Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Театр Спейбла і Гурвінка (чеськ. Divadlo Spejbla a Hurvínka) — ляльковий театр у столиці Чехії місті Празі, найстаріший професіональний ляльковий театр у Європі (та світі), один з найвідоміших у країні та в Центральній Європі.
| Театр Спейбла і Гурвінка Divadlo Spejbla a Hurvínka | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Празький Театр Спейбла і Гурвінка | ||||
| | ||||
| Країна |  Чехія | |||
| Місто | ||||
| Місце | Прага[1] | |||
| Адреса | вул. Дейвіцька, 38 | |||
| Тип | ляльковий театр | |||
| Засновник | Йозеф Скупа | |||
| Відкрито | 1930 рік | |||
| Репертуар | театралізовані лялькові вистави, як сюжетні, так й імпровізовані | |||
| Керівництво | d[2] | |||
| spejbl-hurvinek.cz | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Театр Спейбла і Гурвінка у Вікісховищі | ||||
Загальні дані
Театр Спейбла і Гурвінка міститься у окремій будівлі в середмісті Праги за адресою:
- вул. Девійцька (чеськ. Dejvická), буд. № 38, м. Прага, поштовий індекс 16000 (Чехія).
Теперішній художній керівник колективу — Мартин Класек (Martin Klásek).
З історії та сьогодення театру
Театр Спейбла і Гурвінка був заснований професором Йосефом Скупою (чеськ. Josef Skupa, 1892—1957) у Пльзені в Пльзенському краї у 1930 році. Це був перший у світі сучасний професіональний ляльковий театр(1921 року в Чернігові(Україна) з'явився стаціонарний театр маріонеток Віктора Швембергера, з репертуаром для дітей та дорослих. Це був перший професійний театр ляльок в Україні). На той час головні персонажі лялькового дійства — Спейбл і Гурвінек — вже були популярними, адже їхні вистави були добре знаними аматорськими показами по пивницях і кабаре міста.
До 1943 року театральна трупа була пересувною, даючи вистави по чеських містах.
У січні 1944 року Йосефа Скупу заарештувала таємна державна політична поліція, відтак театр було закрито. Лялькареві вдалося втекти із в'язниці в Дрездені, що зазнала авіабомбування з боку об'єднаних нацистських сил у лютому 1945 року.
По ІІ Світовій війні колаборувавши з комуністичним режимом разом з дружиною вступає Йосеф Скупа в Комуністичну партію Чехословаччини, в жовтні 1945 року Й. Скупа відновлює Театр Спейбла і Гурвінка («С+Г Театр» / чеськ. D(ivadlo) S+H) в Празі, де трупа відтоді розміщується до 1995 року.
Починаючи від 1951 року театр підпорядкований відділу культури Празького муніципалітету, отримавши відтак офіційний статус.
Після смерті Йосефа Скупи (1957), ролі Спейбла і Гурвінка став виконувати тодішній директор театру Мілош Кіршнер (Miloš Kirschner, *1927—1996). Ще за життя Скупи Кіршнер уже не рідко альтернував із засновником гру головних персонажів. Наприкінці життя професор Скупа написав відкритого листа, у якому са́ме Кіршнера визначив своїм наступником. Отож, як не стало засновника колективу, Театр Спейбла і Гурвінка продовжував свою діяльність, намагаючись у спосіб лялькового театру зображувати світ з його непростими соціальними проблемами через гротескний гумор та сатиру.
Від 1982 року разом з Кіршнером ролі головних персонажів почав грати Мартин Класек (Martin Klásek; *1957), який по смерті останнього (1996) став «третім батьком» Спейбла та Гурвінка.
Загалом Спейбл і Гурвінек, а також їхні друзі «відіграли» близько 250 оригінальних вистав, переважно комедійних, розрахованих нерідко як на маленьких, так і дорослих глядачів, у яких вміло поєднано візуальну та музичну складові з неодмінними діалогами Спейбла та Гурвінка.
Головні персонажі та репертуар
Запорукою успіху Театру є оригінальність його персонажів — у всіх без винятку виставах задіяно певний набір ляльок (що зближує театр не з тими, де ставлять вистави за різними творами, а ляльки виготовляють спеціально до кожного спектакля, а з тими, де основою трупи є певна лялька або ляльки). Неодмінними «учасниками» всіх спектаклів Театру Спейбла і Гурвінка є власне Спейбл (Spejbl) та Гурвінек (Hurvínek) — батько і син, що таким чином представляють два покоління, як і заведено, з різними поглядами на життя, інтересами, думками та позиціями. Інші герої — дівчинка Мані́чка (Mánička), її бабуся пані Катержина (paní Kateřina) тощо.
- Дивіться основну статтю: Спейбл і Гурвінек.
Протягом 70-річної історії існування в репертуарі Театру Спейбла і Гурвінка вдало поєднувалися 2 головних напрямки — комедійний і драматичний, вистави будуються на діалогах, пантомімах і піснях головних героїв-ляльок.
Спектаклі про Спейбла і Гурвінка розраховані на широку авдиторію — від 4-річних дітей і до дорослих, але в цілому за сюжетними та стилістичними лініями поділяються на три групи: для дітей, для підлітків та для дорослих. Таким чином, Театр Спейбла і Гурвінка є єдиною чеською ляльковою трупою, яка регулярно ставить спектаклі для дорослих глядачів, безпосередньо від часу заснування. Дитячі вистави включають гумористичні і дидактичні постановки, інтерпретації популярних казкових сюжетів, алегоричні історії тощо. Для підлітків вистави здебільшого присвячуються проблемам дорослішання, тоді як дорослий репертуар — це переважно сатиричні комедії.
Більшість вистав Театру розраховані на «домашнього» (чеського) глядача. Однак, щосезону найпопулярніша трупа чеських лялькарів вирушає в іноземні тури. За час існування творчий колектив виступав з виставами у понад 30 країнах світу, в тому числі в Німеччині, США, Єгипті, Японії, Канаді, Іспанії тощо. У добу Мілоша Кіршнера ляльки театру «розмовляли» 18 мовами, у теперішню (Мартина Класека) — вісьмома.
Артисткою, що озвучує «жіночі ролі» Театру (Манічка, пані Катержина) є Гелена Стахова (Helena Stáchová), що почала працювати ще за Кіршнера, а роль бабусі Манічки було створено для неї спеціально 1971 року. Робота головних акторів була б неможливою без професіональної праці команди фахових лялькарів.
Див. також
Джерела та література
- Офіційна вебсторінка театру [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.] (чеськ.) (нім.) (англ.) (фр.) (ісп.)
- стаття про Театр Спейбла і Гурвінка у Чеській Вікіпедії
Посилання
- на Офіційна вебсторінка театру (чеськ.)
- на Офіційна вебсторінка театру (англ.)
Примітки
- Virtual Study of Theatre Institute — Institut umění - Divadelní ústav.
- https://www.spejbl-hurvinek.cz/prog/portrety/soubor/denisakirschnerova.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr Spejbla i Gurvinka chesk Divadlo Spejbla a Hurvinka lyalkovij teatr u stolici Chehiyi misti Prazi najstarishij profesionalnij lyalkovij teatr u Yevropi ta sviti odin z najvidomishih u krayini ta v Centralnij Yevropi Teatr Spejbla i Gurvinka Divadlo Spejbla a Hurvinka Prazkij Teatr Spejbla i GurvinkaPrazkij Teatr Spejbla i GurvinkaShablon Teatr povidomlennya poperednogo pereglyadu vidsutni geografichni koordinati bud laska dodajte yih na Vikidani Krayina ChehiyaMisto PragaMisce Praga 1 Adresa vul Dejvicka 38Tip lyalkovij teatrZasnovnik Jozef SkupaVidkrito 1930 rikRepertuar teatralizovani lyalkovi vistavi yak syuzhetni tak j improvizovaniKerivnictvo d 2 spejbl hurvinek czIdentifikatori i posilannya Teatr Spejbla i Gurvinka u VikishovishiZagalni daniTeatr Spejbla i Gurvinka mistitsya u okremij budivli v seredmisti Pragi za adresoyu vul Devijcka chesk Dejvicka bud 38 m Praga poshtovij indeks 16000 Chehiya Teperishnij hudozhnij kerivnik kolektivu Martin Klasek Martin Klasek Z istoriyi ta sogodennya teatruTeatr Spejbla i Gurvinka buv zasnovanij profesorom Josefom Skupoyu chesk Josef Skupa 1892 1957 u Plzeni v Plzenskomu krayi u 1930 roci Ce buv pershij u sviti suchasnij profesionalnij lyalkovij teatr 1921 roku v Chernigovi Ukrayina z yavivsya stacionarnij teatr marionetok Viktora Shvembergera z repertuarom dlya ditej ta doroslih Ce buv pershij profesijnij teatr lyalok v Ukrayini Na toj chas golovni personazhi lyalkovogo dijstva Spejbl i Gurvinek vzhe buli populyarnimi adzhe yihni vistavi buli dobre znanimi amatorskimi pokazami po pivnicyah i kabare mista Do 1943 roku teatralna trupa bula peresuvnoyu dayuchi vistavi po cheskih mistah U sichni 1944 roku Josefa Skupu zaareshtuvala tayemna derzhavna politichna policiya vidtak teatr bulo zakrito Lyalkarevi vdalosya vtekti iz v yaznici v Drezdeni sho zaznala aviabombuvannya z boku ob yednanih nacistskih sil u lyutomu 1945 roku Po II Svitovij vijni kolaboruvavshi z komunistichnim rezhimom razom z druzhinoyu vstupaye Josef Skupa v Komunistichnu partiyu Chehoslovachchini v zhovtni 1945 roku J Skupa vidnovlyuye Teatr Spejbla i Gurvinka S G Teatr chesk D ivadlo S H v Prazi de trupa vidtodi rozmishuyetsya do 1995 roku Pochinayuchi vid 1951 roku teatr pidporyadkovanij viddilu kulturi Prazkogo municipalitetu otrimavshi vidtak oficijnij status Zobrazhennya osnovnih lyalkok Teatru na fasadi jogo budivli Zgori dodolu Spejbl Gurvinek pani Katerzhina Mani chka i pesik Zherik Pislya smerti Josefa Skupi 1957 roli Spejbla i Gurvinka stav vikonuvati todishnij direktor teatru Milosh Kirshner Milos Kirschner 1927 1996 She za zhittya Skupi Kirshner uzhe ne ridko alternuvav iz zasnovnikom gru golovnih personazhiv Naprikinci zhittya profesor Skupa napisav vidkritogo lista u yakomu sa me Kirshnera viznachiv svoyim nastupnikom Otozh yak ne stalo zasnovnika kolektivu Teatr Spejbla i Gurvinka prodovzhuvav svoyu diyalnist namagayuchis u sposib lyalkovogo teatru zobrazhuvati svit z jogo neprostimi socialnimi problemami cherez grotesknij gumor ta satiru Vid 1982 roku razom z Kirshnerom roli golovnih personazhiv pochav grati Martin Klasek Martin Klasek 1957 yakij po smerti ostannogo 1996 stav tretim batkom Spejbla ta Gurvinka Zagalom Spejbl i Gurvinek a takozh yihni druzi vidigrali blizko 250 originalnih vistav perevazhno komedijnih rozrahovanih neridko yak na malenkih tak i doroslih glyadachiv u yakih vmilo poyednano vizualnu ta muzichnu skladovi z neodminnimi dialogami Spejbla ta Gurvinka Golovni personazhi ta repertuarZaporukoyu uspihu Teatru ye originalnist jogo personazhiv u vsih bez vinyatku vistavah zadiyano pevnij nabir lyalok sho zblizhuye teatr ne z timi de stavlyat vistavi za riznimi tvorami a lyalki vigotovlyayut specialno do kozhnogo spektaklya a z timi de osnovoyu trupi ye pevna lyalka abo lyalki Neodminnimi uchasnikami vsih spektakliv Teatru Spejbla i Gurvinka ye vlasne Spejbl Spejbl ta Gurvinek Hurvinek batko i sin sho takim chinom predstavlyayut dva pokolinnya yak i zavedeno z riznimi poglyadami na zhittya interesami dumkami ta poziciyami Inshi geroyi divchinka Mani chka Manicka yiyi babusya pani Katerzhina pani Katerina tosho Divitsya osnovnu stattyu Spejbl i Gurvinek Protyagom 70 richnoyi istoriyi isnuvannya v repertuari Teatru Spejbla i Gurvinka vdalo poyednuvalisya 2 golovnih napryamki komedijnij i dramatichnij vistavi buduyutsya na dialogah pantomimah i pisnyah golovnih geroyiv lyalok Spektakli pro Spejbla i Gurvinka rozrahovani na shiroku avditoriyu vid 4 richnih ditej i do doroslih ale v cilomu za syuzhetnimi ta stilistichnimi liniyami podilyayutsya na tri grupi dlya ditej dlya pidlitkiv ta dlya doroslih Takim chinom Teatr Spejbla i Gurvinka ye yedinoyu cheskoyu lyalkovoyu trupoyu yaka regulyarno stavit spektakli dlya doroslih glyadachiv bezposeredno vid chasu zasnuvannya Dityachi vistavi vklyuchayut gumoristichni i didaktichni postanovki interpretaciyi populyarnih kazkovih syuzhetiv alegorichni istoriyi tosho Dlya pidlitkiv vistavi zdebilshogo prisvyachuyutsya problemam doroslishannya todi yak doroslij repertuar ce perevazhno satirichni komediyi Bilshist vistav Teatru rozrahovani na domashnogo cheskogo glyadacha Odnak shosezonu najpopulyarnisha trupa cheskih lyalkariv virushaye v inozemni turi Za chas isnuvannya tvorchij kolektiv vistupav z vistavami u ponad 30 krayinah svitu v tomu chisli v Nimechchini SShA Yegipti Yaponiyi Kanadi Ispaniyi tosho U dobu Milosha Kirshnera lyalki teatru rozmovlyali 18 movami u teperishnyu Martina Klaseka vismoma Artistkoyu sho ozvuchuye zhinochi roli Teatru Manichka pani Katerzhina ye Gelena Stahova Helena Stachova sho pochala pracyuvati she za Kirshnera a rol babusi Manichki bulo stvoreno dlya neyi specialno 1971 roku Robota golovnih aktoriv bula b nemozhlivoyu bez profesionalnoyi praci komandi fahovih lyalkariv Div takozhMila MellanovaDzherela ta literaturaOficijna vebstorinka teatru 9 chervnya 2011 u Wayback Machine chesk nim angl fr isp stattya pro Teatr Spejbla i Gurvinka u Cheskij VikipediyiPosilannyana Oficijna vebstorinka teatru chesk na Oficijna vebstorinka teatru angl PrimitkiVirtual Study of Theatre Institute Institut umeni Divadelni ustav d Track Q12021673d Track Q76504070 https www spejbl hurvinek cz prog portrety soubor denisakirschnerova html