Ка́м'янське, до 1948 — Ак-Манай (крим. Aq Manay) — село Керченського району Автономної Республіки Крим.
село Кам'янське | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Керченський район |
Рада | Семисотська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01100470020083418 |
Облікова картка | Кам'янське |
Основні дані | |
Колишня назва | Ак-Манай |
Населення | 317 |
Поштовий індекс | 98215 |
Телефонний код | +380 6557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°16′47″ пн. ш. 35°31′36″ сх. д. / 45.27972° пн. ш. 35.52667° сх. д.Координати: 45°16′47″ пн. ш. 35°31′36″ сх. д. / 45.27972° пн. ш. 35.52667° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 98211, с. Семисотка, вул. Гагаріна-10 |
Карта | |
Кам'янське | |
Кам'янське | |
Мапа | |
Кам'янське у Вікісховищі |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Археологічні розвідки
Біля Кам'янського знайдено рештки кримсько-османської фортеці Арабат.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 , судячи з якого, в останній період Кримського ханства Ак- Манай входив до Арабатську кадилик Кефінського каймаканства. Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784 , село була приписана до Левкопольскому повіту Таврійської області, а після ліквідації в 1787 році Левкопольского — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1792 по 1802 рік, входила до Акмечетська повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Ак-Монай був включений до складу Парпачського волості Феодосійського повіту.
За Відомості про число селищ, назвах оних, у них дворів … перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805, у селі Акманай значилося 23 двору і 116 жителів. На військово — топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 село Акманай позначена з 23 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Анмонай, згідно "Відомості про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р ", віднесли до Агерманской волості (перейменованої з Парпачського). На карті 1842 Ак-Манай позначений з 41 двором.
У 1860- х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Владиславському волості. Згідно з " Списком населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 ", складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Акмонай — владельческая татарська село з 35 дворами , 235 жителями, мечеттю і каменоломнею при Азовському морі. На трьохверстовій мапі 1865—1876 року в селі Ак-Манай позначено 35 дворів. За "Пам'ятною книзі Таврійської губернії 1889р ", за результатами Х ревізії 1887 , у селі Ак-Монай значилося 97 дворів і 512 жителів. За "… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1892 " у селі Акмонай, що входила в Арма — Елінське сільське суспільство, значилося 126 жителів в 19 домогосподарствах, а в не входило в сільське суспільство Акмонае — 291 безземельний.
Після земської реформи 1890- х років село залишилася складі перетвореної Владиславському волості. Перепис 1897 зафіксувала в селі Ак-Монай 725 жителів, з яких 162 православних і 542 мусульманина. За «… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1902» у селі Акмонай значилося 593 жителя в 20 домогосподарствах. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. II — Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915 р. під Владиславському волості Феодосійського повіту значиться село Акмонай.
За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і, за Списком населених пунктів Кримської АРСР з Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, село Ак-Монай було центром Ак-Монайські сільради Феодосійського району. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і село включили до складу Ленінського.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 725 осіб (409 чоловічої статі та 316 — жіночої), з яких 162 — православної віри, 542 — магометанської.
У 1944 році, після звільнення Криму від нацистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані до Середньої Азії. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Ак-Монай був перейменований в Кам'янське і Ак-Монайську сільраду — в Кам'янську. Час ліквідації сільради поки не встановлено, мабуть, це сталося в кампанію укрупнення 1962, оскільки на 1968 він вже не існував.
Відомі люди
- В'ялова Людмила Іванівна — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликання.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka m yanske do 1948 Ak Manaj krim Aq Manay selo Kerchenskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim selo Kam yanske Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Kerchenskij rajon Rada Semisotska silska rada Kod KATOTTG UA01100470020083418 Oblikova kartka Kam yanske Osnovni dani Kolishnya nazva Ak Manaj Naselennya 317 Poshtovij indeks 98215 Telefonnij kod 380 6557 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 16 47 pn sh 35 31 36 sh d 45 27972 pn sh 35 52667 sh d 45 27972 35 52667 Koordinati 45 16 47 pn sh 35 31 36 sh d 45 27972 pn sh 35 52667 sh d 45 27972 35 52667 Misceva vlada Adresa radi 98211 s Semisotka vul Gagarina 10 Karta Kam yanske Kam yanske Mapa Kam yanske u Vikishovishi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kam yanske Arheologichni rozvidkiBilya Kam yanskogo znajdeno reshtki krimsko osmanskoyi forteci Arabat IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Ak Manaj vhodiv do Arabatsku kadilik Kefinskogo kajmakanstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 lyutogo 1784 selo bula pripisana do Levkopolskomu povitu Tavrijskoyi oblasti a pislya likvidaciyi v 1787 roci Levkopolskogo do Feodosijskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 12 grudnya 1792 po 1802 rik vhodila do Akmechetska povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Ak Monaj buv vklyuchenij do skladu Parpachskogo volosti Feodosijskogo povitu Za Vidomosti pro chislo selish nazvah onih u nih dvoriv perebuvayut u Feodosijskomu poviti vid 14 zhovtnya 1805 u seli Akmanaj znachilosya 23 dvoru i 116 zhiteliv Na vijskovo topografichnij karti general majora Muhina 1817 selo Akmanaj poznachena z 23 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 Anmonaj zgidno Vidomosti pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 r vidnesli do Agermanskoj volosti perejmenovanoyi z Parpachskogo Na karti 1842 Ak Manaj poznachenij z 41 dvorom U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II poselennya pripisali do Vladislavskomu volosti Zgidno z Spiskom naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Akmonaj vladelcheskaya tatarska selo z 35 dvorami 235 zhitelyami mechettyu i kamenolomneyu pri Azovskomu mori Na trohverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Ak Manaj poznacheno 35 dvoriv Za Pam yatnoyu knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889r za rezultatami H reviziyi 1887 u seli Ak Monaj znachilosya 97 dvoriv i 512 zhiteliv Za Pam yatnoyu knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 u seli Akmonaj sho vhodila v Arma Elinske silske suspilstvo znachilosya 126 zhiteliv v 19 domogospodarstvah a v ne vhodilo v silske suspilstvo Akmonae 291 bezzemelnij Pislya zemskoyi reformi 1890 h rokiv selo zalishilasya skladi peretvorenoyi Vladislavskomu volosti Perepis 1897 zafiksuvala v seli Ak Monaj 725 zhiteliv z yakih 162 pravoslavnih i 542 musulmanina Za Pam yatnoyu knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1902 u seli Akmonaj znachilosya 593 zhitelya v 20 domogospodarstvah U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi Ch II Statistichnij naris vipusk somij Feodosijskij povit 1915 r pid Vladislavskomu volosti Feodosijskogo povitu znachitsya selo Akmonaj Za Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i za Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR z Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 selo Ak Monaj bulo centrom Ak Monajski silradi Feodosijskogo rajonu 15 veresnya 1931 Feodosijskij rajon skasuvali i selo vklyuchili do skladu Leninskogo Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 725 osib 409 cholovichoyi stati ta 316 zhinochoyi z yakih 162 pravoslavnoyi viri 542 magometanskoyi U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid nacistiv zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 18 travnya krimski tatari buli deportovani do Serednoyi Aziyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 21 serpnya 1945 Ak Monaj buv perejmenovanij v Kam yanske i Ak Monajsku silradu v Kam yansku Chas likvidaciyi silradi poki ne vstanovleno mabut ce stalosya v kampaniyu ukrupnennya 1962 oskilki na 1968 vin vzhe ne isnuvav Vidomi lyudiV yalova Lyudmila Ivanivna Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 9 go sklikannya PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 216 X 270 120 s ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi