Карл Юліус Белох (нім. Karl Julius Beloch; * 21 січня 1854, , Сілезія — 1 грудня 1929, Рим) — німецький історик, антикознавець; прихильник .
Карл Юліус Белох | |
---|---|
Народився | 21 січня 1854[2][1][…] Пешкув, Ґміна Любін, Любінський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща |
Помер | 1 лютого 1929[1] (75 років) або 7 лютого 1929[2] (75 років) Рим, Італія[2] |
Поховання | Римський протестантський цвинтар |
Країна | Німеччина |
Діяльність | історик, професор, класицист |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Фрайбурзький університет і Римський університет ла Сапієнца (1875) |
Відомі учні | d |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Лейпцизький університет і Римський університет ла Сапієнца |
Членство | Угорська академія наук |
Діти | d |
|
Здобув ступінь доктора історичних наук у Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла. Професор університету в Римі (1879). Досліджуючи історію Стародавньої Греції та Риму, Белох цікавився соціально-економічними відносинами і першим застосував статистичний метод при дослідженні економіки давнини. Розробляв статистику народонаселення античного світу, а також Італії середньовічного і нового часу.
Белох вважав, що у Стародавній Греції після первісного періоду настав феодалізм — так зване, «грецьке середньовіччя», яке в 6 столітті до н. е. почало змінюватися капіталізмом, який досяг розвитку в 5 і 4 столітті до н. е. і особливо в елліністичний період і добу римського панування. Він ототожнював фактичне становище рабів з положенням робітників у капіталістичному суспільстві, а майстерні ремісників — з капіталістичними фабриками. Основу історичного процесу Белох вбачав у розвитку духовної культури.
Основні праці
- Griechische Geschichte («Грецька історія», в двох томах) (рос.) — чи не єдина праця з історії архаїчної та класичної Греції, яка не обмежується виключно історією Афін та Спарти. У «Грецькій історії» подана історія Стародавньої Греції в цілому, з якої можна довідатися про розвиток подій у Мілеті, Віза́нтії, Мегарах, Коринфі, Сікіоні, Сіракузах, Акраганті, Беотії, Фессалії, Фокіді, Арголіді, на Керкірі, Евбеї, Самосі, Лесбосі та інших полісах, областях і островах Греції.
- Die Attische Politik Seit Perikles(нім.)
- Der italische Bund unter Roms Hegemonie [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- Die bevölkerung der griechisch-römischen welt [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119092212 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ю. Белох «Історія Греції» (нім.) |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Kelly Boyd. Encyclopedia of historians and historical writing//Karl Julius Beloch. — Taylor & Francis, 1999. — Т. 1. — 1562 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Yulius Beloh nim Karl Julius Beloch 21 sichnya 1854 Sileziya 1 grudnya 1929 Rim nimeckij istorik antikoznavec prihilnik Karl Yulius BelohNarodivsya 21 sichnya 1854 1854 01 21 2 1 Peshkuv Gmina Lyubin Lyubinskij povit Nizhnosilezke voyevodstvo Respublika PolshaPomer 1 lyutogo 1929 1929 02 01 1 75 rokiv abo 7 lyutogo 1929 1929 02 07 2 75 rokiv Rim Italiya 2 Pohovannya Rimskij protestantskij cvintarKrayina NimechchinaDiyalnist istorik profesor klasicistAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Frajburzkij universitet i Rimskij universitet la Sapiyenca 1875 Vidomi uchni dZnannya mov nimecka 1 Zaklad Lejpcizkij universitet i Rimskij universitet la SapiyencaChlenstvo Ugorska akademiya naukDiti d Mediafajli u Vikishovishi Zdobuv stupin doktora istorichnih nauk u Gejdelberzkomu universiteti Ruprehta Karla Profesor universitetu v Rimi 1879 Doslidzhuyuchi istoriyu Starodavnoyi Greciyi ta Rimu Beloh cikavivsya socialno ekonomichnimi vidnosinami i pershim zastosuvav statistichnij metod pri doslidzhenni ekonomiki davnini Rozroblyav statistiku narodonaselennya antichnogo svitu a takozh Italiyi serednovichnogo i novogo chasu Beloh vvazhav sho u Starodavnij Greciyi pislya pervisnogo periodu nastav feodalizm tak zvane grecke serednovichchya yake v 6 stolitti do n e pochalo zminyuvatisya kapitalizmom yakij dosyag rozvitku v 5 i 4 stolitti do n e i osoblivo v ellinistichnij period i dobu rimskogo panuvannya Vin ototozhnyuvav faktichne stanovishe rabiv z polozhennyam robitnikiv u kapitalistichnomu suspilstvi a majsterni remisnikiv z kapitalistichnimi fabrikami Osnovu istorichnogo procesu Beloh vbachav u rozvitku duhovnoyi kulturi Osnovni praciGriechische Geschichte Grecka istoriya v dvoh tomah ros chi ne yedina pracya z istoriyi arhayichnoyi ta klasichnoyi Greciyi yaka ne obmezhuyetsya viklyuchno istoriyeyu Afin ta Sparti U Greckij istoriyi podana istoriya Starodavnoyi Greciyi v cilomu z yakoyi mozhna dovidatisya pro rozvitok podij u Mileti Viza ntiyi Megarah Korinfi Sikioni Sirakuzah Akraganti Beotiyi Fessaliyi Fokidi Argolidi na Kerkiri Evbeyi Samosi Lesbosi ta inshih polisah oblastyah i ostrovah Greciyi Die Attische Politik Seit Perikles nim Der italische Bund unter Roms Hegemonie 5 lipnya 2014 u Wayback Machine nim Die bevolkerung der griechisch romischen welt 5 lipnya 2014 u Wayback Machine nim PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 119092212 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Professorenkatalog der Universitat Leipzig 2006 d Track Q2111979LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yu Beloh Istoriya Greciyi nim Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bolshaya sovetskaya enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kelly Boyd Encyclopedia of historians and historical writing Karl Julius Beloch Taylor amp Francis 1999 T 1 1562 s ISBN 1884964338