Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізабелла Ягеллонка (пол. Izabela Jagiellonka, лит. Izabelė Jogailaitė), також Ізабелла Польська; 18 січня 1519 — 15 вересня 1559) — польська королівна та литовська княжна з династії Ягеллонів, донька короля Польщі Сигізмунда I та міланської принцеси Бони Сфорца, дружина короля Угорщини Яноша I Запольяї, регентка при малолітньому синові у 1540—1559 роках.
| Ізабелла Ягеллонка | |
|---|---|
| Izabela Jagiellonka | |
 Ізабелла Ягеллонка, варіація Міклоша Барабаша у XIX столітті | |
| королева-консорт Угорщини | |
| Початок правління: | 23 лютого 1539 |
| Кінець правління: | 22 липня 1540 |
| Коронація: | 23 лютого 1539 Секешфегервар |
| Попередник: | Марія Австрійська |
| Наступник: | Анна Богемська |
| Дата народження: | 18 січня 1519 |
| Місце народження: | Краків, Польське королівство |
| Дата смерті: | 15 вересня 1559 (40 років) |
| Місце смерті: | Алба-Юлія |
| Поховання | Собор Архангела Михаїла (Алба-Юлія) |
| Чоловік: | Янош I Запольяї |
| Діти: | Янош |
| Династія: | Ягеллони, Запольяї |
| Батько: | Сигізмунд I Старий |
| Мати: | Бона Сфорца |
Ізабелла Ягеллонка у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство та юність
Ізабелла народилась 18 січня 1519 року у Кракові. Вона була первістком в родині короля Польщі та великого князя Литви Сигізмунда I та його другої дружини Бони Сфорца. Своє ім'я новонароджена отримала на честь бабусі Ізабелли Арагонської. Згодом у неї з'явились молодші сестри Софія, Анна та Катерина й брати Сигізмунд Август та Войцех Ольбрахт, який помер невдовзі після народження.
Більшу частину дитинства Ізабелла провела у Вавельському замку у Кракові та мисливському будиночку Неполоміце. Також проживала на території Великого князівства Литовського у 1527—1529 та 1533–1536 роках. В ході останньої подорожі три її молодші сестри залишилися в Кракові. Цей епізод передбачив майбутні сімейні стосунки: Бона Сфорца більш за інших любила старшу дочку та влаштувала їй ранній шлюб, в той час як інші сестри були закинуті та пізно повиходили заміж.
Ізабелла отримала гарну освіту, була вихована у дусі ренесансу. Серед її вчителів був гуманіст і теолог Йоханнес Хонтерус. Королівна також володіла чотирма мовами: польською, латинською, німецькою та італійською.
Матримоніальні плани
Першу пропозицію на шлюб вона отримала у віці 2 місяців, коли французькі посли доправили пропозицію Франциска I одружитися королівні із його майбутнім сином, в обмін на його підтримку Сигізмунда на виборах імператора Священної Римської імперії. Королева Бона й надалі займалася влаштуванням цього шлюбу, сподіваючись, що король Франції посадить свого сина на трон Міланського герцогства. У 1524 році Ієронімус Ласкі укладав антиосманський договір з французами, серед його пунктів був і шлюб Ізабелли з Генріхом. Однак, союз, як і заручини, не відбувся через те, що французький король потрапив у полон у битві при Павії.
Бона після цього зайнялася італійським проектом шлюбу для доньки. Її мати, Ізабелла Неаполітанська, запропонувала шлюб онуки із Франческо II Сфорца, який посів міланський трон, і відправила послів до Польщі. Тим не менш, Сигізмунд відмовився через те, що вважав становище Франческо Сфорца надто хитким. Після цього Бона запропонувала кандидатуру Федеріко II Ґонзаґа, але той одружився із Маргаритою Палеолог.
Сигізмунд прагнув союзу з Габсбургами, тому у 1530 році запропонував шлюб із Максиміліаном Австрійським, 3-річним племінником імператора Карла V. Проте Габсбурги відмовились під приводом того, що наречена була на 8 років старшою від хлопця. Натомість вони запропонували кандидатуру 7-річного сина герцога Карла Савойського.
Близько 1531 року виник план оженити Ізабеллу із королем Угорщини Яношем Заполья. Після битви при Могачі 1526 року Угорщина була поділена на Османську частину, під владою султана, Королівську, під владою Габсбургів, та Східну, де вцарювався Януш Заполья, підтримуваний османами. Бона Сфорца ненавиділа австрійців і підтримувала Запольяї. Вона переконувала чоловіка надати йому військову допомогу та пообіцяти руку Ізабелли. Сигізмунд не хотів псувати відносини с Австрією та не був упевнений у міцності трону Запольяї, тому попервах відкидав цю ідею. Згодом він пом'якшив свою позицію за умови встановлення миру між ворогуючими сторонами. У лютому 1538 ерцгерцог Фердинанд Габсбург та король Януш підписали мирний договір, за умовами якого ерцгерцог мав спадкувати бездітному Запольяї.
За два місяці після цього, у квітні 1538 до Кракова прибув єпископ Степан Бродарич для ведення переговорів про місце та умови укладення шлюбу Яноша Запольяї та королівни Ізабелли. Польська шляхта схилялася до думки, що заручини невигідні та непродумані. Майбутні діти Яноша та Ізабелли, згідно договору 1538 року, не мали прав на угорську корону, а лише князівський титул і майно у Спишу.
Шлюб із Яношем Запольяї
15 січня 1539 року п'ятсот угорських лицарів прибули до Кракова. Заручини відбулися 26 січня. Точна дата шлюбу за домовленістю невідома. Ймовірно, це відбулося в період з 28 січня по 2 лютого. Після церемонії Ізабелла вирушила до Угорщини. Її придане становило 32000 дукатів готівкою та майно на суму ще 6000 дукатів. Через Буду королева досягла Секешфегервару, де на неї очікував Запольяї. Їхня перша зустріч відбулася 22 лютого. Король подарував дружині містечка Інячовце, Ліпова, Дева, Чічов, Токай, частину Дебреценського та Регецького замків. Наступного день відбулося вінчання і 20-річна Ізабелла була коронована як королева Угорщини. Весільний бенкет тривав у Буді тиждень.
Сімейне життя виявилося коротким. У тому ж році Ізабелла завагітніла і залишилась у Буді, коли Янош навесні 1540 придушував повстання у Трансильванії. Стан 63-літнього короля після цього погіршав, однак королеві за його проханням про це не доповідали. 8 липня Ізабелла народила сина, який став їхньою єдиною дитиною:
- Янош Жигмонд (1540—1571) — наступний король Угорщини у 1540—1570 роках, князь Трансильванії у 1570—1571 роках, одруженим не був, дітей не мав.
Яношу про народження сина повідомили, і він зажадав проведення відповідних урочистостей. Після святкування йому ще більше погіршало, і 22 липня він помер.
Смерть короля стала ударом для молодої Ягеллонки. Шлюб тривав лише півтора року, і вона не встигла зайняти міцну позицію в Угорщині. Згідно договору з австрійцями, її син не мав права успадкувати корону. Проте виконання його положень було важким для обох сторін: Фердинанд Габсбург не мав ресурсів для виконання свої частини обов'язків.
Регентство
Угорська шляхта не мала бажання мати короля-австрійця і у вересні того ж року проголосила Яноша Жигмонда королем. Ізабелла та Дьйордь Мартінуцці стали регентами при правителю-немовляті. Королева не мала достатньо політичного досвіду та попервах не мала реального впливу. Тим не менш, згодом вона вступила у боротьбу за владу.
Фердинанд невдовзі вторгся до королівства та взяв Буду, де вони знаходилися, в облогу. Місто витримало першу облогу у листопаді 1540, а у травні 1541 їм на допомогу прибув турецький султан Сулейман I Пишний. Він зняв з Буди облогу, більшість угорських земель східного королівства перетворив на пашалики та проголосив себе сюзереном решти земель Яноша Жигмонда. В управління королю залишились Трансильванія та землі на схід від Тиси.
У вересні 1541 року Ізабелла покинула Буду та оселилася в Ліповій, потім у Дьялі та Алба-Юлії. Вона скаржилася на згубний стан своїх нових доменів та фінансові проблеми. Королева-регентка була молода та відома своєю красою. Народ лаяв її за дорогі смаки. Вона почала реконструкцію палацу колишнього єпископа Алба-Юлії в ренесансному стилі відповідно прикладів Вавельського замку в її рідному Кракові та Королівського палацу в Буді. Вона зіткнулися з численними політичними проблемами: підтримання миру з османами, приборкання амбіцій Мартінуцці та блокування спроб Фердинанда отримати Трансильванію. У грудні 1541 року її сили вичерпалися, й Ізабелла підписала угоду з Фердинандом про те, що залишить Трансильванію та оселиться в Спиші. Однак, під час наступної османської навали, Фердинанд не мав достатньо військової сили, щоб захистити землі і договір був забутий. Польща запропонувала для вирішення цієї проблеми шлюб Ізабелли з овдовілим Карлом V, ерцгерцогом Фердинандом, або його старшим сином Максиміліаном. Проте Фердинанд сподівався отримати Трансильванію іншими шляхами.
У 1549 році він уклав договір з Мартінуцці щодо захисту Угорщини від османів. Згідно нього, Ізабелла залишала Трансильванію в обмін на Ополе та Ратибор в Силезії, Януш Жизмонд надалі фінансувався ерцгерцогом і в майбутньому мав одружитися з якоюсь з його доньок, Мартінуцці ставав єпископом Ґранським та кардиналом.
Вдовіюча королева не погодилася з таким планом і взялася за зброю. Однак, її брат Сигізмунд Август також уклав союз із Фердинандом. У 1550 році війська Ізабелли захищали Алба-Юлія, але були змушені укласти перемир'я. У липні 1551 вона підписала Вайсенбурзький договір з ерцгерцогом, згідно якого, як і передбачалося раніше, регентка залишала Трансильванію в обмін на Ополе, Ратибор та інші території разом з річним доходом у 25000 флорінів. За її власні угорські домени, які були оцінені в 140 000 флоринів, вона мала отримати Зембіце, Зомбковіце-Шльонське та 100 000 флоринів готівкою. Янош Жигмонд мав оженитися із донькою Фердинанда.
Втрата влади
У вересні 1551 року Ізабелла виїхала з Трансільванії. За легендою, коли Ізабелла зупинилася, щоб відпочити біля воріт Мезеса, вона вирізала абревіатуру свого девізу на корі старого дуба: SFV — Sic fata volunt . Ополе вона знайшла спустошеним, будинки були непридатні для проживання, дохід становив лише половину того, що було вказано у договорі, і Фердинанд не поспішав виплачувати решту. Тільки за місяць вона покинула Ополе, виїхавши до Польщі, де жила разом з сім'єю протягом наступних п'яти років. Для того, щоб забезпечити їй дохід, брат подарував їй Кшепіце та Сянік, мати додала до цього і Велюнь.
Того часу ситуація в Угорщині не була стабільною. У грудні 1551 року Дьйордя Мартінуцці було вбито. Османи вторглися на території держави, захопили Ченад та взяли в облогу Егер. Угорська шляхта поверталася до своїх домівок. Сулейман прислав Ізабеллі запрошення знову стати регенткою Угорщини, але вона затримувалася в Польщі. Її брат, король Сигізмунд Август, побоюючись австрійсько-московитського союзу одружився з Катериною Габсбург. Тим не менш, Бона Сфорца та Ізабелла зажадали від Фердинанда виконання зобов'язань Вайсенбурзького договору, але оскільки той не мав відповідних фінансових можливостей і попросив піти на поступки, Ізабелла більше не вважала себе пов'язаною договором та вирішила повернутися до Угорщини.
Повернення до Трансильванії в останні роки
У лютому 1556 року Ізабелла та її мати Бона, яка поверталася до своєї рідної Італії, відбули з Варшави в напрямку Сілезії. Ізабелла провела літо у Львові чекаючи на сприятливий момент для повернення. У супроводі османських військ вона вступила в Клуж-Напока у жовтні 1556 року. 25 листопада трансильванський дьєт доручив їй п'ятирічне керування країною як регенту від імені Яноша Жигмонда. Вона створила свою трансільванську канцелярію за допомогою Міхая Чакі, викарбувала власні золоті дукати. У країні ширився протестантизм, і у 1557 році Ізабелла підписала новаторський указ про надання свободи релігії чотирьом конфесіям — католикам, лютеранам, кальвіністам та уніатам. Завдяки йому вона стала першим європейським правителем, який видав закон про релігійної терпимості.
У 1558 році її прихильник Мельхіор Баласса запобіг перевороту проти Ізабелли, який намагалася вчинити родина Кенді. У той же час тривала війна з Габсбургами на території Верхньої Тиси і угорські війська зазнали поразки на річці Шайо. Ізабелла після цього втратила надію на приєднання словацьких земель і пішла на переговори з Фердинандом. Однак вони не встигли увінчатися успіхом, оскільки 15 вересня 1559 року королева пішла з життя після тривалої хвороби.
Її поховали у католицькому соборі Святого Михайла в Алба-Юлії.
У кінематографі
- Роль Ізабелли в угорському фільмі «Зірки Еґера» 1968 року виконала Єва Рутткаї.
Генеалогія
Примітки
- У 1551—1556 — номінальна.
- 31 березня того року у Франциска народився другий син Генріх
- Заручини відбулися із принцесою Хуаною.
Література
- Duczmal, Małgorzata (2012). Jogailaičiai (in Lithuanian). Translated by Birutė Mikalonienė and Vyturys Jarutis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. .
- Ewa Letkiewicz, Klejnoty Izabeli Jagiellonki, Polski Jubiler, № 1/2003, стор. 24-28 [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Endre Veress: Izabella királyné: 1519—1559, Athenaeum, Budapest, 1901
- Kollányi Ferenc: A veszprémi püspök királyné-koronázási jogának története, Veszprém, Egyházmegyei Könyvnyomda, 1901
- François Cadilhon, La Hongrie moderne, 1450—1850, Presses Univ de Bordeaux, 2005
- Jean Bérenger avec préface de Sandor Csernus La Hongrie des Habsbourg: Tome I de 1526 à 1790. Presses Universitaires de Rennes, Rennes (2010),
Посилання
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Ізабелли Ягеллонки [ 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Януша Запольяї [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabella Yagellonka pol Izabela Jagiellonka lit Izabele Jogailaite takozh Izabella Polska 18 sichnya 1519 15 veresnya 1559 polska korolivna ta litovska knyazhna z dinastiyi Yagelloniv donka korolya Polshi Sigizmunda I ta milanskoyi princesi Boni Sforca druzhina korolya Ugorshini Yanosha I Zapolyayi regentka pri malolitnomu sinovi u 1540 1559 rokah Izabella YagellonkaIzabela JagiellonkaIzabella YagellonkaIzabella Yagellonka variaciya Miklosha Barabasha u XIX stolittikoroleva konsort UgorshiniPochatok pravlinnya 23 lyutogo 1539Kinec pravlinnya 22 lipnya 1540Koronaciya 23 lyutogo 1539 SekeshfegervarPoperednik Mariya AvstrijskaNastupnik Anna BogemskaData narodzhennya 18 sichnya 1519 1519 01 18 Misce narodzhennya Krakiv Polske korolivstvoData smerti 15 veresnya 1559 1559 09 15 40 rokiv Misce smerti Alba YuliyaPohovannyaSobor Arhangela Mihayila Alba Yuliya Cholovik Yanosh I ZapolyayiDiti YanoshDinastiya Yagelloni ZapolyayiBatko Sigizmund I StarijMati Bona SforcaIzabella Yagellonka u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Izabella narodilas 18 sichnya 1519 roku u Krakovi Vona bula pervistkom v rodini korolya Polshi ta velikogo knyazya Litvi Sigizmunda I ta jogo drugoyi druzhini Boni Sforca Svoye im ya novonarodzhena otrimala na chest babusi Izabelli Aragonskoyi Zgodom u neyi z yavilis molodshi sestri Sofiya Anna ta Katerina j brati Sigizmund Avgust ta Vojceh Olbraht yakij pomer nevdovzi pislya narodzhennya Bilshu chastinu ditinstva Izabella provela u Vavelskomu zamku u Krakovi ta mislivskomu budinochku Nepolomice Takozh prozhivala na teritoriyi Velikogo knyazivstva Litovskogo u 1527 1529 ta 1533 1536 rokah V hodi ostannoyi podorozhi tri yiyi molodshi sestri zalishilisya v Krakovi Cej epizod peredbachiv majbutni simejni stosunki Bona Sforca bilsh za inshih lyubila starshu dochku ta vlashtuvala yij rannij shlyub v toj chas yak inshi sestri buli zakinuti ta pizno povihodili zamizh Izabella otrimala garnu osvitu bula vihovana u dusi renesansu Sered yiyi vchiteliv buv gumanist i teolog Johannes Honterus Korolivna takozh volodila chotirma movami polskoyu latinskoyu nimeckoyu ta italijskoyu Matrimonialni plani Pershu propoziciyu na shlyub vona otrimala u vici 2 misyaciv koli francuzki posli dopravili propoziciyu Franciska I odruzhitisya korolivni iz jogo majbutnim sinom v obmin na jogo pidtrimku Sigizmunda na viborah imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Koroleva Bona j nadali zajmalasya vlashtuvannyam cogo shlyubu spodivayuchis sho korol Franciyi posadit svogo sina na tron Milanskogo gercogstva U 1524 roci Iyeronimus Laski ukladav antiosmanskij dogovir z francuzami sered jogo punktiv buv i shlyub Izabelli z Genrihom Odnak soyuz yak i zaruchini ne vidbuvsya cherez te sho francuzkij korol potrapiv u polon u bitvi pri Paviyi Odin iz mozhlivih narechenih Izabelli Genrih Valua Bona pislya cogo zajnyalasya italijskim proektom shlyubu dlya donki Yiyi mati Izabella Neapolitanska zaproponuvala shlyub onuki iz Franchesko II Sforca yakij posiv milanskij tron i vidpravila posliv do Polshi Tim ne mensh Sigizmund vidmovivsya cherez te sho vvazhav stanovishe Franchesko Sforca nadto hitkim Pislya cogo Bona zaproponuvala kandidaturu Federiko II Gonzaga ale toj odruzhivsya iz Margaritoyu Paleolog Sigizmund pragnuv soyuzu z Gabsburgami tomu u 1530 roci zaproponuvav shlyub iz Maksimilianom Avstrijskim 3 richnim pleminnikom imperatora Karla V Prote Gabsburgi vidmovilis pid privodom togo sho narechena bula na 8 rokiv starshoyu vid hlopcya Natomist voni zaproponuvali kandidaturu 7 richnogo sina gercoga Karla Savojskogo Blizko 1531 roku vinik plan ozheniti Izabellu iz korolem Ugorshini Yanoshem Zapolya Pislya bitvi pri Mogachi 1526 roku Ugorshina bula podilena na Osmansku chastinu pid vladoyu sultana Korolivsku pid vladoyu Gabsburgiv ta Shidnu de vcaryuvavsya Yanush Zapolya pidtrimuvanij osmanami Bona Sforca nenavidila avstrijciv i pidtrimuvala Zapolyayi Vona perekonuvala cholovika nadati jomu vijskovu dopomogu ta poobicyati ruku Izabelli Sigizmund ne hotiv psuvati vidnosini s Avstriyeyu ta ne buv upevnenij u micnosti tronu Zapolyayi tomu popervah vidkidav cyu ideyu Zgodom vin pom yakshiv svoyu poziciyu za umovi vstanovlennya miru mizh voroguyuchimi storonami U lyutomu 1538 ercgercog Ferdinand Gabsburg ta korol Yanush pidpisali mirnij dogovir za umovami yakogo ercgercog mav spadkuvati bezditnomu Zapolyayi Za dva misyaci pislya cogo u kvitni 1538 do Krakova pribuv yepiskop Stepan Brodarich dlya vedennya peregovoriv pro misce ta umovi ukladennya shlyubu Yanosha Zapolyayi ta korolivni Izabelli Polska shlyahta shilyalasya do dumki sho zaruchini nevigidni ta neprodumani Majbutni diti Yanosha ta Izabelli zgidno dogovoru 1538 roku ne mali prav na ugorsku koronu a lishe knyazivskij titul i majno u Spishu Shlyub iz Yanoshem Zapolyayi Yanosh Zapolya 15 sichnya 1539 roku p yatsot ugorskih licariv pribuli do Krakova Zaruchini vidbulisya 26 sichnya Tochna data shlyubu za domovlenistyu nevidoma Jmovirno ce vidbulosya v period z 28 sichnya po 2 lyutogo Pislya ceremoniyi Izabella virushila do Ugorshini Yiyi pridane stanovilo 32000 dukativ gotivkoyu ta majno na sumu she 6000 dukativ Cherez Budu koroleva dosyagla Sekeshfegervaru de na neyi ochikuvav Zapolyayi Yihnya persha zustrich vidbulasya 22 lyutogo Korol podaruvav druzhini mistechka Inyachovce Lipova Deva Chichov Tokaj chastinu Debrecenskogo ta Regeckogo zamkiv Nastupnogo den vidbulosya vinchannya i 20 richna Izabella bula koronovana yak koroleva Ugorshini Vesilnij benket trivav u Budi tizhden Simejne zhittya viyavilosya korotkim U tomu zh roci Izabella zavagitnila i zalishilas u Budi koli Yanosh navesni 1540 pridushuvav povstannya u Transilvaniyi Stan 63 litnogo korolya pislya cogo pogirshav odnak korolevi za jogo prohannyam pro ce ne dopovidali 8 lipnya Izabella narodila sina yakij stav yihnoyu yedinoyu ditinoyu Yanosh Zhigmond 1540 1571 nastupnij korol Ugorshini u 1540 1570 rokah knyaz Transilvaniyi u 1570 1571 rokah odruzhenim ne buv ditej ne mav Yanoshu pro narodzhennya sina povidomili i vin zazhadav provedennya vidpovidnih urochistostej Pislya svyatkuvannya jomu she bilshe pogirshalo i 22 lipnya vin pomer Smert korolya stala udarom dlya molodoyi Yagellonki Shlyub trivav lishe pivtora roku i vona ne vstigla zajnyati micnu poziciyu v Ugorshini Zgidno dogovoru z avstrijcyami yiyi sin ne mav prava uspadkuvati koronu Prote vikonannya jogo polozhen bulo vazhkim dlya oboh storin Ferdinand Gabsburg ne mav resursiv dlya vikonannya svoyi chastini obov yazkiv Regentstvo Ugorska shlyahta ne mala bazhannya mati korolya avstrijcya i u veresni togo zh roku progolosila Yanosha Zhigmonda korolem Izabella ta Djord Martinucci stali regentami pri pravitelyu nemovlyati Koroleva ne mala dostatno politichnogo dosvidu ta popervah ne mala realnogo vplivu Tim ne mensh zgodom vona vstupila u borotbu za vladu Ferdinand nevdovzi vtorgsya do korolivstva ta vzyav Budu de voni znahodilisya v oblogu Misto vitrimalo pershu oblogu u listopadi 1540 a u travni 1541 yim na dopomogu pribuv tureckij sultan Sulejman I Pishnij Vin znyav z Budi oblogu bilshist ugorskih zemel shidnogo korolivstva peretvoriv na pashaliki ta progolosiv sebe syuzerenom reshti zemel Yanosha Zhigmonda V upravlinnya korolyu zalishilis Transilvaniya ta zemli na shid vid Tisi U veresni 1541 roku Izabella pokinula Budu ta oselilasya v Lipovij potim u Dyali ta Alba Yuliyi Vona skarzhilasya na zgubnij stan svoyih novih domeniv ta finansovi problemi Koroleva regentka bula moloda ta vidoma svoyeyu krasoyu Narod layav yiyi za dorogi smaki Vona pochala rekonstrukciyu palacu kolishnogo yepiskopa Alba Yuliyi v renesansnomu stili vidpovidno prikladiv Vavelskogo zamku v yiyi ridnomu Krakovi ta Korolivskogo palacu v Budi Vona zitknulisya z chislennimi politichnimi problemami pidtrimannya miru z osmanami priborkannya ambicij Martinucci ta blokuvannya sprob Ferdinanda otrimati Transilvaniyu U grudni 1541 roku yiyi sili vicherpalisya j Izabella pidpisala ugodu z Ferdinandom pro te sho zalishit Transilvaniyu ta oselitsya v Spishi Odnak pid chas nastupnoyi osmanskoyi navali Ferdinand ne mav dostatno vijskovoyi sili shob zahistiti zemli i dogovir buv zabutij Polsha zaproponuvala dlya virishennya ciyeyi problemi shlyub Izabelli z ovdovilim Karlom V ercgercogom Ferdinandom abo jogo starshim sinom Maksimilianom Prote Ferdinand spodivavsya otrimati Transilvaniyu inshimi shlyahami U 1549 roci vin uklav dogovir z Martinucci shodo zahistu Ugorshini vid osmaniv Zgidno nogo Izabella zalishala Transilvaniyu v obmin na Opole ta Ratibor v Sileziyi Yanush Zhizmond nadali finansuvavsya ercgercogom i v majbutnomu mav odruzhitisya z yakoyus z jogo donok Martinucci stavav yepiskopom Granskim ta kardinalom Vdoviyucha koroleva ne pogodilasya z takim planom i vzyalasya za zbroyu Odnak yiyi brat Sigizmund Avgust takozh uklav soyuz iz Ferdinandom U 1550 roci vijska Izabelli zahishali Alba Yuliya ale buli zmusheni uklasti peremir ya U lipni 1551 vona pidpisala Vajsenburzkij dogovir z ercgercogom zgidno yakogo yak i peredbachalosya ranishe regentka zalishala Transilvaniyu v obmin na Opole Ratibor ta inshi teritoriyi razom z richnim dohodom u 25000 floriniv Za yiyi vlasni ugorski domeni yaki buli ocineni v 140 000 floriniv vona mala otrimati Zembice Zombkovice Shlonske ta 100 000 floriniv gotivkoyu Yanosh Zhigmond mav ozhenitisya iz donkoyu Ferdinanda Vtrata vladi Izabella proshayetsya z Transilvaniyeyu kartina Aleksandra fon Vagnera U veresni 1551 roku Izabella viyihala z Transilvaniyi Za legendoyu koli Izabella zupinilasya shob vidpochiti bilya vorit Mezesa vona virizala abreviaturu svogo devizu na kori starogo duba SFV Sic fata volunt Opole vona znajshla spustoshenim budinki buli nepridatni dlya prozhivannya dohid stanoviv lishe polovinu togo sho bulo vkazano u dogovori i Ferdinand ne pospishav viplachuvati reshtu Tilki za misyac vona pokinula Opole viyihavshi do Polshi de zhila razom z sim yeyu protyagom nastupnih p yati rokiv Dlya togo shob zabezpechiti yij dohid brat podaruvav yij Kshepice ta Syanik mati dodala do cogo i Velyun Togo chasu situaciya v Ugorshini ne bula stabilnoyu U grudni 1551 roku Djordya Martinucci bulo vbito Osmani vtorglisya na teritoriyi derzhavi zahopili Chenad ta vzyali v oblogu Eger Ugorska shlyahta povertalasya do svoyih domivok Sulejman prislav Izabelli zaproshennya znovu stati regentkoyu Ugorshini ale vona zatrimuvalasya v Polshi Yiyi brat korol Sigizmund Avgust poboyuyuchis avstrijsko moskovitskogo soyuzu odruzhivsya z Katerinoyu Gabsburg Tim ne mensh Bona Sforca ta Izabella zazhadali vid Ferdinanda vikonannya zobov yazan Vajsenburzkogo dogovoru ale oskilki toj ne mav vidpovidnih finansovih mozhlivostej i poprosiv piti na postupki Izabella bilshe ne vvazhala sebe pov yazanoyu dogovorom ta virishila povernutisya do Ugorshini Povernennya do Transilvaniyi v ostanni roki U lyutomu 1556 roku Izabella ta yiyi mati Bona yaka povertalasya do svoyeyi ridnoyi Italiyi vidbuli z Varshavi v napryamku Sileziyi Izabella provela lito u Lvovi chekayuchi na spriyatlivij moment dlya povernennya U suprovodi osmanskih vijsk vona vstupila v Kluzh Napoka u zhovtni 1556 roku 25 listopada transilvanskij dyet doruchiv yij p yatirichne keruvannya krayinoyu yak regentu vid imeni Yanosha Zhigmonda Vona stvorila svoyu transilvansku kancelyariyu za dopomogoyu Mihaya Chaki vikarbuvala vlasni zoloti dukati U krayini shirivsya protestantizm i u 1557 roci Izabella pidpisala novatorskij ukaz pro nadannya svobodi religiyi chotirom konfesiyam katolikam lyuteranam kalvinistam ta uniatam Zavdyaki jomu vona stala pershim yevropejskim pravitelem yakij vidav zakon pro religijnoyi terpimosti U 1558 roci yiyi prihilnik Melhior Balassa zapobig perevorotu proti Izabelli yakij namagalasya vchiniti rodina Kendi U toj zhe chas trivala vijna z Gabsburgami na teritoriyi Verhnoyi Tisi i ugorski vijska zaznali porazki na richci Shajo Izabella pislya cogo vtratila nadiyu na priyednannya slovackih zemel i pishla na peregovori z Ferdinandom Odnak voni ne vstigli uvinchatisya uspihom oskilki 15 veresnya 1559 roku koroleva pishla z zhittya pislya trivaloyi hvorobi Yiyi pohovali u katolickomu sobori Svyatogo Mihajla v Alba Yuliyi U kinematografiRol Izabelli v ugorskomu filmi Zirki Egera 1968 roku vikonala Yeva Ruttkayi GenealogiyaVladislav II Yagajlo Sofiya Golshanska Albreht II Yelizaveta Lyuksemburzka Galeacco Mariya Sforca Bona Savojska Alfonso II Ippolita Mariya Sforca Kazimir IV Yagellonchik Yelizaveta Avstrijska Dzhan Galeacco Sforca Izabella Aragonska Sigizmund I Starij Bona Sforca Izabella PrimitkiU 1551 1556 nominalna 31 bereznya togo roku u Franciska narodivsya drugij sin Genrih Zaruchini vidbulisya iz princesoyu Huanoyu LiteraturaDuczmal Malgorzata 2012 Jogailaiciai in Lithuanian Translated by Birute Mikaloniene and Vyturys Jarutis Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos centras ISBN 978 5 420 01703 6 Ewa Letkiewicz Klejnoty Izabeli Jagiellonki Polski Jubiler 1 2003 stor 24 28 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Endre Veress Izabella kiralyne 1519 1559 Athenaeum Budapest 1901 Kollanyi Ferenc A veszpremi puspok kiralyne koronazasi joganak tortenete Veszprem Egyhazmegyei Konyvnyomda 1901 Francois Cadilhon La Hongrie moderne 1450 1850 Presses Univ de Bordeaux 2005 Jean Berenger avec preface de Sandor Csernus La Hongrie des Habsbourg Tome I de 1526 a 1790 Presses Universitaires de Rennes Rennes 2010 ISBN 978 2753509870PosilannyaProfil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com 7 travnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Izabelli Yagellonki 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Genealogiya Yanusha Zapolyayi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl