Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колібрі китицехвіст Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ц

Колібрі-китицехвіст

Колібрі-китицехвіст
Колібрі-китицехвіст
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Lesbiinae
Триба: Heliantheini
Рід: Колібрі-китицехвіст (Loddigesia)
Bonaparte, 1850
Вид: Колібрі-китицехвіст
Біноміальна назва
Loddigesia mirabilis
(, 1847)
image
Ареал виду
Синоніми
Trochilus mirabilis
Посилання
image Вікісховище: Loddigesia mirabilis
image Віківиди: Loddigesia mirabilis
image ITIS: 555296
image МСОП: 22688130
image NCBI: 1507474

Колі́брі-китицехві́ст (Loddigesia mirabilis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Перу. Це єдиний представник монотипового роду Колібрі-китицехвіст (Loddigesia), названого на честь англійського натураліста [en].

Опис

image
Колібрі-китицехвіст
image
Колібрі-китицехвіст
image
Колібрі-китицехвости

Довжина самців становить 15-17 см, враховуючи хвіст завдовжки 11-13 см, довжина самиць становить 9-10 см, враховуючи хвіст завдовжки 5-7 см, вага 3 г. У самців обличчя, лоб, тім'я і чуб на голові пурпурові, блискучі, потилиця бронзова, блискуча, верхня частина тіла зелена з металевим відблиском. Центральні стернові пера зеленувато-бронзові, на кінці більш темні. Крайні стернові пера мають характерну форму: вони являють собою видовжені чорні стрижні, які завершуються блискучими темно-пурпурово-синіми прапорцями, і перетинаються між собою. Пера на підборідді та горлі блакитнувато-зелені з блискучими золотистими краями. Решта нижньої частини тіла коричнювато-біла з темно-бронзовою смугою по центру. Живіт і боки зелені з металевим відблиском. Нижні покривні пера хвоста бронзово-зелені, а видовжена пара має тонкі білі кінчики. Дзьоб чорний, дещо вигнутий.

У самиць верхня частина голови більш темна і менш яскрава, верхня частина тіла зелена з металевим відблиском. Центральна пара стернових пер біля основи металево-зелена, а центрі і на кінці темно-сталево-синя. Крайня пара стернових пер темно-сірувато-коричнева, більш коротка, «прапорці» на кінчиках цих пер сталево-сині. Решта нижньої частини тіла білувата або світло-рудувато-коричнева, темна смуга на ній відсутня, як і плями на горлі. Шия і боки блискучі, металево-зелені, гузка коричнювато-біла. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць. У молодих самців плями на горлі і темна смуга на нижній частині тіла частково присутні, а «прапорці» на крайніх стернових перах чорні.

Поширення і екологія

Колібрі-китицехвости мешкають на східних схилах долини річки [es] (права притока Мараньйону) в горах [en] в Амазонасі, а також в регіоні Сан-Мартін. Вони живуть на узліссях гірських тропічних лісів Анд та у високогірних чагарникових заростях, зокрема в ожинових заростях з домішками вільхи. Зустрічаються переважно на висоті від 2100 до 2900 м над рівнем моря. Ведуть осілий спосіб життя.

Колібрі-китицехвости живляться нектаром квітучих рослин, зокрема Rubus, Bomarea formosissima і Satureja sericea, переміщуючись за певним маршрутом. Гніздування у них відбувається з жовтня по травень, переважно з грудня по лютий.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція колібрі-китицехвостів становить від 350 до 1500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Місцеві жителі полюють на самців цього виду, оскільки вважають, що їх висушені серця є афродизіаками.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Loddigesia mirabilis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 229. ISBN .

Посилання

  • Marvelous Spatuletail photo gallery at VIREO
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolibri kiticehvist Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Heliantheini Rid Kolibri kiticehvist Loddigesia Bonaparte 1850 Vid Kolibri kiticehvist Binomialna nazva Loddigesia mirabilis 1847 Areal vidu Sinonimi Trochilus mirabilis Posilannya Vikishovishe Loddigesia mirabilis Vikividi Loddigesia mirabilis ITIS 555296 MSOP 22688130 NCBI 1507474 Koli bri kiticehvi st Loddigesia mirabilis vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Endemik Peru Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Kolibri kiticehvist Loddigesia nazvanogo na chest anglijskogo naturalista en OpisKolibri kiticehvist Kolibri kiticehvist Kolibri kiticehvosti Dovzhina samciv stanovit 15 17 sm vrahovuyuchi hvist zavdovzhki 11 13 sm dovzhina samic stanovit 9 10 sm vrahovuyuchi hvist zavdovzhki 5 7 sm vaga 3 g U samciv oblichchya lob tim ya i chub na golovi purpurovi bliskuchi potilicya bronzova bliskucha verhnya chastina tila zelena z metalevim vidbliskom Centralni sternovi pera zelenuvato bronzovi na kinci bilsh temni Krajni sternovi pera mayut harakternu formu voni yavlyayut soboyu vidovzheni chorni strizhni yaki zavershuyutsya bliskuchimi temno purpurovo sinimi praporcyami i peretinayutsya mizh soboyu Pera na pidboriddi ta gorli blakitnuvato zeleni z bliskuchimi zolotistimi krayami Reshta nizhnoyi chastini tila korichnyuvato bila z temno bronzovoyu smugoyu po centru Zhivit i boki zeleni z metalevim vidbliskom Nizhni pokrivni pera hvosta bronzovo zeleni a vidovzhena para maye tonki bili kinchiki Dzob chornij desho vignutij U samic verhnya chastina golovi bilsh temna i mensh yaskrava verhnya chastina tila zelena z metalevim vidbliskom Centralna para sternovih per bilya osnovi metalevo zelena a centri i na kinci temno stalevo sinya Krajnya para sternovih per temno siruvato korichneva bilsh korotka praporci na kinchikah cih per stalevo sini Reshta nizhnoyi chastini tila biluvata abo svitlo ruduvato korichneva temna smuga na nij vidsutnya yak i plyami na gorli Shiya i boki bliskuchi metalevo zeleni guzka korichnyuvato bila Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic U molodih samciv plyami na gorli i temna smuga na nizhnij chastini tila chastkovo prisutni a praporci na krajnih sternovih perah chorni Poshirennya i ekologiyaKolibri kiticehvosti meshkayut na shidnih shilah dolini richki es prava pritoka Maranjonu v gorah en v Amazonasi a takozh v regioni San Martin Voni zhivut na uzlissyah girskih tropichnih lisiv And ta u visokogirnih chagarnikovih zarostyah zokrema v ozhinovih zarostyah z domishkami vilhi Zustrichayutsya perevazhno na visoti vid 2100 do 2900 m nad rivnem morya Vedut osilij sposib zhittya Kolibri kiticehvosti zhivlyatsya nektarom kvituchih roslin zokrema Rubus Bomarea formosissima i Satureja sericea peremishuyuchis za pevnim marshrutom Gnizduvannya u nih vidbuvayetsya z zhovtnya po traven perevazhno z grudnya po lyutij ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya kolibri kiticehvostiv stanovit vid 350 do 1500 ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha Miscevi zhiteli polyuyut na samciv cogo vidu oskilki vvazhayut sho yih visusheni sercya ye afrodiziakami PrimitkiBirdLife International 2016 Loddigesia mirabilis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 03 grudnya 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 229 ISBN 978 1 4081 2501 4 PosilannyaMarvelous Spatuletail photo gallery at VIREO Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ