AS-202 (англ. Apollo-Saturn 202, Аполлон-Сатурн-202) — безпілотний суборбітальний випробувальний політ за американською космічною програмою Аполлон. Третій запуск двоступеневої ракети-носія Сатурн-1Бі.
Основні параметри | |
---|---|
COSPAR ID | APST202 |
Тип апарата | суборбітальний, випробувальний |
Дата запуску | 25 серпня 1966, 17:15:32 UTC |
Ракета-носій | Сатурн-1Бі |
Номер запуску | SA-202 |
Космодром | Мис Канаверал, СК-34 |
Технічні параметри | |
Джерела живлення | паливні елементи |
Апоцентр | 1 136 км |
Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
---|---|---|---|---|---|
Ракета-носій | Сатурн-1Бі (#SA-202) | ||||
Місце запуску | Мис Канаверал, СК-34 | ||||
Дата запуску | 25 серпня 1966, 17:15:32 UTC | ||||
Дата посадки | 25 серпня 1966, 18:49 UTC | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Для запуску використовувались: перший ступінь (ІБі), другий ступінь (IVБі), відсік приладів, космічний корабель, система порятунку на старті.
Підготовка
Після доставки на космодром виявилося, що корабель № 009 не ідентичний кораблю № 011, що затримало підготовку запуску AS-202, тому AS-202 став третім запуском ракети-носія Аполлон і відбувся після AS-203.
2 липня 1966 було встановлено корабель № 011 після трьох місяців підготовки.
При підготовці виникали проблеми з друкованими платами. Після запуску AS-203 5 липня усі друковані плати перенесли зі стартового комплексу № 37 до комплексу № 34, що значно знизило тривалість завантаження комп'ютера на космодромі.
Показовий зворотний відлік почався 29 липня і тривав тиждень. Впродовж цього періоду відбулося два тренування з аварійного виходу екіпажу з корабля.
16 серпня відбулась успішна перевірка готовності до польоту.
25 серпня зворотний відлік зупинявся:
- на 60 хвилин для вирішення проблеми з бортовим комп'ютером під час перевірки системи живлення;
- на 48 хвилин для виправлення комп'ютерної проблеми;
- на 41 хвилину для вирішення проблеми з процесором на [en];
- на 5 хвилин для оцінки роботи індикатора низького рівня палива на першому ступені.
Політ
25 серпня 1966 AS-202 успішно стартував з космодрому на мисі Канаверал.
Після відокремлення обох ступенів ракети-носія службовий відсік вмикав двигун чотири рази, загалом на 3 хвилини 35 секунд, внаслідок чого апарат вийшов на орбіту з висотою 1 128,6 км.
Після трьох перевірок можливості швидкісного вмикання двигунів службовий модуль відокремився.
Командний модуль увійшов до атмосфери зі швидкістю понад 8 900 км/сек (32 000 км/год). Назовні апарат розігрівся приблизно до 1500 °C, температура всередині не перевищила 21 °C.
Головні парашути розкрилися на висоті 7250 м. О 18:49 UTC, через 93 хвилини після запуску,апарат приводнився в Тихому океані в точці з координатами 16,11° пн.ш 168,97° сх.д., приблизно за 800 км на південний схід від острова Вейк, за 370 км від запланованого місця.
Авіаносець Хорнет виловив капсулу 26 серпня о 03:17 UTC
Другий політ з випробуванням головних систем космічного апарат, друге випробування теплозахисного щита командного модуля, перше використання паливних елементів у системі живлення.
Наслідки
Теплозахисний щит командного модуля спрацював відмінно. Ступінь Сатурн IVБі було оголошено придатним для пілотованих польотів.
Посилання
- AS-202 [ 29 грудня 2007 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Інші запуски Сатурна-1Бі [ 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] Місяцепорт. Історія стартових споруд і операцій за програмою Аполлон(англ.)
- Колісниці для Аполлона. Кваліфікаційні польоти [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Аполлон-3 (AS-202) [ 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] в Космічній енциклопедії(англ.)
- на сайті космічного центру імені Кеннеді(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
AS 202 angl Apollo Saturn 202 Apollon Saturn 202 bezpilotnij suborbitalnij viprobuvalnij polit za amerikanskoyu kosmichnoyu programoyu Apollon Tretij zapusk dvostupenevoyi raketi nosiya Saturn 1Bi Osnovni parametriCOSPAR IDAPST202Tip aparatasuborbitalnij viprobuvalnijData zapusku25 serpnya 1966 17 15 32 UTCRaketa nosijSaturn 1BiNomer zapuskuSA 202KosmodromMis Kanaveral SK 34Tehnichni parametriDzherela zhivlennyapalivni elementiApocentr1 136 km Tip kosmichnogo korablyaviprobuvalnijRaketa nosijSaturn 1Bi SA 202 Misce zapuskuMis Kanaveral SK 34Data zapusku25 serpnya 1966 17 15 32 UTCData posadki25 serpnya 1966 18 49 UTCPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaAS 203 Apollon 1 Dlya zapusku vikoristovuvalis pershij stupin IBi drugij stupin IVBi vidsik priladiv kosmichnij korabel sistema poryatunku na starti PidgotovkaPislya dostavki na kosmodrom viyavilosya sho korabel 009 ne identichnij korablyu 011 sho zatrimalo pidgotovku zapusku AS 202 tomu AS 202 stav tretim zapuskom raketi nosiya Apollon i vidbuvsya pislya AS 203 2 lipnya 1966 bulo vstanovleno korabel 011 pislya troh misyaciv pidgotovki Pri pidgotovci vinikali problemi z drukovanimi platami Pislya zapusku AS 203 5 lipnya usi drukovani plati perenesli zi startovogo kompleksu 37 do kompleksu 34 sho znachno znizilo trivalist zavantazhennya komp yutera na kosmodromi Pokazovij zvorotnij vidlik pochavsya 29 lipnya i trivav tizhden Vprodovzh cogo periodu vidbulosya dva trenuvannya z avarijnogo vihodu ekipazhu z korablya 16 serpnya vidbulas uspishna perevirka gotovnosti do polotu 25 serpnya zvorotnij vidlik zupinyavsya na 60 hvilin dlya virishennya problemi z bortovim komp yuterom pid chas perevirki sistemi zhivlennya na 48 hvilin dlya vipravlennya komp yuternoyi problemi na 41 hvilinu dlya virishennya problemi z procesorom na en na 5 hvilin dlya ocinki roboti indikatora nizkogo rivnya paliva na pershomu stupeni Polit25 serpnya 1966 AS 202 uspishno startuvav z kosmodromu na misi Kanaveral Pislya vidokremlennya oboh stupeniv raketi nosiya sluzhbovij vidsik vmikav dvigun chotiri razi zagalom na 3 hvilini 35 sekund vnaslidok chogo aparat vijshov na orbitu z visotoyu 1 128 6 km Pislya troh perevirok mozhlivosti shvidkisnogo vmikannya dviguniv sluzhbovij modul vidokremivsya Komandnij modul uvijshov do atmosferi zi shvidkistyu ponad 8 900 km sek 32 000 km god Nazovni aparat rozigrivsya priblizno do 1500 C temperatura vseredini ne perevishila 21 C Golovni parashuti rozkrilisya na visoti 7250 m O 18 49 UTC cherez 93 hvilini pislya zapusku aparat privodnivsya v Tihomu okeani v tochci z koordinatami 16 11 pn sh 168 97 sh d priblizno za 800 km na pivdennij shid vid ostrova Vejk za 370 km vid zaplanovanogo miscya Avianosec Hornet viloviv kapsulu 26 serpnya o 03 17 UTC Drugij polit z viprobuvannyam golovnih sistem kosmichnogo aparat druge viprobuvannya teplozahisnogo shita komandnogo modulya pershe vikoristannya palivnih elementiv u sistemi zhivlennya NaslidkiTeplozahisnij shit komandnogo modulya spracyuvav vidminno Stupin Saturn IVBi bulo ogolosheno pridatnim dlya pilotovanih polotiv PosilannyaAS 202 29 grudnya 2007 u Wayback Machine v katalozi NASA angl Inshi zapuski Saturna 1Bi 3 serpnya 2014 u Wayback Machine Misyaceport Istoriya startovih sporud i operacij za programoyu Apollon angl Kolisnici dlya Apollona Kvalifikacijni poloti 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Apollon 3 AS 202 9 lyutogo 2015 u Wayback Machine v Kosmichnij enciklopediyi angl na sajti kosmichnogo centru imeni Kennedi angl