Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німе́цька Півде́нно-За́хідна А́фрика (нім. Deutsch-Südwestafrika) — колонія Німеччини в Африці з 1885 по 1915, хоча Німеччина офіційно не визнавала втрату цієї території до Версальського договору 1919. (сучасна Намібія).
| Deutsch-Südwestafrika Німецька Південно-Західна Африка | |||||
| Колонія | |||||
| |||||
| |||||
 Сірий: Інші німецькі володіння в Африці Чорний:Німецька імперія (кордони 1911) | |||||
| Столиця | Віндгук (з 1891) | ||||
| Мови | |||||
| Релігії | християнство корінні вірування | ||||
| Державний устрій | Колонія | ||||
| Губернатор | |||||
| - 1898—1905 | Теодор фон Лойтвайн | ||||
| - 1905—1907 | Фрідріх фон Ліндеквіст | ||||
| - 1907—1910 | Бруно фон Шукман | ||||
| - 1910—1915 | Теодор Зайтц | ||||
| Історичний період | Колоніальний розподіл Африки | ||||
| - Початок колоніальної окупації Німецькою імперією | 7 серпня 1884 | ||||
| - Геноцид | 1904-1907 | ||||
| - Південно-Африканський Союз фактично окупував німецьку Південно-Західну Африку | 1915 | ||||
| - Версальський договір | 28 червня 1919 | ||||
| Площа | |||||
| - 1912 | 835 100 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1912 | 250,000 л. | ||||
| Валюта | марка Німецької Південно-Західної Африки | ||||
| |||||
Цей терен Африки розпочали колонізувати європейці порівняно пізно — лише в 1878 Велика Британія приєднала Волфіш-Бей до Капської колонії. У 1883 німець Адольф Людериц викупив узбережжя в одного з місцевих вождів. Після переговорів все узбережжя, виключаючи Волфіш-Бей, відійшло до Німеччини, а в 1884 Велика Британія визнала всю територію до 20-го меридіана пд.ш. сферою німецького впливу. Так була сформована колонія Німецька Південно-Західна Африка. У 1890 Німеччина отримала вузьку смужку землі на північному сході (т. зв. «смуга Капріві»).
Німецький Південно-Західна Африка мала тільки одну німецьку колонію, яка привернула значну кількість німецьких переселенців. Німці мігрували сюди головним чином з економічних причин, у пошуках діамантів і міді, обробляти землю. У 1902 серед 200 тисяч. мешканців було 2595 німців, 1354 африканерів і 452 британців. На 1914 було дев'ять тисяч німецьких поселенців.
У 1903 під керівництвом гереро підняли повстання, убивши більше сотні німецьких поселенців. Німеччина направила до Південно-Західну Африку 14 000 солдатів на чолі з генералом Лотаром фон Трота, який оголосив, що всі гереро повинні бути вигнані з країни. У битві біля Ватербергу гереро зазнали тяжкої поразки. Ті, що вижили спробували дістатися через пустелю Калахарі в британське володіння Бечуаналенд: Велика Британія обіцяла дати гереро притулок, якщо вони не будуть продовжувати повстання. Багато хто загинув, не витримавши цього переходу.
За даними 1905 , коли німці провели перший перепис населення, в Південно-Західній Африці залишалося близько 25 000 гереро, в основному жінки і діти. Вони були поміщені в концентраційні табори, подібні тим, що англійці влаштовували в часи війни проти бурів. Безліч гереро загинуло через жахливі умови і рабську працю. На час закриття таборів у 1908, за різними оцінками, було знищено від 50 до 80 % всіх гереро.
Незабаром після придушення повстання гереро проти німців виступили нама. Їх лідерами були Хендрік Вітбоой і Якоб Моренга. Бойові дії тривали до березня 1907, коли було підписано мирну угоду (хоча Моренга вів партизанську війну і пізніше). Оцінки чисельності нама, загиблих під час повстання, сильно коливаються: ймовірно близько 40 000.
Коли почалася Перша світова війна, на територію Німецької Південно-Західної Африки вступили війська Південно-Африканського Союзу, який був тоді британським домініоном. Їх перевага була значною і німецької частини самооборони могли лише спробувати затримати захоплення всього терену країни. Німецькі війська капітулювали 9 липня 1915. Полонені німецькі переселенці були поміщені в концентраційні табори поблизу Преторії і Пітермаріцбурзі. Південноафриканська армія незрівнянно перевищувала німецькі сили самооборони, тому останні не надавали особливого опору. 9 липня 1915 Віктор Франке, командир останнього німецького загону самооборони, капітулював поблизу .
За Версальським мирним договором 1919 року вся територія Німецької Південно-Західної Африки перейшла під управління Південно-Африканського Союзу за мандатом Ліги Націй. Але Південна Африка після закінчення дії мандата до 1994 зберігала за собою територію Південно-Західної Африки як колонію.
У сучасній Намібії є ще залишки німецької колонізації: географічні назви, будівлі й підприємства. До 1990 року німецька мова була офіційною мовою Намібії, сьогодні має статус мови національної меншини — її використовує його близько 30 тисяч. мешканців. Наразі тут близько 20 тисяч нащадків німецьких поселенців.
Губернатори
- Теодор Лейтвайн (1894–1905)
- (1905–1907)
- (1907–1910)
- (1910–1919)
Примітки
- German South West Africa. Away from the Western Front (брит.). Процитовано 12 травня 2023.
Див. також
Посилання
| У Вікіджерелах є Zeitungsnotiz (Telegramm aus Windhuk), 1906 |
- Deutsch-Südwestafrika, ehemalige Kolonie 1884—1919(нім.)
- LeMO Kapitel - Kaiserreich - Außenpolitik - Die Kolonie Deutsch-Südwestafrika(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nime cka Pivde nno Za hidna A frika nim Deutsch Sudwestafrika koloniya Nimechchini v Africi z 1885 po 1915 hocha Nimechchina oficijno ne viznavala vtratu ciyeyi teritoriyi do Versalskogo dogovoru 1919 suchasna Namibiya Deutsch Sudwestafrika Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Koloniya 1884 1915 Prapor Gerb Pivdenno Zahidna Afrika istorichni kordoni na kartiZelenij Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Sirij Inshi nimecki volodinnya v Africi Chornij Nimecka imperiya kordoni 1911 Stolicya Vindguk z 1891 Movi nimecka oficijna afrikaansochigereronama Religiyi hristiyanstvo korinni viruvannya Derzhavnij ustrij Koloniya Gubernator 1898 1905 Teodor fon Lojtvajn 1905 1907 Fridrih fon Lindekvist 1907 1910 Bruno fon Shukman 1910 1915 Teodor Zajtc Istorichnij period Kolonialnij rozpodil Afriki Pochatok kolonialnoyi okupaciyi Nimeckoyu imperiyeyu 7 serpnya 1884 Genocid 1904 1907 Pivdenno Afrikanskij Soyuz faktichno okupuvav nimecku Pivdenno Zahidnu Afriku 1915 Versalskij dogovir 28 chervnya 1919 Plosha 1912 835 100 km2 Naselennya 1912 250 000 l Valyuta marka Nimeckoyi Pivdenno Zahidnoyi Afriki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Cej teren Afriki rozpochali kolonizuvati yevropejci porivnyano pizno lishe v 1878 Velika Britaniya priyednala Volfish Bej do Kapskoyi koloniyi U 1883 nimec Adolf Lyuderic vikupiv uzberezhzhya v odnogo z miscevih vozhdiv Pislya peregovoriv vse uzberezhzhya viklyuchayuchi Volfish Bej vidijshlo do Nimechchini a v 1884 Velika Britaniya viznala vsyu teritoriyu do 20 go meridiana pd sh sferoyu nimeckogo vplivu Tak bula sformovana koloniya Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika U 1890 Nimechchina otrimala vuzku smuzhku zemli na pivnichnomu shodi t zv smuga Kaprivi Nimeckij Pivdenno Zahidna Afrika mala tilki odnu nimecku koloniyu yaka privernula znachnu kilkist nimeckih pereselenciv Nimci migruvali syudi golovnim chinom z ekonomichnih prichin u poshukah diamantiv i midi obroblyati zemlyu U 1902 sered 200 tisyach meshkanciv bulo 2595 nimciv 1354 afrikaneriv i 452 britanciv Na 1914 bulo dev yat tisyach nimeckih poselenciv U 1903 pid kerivnictvom gerero pidnyali povstannya ubivshi bilshe sotni nimeckih poselenciv Nimechchina napravila do Pivdenno Zahidnu Afriku 14 000 soldativ na choli z generalom Lotarom fon Trota yakij ogolosiv sho vsi gerero povinni buti vignani z krayini U bitvi bilya Vaterbergu gerero zaznali tyazhkoyi porazki Ti sho vizhili sprobuvali distatisya cherez pustelyu Kalahari v britanske volodinnya Bechuanalend Velika Britaniya obicyala dati gerero pritulok yaksho voni ne budut prodovzhuvati povstannya Bagato hto zaginuv ne vitrimavshi cogo perehodu Za danimi 1905 koli nimci proveli pershij perepis naselennya v Pivdenno Zahidnij Africi zalishalosya blizko 25 000 gerero v osnovnomu zhinki i diti Voni buli pomisheni v koncentracijni tabori podibni tim sho anglijci vlashtovuvali v chasi vijni proti buriv Bezlich gerero zaginulo cherez zhahlivi umovi i rabsku pracyu Na chas zakrittya taboriv u 1908 za riznimi ocinkami bulo znisheno vid 50 do 80 vsih gerero Nezabarom pislya pridushennya povstannya gerero proti nimciv vistupili nama Yih liderami buli Hendrik Vitbooj i Yakob Morenga Bojovi diyi trivali do bereznya 1907 koli bulo pidpisano mirnu ugodu hocha Morenga viv partizansku vijnu i piznishe Ocinki chiselnosti nama zagiblih pid chas povstannya silno kolivayutsya jmovirno blizko 40 000 Koli pochalasya Persha svitova vijna na teritoriyu Nimeckoyi Pivdenno Zahidnoyi Afriki vstupili vijska Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu yakij buv todi britanskim dominionom Yih perevaga bula znachnoyu i nimeckoyi chastini samooboroni mogli lishe sprobuvati zatrimati zahoplennya vsogo terenu krayini Nimecki vijska kapitulyuvali 9 lipnya 1915 Poloneni nimecki pereselenci buli pomisheni v koncentracijni tabori poblizu Pretoriyi i Pitermaricburzi Pivdennoafrikanska armiya nezrivnyanno perevishuvala nimecki sili samooboroni tomu ostanni ne nadavali osoblivogo oporu 9 lipnya 1915 Viktor Franke komandir ostannogo nimeckogo zagonu samooboroni kapitulyuvav poblizu Za Versalskim mirnim dogovorom 1919 roku vsya teritoriya Nimeckoyi Pivdenno Zahidnoyi Afriki perejshla pid upravlinnya Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu za mandatom Ligi Nacij Ale Pivdenna Afrika pislya zakinchennya diyi mandata do 1994 zberigala za soboyu teritoriyu Pivdenno Zahidnoyi Afriki yak koloniyu U suchasnij Namibiyi ye she zalishki nimeckoyi kolonizaciyi geografichni nazvi budivli j pidpriyemstva Do 1990 roku nimecka mova bula oficijnoyu movoyu Namibiyi sogodni maye status movi nacionalnoyi menshini yiyi vikoristovuye jogo blizko 30 tisyach meshkanciv Narazi tut blizko 20 tisyach nashadkiv nimeckih poselenciv GubernatoriTeodor Lejtvajn 1894 1905 1905 1907 1907 1910 1910 1919 PrimitkiGerman South West Africa Away from the Western Front brit Procitovano 12 travnya 2023 Div takozhNimecka kolonialna imperiya Nimci u NamibiyiPosilannyaU Vikidzherelah ye Zeitungsnotiz Telegramm aus Windhuk 1906 Deutsch Sudwestafrika ehemalige Kolonie 1884 1919 nim LeMO Kapitel Kaiserreich Aussenpolitik Die Kolonie Deutsch Sudwestafrika nim