Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міхраніди династія правителів великі князі в Кавказькій Албанії з кінця VI до початку VIII століття ПоходженняМали іранс

Міхраніди

Міхраніди

Міхраніди — династія правителів (великі князі) в Кавказькій Албанії з кінця VI до початку VIII століття.

Походження

Мали іранське (парфянське) походження. Міхраніди, які первинно володіли областю Гардман на заході Кавказької Албанії, у першій третині VII століття зусиллями великих князів Вараз-Григора та Джеваншира зуміли фактично відтворити Албанське царство після того, як Албанією понад сто років правили перські . Відповідно до оповідання Мовсеса Каганкатваці, родоначальник династії Міхран походив «з племені (родоначальника династії Сасанідів); він був якимось родичем царя Ормізда IV та був причетним до перевороту, в результаті якого було скинутого цього царя 590 року. Після воцаріння 591 року сина Ормізда Хосрова Парвіза, Міхран із родичами втік на Кавказ, сподіваючись перейти до ворожих Ірану хозарів. Однак в області Гардман, у провінції Утік, він отримав грамоту від царя, в якій йому обіцяли пробачення та пропонували замість переходу на бік хозарів залишитись на тій землі, де він був, і та земля дарувалась йому у спадкове володіння. Міхран спочатку збудував собі «місто» (укріплений пункт), названий за його іменем Міхраван, а потім «із підступною метою» запросив до себе 12 місцевих вірменських володарів та перебив їх, після чого став безумовним господарем області.

Слід відзначити, що твердження про походження династії від Сасанідів ставляться сучасними істориками під сумнів. Більш імовірно, як вважають, Міхран походив з парфянського знатного роду Міхранідів, що походив від Аршакідів; до того роду належав і Бахрам Чубін, до перевороту якого був причетний Міхран.

Нащадки Міхрана

Далі, відповідно до Мовсеса Каганкатваці, історія роду виглядає таким чином: Міхран мав сина Арамайела, сином останнього був Вард, сином Варда — Вардан Хоробрий, який, за прикладом Міхрана, запросив на обід та підступно перебив 60 представників попередньої місцевої династії та збудував фортецю Гардаман. Синами Вардана були Варазман і Вараз-Григор. Слід відзначити, однак, що в даних Мовсеса міститься явна плутанина, оскільки Вараз-Григор, який помер 638 року, ніяк не міг бути прапраонуком Міхрана, який втік до Гардамана за 47 років до того.

Незважаючи на винищення корінних правителів з вірменського роду Араншахів, відповідно до Мовсеса Каганкатваці "…рід Міхрана породнився сватанням з вірменськими мужами, щоб у результаті рідства спільно володарювати над … ". У вірменському середовищі Міхраніди невдовзі вірменізувались.

Князі Албанії

Вараз-Григор за протекцією албанського католикоса Віро був визнаний царем Хосровом II «господарем Гардмана та князем країни Албанської»; таким чином, за його правління було фактично відновлено державність Кавказької Албанії, після понад століття управління Албанією перськими марзпанами. 628 року він прийняв від Віро хрещення в Ктесифоні та правив Албанією 10 років, перенісши свою столицю до Барди. Його синами були Вараз-Перож, Джеваншир, Єзут-Хосров, Варазман II. Джеваншир успадкував престол Вараз-Григора; за його правління Албанія сягнула розквіту, але він же був змушений підкоритись арабам. Після убивства Джеваншира князем став його племінник, син Варазмана II — Вараз-Трдат. Останній визнав себе, слідом за дядьком, васалом Арабського халіфату; після його смерті 706 року араби ліквідували Албанське князівство, а його територія увійшла до складу провінції Армінія Арабського халіфату.

Албанський князь Шеро був увезений в Дамаск, де й помер. Однак нащадки Міхрана залишались місцевими володарями ще упродовж століття, до Вараз-Трдата II, сина Степанноса, убитого 822 року вірменським князем Сахлом Смбатяном (Сахл ібн Сунбат ал-Армані) з роду Арраншахів.

Примітки

  1. Тревер К. В. Нариси з історії та культури Кавказької Албанії IV ст. до н. е. – VII ст. н. е. (джерела та література). — М.-Л., 1959. — С. 232.
  2. . Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 12 січня 2014.
  3. . Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 12 січня 2014.
  4. Encyclopædia Iranica: Albania. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 12 січня 2014.
  5. кн. III, гл.23
  6. Шнірельман. Війни пам’яті. — С. 197.
  7. . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 12 січня 2014.
  8. . Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 12 січня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 12 січня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 12 січня 2014.
  11. . Архів оригіналу за 21 березня 2008. Процитовано 12 січня 2014.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihranidi dinastiya praviteliv veliki knyazi v Kavkazkij Albaniyi z kincya VI do pochatku VIII stolittya PohodzhennyaMali iranske parfyanske pohodzhennya Mihranidi yaki pervinno volodili oblastyu Gardman na zahodi Kavkazkoyi Albaniyi u pershij tretini VII stolittya zusillyami velikih knyaziv Varaz Grigora ta Dzhevanshira zumili faktichno vidtvoriti Albanske carstvo pislya togo yak Albaniyeyu ponad sto rokiv pravili perski Vidpovidno do opovidannya Movsesa Kagankatvaci rodonachalnik dinastiyi Mihran pohodiv z plemeni rodonachalnika dinastiyi Sasanidiv vin buv yakimos rodichem carya Ormizda IV ta buv prichetnim do perevorotu v rezultati yakogo bulo skinutogo cogo carya 590 roku Pislya vocarinnya 591 roku sina Ormizda Hosrova Parviza Mihran iz rodichami vtik na Kavkaz spodivayuchis perejti do vorozhih Iranu hozariv Odnak v oblasti Gardman u provinciyi Utik vin otrimav gramotu vid carya v yakij jomu obicyali probachennya ta proponuvali zamist perehodu na bik hozariv zalishitis na tij zemli de vin buv i ta zemlya daruvalas jomu u spadkove volodinnya Mihran spochatku zbuduvav sobi misto ukriplenij punkt nazvanij za jogo imenem Mihravan a potim iz pidstupnoyu metoyu zaprosiv do sebe 12 miscevih virmenskih volodariv ta perebiv yih pislya chogo stav bezumovnim gospodarem oblasti Slid vidznachiti sho tverdzhennya pro pohodzhennya dinastiyi vid Sasanidiv stavlyatsya suchasnimi istorikami pid sumniv Bilsh imovirno yak vvazhayut Mihran pohodiv z parfyanskogo znatnogo rodu Mihranidiv sho pohodiv vid Arshakidiv do togo rodu nalezhav i Bahram Chubin do perevorotu yakogo buv prichetnij Mihran Nashadki MihranaDali vidpovidno do Movsesa Kagankatvaci istoriya rodu viglyadaye takim chinom Mihran mav sina Aramajela sinom ostannogo buv Vard sinom Varda Vardan Horobrij yakij za prikladom Mihrana zaprosiv na obid ta pidstupno perebiv 60 predstavnikiv poperednoyi miscevoyi dinastiyi ta zbuduvav fortecyu Gardaman Sinami Vardana buli Varazman i Varaz Grigor Slid vidznachiti odnak sho v danih Movsesa mistitsya yavna plutanina oskilki Varaz Grigor yakij pomer 638 roku niyak ne mig buti prapraonukom Mihrana yakij vtik do Gardamana za 47 rokiv do togo Nezvazhayuchi na vinishennya korinnih praviteliv z virmenskogo rodu Aranshahiv vidpovidno do Movsesa Kagankatvaci rid Mihrana porodnivsya svatannyam z virmenskimi muzhami shob u rezultati ridstva spilno volodaryuvati nad U virmenskomu seredovishi Mihranidi nevdovzi virmenizuvalis Knyazi AlbaniyiVaraz Grigor za protekciyeyu albanskogo katolikosa Viro buv viznanij carem Hosrovom II gospodarem Gardmana ta knyazem krayini Albanskoyi takim chinom za jogo pravlinnya bulo faktichno vidnovleno derzhavnist Kavkazkoyi Albaniyi pislya ponad stolittya upravlinnya Albaniyeyu perskimi marzpanami 628 roku vin prijnyav vid Viro hreshennya v Ktesifoni ta praviv Albaniyeyu 10 rokiv perenisshi svoyu stolicyu do Bardi Jogo sinami buli Varaz Perozh Dzhevanshir Yezut Hosrov Varazman II Dzhevanshir uspadkuvav prestol Varaz Grigora za jogo pravlinnya Albaniya syagnula rozkvitu ale vin zhe buv zmushenij pidkoritis arabam Pislya ubivstva Dzhevanshira knyazem stav jogo pleminnik sin Varazmana II Varaz Trdat Ostannij viznav sebe slidom za dyadkom vasalom Arabskogo halifatu pislya jogo smerti 706 roku arabi likviduvali Albanske knyazivstvo a jogo teritoriya uvijshla do skladu provinciyi Arminiya Arabskogo halifatu Albanskij knyaz Shero buv uvezenij v Damask de j pomer Odnak nashadki Mihrana zalishalis miscevimi volodaryami she uprodovzh stolittya do Varaz Trdata II sina Stepannosa ubitogo 822 roku virmenskim knyazem Sahlom Smbatyanom Sahl ibn Sunbat al Armani z rodu Arranshahiv PrimitkiTrever K V Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi IV st do n e VII st n e dzherela ta literatura M L 1959 S 232 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2014 Encyclopaedia Iranica Albania Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2014 kn III gl 23 Shnirelman Vijni pam yati S 197 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 23 bereznya 2019 Procitovano 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 21 bereznya 2008 Procitovano 12 sichnya 2014 PosilannyaMovses Kagankatvaci Istoriya krayini Aluank 29 travnya 2020 u Wayback Machine Lev Gumilov Tisyacholittya navkolo Kaspiya Narisi istoriyi SRSR Pid red I P Petrushevskogo Moskva 1953 Kamilla Trever Narisi z istoriyi ta kulturi Kavkazkoyi Albaniyi Moskva 1959

Дата публікації:
Топ