Софія Ягеллонка (пол. Zofia Jagiellonka, лит. Sofija Jogailaitė), також Софія Польська; 13 липня 1522 — 28 травня 1575) — польська королівна та литовська княжна з династії Ягеллонів, донька короля Польщі Сигізмунда I та міланської принцеси Бони Сфорца, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу .
Софія Ягеллонка | |
---|---|
Zofia Jagiellonka | |
Софія Ягеллонка на портреті пензля Лукаса Кранаха-молодшого, близько 1565 року | |
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу | |
Початок правління: | 22 лютого 1556 |
Кінець правління: | 11 червня 1568 |
| |
Попередник: | Марія Вюртемберзька |
Наступник: | Ядвіґа Бранденбурзька |
| |
Дата народження: | 13 липня 1522 |
Місце народження: | Краків[1] |
Дата смерті: | 28 травня 1575 (52 роки) |
Місце смерті: | Шехінген, Брауншвейг-Люнебург |
Поховання | Вольфенбюттель |
Чоловік: | Генріх Брауншвейг-Люнебурзький |
Діти: | не було |
Династія: | Ягеллони, Вельфи |
Батько: | Сигізмунд I Старий |
Мати: | Бона Сфорца |
Софія Ягеллонка у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Софія народилась 13 липня 1522 року у Кракові. Вона була четвертою дитиною та другою донькою в родині короля Польщі та великого князя Литви Сигізмунда I та його другої дружини Бони Сфорца. Дівчинка мала старшого брата Сигізмунда Августа та сестру Ізабеллу. Ще один брат Альбрехт помер до її народження. Згодом в сім'ї з'явились молодші доньки Анна та Катерина. Від першого шлюбу батька у Софії була також єдинокровна сестра Ядвіґа.
Королівна зростала у Вавелі разом з молодшими сестрами. Батька не стало у 1548 році. Матір, яка була сильною та енергійною жінкою, в останні роки його правління фактично керувала державою. Вона намагалася зберегти свій вплив і при володарюванні сина, однак Сигізмунд Август не підтримав її амбіцій. Через конфлікт із ним Бона Сфорца із доньками від'їхали до Мазовії, де жили у замку Уяздов.
Софія з трьох молодших сестер вважалася найрозумнішою. Першим претендентом на її руку став герцог Пруссії Альбрехт, який нещодавно овдовів. Але Сигізмунд Август побоювався зростання його впливу в Польщі. Також король відмовив італійським шляхтянам, які прагнули здобути руку Софії. У 1555 році прийшла пропозиція від підстаркуватого герцога Брауншвейг-Люнебургу.
Шлюб
У 1556 році 33-річна Софія взяла шлюб із 66-річним герцогом Брауншвейг-Люнебургу Генріхом II. Союз був політично спланованим. Ймовірно, католицька церква хотіла таким чином закріпити свої позиції в німецькому герцогстві, де ширилися ідеї реформаторства та посилити вплив герцога-католика, чиї володіння оточували землі лютеранських володарів. Шлюб за довіреністю було укладено в Варшаві. Шлюбний контракт було підписано 30 листопада 1555 року. Він передбачав за Софією посаг у 32,000 гульденів та «ранковий подарунок» у 10,000 гульденів.
До Вольфенбюттеля її супроводжував єпископ Іван Дрогойовський. Карети везли велику кількість коштовностей. Молоду дружину герцога та супроводжуючих шляхтичів зустрічали з великою помпою. Вінчання відбулося між 22 та 25 лютого. Для нареченого це був другий шлюб, від першого він мав чотирьох дорослих дітей.
За кілька років перед весіллям Генріх провів реконструкцію Вольфенбюттельського замку та збудував новий житловий палац. Спільних дітей у пари не народилося. Бона Сфорца виїхала з Польщі до батьківщини у тому ж році, коли Софія вийшла заміж.
Герцогиню описували як розумну, добре освічену жінку з різнобічними інтересами. Вона знала польську, італійську та латинські мови. Згодом навчилася німецької. Це стало відомо, в основному, через її листування. Софія намагалася підтримувати добрі стосунки з сім'єю чоловіка та згладити його суперечки із сином Юліусом — палким прихильником лютеранства. Сприяла розвитку культурного життя в країні. Для Юліуса купувала у Польщі книжки та витвори мистецтва.
Вдівство
11 червня 1568 року Генріха II не стало. Софія після цього переїхала в свій маєток у Шенінгені та почала підтримувати зв'язки із протестантськими богословами. Навесні 1570 року герцогиня перейшла в лютеранство, ставши єдиним членом родини Ягеллонів не-католиком.
Згодом у неї виникла суперечка із пасинком Юліусом щодо управління Шенінгеном. Конфлікт було вичерпано 17 січня 1572 підписаною угодою. Тим не менш, Юлій не виконував умов договору, і Софії довелося звернутися для захисту своїх прав до імператора Священної Римської імперії Максиміліана II. В своїх листах герцогиня називала себе «покинутою, бідною удовицею серед незнаного народу цього краю».
Її брат Сигізмунд II Август помер у липні 1572 року. Софія була дуже розчарована тим, що польська шляхта офіційно не повідомила їй. Вона після цього вважала себе головою династії Ягеллонів, турбувалася про влаштування шлюбу своєї сестри Анни, наказала встановити у Краківському соборі мармурові плити з епітафіями Ягеллонам та плиту з їхньою генеалогією у тамтешній каплиці Святого Хреста. Також обіцяла імператору Максиміліану підтримати у виборі короля на польський трон ерцгерцога Ернста. Останній вірив у великий авторитет Софії у Польщі. Однак, Габсбурги переоцінили можливості її впливу. Посланці герцогині на зборах узгоджували переважно особисті питання.
До кінця життя Софія залишалася енергійною та активною людиною. Вона чудово господарювала у своїй новій власності, яку перетворила з провінційного містечка в сільській місцевості на центр культурного життя. Реконструювала палац у ренесансному стилі, заклала навколо сад. Вела жваве листування із Польщею та великою кількістю княжих будинків у Німеччині, духовенством, і навіть професорами. Її кореспондентами були більш ніж 184 особи. Фінансові справи герцогині також процвітали, про що свідчать її позики містам Лейпцигу та Магдебургу, а також багатьом приватним особам, в тому числі німецьким князям. Її двір при цьому становив всього 90 осіб.
Померла Софія у віці 52 років 28 травня 1575-го у Шенінгені. Похована у крипті церкви Святої Діви Марії у Вольфенбюттелі. Всупереч звичаю, похоронна проповідь, яку прочитав Лазарус Арнольді, не була надрукована.
У своєму заповіті вона відписала 6000 талерів для відкриття університету в Гельмштадті, 6000 талерів для лікарні у Шенінгені та 2000 талерів для костьолу та школи у Шенінгені. Після її смерті Юлій перевіз її колекції гобеленів, картин, коштовностей та старовинних книг до себе у Вольфенбюттель. Конфлікти щодо її спадку тривали більш ніж сотню років.
Генеалогія
Владислав II Ягайло | Софія Гольшанська | Альбрехт II | Єлизавета Люксембурзька | Галеаццо Марія Сфорца | Бона Савойська | Альфонсо II | Іпполіта Марія Сфорца | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Казимир IV Ягеллончик | Єлизавета Австрійська | Джан Галеаццо Сфорца | Ізабелла Арагонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сигізмунд I Старий | Бона Сфорца | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Софія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119066939 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Весільна культура. Софія Ягеллонка [1] (англ.)
- Allgemeine Deutsche Biographie. Heinrich der Jüngere [2] (нім.)
- Софія Ягеллонка — герцогиня Брауншвейг-Люнебурга [3][недоступне посилання] (пол.)
Література
- Małgorzata Duczmal, Jagiellonowie. Leksykon biograficzny, Kraków — Poznań 1996, стор. 509—520.
- Andrea Lilienthal, Die Fürstin und die Macht: welfische Herzoginnen im 16. Jahrhundert: Elisabeth, Sidonia, Sophia. Hannover 2007.
- Jan Pirożyński, Die Herzogin Sophie von Braunschweig-Wolfenbüttel aus dem Hause der Jagiellonen (1522—1575) und ihre Bibliothek. Ein Beitrag zur Geschichte der deutsch-polnischen Kulturbeziehungen in der Renaissancezeit. Wiesbaden 1992.
- Jan Pirożyński, Der internationale Korrespondentenkreis der Herzogin Sophie aus dem Hause der Jagiellonen (1522—1575). Ein Beitrag zur kulturellen Vermittlung einer polnischen Prinzessin. Popp, Dietmar; Suckale, Robert [Hrsg.]: Die Jagiellonen. Kunst und Kultur einer europäischen Dynastie an der Wende zur Neuzeit. Nürnberg 2002.
- Jan Pirożyński, Die Rolle der Herzogin Sophie von Braunschweig-Wolfenbüttel aus dem Hause der Jagiellonen angesichts der Habsburgischen Kandidatur für den polnischen Thron während des ersten Interregnums in Polen (1572—1574). Studia Austro Polonica (1996) 5, стор. 59-80.
- Aleksander Przeździerecki, Jagiellonki polskie w XVI. wieku, t. I—V, Kraków 1880.
Посилання
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Софії Ягеллонки (англ.)
- Документи, пов'язані з Софією Ягеллонкою у Німецькій бібліотеці (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Sofiya Yagelonka Sofiya Yagellonka pol Zofia Jagiellonka lit Sofija Jogailaite takozh Sofiya Polska 13 lipnya 1522 28 travnya 1575 polska korolivna ta litovska knyazhna z dinastiyi Yagelloniv donka korolya Polshi Sigizmunda I ta milanskoyi princesi Boni Sforca druzhina gercoga Braunshvejg Lyuneburgu Sofiya YagellonkaZofia JagiellonkaSofiya YagellonkaSofiya Yagellonka na portreti penzlya Lukasa Kranaha molodshogo blizko 1565 rokugercoginya konsort Braunshvejg LyuneburguPochatok pravlinnya 22 lyutogo 1556Kinec pravlinnya 11 chervnya 1568Poperednik Mariya VyurtemberzkaNastupnik Yadviga BrandenburzkaData narodzhennya 13 lipnya 1522 1522 07 13 Misce narodzhennya Krakiv 1 Data smerti 28 travnya 1575 1575 05 28 52 roki Misce smerti Shehingen Braunshvejg LyuneburgPohovannya VolfenbyuttelCholovik Genrih Braunshvejg LyuneburzkijDiti ne buloDinastiya Yagelloni VelfiBatko Sigizmund I StarijMati Bona SforcaSofiya Yagellonka u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Sofiya narodilas 13 lipnya 1522 roku u Krakovi Vona bula chetvertoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini korolya Polshi ta velikogo knyazya Litvi Sigizmunda I ta jogo drugoyi druzhini Boni Sforca Divchinka mala starshogo brata Sigizmunda Avgusta ta sestru Izabellu She odin brat Albreht pomer do yiyi narodzhennya Zgodom v sim yi z yavilis molodshi donki Anna ta Katerina Vid pershogo shlyubu batka u Sofiyi bula takozh yedinokrovna sestra Yadviga Korolivna zrostala u Vaveli razom z molodshimi sestrami Batka ne stalo u 1548 roci Matir yaka bula silnoyu ta energijnoyu zhinkoyu v ostanni roki jogo pravlinnya faktichno keruvala derzhavoyu Vona namagalasya zberegti svij vpliv i pri volodaryuvanni sina odnak Sigizmund Avgust ne pidtrimav yiyi ambicij Cherez konflikt iz nim Bona Sforca iz donkami vid yihali do Mazoviyi de zhili u zamku Uyazdov Sofiya z troh molodshih sester vvazhalasya najrozumnishoyu Pershim pretendentom na yiyi ruku stav gercog Prussiyi Albreht yakij neshodavno ovdoviv Ale Sigizmund Avgust poboyuvavsya zrostannya jogo vplivu v Polshi Takozh korol vidmoviv italijskim shlyahtyanam yaki pragnuli zdobuti ruku Sofiyi U 1555 roci prijshla propoziciya vid pidstarkuvatogo gercoga Braunshvejg Lyuneburgu Shlyub Genrih II U 1556 roci 33 richna Sofiya vzyala shlyub iz 66 richnim gercogom Braunshvejg Lyuneburgu Genrihom II Soyuz buv politichno splanovanim Jmovirno katolicka cerkva hotila takim chinom zakripiti svoyi poziciyi v nimeckomu gercogstvi de shirilisya ideyi reformatorstva ta posiliti vpliv gercoga katolika chiyi volodinnya otochuvali zemli lyuteranskih volodariv Shlyub za dovirenistyu bulo ukladeno v Varshavi Shlyubnij kontrakt bulo pidpisano 30 listopada 1555 roku Vin peredbachav za Sofiyeyu posag u 32 000 guldeniv ta rankovij podarunok u 10 000 guldeniv Do Volfenbyuttelya yiyi suprovodzhuvav yepiskop Ivan Drogojovskij Kareti vezli veliku kilkist koshtovnostej Molodu druzhinu gercoga ta suprovodzhuyuchih shlyahtichiv zustrichali z velikoyu pompoyu Vinchannya vidbulosya mizh 22 ta 25 lyutogo Dlya narechenogo ce buv drugij shlyub vid pershogo vin mav chotiroh doroslih ditej Za kilka rokiv pered vesillyam Genrih proviv rekonstrukciyu Volfenbyuttelskogo zamku ta zbuduvav novij zhitlovij palac Spilnih ditej u pari ne narodilosya Bona Sforca viyihala z Polshi do batkivshini u tomu zh roci koli Sofiya vijshla zamizh Gercoginyu opisuvali yak rozumnu dobre osvichenu zhinku z riznobichnimi interesami Vona znala polsku italijsku ta latinski movi Zgodom navchilasya nimeckoyi Ce stalo vidomo v osnovnomu cherez yiyi listuvannya Sofiya namagalasya pidtrimuvati dobri stosunki z sim yeyu cholovika ta zgladiti jogo superechki iz sinom Yuliusom palkim prihilnikom lyuteranstva Spriyala rozvitku kulturnogo zhittya v krayini Dlya Yuliusa kupuvala u Polshi knizhki ta vitvori mistectva Vdivstvo 11 chervnya 1568 roku Genriha II ne stalo Sofiya pislya cogo pereyihala v svij mayetok u Sheningeni ta pochala pidtrimuvati zv yazki iz protestantskimi bogoslovami Navesni 1570 roku gercoginya perejshla v lyuteranstvo stavshi yedinim chlenom rodini Yagelloniv ne katolikom Zgodom u neyi vinikla superechka iz pasinkom Yuliusom shodo upravlinnya Sheningenom Konflikt bulo vicherpano 17 sichnya 1572 pidpisanoyu ugodoyu Tim ne mensh Yulij ne vikonuvav umov dogovoru i Sofiyi dovelosya zvernutisya dlya zahistu svoyih prav do imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana II V svoyih listah gercoginya nazivala sebe pokinutoyu bidnoyu udoviceyu sered neznanogo narodu cogo krayu Yiyi brat Sigizmund II Avgust pomer u lipni 1572 roku Sofiya bula duzhe rozcharovana tim sho polska shlyahta oficijno ne povidomila yij Vona pislya cogo vvazhala sebe golovoyu dinastiyi Yagelloniv turbuvalasya pro vlashtuvannya shlyubu svoyeyi sestri Anni nakazala vstanoviti u Krakivskomu sobori marmurovi pliti z epitafiyami Yagellonam ta plitu z yihnoyu genealogiyeyu u tamteshnij kaplici Svyatogo Hresta Takozh obicyala imperatoru Maksimilianu pidtrimati u vibori korolya na polskij tron ercgercoga Ernsta Ostannij viriv u velikij avtoritet Sofiyi u Polshi Odnak Gabsburgi pereocinili mozhlivosti yiyi vplivu Poslanci gercogini na zborah uzgodzhuvali perevazhno osobisti pitannya Zamok Sheningen gravyura Matteusa Meriana starshogo Do kincya zhittya Sofiya zalishalasya energijnoyu ta aktivnoyu lyudinoyu Vona chudovo gospodaryuvala u svoyij novij vlasnosti yaku peretvorila z provincijnogo mistechka v silskij miscevosti na centr kulturnogo zhittya Rekonstruyuvala palac u renesansnomu stili zaklala navkolo sad Vela zhvave listuvannya iz Polsheyu ta velikoyu kilkistyu knyazhih budinkiv u Nimechchini duhovenstvom i navit profesorami Yiyi korespondentami buli bilsh nizh 184 osobi Finansovi spravi gercogini takozh procvitali pro sho svidchat yiyi poziki mistam Lejpcigu ta Magdeburgu a takozh bagatom privatnim osobam v tomu chisli nimeckim knyazyam Yiyi dvir pri comu stanoviv vsogo 90 osib Pomerla Sofiya u vici 52 rokiv 28 travnya 1575 go u Sheningeni Pohovana u kripti cerkvi Svyatoyi Divi Mariyi u Volfenbyutteli Vsuperech zvichayu pohoronna propovid yaku prochitav Lazarus Arnoldi ne bula nadrukovana U svoyemu zapoviti vona vidpisala 6000 taleriv dlya vidkrittya universitetu v Gelmshtadti 6000 taleriv dlya likarni u Sheningeni ta 2000 taleriv dlya kostolu ta shkoli u Sheningeni Pislya yiyi smerti Yulij pereviz yiyi kolekciyi gobeleniv kartin koshtovnostej ta starovinnih knig do sebe u Volfenbyuttel Konflikti shodo yiyi spadku trivali bilsh nizh sotnyu rokiv GenealogiyaVladislav II Yagajlo Sofiya Golshanska Albreht II Yelizaveta Lyuksemburzka Galeacco Mariya Sforca Bona Savojska Alfonso II Ippolita Mariya Sforca Kazimir IV Yagellonchik Yelizaveta Avstrijska Dzhan Galeacco Sforca Izabella Aragonska Sigizmund I Starij Bona Sforca Sofiya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119066939 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Vesilna kultura Sofiya Yagellonka 1 angl Allgemeine Deutsche Biographie Heinrich der Jungere 2 nim Sofiya Yagellonka gercoginya Braunshvejg Lyuneburga 3 nedostupne posilannya pol LiteraturaMalgorzata Duczmal Jagiellonowie Leksykon biograficzny Krakow Poznan 1996 stor 509 520 Andrea Lilienthal Die Furstin und die Macht welfische Herzoginnen im 16 Jahrhundert Elisabeth Sidonia Sophia Hannover 2007 Jan Pirozynski Die Herzogin Sophie von Braunschweig Wolfenbuttel aus dem Hause der Jagiellonen 1522 1575 und ihre Bibliothek Ein Beitrag zur Geschichte der deutsch polnischen Kulturbeziehungen in der Renaissancezeit Wiesbaden 1992 Jan Pirozynski Der internationale Korrespondentenkreis der Herzogin Sophie aus dem Hause der Jagiellonen 1522 1575 Ein Beitrag zur kulturellen Vermittlung einer polnischen Prinzessin Popp Dietmar Suckale Robert Hrsg Die Jagiellonen Kunst und Kultur einer europaischen Dynastie an der Wende zur Neuzeit Nurnberg 2002 Jan Pirozynski Die Rolle der Herzogin Sophie von Braunschweig Wolfenbuttel aus dem Hause der Jagiellonen angesichts der Habsburgischen Kandidatur fur den polnischen Thron wahrend des ersten Interregnums in Polen 1572 1574 Studia Austro Polonica 1996 5 stor 59 80 Aleksander Przezdzierecki Jagiellonki polskie w XVI wieku t I V Krakow 1880 PosilannyaProfil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Sofiyi Yagellonki angl Dokumenti pov yazani z Sofiyeyu Yagellonkoyu u Nimeckij biblioteci nim