Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іван Єгорович Забелін | |
|---|---|
| Иван Егорович Забелин | |
 | |
| Народився | 17 (29) вересня 1820 Твер, Російська імперія |
| Помер | 31 грудня 1908 (13 січня 1909) (88 років) Москва, Російська імперія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | антрополог, археолог, історик, філософ, краєзнавець, мистецтвознавець |
| Галузь | історія,археологія |
| Заклад | Російська Імператорська Академія наук, Державний історичний музей |
| Вчене звання | член-кореспондент, почесний член Російської Імператорської Академії наук |
| Науковий ступінь | доктор російської історії |
| Науковий керівник | Грановський Т. М. |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Автограф |  |
 Забєлін Іван Єгорович у Вікісховищі | |
Іван Єгорович Забє́лін (рос. Иван Егорович Забелин; 17 (29) вересня 1820 — 31 грудня 1908 (13 січня 1909)) — російський історик, археолог, почесний член Петербурзької Академії Наук (з 1907 р.). Член Московського археологічного товариства. Вивчав історію давньоруської держави та , а також ремесла та побут феодальної епохи.
Розкопував скіфські та грецькі могили північного Причорномор'я, зокрема Чортомлицьку. В 1837–1852 працював в Оружейній палаті.
Тарас Шевченко познайомився з Забєліним 21 березня 1858. Того самого року разом з Шевченком та іншими прогресивними діячами Забєлін підписав протест проти антисемітської вихватки журналу «Иллюстрация». Поет згадував російського історика у «Щоденнику» 21 березня 1858.
Біографія
Закінчивши Преображенське училище в Москві, не зміг продовжити освіту через нестачу коштів і в 1837 поступив на службу в Оружейну палату канцелярським служителем другого розряду. Знайомство з Стройовим і Снєгирьовим пробудило в Забєліна інтерес до вивчення російської старовини.
За архівними документами він написав свою першу статтю про поїздки російських царів на прощу до Троїце-Сергієву лавру, надруковану в скороченому варіанті в «Московських губернських відомостях» в № 17 за 1842. Стаття, вже перероблена і доповнена, з'явилася в 1847 в «Читання Московського товариства історії та старожитностей», і в той же час Забєлін був обраний в члени-змагателі товариства. Прочитаний Грановським на дому курс історії розширив історичний кругозір Забєліна — в 1848 він отримав місце помічника архіваріуса в Двірцевій конторі, а з 1856 займав тут місце архіваріуса.
У 1835–1854 роках Забєлін працював викладачем історії в Костянтинівському межовому інституті.
У 1859 за пропозицією графа Сергія Григоровича Строганова Забєлін перейшов до Імператорської археологічну комісію молодшим членом, і йому були доручені розкопки скіфських курганів в Катеринославській губернії і на Таманському півострові, близько Керчі, де було зроблено безліч цікавих знахідок.
Результати розкопок описані Забєліним в «Древностях Геродотової Скіфії» (1866 і 1873) і в звітах Археологічної комісії. У 1876 Забєлін залишив службу в комісії. У 1871 р. університет св. Володимира удостоїв його ступеня доктора російської історії. У 1879 р. він був обраний головою Московського товариства історії і старожитностей і потім товаришем голови Імператорського Російського Історичного музею імені Імператора Олександра III.
У 1884 Академія наук обрала Забєліна в число членів-кореспондентів, а в 1892 — почесним членом. На урочистому святкуванні 50-річного ювілею в 1892 Забєліна привітав весь російський вчений світ.
Дослідження Забєліна стосувалися, головним чином, епох Київської Русі і становлення Московської держави. У галузі історії побуту та археології найдавніших часів його праці займали одне з перших місць. Забєліна також цікавили корінні питання особливостей життя російського народу.
Відрізняє риса його робіт — це віра в самобутні творчі сили російського народу і любов до нижчого класу, «міцного і здорового морально, народу-сироті, народу-годувальнику». Глибоке знайомство зі старовиною і любов до неї відбивалися і в мові Забєліна, виразному і оригінальному, з архаїчним, народним відтінком. При всьому своєму ідеалізмі Забєлін не приховує і негативних сторін давньої російської історії: приниження ролі особистості в роду і домостроєвської сім'ї та інше. Розбираючи ідейні основи російської культури, він відзначає також важливе значення економічних відносин в історії політики і культури.
Дослідження курганів
Джерела та література
- Т. О. Комаренко. Забєлін Іван Єгорович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 181. — .
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zabyelin prizvishe Batko Posada Diti Druzhina Mati Ivan Yegorovich ZabelinIvan Egorovich ZabelinI Ye Zabyelin Portret roboti I Ryepina 1877 I Ye Zabyelin Portret roboti I Ryepina 1877 Narodivsya 17 29 veresnya 1820 1820 09 29 Tver Rosijska imperiyaPomer 31 grudnya 1908 13 sichnya 1909 1909 01 13 88 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist antropolog arheolog istorik filosof krayeznavec mistectvoznavecGaluz istoriya arheologiyaZaklad Rosijska Imperatorska Akademiya nauk Derzhavnij istorichnij muzejVchene zvannya chlen korespondent pochesnij chlen Rosijskoyi Imperatorskoyi Akademiyi naukNaukovij stupin doktor rosijskoyi istoriyiNaukovij kerivnik Granovskij T M Chlenstvo Peterburzka akademiya naukAvtograf Zabyelin Ivan Yegorovich u Vikishovishi Ivan Yegorovich Zabye lin ros Ivan Egorovich Zabelin 17 29 veresnya 1820 18200929 31 grudnya 1908 13 sichnya 1909 rosijskij istorik arheolog pochesnij chlen Peterburzkoyi Akademiyi Nauk z 1907 r Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Vivchav istoriyu davnoruskoyi derzhavi ta a takozh remesla ta pobut feodalnoyi epohi Rozkopuvav skifski ta grecki mogili pivnichnogo Prichornomor ya zokrema Chortomlicku V 1837 1852 pracyuvav v Oruzhejnij palati Taras Shevchenko poznajomivsya z Zabyelinim 21 bereznya 1858 Togo samogo roku razom z Shevchenkom ta inshimi progresivnimi diyachami Zabyelin pidpisav protest proti antisemitskoyi vihvatki zhurnalu Illyustraciya Poet zgaduvav rosijskogo istorika u Shodenniku 21 bereznya 1858 BiografiyaZakinchivshi Preobrazhenske uchilishe v Moskvi ne zmig prodovzhiti osvitu cherez nestachu koshtiv i v 1837 postupiv na sluzhbu v Oruzhejnu palatu kancelyarskim sluzhitelem drugogo rozryadu Znajomstvo z Strojovim i Snyegirovim probudilo v Zabyelina interes do vivchennya rosijskoyi starovini Za arhivnimi dokumentami vin napisav svoyu pershu stattyu pro poyizdki rosijskih cariv na proshu do Troyice Sergiyevu lavru nadrukovanu v skorochenomu varianti v Moskovskih gubernskih vidomostyah v 17 za 1842 Stattya vzhe pereroblena i dopovnena z yavilasya v 1847 v Chitannya Moskovskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej i v toj zhe chas Zabyelin buv obranij v chleni zmagateli tovaristva Prochitanij Granovskim na domu kurs istoriyi rozshiriv istorichnij krugozir Zabyelina v 1848 vin otrimav misce pomichnika arhivariusa v Dvircevij kontori a z 1856 zajmav tut misce arhivariusa U 1835 1854 rokah Zabyelin pracyuvav vikladachem istoriyi v Kostyantinivskomu mezhovomu instituti U 1859 za propoziciyeyu grafa Sergiya Grigorovicha Stroganova Zabyelin perejshov do Imperatorskoyi arheologichnu komisiyu molodshim chlenom i jomu buli dorucheni rozkopki skifskih kurganiv v Katerinoslavskij guberniyi i na Tamanskomu pivostrovi blizko Kerchi de bulo zrobleno bezlich cikavih znahidok Rezultati rozkopok opisani Zabyelinim v Drevnostyah Gerodotovoyi Skifiyi 1866 i 1873 i v zvitah Arheologichnoyi komisiyi U 1876 Zabyelin zalishiv sluzhbu v komisiyi U 1871 r universitet sv Volodimira udostoyiv jogo stupenya doktora rosijskoyi istoriyi U 1879 r vin buv obranij golovoyu Moskovskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej i potim tovarishem golovi Imperatorskogo Rosijskogo Istorichnogo muzeyu imeni Imperatora Oleksandra III U 1884 Akademiya nauk obrala Zabyelina v chislo chleniv korespondentiv a v 1892 pochesnim chlenom Na urochistomu svyatkuvanni 50 richnogo yuvileyu v 1892 Zabyelina privitav ves rosijskij vchenij svit Doslidzhennya Zabyelina stosuvalisya golovnim chinom epoh Kiyivskoyi Rusi i stanovlennya Moskovskoyi derzhavi U galuzi istoriyi pobutu ta arheologiyi najdavnishih chasiv jogo praci zajmali odne z pershih misc Zabyelina takozh cikavili korinni pitannya osoblivostej zhittya rosijskogo narodu Vidriznyaye risa jogo robit ce vira v samobutni tvorchi sili rosijskogo narodu i lyubov do nizhchogo klasu micnogo i zdorovogo moralno narodu siroti narodu goduvalniku Gliboke znajomstvo zi starovinoyu i lyubov do neyi vidbivalisya i v movi Zabyelina viraznomu i originalnomu z arhayichnim narodnim vidtinkom Pri vsomu svoyemu idealizmi Zabyelin ne prihovuye i negativnih storin davnoyi rosijskoyi istoriyi prinizhennya roli osobistosti v rodu i domostroyevskoyi sim yi ta inshe Rozbirayuchi idejni osnovi rosijskoyi kulturi vin vidznachaye takozh vazhlive znachennya ekonomichnih vidnosin v istoriyi politiki i kulturi Doslidzhennya kurganivU 1860 roci Ivan Yegorovich chastkovo doslidzhuvav Krasnokutskij kurgan U 1862 1863 rokah ekspediciya Imperatorskoyi Arheologichnoyi komisiyi pid jogo kerivnictvom doslidzhuvala kurgan Chortomlik U 1865 roci Zabyelin doslidzhuvav kurgan Kozel Dzherela ta literaturaT O Komarenko Zabyelin Ivan Yegorovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 181 ISBN 966 00 0610 1 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela