Стракониці (чеськ. Strakonice [ˈstrakoɲɪtsɛ]; нім. Strakonitz) — місто на південному заході Чехії в Південночеському краї, на річці Отаві (басейн Влтави).
Стракониці чеськ. Strakonice | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Страконицька міська рада | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°15′23″ пн. ш. 13°54′38″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 13.91056° сх. д.Координати: 49°15′23″ пн. ш. 13°54′38″ сх. д. / 49.25639° пн. ш. 13.91056° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Південночеський край | |||||||
Столиця для | Страконіце (округ Чехії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | XII століття | |||||||
Перша згадка | 1243 | |||||||
Статус міста | 1367 | |||||||
Площа | 34,67 км² | |||||||
Населення | 23 923 (31.12.2006) | |||||||
Висота НРМ | 393 м | |||||||
Міста-побратими | див. тут | |||||||
Телефонний код | (+420) (420) 342 | |||||||
Часовий пояс | (Чехія) | |||||||
Номери автомобілів | C | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ550787 | |||||||
GeoNames | 3065067 | |||||||
OSM | r438853 ·R | |||||||
Поштові індекси | 386 01[3] | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | d | |||||||
Вебсайт | www.strakonice.net | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Стракониці у Вікісховищі |
Населення
Динаміку змінюваності населення міста демонструє Таблиця:
Рік | 1869 | 1900 | 1930 | 1970 | 2003 |
Чисельність населення | 7 887 | 8 333 | 11 000 | 17 245 | 23 545 |
Історія
Спочатку на місці сучасного міста Стракониці було чотири невеликих села Стракониці, Бездеков, Жабокрити, Лом (Strakonice, Bezděkov, Žabokrty, Lom), які об'єдналися у піддане місто Стракониці. Розвиток міста починається в 2-й половині ХІІ століття, коли рід Баворів починає тут будувати замок. У 1243 році Бавор І зі своєю дружиною Болемилою подарував частину Страконицького замку лицарям Мальтійського ордену. Вже у ХІІІ столітті оригінальна замкова вежа була замінена поточною готичною із зубцями, що отримала назву Румпаль (чеськ. Rumpál).
Місто пережило розквіт за правління Бавора II, який користувався великою приязню короля Пржемисла Отакара II.
У 1367 році Страконицям були підтверджені міські привілеї Бавором IV, і 1421 року замок став резиденцією міської ради, за розпорядженням якої була побудована ренесансна вежа Єленка (Jelenka).
У XIX столітті в місті бурхливо розвивалась промисловість — велике текстильне підприємство було відкрите в 1812 році.
Промисловість
У Страконицях розвинуте транспортне машинобудування — найбільший завод міста ЧЗ «Страконице» виробляє в теперішній час переважно мотоцикли; текстильна, харчова (пивоварна й молочно-консервна) промисловість.
Освіта, культура і спорт
У Страконицях 8 дитсадків, 5 загальноосвініх шкіл, гімназія, промислова школа і 2 училища; вищу освіту можна здобути у Вищій професійній школі.
У Страконицях є музей, розташований на території Страконицького замку.
Місто відоме своїм Міжнародним фестивалем волинщиків, який уперше відбувся 1967 року, зібравши 600 дударів з різних країн світу. Головний осередок міського культурного життя — Будинок культури.
У Страконицях є футбольна й хокейна міські команди. Спортивні споруди міста — льодовий палац і стадіон.
Пам'ятки та пам'ятники
Пам'ятки та пам'ятники Стракониць:
- Страконицький замок (град) — закладений у ХІІІ ст., протягом століть не раз перебудовувався і добудовувався, від 1995 — культурна пам'ятка національного значення;
- ренесансний костел св. Маркети (1583);
- готичний костел св. Вацлава (від ХІІІ ст.);
- бароковий маріанський (моровий) стовп (1730—1740-і роки);
- будинок колишньої ратуші на центральній Великій площі;
- каплиця Яна Непомуцького;
- пам'ятники Яну Гусу та Антоніну Реннеру, а також Франтішеку Челаковському, меморіальна дошка на честь Йозефа Скупи.
Міста-побратими
- Швейцарія — Легнау;
- Німеччина — Бад-Зальцунген;
- Нідерланди — Ійсельстейн;
- Велика Британія — Кальдердейл.
Відомі люди
Відомі уродженці Стракониць:
- Йозеф Скупа (1892—1957) — засновник першого у світі професіонального лялькового театру — Театру Спейбла і Гурвінка;
- Павел Павел (*1957) — інженер, науковець, мандрівник і дослідник острова Пасхи.
Галерея
- Вид на засніжені Стракониці з висоти
- Будівля школи на центральній Великій площі
- Страконицький Будинок культури
- Міський льодовий стадіон
Див. також
- 18531 Стракониці — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- База даних малих космічних тіл JPL: Стракониці (англ.) .
Джерела та посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стракониці |
- (чес.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strakonici chesk Strakonice ˈstrakoɲɪtsɛ nim Strakonitz misto na pivdennomu zahodi Chehiyi v Pivdennocheskomu krayi na richci Otavi basejn Vltavi Strakonici chesk Strakonice miskij golova gerb praporStrakonicka miska radaStrakonicka miska radaOsnovni dani49 15 23 pn sh 13 54 38 sh d 49 25639 pn sh 13 91056 sh d 49 25639 13 91056 Koordinati 49 15 23 pn sh 13 54 38 sh d 49 25639 pn sh 13 91056 sh d 49 25639 13 91056 Krayina ChehiyaRegion Pivdennocheskij krajStolicya dlya Strakonice okrug Chehiyi Mezhuye z susidni nas punktid d d d d d d d d d d d d Podil d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 Q11903412 1 Zasnovano XII stolittyaPersha zgadka 1243Status mista 1367Plosha 34 67 km Naselennya 23 923 31 12 2006 Visota NRM 393 mMista pobratimi div tutTelefonnij kod 420 420 342Chasovij poyas UTC 1 Chehiya Nomeri avtomobiliv CKod LAU NUTS CZ550787GeoNames 3065067OSM r438853 RPoshtovi indeksi 386 01 3 Miska vlada Mer mista dVebsajt www strakonice net Mapa Strakonici u VikishovishiNaselennyaDinamiku zminyuvanosti naselennya mista demonstruye Tablicya Rik 1869 1900 1930 1970 2003 Chiselnist naselennya 7 887 8 333 11 000 17 245 23 545IstoriyaU Strakonickomu zamku Spochatku na misci suchasnogo mista Strakonici bulo chotiri nevelikih sela Strakonici Bezdekov Zhabokriti Lom Strakonice Bezdekov Zabokrty Lom yaki ob yednalisya u piddane misto Strakonici Rozvitok mista pochinayetsya v 2 j polovini HII stolittya koli rid Bavoriv pochinaye tut buduvati zamok U 1243 roci Bavor I zi svoyeyu druzhinoyu Bolemiloyu podaruvav chastinu Strakonickogo zamku licaryam Maltijskogo ordenu Vzhe u HIII stolitti originalna zamkova vezha bula zaminena potochnoyu gotichnoyu iz zubcyami sho otrimala nazvu Rumpal chesk Rumpal Misto perezhilo rozkvit za pravlinnya Bavora II yakij koristuvavsya velikoyu priyaznyu korolya Przhemisla Otakara II U 1367 roci Strakonicyam buli pidtverdzheni miski privileyi Bavorom IV i 1421 roku zamok stav rezidenciyeyu miskoyi radi za rozporyadzhennyam yakoyi bula pobudovana renesansna vezha Yelenka Jelenka U XIX stolitti v misti burhlivo rozvivalas promislovist velike tekstilne pidpriyemstvo bulo vidkrite v 1812 roci PromislovistU Strakonicyah rozvinute transportne mashinobuduvannya najbilshij zavod mista ChZ Strakonice viroblyaye v teperishnij chas perevazhno motocikli tekstilna harchova pivovarna j molochno konservna promislovist Mizhnarodnij dudarskij festival 2018 U misti rozvinuti remesla zokrema virobnictvo volinok Osvita kultura i sportU Strakonicyah 8 ditsadkiv 5 zagalnoosvinih shkil gimnaziya promislova shkola i 2 uchilisha vishu osvitu mozhna zdobuti u Vishij profesijnij shkoli U Strakonicyah ye muzej roztashovanij na teritoriyi Strakonickogo zamku Misto vidome svoyim Mizhnarodnim festivalem volinshikiv yakij upershe vidbuvsya 1967 roku zibravshi 600 dudariv z riznih krayin svitu Golovnij oseredok miskogo kulturnogo zhittya Budinok kulturi U Strakonicyah ye futbolna j hokejna miski komandi Sportivni sporudi mista lodovij palac i stadion Pam yatki ta pam yatnikiKostel sv Prokopiya na Strakonickomu gradi Pam yatki ta pam yatniki Strakonic Strakonickij zamok grad zakladenij u HIII st protyagom stolit ne raz perebudovuvavsya i dobudovuvavsya vid 1995 kulturna pam yatka nacionalnogo znachennya renesansnij kostel sv Marketi 1583 gotichnij kostel sv Vaclava vid HIII st barokovij marianskij morovij stovp 1730 1740 i roki budinok kolishnoyi ratushi na centralnij Velikij ploshi kaplicya Yana Nepomuckogo pam yatniki Yanu Gusu ta Antoninu Renneru a takozh Frantisheku Chelakovskomu memorialna doshka na chest Jozefa Skupi Mista pobratimi Shvejcariya Legnau Nimechchina Bad Zalcungen Niderlandi Ijselstejn Velika Britaniya Kalderdejl Vidomi lyudiVidomi urodzhenci Strakonic Jozef Skupa 1892 1957 zasnovnik pershogo u sviti profesionalnogo lyalkovogo teatru Teatru Spejbla i Gurvinka Pavel Pavel 1957 inzhener naukovec mandrivnik i doslidnik ostrova Pashi GalereyaVid na zasnizheni Strakonici z visoti Budivlya shkoli na centralnij Velikij ploshi Strakonickij Budinok kulturi Miskij lodovij stadionDiv takozh18531 Strakonici asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Baza danih malih kosmichnih til JPL Strakonici angl Dzherela ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Strakonici ches