Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авіаносці типу «Йорктаун» (англ. Yorktown class) — серія ударних авіаносців США 1930-х років.
| Авіаносці типу «Йорктаун» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Авіаносець «Йорктаун» в 1937 році | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ударний авіаносець | |
| Держава прапора |  | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 19 576 тонн (стандартна) 24 484 тонн (повна) | |
| Довжина | 246,7м | |
| Ширина | 33,4 м | |
| Осадка | 7,9 м | |
| Бронювання | пояс — 65-102 мм, палуба — 37 мм, траверзи та рубка — 102 мм | |
| Технічні дані | ||
| Потужність | 120 000 к.с. | |
| Швидкість | 32,5 вузла | |
| Автономність плавання | 12 000 миль на 15 вузлах | |
| Екіпаж | 2 175 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 8 127-мм зенітних гармат, 16 28-мм зенітних автоматів, 24 12,7-мм зенітних кулеметів | |
| Авіація | від 56 до 96 літаків | |
Представники
| Назва | Номер | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Йорктаун Yorktown | CV-5 | 21 травня 1934 року | 4 квітня 1936 року | 30 вересня 1937 року | Потоплений 7 червня 1942 року в битві при Мідвеї. |
| Ентерпрайз Enterprise | CV-6 | 16 липня 1934 року | 3 жовтня 1936 року | 12 травня 1938 року | Виключений із списків 17 лютого 1947 року, відправлений на злам до травня 1960 року |
| Горнет Hornet | CV-8 | 25 вересня 1939 року | 14 грудня 1940 року | 20 жовтня 1941 року | Потоплений 24 жовтня 1942 року в битві біля островів Санта-Крус. |
Історія створення
Авіаносці типу «Йорктаун» стали першими справді сучасними американськими авіаносцями, розробленими з урахуванням досвіду експлуатації наявних авіанесучих кораблів. До моменту вступу у стрій вони вважались найкращими у світі.
Після закладки «Рейнджера» на частку американських авіаносців, згідно з Вашингтонським морським договором, залишалось 55000 тонн сумарної водотоннажності. Вкластись у цю цифру можна було, побудувавши 3 кораблі по 18000 тонн або 2 по 27000 тонн. Командування флоту хотіло отримати 3 авіаносці, але, як показала практика, обмеження розмірів кораблів даного класу різко знижувало їх бойові можливості. Врешті-решт, зупинились на компромісному варіанті: вирішили побудувати 2 кораблі водотоннажністю по 27000 тонн і ще один (майбутній «Восп») — меншого розміру. кораблі CV-5 та CV-6 заклали в 1934 році. Через чотири роки, після припинення дії вашингтонських обмежень, Конгрес США ухвалив рішення побудувати третій однотипний авіаносець — CV-8 «Горнет».
Конструкція
Корпус
Проєкт «Йорктауна» гармонійно поєднував у собі оборонні та наступальні можливості. Корабель мав політну палубу надбудованого типу розміром 238×24,4 м. Одноярусний ангар розміром 66,4 х 19,2×5,25 м був інтегральною частиною корпусу та був розрахований на прийом великої авіагрупи до 96 літаків. Підйом літаків здійснювався за допомогою трьох ліфтів розміром 14,6×13,7 м та вантажопідйомністю 7,7 тонн кожен. Два з них розташовувались в діаметральній площині літака, а середній був зміщений до правого борту. Окрім двох катапульт Н-l, встановлених на політній палубі, була ще третя, розташована на одну палубу нижче, яка могла запускати літаки прямо з ангару через спеціальні вікна в бортах. Проте ця оригінальна іде себе не виправдала, і третю катапульту в 1942 році зняли. Запас бензину становив 707360 літрів.
Силова установка
Суттєвою відмінністю нових авіаносців від попередніх було об'єднання димової труби в одне ціле з острівною надбудовою. Нові авіаносці від початку проєктувались із традиційними для великих кораблів турбозубчатими агрегатами (в турбоелектричних установках американці вже розчарувались). Компонування енергетичної установки мало серйозний недолік, зумовлений розташуванням основних систем: всі три котельні відділення розміщувались у суміжних відсіках за двома машинними відділеннями. Таке розташування могло призвести до виходу їх з ладу та знерухомлення корабля при відносно невеликих пошкодженнях, як це й трапилось з «Горнетом» в битві біля островів Санта-Крус. Пізніше американські конструктори завжди проектували дублюючі машинні та котельні відділення.
Дальність плавання «Йорктаунів» становила 12000 миль на 15 вузлах.
Захист
Кораблі мали броньований захист, аналогічний до захисту крейсерів, побудованих в рамках Вашингтонського договору, а також мали систему протиторпедного захисту з трьох поздовжніх переборок. Правда, цей захист розраховувався на вибух торпеди з зарядом у 182 кг тротилу, в той час, як протиторпедний захист лінкорів міг витримати вибух 320-кг заряду.
Озброєння
Артилерійське озброєння авіаносців неодноразово змінювалось. При спуску на воду вони несли 8 127-мм одноствольних установок, розташованих по кутах палуби. Управління вогнем здійснювали 2 директори Мк. ЗЗ, встановлені на острові. Універсальну артилерію доповнювали 4 зчетверені 28-мм зенітні автомати — по два попереду та позаду надбудови; також були 24 великокаліберні кулемети в галереї на рівні головної палуби. «Горнет» отримав більш сучасні директори Мк.37.
В 1942 році на кораблі почали ставити 20-мм «Ерлікони», а 28-мм автомати замінювати на 40-мм «Бофорси». В 1945 році «Ентерпрайз» ніс, крім 127-мм гармат, 5 спарених та 11 зчетверених «Бофорсів» (54 стволи) та 32 автомати «Ерлікон».
Кораблі типу «Йорктаун» одними з перших в американському флоті отримали радари. В 1940 році на «Йорктауні» та «Ентерпрайзі» встановили станції СХАМ та СХАМ-1 відповідно, на «Горнеті» — SC. Остання мала меншу дальність дії, і в середині 1942 року її також замінили на СХАМ, зняту з пошкодженого крейсера. З 1943 року «Ентерпрайз» мав три РЛС — SC-2, SK та SM, не рахуючи радарів управління вогнем.
Численні переозброєння сильно збільшили «верхню» масу кораблів та знизили остійність. Тому в 1943 році «Ентерпрайз» (єдиний корабель серії, що залишився в строю) довелось капітально модернізувати: його корпус обладнали булями, через що ширина збільшилась до 29,1 м, а швидкість трохи зменшилась.
Література
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с. (рос.)
- або класу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Yorktown Avianosci tipu Jorktaun angl Yorktown class seriya udarnih avianosciv SShA 1930 h rokiv Avianosci tipu Jorktaun Avianosec Jorktaun v 1937 roci Sluzhba Tip klas Udarnij avianosec Derzhava prapora Identifikaciya Parametri Tonnazh 19 576 tonn standartna 24 484 tonn povna Dovzhina 246 7m Shirina 33 4 m Osadka 7 9 m Bronyuvannya poyas 65 102 mm paluba 37 mm traverzi ta rubka 102 mm Tehnichni dani Potuzhnist 120 000 k s Shvidkist 32 5 vuzla Avtonomnist plavannya 12 000 mil na 15 vuzlah Ekipazh 2 175 cholovik Ozbroyennya Zenitne ozbroyennya 8 127 mm zenitnih garmat 16 28 mm zenitnih avtomativ 24 12 7 mm zenitnih kulemetiv Aviaciya vid 56 do 96 litakivPredstavnikiNazva Nomer Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Jorktaun Yorktown CV 5 21 travnya 1934 roku 4 kvitnya 1936 roku 30 veresnya 1937 roku Potoplenij 7 chervnya 1942 roku v bitvi pri Midveyi Enterprajz Enterprise CV 6 16 lipnya 1934 roku 3 zhovtnya 1936 roku 12 travnya 1938 roku Viklyuchenij iz spiskiv 17 lyutogo 1947 roku vidpravlenij na zlam do travnya 1960 roku Gornet Hornet CV 8 25 veresnya 1939 roku 14 grudnya 1940 roku 20 zhovtnya 1941 roku Potoplenij 24 zhovtnya 1942 roku v bitvi bilya ostroviv Santa Krus Istoriya stvorennyaAvianosci tipu Jorktaun stali pershimi spravdi suchasnimi amerikanskimi avianoscyami rozroblenimi z urahuvannyam dosvidu ekspluataciyi nayavnih avianesuchih korabliv Do momentu vstupu u strij voni vvazhalis najkrashimi u sviti Pislya zakladki Rejndzhera na chastku amerikanskih avianosciv zgidno z Vashingtonskim morskim dogovorom zalishalos 55000 tonn sumarnoyi vodotonnazhnosti Vklastis u cyu cifru mozhna bulo pobuduvavshi 3 korabli po 18000 tonn abo 2 po 27000 tonn Komanduvannya flotu hotilo otrimati 3 avianosci ale yak pokazala praktika obmezhennya rozmiriv korabliv danogo klasu rizko znizhuvalo yih bojovi mozhlivosti Vreshti resht zupinilis na kompromisnomu varianti virishili pobuduvati 2 korabli vodotonnazhnistyu po 27000 tonn i she odin majbutnij Vosp menshogo rozmiru korabli CV 5 ta CV 6 zaklali v 1934 roci Cherez chotiri roki pislya pripinennya diyi vashingtonskih obmezhen Kongres SShA uhvaliv rishennya pobuduvati tretij odnotipnij avianosec CV 8 Gornet KonstrukciyaKorpus Proyekt Jorktauna garmonijno poyednuvav u sobi oboronni ta nastupalni mozhlivosti Korabel mav politnu palubu nadbudovanogo tipu rozmirom 238 24 4 m Odnoyarusnij angar rozmirom 66 4 h 19 2 5 25 m buv integralnoyu chastinoyu korpusu ta buv rozrahovanij na prijom velikoyi aviagrupi do 96 litakiv Pidjom litakiv zdijsnyuvavsya za dopomogoyu troh liftiv rozmirom 14 6 13 7 m ta vantazhopidjomnistyu 7 7 tonn kozhen Dva z nih roztashovuvalis v diametralnij ploshini litaka a serednij buv zmishenij do pravogo bortu Okrim dvoh katapult N l vstanovlenih na politnij palubi bula she tretya roztashovana na odnu palubu nizhche yaka mogla zapuskati litaki pryamo z angaru cherez specialni vikna v bortah Prote cya originalna ide sebe ne vipravdala i tretyu katapultu v 1942 roci znyali Zapas benzinu stanoviv 707360 litriv Silova ustanovka Suttyevoyu vidminnistyu novih avianosciv vid poperednih bulo ob yednannya dimovoyi trubi v odne cile z ostrivnoyu nadbudovoyu Novi avianosci vid pochatku proyektuvalis iz tradicijnimi dlya velikih korabliv turbozubchatimi agregatami v turboelektrichnih ustanovkah amerikanci vzhe rozcharuvalis Komponuvannya energetichnoyi ustanovki malo serjoznij nedolik zumovlenij roztashuvannyam osnovnih sistem vsi tri kotelni viddilennya rozmishuvalis u sumizhnih vidsikah za dvoma mashinnimi viddilennyami Take roztashuvannya moglo prizvesti do vihodu yih z ladu ta zneruhomlennya korablya pri vidnosno nevelikih poshkodzhennyah yak ce j trapilos z Gornetom v bitvi bilya ostroviv Santa Krus Piznishe amerikanski konstruktori zavzhdi proektuvali dublyuyuchi mashinni ta kotelni viddilennya Dalnist plavannya Jorktauniv stanovila 12000 mil na 15 vuzlah Zahist Korabli mali bronovanij zahist analogichnij do zahistu krejseriv pobudovanih v ramkah Vashingtonskogo dogovoru a takozh mali sistemu protitorpednogo zahistu z troh pozdovzhnih pereborok Pravda cej zahist rozrahovuvavsya na vibuh torpedi z zaryadom u 182 kg trotilu v toj chas yak protitorpednij zahist linkoriv mig vitrimati vibuh 320 kg zaryadu Ozbroyennya Artilerijske ozbroyennya avianosciv neodnorazovo zminyuvalos Pri spusku na vodu voni nesli 8 127 mm odnostvolnih ustanovok roztashovanih po kutah palubi Upravlinnya vognem zdijsnyuvali 2 direktori Mk ZZ vstanovleni na ostrovi Universalnu artileriyu dopovnyuvali 4 zchetvereni 28 mm zenitni avtomati po dva poperedu ta pozadu nadbudovi takozh buli 24 velikokaliberni kulemeti v galereyi na rivni golovnoyi palubi Gornet otrimav bilsh suchasni direktori Mk 37 V 1942 roci na korabli pochali staviti 20 mm Erlikoni a 28 mm avtomati zaminyuvati na 40 mm Boforsi V 1945 roci Enterprajz nis krim 127 mm garmat 5 sparenih ta 11 zchetverenih Boforsiv 54 stvoli ta 32 avtomati Erlikon Korabli tipu Jorktaun odnimi z pershih v amerikanskomu floti otrimali radari V 1940 roci na Jorktauni ta Enterprajzi vstanovili stanciyi SHAM ta SHAM 1 vidpovidno na Gorneti SC Ostannya mala menshu dalnist diyi i v seredini 1942 roku yiyi takozh zaminili na SHAM znyatu z poshkodzhenogo krejsera Z 1943 roku Enterprajz mav tri RLS SC 2 SK ta SM ne rahuyuchi radariv upravlinnya vognem Chislenni pereozbroyennya silno zbilshili verhnyu masu korabliv ta znizili ostijnist Tomu v 1943 roci Enterprajz yedinij korabel seriyi sho zalishivsya v stroyu dovelos kapitalno modernizuvati jogo korpus obladnali bulyami cherez sho shirina zbilshilas do 29 1 m a shvidkist trohi zmenshilas LiteraturaEnciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 ros K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s ros abo klasu