyi akademiyi u 1929 1931 rokah u Instituti Karla Marksa ta Fridriha Engelsa u 1930 1932 rokah u Instituti narodiv Radyanskogo Shodu 1931 roku zdijsniv ekspediciyu na Kavkaz Protyagom 1932 1934 rokiv pracyuvav u Instituti narodiv Pivnochi u 1934 1936 rokah u Moskovskomu viddilenni Derzhavnoyi akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi u 1936 1946 rokah u viddili etnografiyi Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi u 1943 1965 rokah v Instituti etnografiyi AN SRSR de uprodovzh 1943 1957 rokiv ocholyuvav sektor narodiv Kavkazu Odnochasno z naukovoyu robotoyu viv vikladacku zokrema u 1927 roci upershe vstupiv na kafedru etnologiyi Moskovskogo universitetu yak docent dali z 1934 po 1954 rik buv profesorom Moskovskogo universitetu Pomer 18 chervnya 1967 roku u Moskvi Pohovanij u Moskvi na Donskomu cvintari Naukova diyalnistPraci vchenogo prisvyacheni istoriyi pervisnogo suspilstva kavkazoznavstva slov yanoznavstva istoriyi nauki buduchi prihilnikom teoriyi matriarhatu zajmavsya problemami perehodu vid materinskogo rodu do batkivskogo simejno shlyubnih vidnosin ta sistem sporidnenosti u pervisnomu suspilstvi Vviv u nauku ponyattya patronimiyi na kavkazkomu materiali vivchav pitannya rodo pleminnoyi strukturi kunactva ta inshi U 1960 roci brav uchast u pidgotovci 1 go tomu Narodi Kavkazu seriyi Narodi svitu Avtor ponad 400 naukovih prac chastina yakih neodnorazovo perevidavalasya v SRSR a deyaki takozh vihodili inozemnimi movami u riznih krayinah Yevropi ta Aziyi Sered robit Pohodzhennya obminu ta miri cinnosti 1924 ros Statevi vidnosini ta shlyub u pervisnomu suspilstvi Moskva Leningrad 1928 ros Atalictvo Radyanska etnografiya 1935 2 ros Matriarhat Istoriya problemi Moskva Leningrad 1948 ros Materiali z istoriyi etnografichnogo vivchennya Kavkazu u rosijskij nauci Kavkazkij etnografichnij zbirnik Moskva 1955 1962 Tomi 1 3 ros Narisi istoriyi pervisnoyi kulturi 2 ge vidannya Moskva 1957 ros Etnografiya ta istoriya Kavkazu Doslidzhennya ta materiali Moskva 1961 ros Simejna gromada ta patronimiya Moskva 1963 ros Avtor blizko sta etnografichnih statej u Velikij radyanskij enciklopediyi takozh redaguvav znachnu kilkist enciklopedichnih statej z etnografiyi PrimitkiKosven Mark Osipovich Knigogid 9 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Kosven Mark Osipovich Bolshaya rossijskaya enciklopediya 9 grudnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaKosven Mark Osipovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros