Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||
Гантаваді (бірм. ဟံသာဝတီ ပဲခူး နေပြည်တော်, монська ဟံသာဝတဳ, в європейських джерелах — Пеґу) — середньовічна монська держава у південній частині території сучасної М'янми. Оскільки мони раніше були також відомі як раманья, тому ще однією історичною назвою цієї держави було — Раманнадеса («Країна Раман»). Царство було одним з центром Тгеравадійського буддизму.
Історія
У XI столітті монська держава Татон була завойована м'янманським царством Паґан, в результаті чого Паґанське царство стало бінаціональним. Однак з другої половини XII століття ця держава початок слабшати, поступово втрачати свої території, а в 1287 році остаточно впало під ударами монголів. Ще до остаточного розпаду країни монські феодали добилися незалежності. Монгольська навала не досягло узбережжя Індійського океану і, таким чином, практично не вплинула на монські землі.
Заслуга консолідації монських земель належить Вареру, вихідцю з народу шанів. Після падіння м'янманского панування він об'єднав монські князівства Татон, Мартабан та Пеґу. Влада Вареру в значній мірі спиралася на допомогу від сюзерена — тайського царства Сукхотаї. Одночасно Вареру визнав також сюзеренітет юанського імператора, знявши таким чином загрозу монголо-китайського вторгнення. Після смерті засновника в Гантаваді почався період боротьби за владу, протягом якого трон часто міняв господаря. Гантаваді стало офіційно незалежним від царства Сукхотаї у 1330 році.
У 1353 році на престол зійшов Бінья У. В цей час на Тенассерім напала створена у 1350 році тайська держава Аютая. Оскільки в 1363 році частина тенассерімського узбережжя, включаючи Моулмейн і сам Мартабан, потрапила під контроль Аюттхаї, в 1369 році Бінья У вимушено переніс столицю держави в Пеґу.
В цей же час центральна М'янма почала об'єднуватися під владою м'янмської держави Ава. При наступника Бінья У, Разадарі, почалася сорокарічна війна між Ава та Гантаваді, тобто між м'янмцями та монами. Війна, яка велась тільки в сухий сезон, проходила без явної переваги однієї зі сторін, і у 1407 році була укладена мирна угода, сторони обмінялися полоненими, уклали династичний шлюб та позначили кордон. Однак вже у 1408 року м'янмців знову напали на Гантаваді через придворних інтриг, а в 1415 році значна частина Гантаваді була захоплена армією під командуванням принца держави Ава. Щоб звільнити дельту Іраваді від держави Ава, потрібні були два роки. Надалі, після смерті правителя Ави, війна зійшла нанівець.
У 1426 році король Бінья Дгаммараза був отруєний своїм братом, який зійшов на трон під ім'ям Бінья Ран I (1426-1446).
У XV столітті в Гантаваді стали з'являтися європейські купці і мандрівники, яких залучали можливості морської торгівлі через монское держава. У 1435 році Пегу відвідав венеційець Ніколо ді Конті, а в 1496 році генуезці Ієроніма ді Сан Стефано та Ієроніма Адора. З Пеґу в інші країни відправлялися не тільки прянощі, але й кераміка, рис, дорогоцінні камені та метали, тикове дерево і віск.
Вмираючи, Бінья Ран I залишив трон синові Шінсобу — Бінья Вару (1446-1450). Бінья Вару змінив на престолі Бінья К'яну (1450-1453). Після його смерті в живих не залишилося нікого з нащадків Разадарі чоловічої статі. Тоді збори знаті обрали на престол 59-річну Шінсобу (1453-1472). Це єдиний період в історії м'янманської державності, коли престол належав жінці. Надалі сама Шінсобу вибрала наступником ченця Дгаммазеді, та видала за нього свою дочку, щоб уникнути гніву родичів.
При Дгаммазеді монська держава остаточно стало духовним та культурним центром М'янми, сприяючи поширенню в регіоні нових віянь в буддизмі. Прагнучи ще більше зміцнити централізацію країни, Дгаммазеді вирішив провести в Пеґу релігійну реформу. Сам Дгаммазеді, активно беручи участь в реформі, уклав збірку морально-релігійних настанов «Даммазеді пьттон». Через Гантаваді в М'янму проникла та закріпилася тгеравадійська версія буддизму. Це сталося після того, як в 1475 році Дгаммазеді відправив місію з 22 ченців на Шрі-Ланку для ознайомлення з діяльністю секти Магавігара.
Син та спадкоємець Дгаммазеді Бінья Ран II (1492-1526) також приділяв багато уваги релігійним проблемам, не забуваючи і про мирських справах. У 1512 році португальський віце-король Індії Афонсу де Албукеркі направив з Малакки в Пегу свого емісара Руя Нуньеса д'Акунья. У 1519 році було підписано угоду між Антоніо Корреа та правителем Гантаваді Бінья Раном II про заснування португальської факторії в Мартабані. У рамках цієї угоди Бінья Ран II першим в М'янмі почав використовувати португальських найманців, що володіли вогнепальною зброєю, що давало йому перевагу в боротьбі з Авой.
Падіння Гантаваді
У 1527 році Держава Ава впала під ударами шанських князівств. Новим центром м'янмців стала держава Таунґу. У 1535 році правитель Таунґу Табіншветгі на чолі великої армії, захопив західну частину дельти Іраваді та місто М'яунм'я, після чого обложив Пеґу — столицю Гантаваді. Облога тривала чотири роки, місто впало у 1539 році в результаті зради. У 1541 році Табіншветгі взяв Мартабан та Мовлмейн і захопив всю територію монської держави аж до кордону з Аютаєю.
Намагаючись легітимізувати свою владу над завойованими територіями, Табіншветгі коронувався три рази. Перший раз, в 1541 році після встановлення контролю над південною М'янмою, він коронувався в Пеґу. Вдруге коронація проводилася за м'янманськими традиціями у 1542 році, в Паґані, напередодні походу на північ, що закінчився захопленням Прома. У 1546 році, бажаючи продемонструвати єдність своєї держави, Табіншветгі знову коронувався в Пеґу, який став новою столицею його імперії. Третя коронація проходила одночасно за м'янманськими та монськими звичаями.
| № | Назва | Початок правління | Кінець правління | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Вареру | 4 квітня 1287 | січень 1307 | Засновник |
| 2 | Бінья Хон | 28 січня 1307 | 1311 | |
| 3 | Сав О | 10 квітня 1311 | вересень 1323 | |
| 4 | Со Зейн | 28 вересня 1323 | квітень 1330 | Переніс столицю в Пеґу |
| 5 | Зейн Пун | квітень 1330 | квітень 1330 | Узурпатор |
| 6 | Со Е | квітень 1330 | червень 1330 | |
| 7 | Бінья Е | червень 1330 | 1348/1349 | |
| 8 | Бінья У | 1348/1349 | 2 січня 1384 | |
| 9 | [en] (регент) | 28 жовтня 1383 | 4 січня 1384 | |
| 10 | Разадаріт | 4 січня 1384 | 1421 | |
| 11 | Бінья Дгаммараза | 1421 | 1424 | |
| 12 | Бінья Ран I | 1424 | 1446 | |
| 13 | Бінья Вару | вересень 1446 | 30 травня 1451 | |
| 14 | Бінья Чан | 30 травня 1451 | червень 1453 | |
| 15 | Лейк Мунгтав | 1453 | 1454 | |
| 16 | Шінсобу | 1454 | 1471 | |
| 17 | Дгаммазеді | 1471 | 1492 | |
| 18 | Бінья Ран II | 1492 | 1526 | |
| 19 | Такаютпі | 1526 | 1539 |
Література
- Harvey, G. E. (1925). History of Burma: From the Earliest Times to 10 March 1824. London: Frank Cass & Co. Ltd.
- Htin Aung, Maung (1967). A History of Burma. New York and London: Cambridge University Press.
- Myint-U, Thant (2006). The River of Lost Footsteps—Histories of Burma. Farrar, Straus and Giroux. ISBN .
- Pan Hla, Nai (1968). Razadarit Ayedawbon (Burmese) (вид. 8th printing, 2004). Yangon: Armanthit Sarpay.
Примітки
- Myint-U 2006: 64–65
- Coedès, George (1968). Walter F. Vella (ред.). The Indianized States of Southeast Asia. trans.Susan Brown Cowing. University of Hawaii Press. ISBN .
- Maung Htin Aung, A History of Burma, Cambridge University Press, New York and London, 1967, p. 78–80
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gantavadi 4 kvitnya 1287 12 bereznya 1552 Prapor Gantavadi u 1400 roci Gantavadi Derzhava Ava Lanna Sukhotaj Ayutaya Lansang Kambudzhadesha Dajv yet Champa Stolicya 1287 1363 1363 1369 Pegu 1369 1539 1550 1552 Religiya buddizm Forma pravlinnya Monarhiya Gantavadi birm ဟ သ ဝတ ပ ခ န ပ ည တ monska ဟ သ ဝတ v yevropejskih dzherelah Pegu serednovichna monska derzhava u pivdennij chastini teritoriyi suchasnoyi M yanmi Oskilki moni ranishe buli takozh vidomi yak ramanya tomu she odniyeyu istorichnoyu nazvoyu ciyeyi derzhavi bulo Ramannadesa Krayina Raman Carstvo bulo odnim z centrom Tgeravadijskogo buddizmu IstoriyaM yanma u 1310 roci U XI stolitti monska derzhava Taton bula zavojovana m yanmanskim carstvom Pagan v rezultati chogo Paganske carstvo stalo binacionalnim Odnak z drugoyi polovini XII stolittya cya derzhava pochatok slabshati postupovo vtrachati svoyi teritoriyi a v 1287 roci ostatochno vpalo pid udarami mongoliv She do ostatochnogo rozpadu krayini monski feodali dobilisya nezalezhnosti Mongolska navala ne dosyaglo uzberezhzhya Indijskogo okeanu i takim chinom praktichno ne vplinula na monski zemli Zasluga konsolidaciyi monskih zemel nalezhit Vareru vihidcyu z narodu shaniv Pislya padinnya m yanmanskogo panuvannya vin ob yednav monski knyazivstva Taton Martaban ta Pegu Vlada Vareru v znachnij miri spiralasya na dopomogu vid syuzerena tajskogo carstva Sukhotayi Odnochasno Vareru viznav takozh syuzerenitet yuanskogo imperatora znyavshi takim chinom zagrozu mongolo kitajskogo vtorgnennya Pislya smerti zasnovnika v Gantavadi pochavsya period borotbi za vladu protyagom yakogo tron chasto minyav gospodarya Gantavadi stalo oficijno nezalezhnim vid carstva Sukhotayi u 1330 roci U 1353 roci na prestol zijshov Binya U V cej chas na Tenasserim napala stvorena u 1350 roci tajska derzhava Ayutaya Oskilki v 1363 roci chastina tenasserimskogo uzberezhzhya vklyuchayuchi Moulmejn i sam Martaban potrapila pid kontrol Ayutthayi v 1369 roci Binya U vimusheno perenis stolicyu derzhavi v Pegu V cej zhe chas centralna M yanma pochala ob yednuvatisya pid vladoyu m yanmskoyi derzhavi Ava Pri nastupnika Binya U Razadari pochalasya sorokarichna vijna mizh Ava ta Gantavadi tobto mizh m yanmcyami ta monami Vijna yaka velas tilki v suhij sezon prohodila bez yavnoyi perevagi odniyeyi zi storin i u 1407 roci bula ukladena mirna ugoda storoni obminyalisya polonenimi uklali dinastichnij shlyub ta poznachili kordon Odnak vzhe u 1408 roku m yanmciv znovu napali na Gantavadi cherez pridvornih intrig a v 1415 roci znachna chastina Gantavadi bula zahoplena armiyeyu pid komanduvannyam princa derzhavi Ava Shob zvilniti deltu Iravadi vid derzhavi Ava potribni buli dva roki Nadali pislya smerti pravitelya Avi vijna zijshla nanivec Gantavadi na mapi M yanmi u 1450 roci U 1426 roci korol Binya Dgammaraza buv otruyenij svoyim bratom yakij zijshov na tron pid im yam Binya Ran I 1426 1446 U XV stolitti v Gantavadi stali z yavlyatisya yevropejski kupci i mandrivniki yakih zaluchali mozhlivosti morskoyi torgivli cherez monskoe derzhava U 1435 roci Pegu vidvidav venecijec Nikolo di Konti a v 1496 roci genuezci Iyeronima di San Stefano ta Iyeronima Adora Z Pegu v inshi krayini vidpravlyalisya ne tilki pryanoshi ale j keramika ris dorogocinni kameni ta metali tikove derevo i visk Vmirayuchi Binya Ran I zalishiv tron sinovi Shinsobu Binya Varu 1446 1450 Binya Varu zminiv na prestoli Binya K yanu 1450 1453 Pislya jogo smerti v zhivih ne zalishilosya nikogo z nashadkiv Razadari cholovichoyi stati Todi zbori znati obrali na prestol 59 richnu Shinsobu 1453 1472 Ce yedinij period v istoriyi m yanmanskoyi derzhavnosti koli prestol nalezhav zhinci Nadali sama Shinsobu vibrala nastupnikom chencya Dgammazedi ta vidala za nogo svoyu dochku shob uniknuti gnivu rodichiv Pri Dgammazedi monska derzhava ostatochno stalo duhovnim ta kulturnim centrom M yanmi spriyayuchi poshirennyu v regioni novih viyan v buddizmi Pragnuchi she bilshe zmicniti centralizaciyu krayini Dgammazedi virishiv provesti v Pegu religijnu reformu Sam Dgammazedi aktivno beruchi uchast v reformi uklav zbirku moralno religijnih nastanov Dammazedi ptton Cherez Gantavadi v M yanmu pronikla ta zakripilasya tgeravadijska versiya buddizmu Ce stalosya pislya togo yak v 1475 roci Dgammazedi vidpraviv misiyu z 22 chenciv na Shri Lanku dlya oznajomlennya z diyalnistyu sekti Magavigara Sin ta spadkoyemec Dgammazedi Binya Ran II 1492 1526 takozh pridilyav bagato uvagi religijnim problemam ne zabuvayuchi i pro mirskih spravah U 1512 roci portugalskij vice korol Indiyi Afonsu de Albukerki napraviv z Malakki v Pegu svogo emisara Ruya Nunesa d Akunya U 1519 roci bulo pidpisano ugodu mizh Antonio Korrea ta pravitelem Gantavadi Binya Ranom II pro zasnuvannya portugalskoyi faktoriyi v Martabani U ramkah ciyeyi ugodi Binya Ran II pershim v M yanmi pochav vikoristovuvati portugalskih najmanciv sho volodili vognepalnoyu zbroyeyu sho davalo jomu perevagu v borotbi z Avoj Padinnya Gantavadi U 1527 roci Derzhava Ava vpala pid udarami shanskih knyazivstv Novim centrom m yanmciv stala derzhava Taungu U 1535 roci pravitel Taungu Tabinshvetgi na choli velikoyi armiyi zahopiv zahidnu chastinu delti Iravadi ta misto M yaunm ya pislya chogo oblozhiv Pegu stolicyu Gantavadi Obloga trivala chotiri roki misto vpalo u 1539 roci v rezultati zradi U 1541 roci Tabinshvetgi vzyav Martaban ta Movlmejn i zahopiv vsyu teritoriyu monskoyi derzhavi azh do kordonu z Ayutayeyu Namagayuchis legitimizuvati svoyu vladu nad zavojovanimi teritoriyami Tabinshvetgi koronuvavsya tri razi Pershij raz v 1541 roci pislya vstanovlennya kontrolyu nad pivdennoyu M yanmoyu vin koronuvavsya v Pegu Vdruge koronaciya provodilasya za m yanmanskimi tradiciyami u 1542 roci v Pagani naperedodni pohodu na pivnich sho zakinchivsya zahoplennyam Proma U 1546 roci bazhayuchi prodemonstruvati yednist svoyeyi derzhavi Tabinshvetgi znovu koronuvavsya v Pegu yakij stav novoyu stoliceyu jogo imperiyi Tretya koronaciya prohodila odnochasno za m yanmanskimi ta monskimi zvichayami Praviteli Gantavadi 1287 1539 1550 1552 Nazva Pochatok pravlinnya Kinec pravlinnya Primitki 1 Vareru 4 kvitnya 1287 sichen 1307 Zasnovnik 2 Binya Hon 28 sichnya 1307 1311 3 Sav O 10 kvitnya 1311 veresen 1323 4 So Zejn 28 veresnya 1323 kviten 1330 Perenis stolicyu v Pegu 5 Zejn Pun kviten 1330 kviten 1330 Uzurpator 6 So E kviten 1330 cherven 1330 7 Binya E cherven 1330 1348 1349 8 Binya U 1348 1349 2 sichnya 1384 9 en regent 28 zhovtnya 1383 4 sichnya 1384 10 Razadarit 4 sichnya 1384 1421 11 Binya Dgammaraza 1421 1424 12 Binya Ran I 1424 1446 13 Binya Varu veresen 1446 30 travnya 1451 14 Binya Chan 30 travnya 1451 cherven 1453 15 Lejk Mungtav 1453 1454 16 Shinsobu 1454 1471 17 Dgammazedi 1471 1492 18 Binya Ran II 1492 1526 19 Takayutpi 1526 1539LiteraturaHarvey G E 1925 History of Burma From the Earliest Times to 10 March 1824 London Frank Cass amp Co Ltd Htin Aung Maung 1967 A History of Burma New York and London Cambridge University Press Myint U Thant 2006 The River of Lost Footsteps Histories of Burma Farrar Straus and Giroux ISBN 978 0 374 16342 6 Pan Hla Nai 1968 Razadarit Ayedawbon Burmese vid 8th printing 2004 Yangon Armanthit Sarpay PrimitkiMyint U 2006 64 65 Coedes George 1968 Walter F Vella red The Indianized States of Southeast Asia trans Susan Brown Cowing University of Hawaii Press ISBN 978 0 8248 0368 1 Maung Htin Aung A History of Burma Cambridge University Press New York and London 1967 p 78 80