Домінік-Жан Ларрей (фр. Dominique-Jean, baron Larrey; 8 липня 1766, Бодеан — 25 липня 1842, Ліон) — французький військовий хірург, засновник невідкладної медицини. Був лікарем Наполеона у всіх його військових кампаніях, фундатором допомоги жертвам на полях битв, практикуючи польову допомогу якомога раніше з наданням швидкого хірургічного втручання.
Домінік-Жан Ларрей | |
---|---|
фр. Dominique-Jean Larrey | |
Народився | 8 липня 1766[1][2][…] Бодеан[4] |
Помер | 25 липня 1842[5][2][…] (76 років) Ліон[4] ·пневмонія |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий лікар, хірург |
Alma mater | d[7] |
Галузь | хірургія |
Вчителі | d |
Членство | d Французька академія наук Прусська академія наук масонство Баварська академія наук Туринська академія наук[4] |
Війна | Наполеонівські війни |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Родичі | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Домінік-Жан Ларрей у Вікісховищі |
Життєпис
Син Жана Ларрея, чоботаря. Домінік-Жан народився в маленькому селищі Боде у Верхніх Піренеях. Його домівка збереглася на головній вулиці селища і стала наразі музеєм Ларрея. Осиротілий у тринадцять років, Домінік-Жан був вихований своїм дядьком Алексісом Ларреєм, головним хірургом лікарні Ла Граве в Тулузі і засновником першого військового госпіталю в цьому місті. Після шести років навчання він поїхав до Парижа, щоб вивчити медицину під головуванням головного хірурга Hôtel-Dieu П'єра Жозефа. У 1794 році Домінік-Жан одружився з Марі-Елізабет Лавіль-Леру, художницею.
Ларрей почав свою кар'єру в 1787 році як Королівський морський хірург на фрегаті Vigilante в Ірландському морі. Повернувшись в Париж у наступному році, він виграв конкурс на посаду допоміжного персоналу в Домі Інвалідів. У 1792 році він став хірургом у Рейнській армії. Саме там він створив перші евакуаційні бригади, з якими особисто вивозив з поля бою поранених з метою надання їм швидкої хірургічної допомоги. У битві при Сьєрра-Негра в Іспанії в 1794 році він ампутував за один день кінцівки не менше ніж у 200 поранених. Його вважали хорошим хірургом у той час, коли анестезії не існувало, тому що він міг ампутувати кінцівку менш ніж за хвилину. У той час ампутація була єдиним засобом профілактики гнійних ускладнень у той час коли асептики і антисептики в сучасному вигляді не існувало. У 1796 році він відповідав за огляд таборів і лікарень Італійської армії, а потім призначений головним хірургом Єгипетського походу Наполеона. У битві при Абукірі він врятував генерала Жана Фуджера під гарматним вогнем ворога, прооперувавши тому поранене плече. Під час облоги Александрії Ларрей знайшов засіб для приготування здорової їжі для поранених, і для цієї мети він вбив своїх коней. Забальзамував тіло генерала Жана-Батиста Клебера, убитого в Каїрі 14 червня 1800 року. Існує припущення, що першій опис лептоспірозу під назвою «жовта гарячка» (фр. fièvre jaune) Ларрей зробив при облозі Каїра у 1798 році
У 1802 році він був головним хірургом Консульської гвардії. У травні 1803 року захистив дисертацію з медицини, відповідно до нових положень про реорганізацію медичного відомства. Дисертацію про ампутацію кінцівок після вогнепальних поранень він присвятив генералу Жаку-П'єру де Вільманзі.
1804 року Ларрей отримав один з перших офіцерських хрестів ордену Почесного легіону з рук першого консула Наполеона, який сказав: «Це заслужена нагорода». Його призначено Генеральним інспектором армійської медичної служби, а з 1805 року — одночасно головним хірургом Імператорської гвардії. У 1806 році він став бароном імперії під час битви під Ваграмом. Брав участь в усіх походах Наполеона під час його першої імперії як головний хірург Імператорської гвардії, а зрештою як Головний хірург Великої армії (12 лютого 1812).
У 1813 році, під час другого імператорства Наполеона, Ларрей захищав призовників, які мали поранення в руку та звинувачувалися у навмисному каліцтві, через що його люто зненавидів маршал Сульт. Ларрей був поранений у битві при Ватерлоо, ув'язнений прусською армією, і його збиралися розстріляти через його схожість з Наполеоном, але він був звільнений за наказом генерал-фельдмаршала Блюхера, син якого він лікував.
Він був серед перших членів Королівської медичної академії, створеної за наказом Людовіка XVIII у 1820 році. Його статуя й нині стоїть у фоє цієї академії в Парижі. У 1829 році був обраний членом Французької академії наук.
Він належав до масонів. У свої останні роки був членом Ради охорони здоров'я армії, попросив у в 1842 році медичну інспекцію в Алжир. Там він захворів на пневмонію та вісім днів по тому, 25 липня 1842 року, помер у Ліоні.
Наукові твори
- Настанова про офтальмію в Єгипті / Mémoire sur l'ophtalmie régnante en Égypte, 17 p. in-4°, Caire, Imprimerie nationale, 1800.
- Дисертація про ампутацію кінцівок після вогнепальних поранень / Dissertation sur les amputations des membres à la suite des coups de feu, [thèse de médecine de Paris no 1], 1803, Texte intégral [archive].
- Історичні та хірургічні стосунки в експедиції армії Сходу в Єгипті та Сирії / Relation historique et chirurgicale de l'expédition de l'Armée d'Orient en Égypte et en Syrie, Paris, Éd. Demonville et sœurs, an xi [1802-1803], 12-480 p., in-8° (lire en ligne [archive]). — Repris dans Mémoires et campagnes, du même aut. : Paris, Éd. Tallandier, 2004 ().
- Спогади про військову хірургію та походи / Mémoires de chirurgie militaire et campagnes, 4 volumes in-8°, J Smith (Paris), 1812—1817.
- Збірник хірургічних настанов / Recueil de mémoires de chirurgie, 319 p, Paris, chez Compère Jeune éditeur, 1821.
- У співавторстві з Крістофом Вільгельмом Гуфеляндом «Трактат про скрофульоз» / En collaboration avec Christophe Hufeland, Traité de la maladie scrophuleuse, 398 p. 1 vol. in-8°, Paris, chez Baillière, libraire, 1821.
- Збірка хірургічних настанов / Recueil de mémoires de chirurgie, Compère jeune (Paris), 1821, 1 vol. (XVI-319 p.): pl. en noir et en coul. ; in-8°, disponible [archive] sur Gallica.
- Роздуми про жовту гарячку / Considérations sur la fièvre jaune, 31 p. in-8°, chez Compère Jeune éditeur, 1821. 2e éd., 42 p., 1822.
- Настанова про новий спосіб зменшення або лікування переломів кінцівок, ускладнених ранами / Mémoire sur une nouvelle manière de réduire ou de traiter les fractures des membres, compliquées de plaies ", 8 p. in-8°, Paris, extrait du Journal complémentaire du Dictionnaire des sciences médicales, tome XX, 1825.
- Хірургія, написана бароном Ларреєм / Chirurgie par M. le baron Larrey, Paris, M. Dupuy, 1825, in-8°, 12 p.
- Хірургічна клінічна практика в таборах і військових госпіталях з 1792 року до 1829 року. / Clique chirurgicale exercée particulièrement dans les camps et les hôpitaux militaires depuis 1792 jusqu'en 1829 , 5 vol. in-8° avec atlas, Paris, chez Baillière, 1829—1836.
- Настанова про холеру / Mémoire sur le Choléra-morbus, Paris, Imprimerie de Mme Huzard, 1831, 43 p.
- Виступ на похороні барона Дюпюїтрена / Discours aux funérailles de M. le baron Dupuytren, Paris, Imprimerie Firmin-Didot frères, 1835, 4 p., in-4°
- Замітки про епідемію індійської холери / Notice sur l'épidémie du choléra-morbus indien, 11 p. in-4°, Paris, Impr. de Bachelier, 1835. 20 p. in-8°, Paris, Mme Huzard, 1835.
- Оригінальні доповіді Ларрея з армії Сходу / Les Rapports originaux de Larrey à l'Armée d'Orient, Le Caire, Impr. de l'Institut français d'archéologie orientale, 1936, VIII-85 p., in-4°. — Éd. par Paul Pallary.
- Хірургічна клінічна практика у військових таборах і госпіталях 1792—1829 роки / Clinique chirurgicale exercée particulièrement dans les camps et les hôpitaux militaires depuis 1792 jusqu'en 1829 , 5 vol. in-8° avec atlas, Paris, chez Baillière, 1829—1836.
- Копія настанови з холери, відправленої до Санкт-Петербурга в січні 1831 року для участі в конкурсі з вивчення з цієї епідемічної хвороби / Copie d'un Mémoire sur le choléra-morbus, envoyé à Saint-Pétersbourg en janvier 1831, pour le concours relatif à cette maladie épidémique, Paris: impr. de Demonville, 1831, in-8°, 24 p.
- Зауваження щодо фізичної будови арабів, які можна вважати первісною расою людського виду або її прототипом / Remarques sur la constitution physique des Arabes, qu'on peut considérer comme la race primitive de l'espèce humaine ou comme son prototype , Paris, impr. de Bachelier, s.d., in-8°, 15 p.
- Настанови про видалення слинних залоз (привушної та підщелепної) через їхнє туберкульозне ураження, виконане Ларреєм. Доповідь у сесіях 26 липня та 9 серпня 1841 року в Парижі / Mémoire sur l'extirpation des glandes salivaires, (la parotide et la sous-maxillaire), nécessitée par l'engorgement scrofuleux et squirreux de ces glandes, par le Bon Larrey, lu dans les séances des 26 juil. et 9 août 1841, Paris, impr. de Firmin-Didot, s.d., in-4°, 23 p.
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- www.accademiadellescienze.it
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- https://www.letelegramme.fr/ar/viewarticle1024.php?aaaammjj=20030312&article=5820622&type=ar
- Dominique-Jean Larrey Relation historique et chirurgicale de l'expédition de l'Armée d'Orient en Égypte et en Syrie, 480 p. in-8°, Paris, chez Demonville et Sœurs, 1803. (фр.)
- Dominique Jean Larrey, Dissertation sur les amputations des membres à la suite des coups de feu: thèse de médecine de Paris, Paris, 1803, 36 p. (фр.)
Джерела
- Medical Discoveries " General Information and Biographies " Larrey, Dominique-Jean [1] [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dominik Zhan Larrej fr Dominique Jean baron Larrey 8 lipnya 1766 17660708 Bodean 25 lipnya 1842 Lion francuzkij vijskovij hirurg zasnovnik nevidkladnoyi medicini Buv likarem Napoleona u vsih jogo vijskovih kampaniyah fundatorom dopomogi zhertvam na polyah bitv praktikuyuchi polovu dopomogu yakomoga ranishe z nadannyam shvidkogo hirurgichnogo vtruchannya Dominik Zhan Larrejfr Dominique Jean LarreyNarodivsya 8 lipnya 1766 1766 07 08 1 2 Bodean 4 Pomer 25 lipnya 1842 1842 07 25 5 2 76 rokiv Lion 4 pnevmoniyaPohovannya dKrayina FranciyaDiyalnist vijskovij likar hirurgAlma mater d 7 Galuz hirurgiyaVchiteli dChlenstvo d Francuzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk masonstvo Bavarska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 4 Vijna Napoleonivski vijniU shlyubi z dDiti dRodichi dNagorodi imena naneseni na Triumfalnu arkuAvtograf Dominik Zhan Larrej u VikishovishiZhittyepisSin Zhana Larreya chobotarya Dominik Zhan narodivsya v malenkomu selishi Bode u Verhnih Pireneyah Jogo domivka zbereglasya na golovnij vulici selisha i stala narazi muzeyem Larreya Osirotilij u trinadcyat rokiv Dominik Zhan buv vihovanij svoyim dyadkom Aleksisom Larreyem golovnim hirurgom likarni La Grave v Tuluzi i zasnovnikom pershogo vijskovogo gospitalyu v comu misti Pislya shesti rokiv navchannya vin poyihav do Parizha shob vivchiti medicinu pid golovuvannyam golovnogo hirurga Hotel Dieu P yera Zhozefa U 1794 roci Dominik Zhan odruzhivsya z Mari Elizabet Lavil Leru hudozhniceyu Larreyivska povozka shvidkogo vivozu hvorih z polya boyu Larrej pochav svoyu kar yeru v 1787 roci yak Korolivskij morskij hirurg na fregati Vigilante v Irlandskomu mori Povernuvshis v Parizh u nastupnomu roci vin vigrav konkurs na posadu dopomizhnogo personalu v Domi Invalidiv U 1792 roci vin stav hirurgom u Rejnskij armiyi Same tam vin stvoriv pershi evakuacijni brigadi z yakimi osobisto vivoziv z polya boyu poranenih z metoyu nadannya yim shvidkoyi hirurgichnoyi dopomogi U bitvi pri Syerra Negra v Ispaniyi v 1794 roci vin amputuvav za odin den kincivki ne menshe nizh u 200 poranenih Jogo vvazhali horoshim hirurgom u toj chas koli anesteziyi ne isnuvalo tomu sho vin mig amputuvati kincivku mensh nizh za hvilinu U toj chas amputaciya bula yedinim zasobom profilaktiki gnijnih uskladnen u toj chas koli aseptiki i antiseptiki v suchasnomu viglyadi ne isnuvalo U 1796 roci vin vidpovidav za oglyad taboriv i likaren Italijskoyi armiyi a potim priznachenij golovnim hirurgom Yegipetskogo pohodu Napoleona U bitvi pri Abukiri vin vryatuvav generala Zhana Fudzhera pid garmatnim vognem voroga prooperuvavshi tomu poranene pleche Pid chas oblogi Aleksandriyi Larrej znajshov zasib dlya prigotuvannya zdorovoyi yizhi dlya poranenih i dlya ciyeyi meti vin vbiv svoyih konej Zabalzamuvav tilo generala Zhana Batista Klebera ubitogo v Kayiri 14 chervnya 1800 roku Isnuye pripushennya sho pershij opis leptospirozu pid nazvoyu zhovta garyachka fr fievre jaune Larrej zrobiv pri oblozi Kayira u 1798 roci U 1802 roci vin buv golovnim hirurgom Konsulskoyi gvardiyi U travni 1803 roku zahistiv disertaciyu z medicini vidpovidno do novih polozhen pro reorganizaciyu medichnogo vidomstva Disertaciyu pro amputaciyu kincivok pislya vognepalnih poranen vin prisvyativ generalu Zhaku P yeru de Vilmanzi 1804 roku Larrej otrimav odin z pershih oficerskih hrestiv ordenu Pochesnogo legionu z ruk pershogo konsula Napoleona yakij skazav Ce zasluzhena nagoroda Jogo priznacheno Generalnim inspektorom armijskoyi medichnoyi sluzhbi a z 1805 roku odnochasno golovnim hirurgom Imperatorskoyi gvardiyi U 1806 roci vin stav baronom imperiyi pid chas bitvi pid Vagramom Brav uchast v usih pohodah Napoleona pid chas jogo pershoyi imperiyi yak golovnij hirurg Imperatorskoyi gvardiyi a zreshtoyu yak Golovnij hirurg Velikoyi armiyi 12 lyutogo 1812 U 1813 roci pid chas drugogo imperatorstva Napoleona Larrej zahishav prizovnikiv yaki mali poranennya v ruku ta zvinuvachuvalisya u navmisnomu kalictvi cherez sho jogo lyuto znenavidiv marshal Sult Larrej buv poranenij u bitvi pri Vaterloo uv yaznenij prusskoyu armiyeyu i jogo zbiralisya rozstrilyati cherez jogo shozhist z Napoleonom ale vin buv zvilnenij za nakazom general feldmarshala Blyuhera sin yakogo vin likuvav Kenotaf Larreya na kladovishi Per Lashez z epitafiyeyu zi sliv Napoleona Larrej najdobrochesnisha lyudina yaku ya znav Poryad pohovanij jogo sin Feliks Ipolit Larrej 1808 1895 vijskovij likar i politik Vin buv sered pershih chleniv Korolivskoyi medichnoyi akademiyi stvorenoyi za nakazom Lyudovika XVIII u 1820 roci Jogo statuya j nini stoyit u foye ciyeyi akademiyi v Parizhi U 1829 roci buv obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi nauk Vin nalezhav do masoniv U svoyi ostanni roki buv chlenom Radi ohoroni zdorov ya armiyi poprosiv u v 1842 roci medichnu inspekciyu v Alzhir Tam vin zahvoriv na pnevmoniyu ta visim dniv po tomu 25 lipnya 1842 roku pomer u Lioni Naukovi tvoriNastanova pro oftalmiyu v Yegipti Memoire sur l ophtalmie regnante en Egypte 17 p in 4 Caire Imprimerie nationale 1800 Disertaciya pro amputaciyu kincivok pislya vognepalnih poranen Dissertation sur les amputations des membres a la suite des coups de feu these de medecine de Paris no 1 1803 Texte integral archive Istorichni ta hirurgichni stosunki v ekspediciyi armiyi Shodu v Yegipti ta Siriyi Relation historique et chirurgicale de l expedition de l Armee d Orient en Egypte et en Syrie Paris Ed Demonville et sœurs an xi 1802 1803 12 480 p in 8 lire en ligne archive Repris dans Memoires et campagnes du meme aut Paris Ed Tallandier 2004 ISBN 2 84734 124 2 Spogadi pro vijskovu hirurgiyu ta pohodi Memoires de chirurgie militaire et campagnes 4 volumes in 8 J Smith Paris 1812 1817 Zbirnik hirurgichnih nastanov Recueil de memoires de chirurgie 319 p Paris chez Compere Jeune editeur 1821 U spivavtorstvi z Kristofom Vilgelmom Gufelyandom Traktat pro skrofuloz En collaboration avec Christophe Hufeland Traite de la maladie scrophuleuse 398 p 1 vol in 8 Paris chez Bailliere libraire 1821 Zbirka hirurgichnih nastanov Recueil de memoires de chirurgie Compere jeune Paris 1821 1 vol XVI 319 p pl en noir et en coul in 8 disponible archive sur Gallica Rozdumi pro zhovtu garyachku Considerations sur la fievre jaune 31 p in 8 chez Compere Jeune editeur 1821 2e ed 42 p 1822 Nastanova pro novij sposib zmenshennya abo likuvannya perelomiv kincivok uskladnenih ranami Memoire sur une nouvelle maniere de reduire ou de traiter les fractures des membres compliquees de plaies 8 p in 8 Paris extrait du Journal complementaire du Dictionnaire des sciences medicales tome XX 1825 Hirurgiya napisana baronom Larreyem Chirurgie par M le baron Larrey Paris M Dupuy 1825 in 8 12 p Hirurgichna klinichna praktika v taborah i vijskovih gospitalyah z 1792 roku do 1829 roku Clique chirurgicale exercee particulierement dans les camps et les hopitaux militaires depuis 1792 jusqu en 1829 5 vol in 8 avec atlas Paris chez Bailliere 1829 1836 Nastanova pro holeru Memoire sur le Cholera morbus Paris Imprimerie de Mme Huzard 1831 43 p Vistup na pohoroni barona Dyupyuyitrena Discours aux funerailles de M le baron Dupuytren Paris Imprimerie Firmin Didot freres 1835 4 p in 4 Zamitki pro epidemiyu indijskoyi holeri Notice sur l epidemie du cholera morbus indien 11 p in 4 Paris Impr de Bachelier 1835 20 p in 8 Paris Mme Huzard 1835 Originalni dopovidi Larreya z armiyi Shodu Les Rapports originaux de Larrey a l Armee d Orient Le Caire Impr de l Institut francais d archeologie orientale 1936 VIII 85 p in 4 Ed par Paul Pallary Hirurgichna klinichna praktika u vijskovih taborah i gospitalyah 1792 1829 roki Clinique chirurgicale exercee particulierement dans les camps et les hopitaux militaires depuis 1792 jusqu en 1829 5 vol in 8 avec atlas Paris chez Bailliere 1829 1836 Kopiya nastanovi z holeri vidpravlenoyi do Sankt Peterburga v sichni 1831 roku dlya uchasti v konkursi z vivchennya z ciyeyi epidemichnoyi hvorobi Copie d un Memoire sur le cholera morbus envoye a Saint Petersbourg en janvier 1831 pour le concours relatif a cette maladie epidemique Paris impr de Demonville 1831 in 8 24 p Zauvazhennya shodo fizichnoyi budovi arabiv yaki mozhna vvazhati pervisnoyu rasoyu lyudskogo vidu abo yiyi prototipom Remarques sur la constitution physique des Arabes qu on peut considerer comme la race primitive de l espece humaine ou comme son prototype Paris impr de Bachelier s d in 8 15 p Nastanovi pro vidalennya slinnih zaloz privushnoyi ta pidshelepnoyi cherez yihnye tuberkulozne urazhennya vikonane Larreyem Dopovid u sesiyah 26 lipnya ta 9 serpnya 1841 roku v Parizhi Memoire sur l extirpation des glandes salivaires la parotide et la sous maxillaire necessitee par l engorgement scrofuleux et squirreux de ces glandes par le Bon Larrey lu dans les seances des 26 juil et 9 aout 1841 Paris impr de Firmin Didot s d in 4 23 p Primitkibaza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 https www letelegramme fr ar viewarticle1024 php aaaammjj 20030312 amp article 5820622 amp type ar Dominique Jean Larrey Relation historique et chirurgicale de l expedition de l Armee d Orient en Egypte et en Syrie 480 p in 8 Paris chez Demonville et Sœurs 1803 fr Dominique Jean Larrey Dissertation sur les amputations des membres a la suite des coups de feu these de medecine de Paris Paris 1803 36 p fr DzherelaMedical Discoveries General Information and Biographies Larrey Dominique Jean 1 15 grudnya 2017 u Wayback Machine fr