Пухирець

Пухи́р (лат. bulla — дослівно водяна бульбашка) — порожнинне утворення епідермісу, наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизової оболонки, який виникає як окремий симптом при опіках, потертості або при деяких захворюваннях, таких як гострі дерматити. У медичній практиці часто називають цей елемент «буллою».

Пухир Класифікація та зовнішні ресурси
Пухир на підйомі ноги, спричинений тертям
МКХ-10	R23.8

Пухирі мають круглу або неправильну форму. Розмір — понад 13–15 мм. Клінічно — припідняті над поверхнею ділянки шкіри, рожевого кольору, неправильних обрисів. Супроводжуються свербінням і подразненням. Характерне раптове, майже миттєве виникнення, короткочасне (кілька хвилин або годин) існування і швидке безслідне зникнення.

Відмінності пухира та пухирця

Окрім великих пухирів, на шкірі також з'являються пухирці. Пухирець (лат. vesicula) — невелике (1–5 мм) порожнинне утворення епідермісу, із серозною рідиною усередині. Пухирці трапляються при простому герпесі, екземі, вітряній і натуральній віспі, оперізуючому герпесі тощо. У медичній практиці часто називають цей елемент «везикулою».

Від пухирів слід відрізняти піхурі (лат. urtica) — безпорожнинні утворення на шкірі. У медичній практиці часто називають цей елемент «уртикою».

Див. також

• Мозоля
• Піхур

Примітки

1. А.К. Куліченко, Ю.С. Скрипник, І.О. Хітрова (2015). Латинська мова та основи медичної термінології : навч. посіб (PDF). Запоріжжя: ЗДМУ. с. 223. Процитовано 15 серпня 2022.
2. Пухир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. (Т.?, С.?)

Джерела

• В. Г. Майданник, В. Г. Бурлай, О. З. Гнатейко, К. Д. Дука, Ю. М. Нечитайло, М. В. Хайтович. Пропедевтична педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. — Вінниця : Нова Книга, 2012. — 800 с.