Киселяк (босн. і хорв. Kiseljak, серб. Кисељак) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, у Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади.
Місто Киселяк Панорама Киселяка Kiseljak
Координати H G O
Киселяк у Вікісховищі |
Місто відоме своєю лікувальною водою, якій і завдячує назвою.
Географія
Містечко має вигідне положення — в котловині, біля гирла трьох річок (Лепениця, Фойничка і Крешевка), серед мальовничої природи, на роздоріжжі, де перехрещуються шляхи, що сполучають всі куточки Серединної Боснії.
Киселяк із-поміж інших міст Боснії і Герцеговини особливо вирізняє його мінеральна вода — киселяк, як її називають місцеві жителі. Вже сама назва міста говорить про важливість цього природного явища. Ніхто донині точно не знає, коли в районі сьогоднішнього Киселяка забризкали з-під землі перші струмені мінеральної води з природним вуглекислим газом, але відомо, що понад сто років тому, вивчивши всі мінеральні джерела Боснії і Герцеговини, придворний радник із Відня професор д-р Людвіг заявив, що «киселяк» із Киселяка з уваги на його склад посідає чільне місце серед європейських мінеральних вод.
Історія
Найдавніші сліди людської діяльності на території Киселяка сягають ранньої кам'яної доби. Навколо містечка є чимало археологічних знахідок, як давньоримських, так і середньовічних. Щодо останніх, то це здебільшого сотні надгробних каменів. У середні віки ця територія належала до округу Лепениця, про що було вперше згадано 1244 року. Сам Киселяк уперше згадується у подорожніх записах словенського письменника Бенедикта Курипешича в 1531 році. Німецький геолог Амі Буе, вперше відвідавши Киселяк 1836 року, а потім у 1838 році, повідомляв про смачну місцеву мінеральну воду і наплив гостей у місті, яке, до речі, у давнину німці називали «Зауербрунен» (нім. Sauerbrunnen — «кисле джерело»). Про цілющі властивості води тутешніх джерел першим розказав у 1659 році у своїй «книзі подорожей» турецький мандрівник Евлія Челебі.
Після австро-угорської окупації Киселяк розвивався здебільшого як курортне містечко і центр торгівлі та ремесел. Відразу після Першої світової війни місто пережило застій, але у тридцятих роках знову відродилося як оздоровниця. Після Другої світової війни Киселяк набуває чіткіших рис містечка і стає центром відносно великої області.
Киселяк у нинішньому вигляді — це порівняно молоде місто, що розрослося завдяки джерелам мінеральної води, які зумовлюють його розвиток як туристично-курортного центру.
Перед Боснійською війною, за переписом 1991 року, у містечку проживало 60 % хорватів і 29 % босняків. Наприкінці 1991 з огляду на загрозу війни, яка насувалася невідворотно, місцеві хорвати самоорганізувалися для збройної боротьби за свої права. Місто стало ареною тривалих боїв між Армією Республіки Боснії і Герцеговини та Хорватською радою оборони, з яких остання вийшла переможцем.
Примітки
- . izbori.ba. Архів оригіналу за 30 Жовтня 2017. Процитовано 27. 11. 2016.
- Naselje Kiseljak. nasbih.com. Процитовано 27. 11. 2016.
Посилання
- Офіційний сайт [ 24 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiselyak bosn i horv Kiseljak serb Kiseљak misto v centralnij chastini Bosniyi i Gercegovini u Serednobosnijskomu kantoni Federaciyi Bosniyi ta Gercegovini administrativnij centr odnojmennoyi gromadi Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Kiselyak Kiseljak Panorama Kiselyaka Gerb Koordinati 43 56 35 pn sh 18 04 38 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniya i GercegovinaKanton SerednobosnijskijMunicipalitet KiselyakMezhuye z susidni nas punktiBusovacha Golova gromadi Mladen Mishurich Ramlyak HDS BiG Plosha 3 58 km Visota centru 470 mNaselennya 3773 osobi 2013 Gustota naselennya 1053 91 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 30Poshtovij indeks 71 250Statistichnij nomer naselenogo punktu 125067GeoNames 3198138OSM 2528148 R Serednobosnijskij kanton Federaciya Bosniya i Gercegovina Oficijnij sajt www kiseljak ba bosn KiselyakKiselyak Bosniya i Gercegovina Kiselyak u Vikishovishi Misto vidome svoyeyu likuvalnoyu vodoyu yakij i zavdyachuye nazvoyu GeografiyaMistechko maye vigidne polozhennya v kotlovini bilya girla troh richok Lepenicya Fojnichka i Kreshevka sered malovnichoyi prirodi na rozdorizhzhi de perehreshuyutsya shlyahi sho spoluchayut vsi kutochki Seredinnoyi Bosniyi Kiselyak iz pomizh inshih mist Bosniyi i Gercegovini osoblivo viriznyaye jogo mineralna voda kiselyak yak yiyi nazivayut miscevi zhiteli Vzhe sama nazva mista govorit pro vazhlivist cogo prirodnogo yavisha Nihto donini tochno ne znaye koli v rajoni sogodnishnogo Kiselyaka zabrizkali z pid zemli pershi strumeni mineralnoyi vodi z prirodnim vuglekislim gazom ale vidomo sho ponad sto rokiv tomu vivchivshi vsi mineralni dzherela Bosniyi i Gercegovini pridvornij radnik iz Vidnya profesor d r Lyudvig zayaviv sho kiselyak iz Kiselyaka z uvagi na jogo sklad posidaye chilne misce sered yevropejskih mineralnih vod IstoriyaNajdavnishi slidi lyudskoyi diyalnosti na teritoriyi Kiselyaka syagayut rannoyi kam yanoyi dobi Navkolo mistechka ye chimalo arheologichnih znahidok yak davnorimskih tak i serednovichnih Shodo ostannih to ce zdebilshogo sotni nadgrobnih kameniv U seredni viki cya teritoriya nalezhala do okrugu Lepenicya pro sho bulo vpershe zgadano 1244 roku Sam Kiselyak upershe zgaduyetsya u podorozhnih zapisah slovenskogo pismennika Benedikta Kuripeshicha v 1531 roci Nimeckij geolog Ami Bue vpershe vidvidavshi Kiselyak 1836 roku a potim u 1838 roci povidomlyav pro smachnu miscevu mineralnu vodu i napliv gostej u misti yake do rechi u davninu nimci nazivali Zauerbrunen nim Sauerbrunnen kisle dzherelo Pro cilyushi vlastivosti vodi tuteshnih dzherel pershim rozkazav u 1659 roci u svoyij knizi podorozhej tureckij mandrivnik Evliya Chelebi Pislya avstro ugorskoyi okupaciyi Kiselyak rozvivavsya zdebilshogo yak kurortne mistechko i centr torgivli ta remesel Vidrazu pislya Pershoyi svitovoyi vijni misto perezhilo zastij ale u tridcyatih rokah znovu vidrodilosya yak ozdorovnicya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Kiselyak nabuvaye chitkishih ris mistechka i staye centrom vidnosno velikoyi oblasti Kiselyak u ninishnomu viglyadi ce porivnyano molode misto sho rozroslosya zavdyaki dzherelam mineralnoyi vodi yaki zumovlyuyut jogo rozvitok yak turistichno kurortnogo centru Pered Bosnijskoyu vijnoyu za perepisom 1991 roku u mistechku prozhivalo 60 horvativ i 29 bosnyakiv Naprikinci 1991 z oglyadu na zagrozu vijni yaka nasuvalasya nevidvorotno miscevi horvati samoorganizuvalisya dlya zbrojnoyi borotbi za svoyi prava Misto stalo arenoyu trivalih boyiv mizh Armiyeyu Respubliki Bosniyi i Gercegovini ta Horvatskoyu radoyu oboroni z yakih ostannya vijshla peremozhcem Primitki izbori ba Arhiv originalu za 30 Zhovtnya 2017 Procitovano 27 11 2016 Naselje Kiseljak nasbih com Procitovano 27 11 2016 PosilannyaOficijnij sajt 24 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine