Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Основна стаття: Попова Гребля
Археологічні дослідження
У ході багаторічних археологічних досліджень в околицях села виявлено дві пізньопалеолітичні стоянки: Червона Гребля та Червона Гребля I. Перше поселення біля села виявлене у 1964 році В. І. Красковським та досліджене С. П. Смольяніновою в 1973році Воно розташоване на південно-східній околиці села. Друге — відкрито в 1974 році С. П. Смольяніновою в 300-х м західніше села, на правому березі р. Мала Савранка. Цю пам'ятку у 1975 році досліджували В. П. Ванчугов та В. Г. Кушнір. Вона виявилася багатошаровою. Другий її шар належав Сабатинівській культурі. Серед знахідок переважають фрагменти глиняних банкоподібних посудин із злегка відігнутими вінцями. Деякі посудини прикрашено 1-3 наліпними валиками. Серед знахідок слід відмітити і ручки від посудин двох типів. Цікавим виробом є глиняна модель човна-однодеревка.
Єдиною, відомою на сьогодні, пам'яткою Чорноліської культури в басейні Савранки є третій шар багатошарового поселення біля с. Попова Гребля. Поселення досліджувалося в 1975 році В. П. Ванчуговим та В. Г. Кушніром. Виявлені під час розкопок матеріали віднесені їх дослідниками до пізньочорноліського та ранньожаботинського етапів Чорноліської культури. Основна маса знахідок фрагменти глиняних посудин із загладженою та лощеною поверхнею темно-сірого та чорного кольорів. За формою переважають круглобокі тонкостінні посудини, кубки, корчаги, миски. Більшість посудин прикрашено врізним орнаментом у вигляді заштрихованих ромбів, трикутників, виконаних в кілька рядів широким поясом у верхній частині посудин. Зустрічаються посудини прикрашені зубчатим штампом, відтисками S-подібного штампу тощо.
Четвертий шар належить черняхівському часу. Під час розвідок на згаданих поселеннях зібрано різноманітний речовий матеріал: фрагменти кераміки, знаряддя праці, відходи металургійного виробництва.
Давні часи
Перші поселенці селились на правому і на лівому березі річки Горошок. Кілька разів територія нашого села у первісний час заселялась поселенцями. Так одеські археологи 1985 р. за триста метрів на захід від села дослідили чотири археологічні культурні шари. Тобто не менше 4-х разів тут селились поселенці. Крім того учителем музики Борівським Борисом Васильовичем на території села було знайдено кам'яна сокира, яка відноситься до пізньої кам'яної доби. Сокира знаходиться у школі.
Згідно з переказами старожилів населення села поповнилось за рахунок переселенців із с. Михайлівки, що було розташоване в сторону Стратіївки, біля Червоного хреста. Ця місцевість зараз називається урочище Бабійове. Дійсно після оранки весною на лівому і правому схилі урочища знаходимо велику кількість черепків і явно просвічується жовті плями. Це село було знищене татарами дата знищення невідома.
Точна дата заснування нашого села нам не відома. Скоріше всього село засноване у XVII століття перша його назва Борівка. У селі є вулиця неофіційна назва якої Борівка. Як стверджує у своїх спогадах покійний учитель історії Єроменко Микола Федорович перші поселенці нашого села були переселенці із села Борівки тепер Вінницької області. Доказом цього є той факт що значна кількість населення нашого села носить прізвище Борівський. В епоху середньовіччя прізвище кріпакам давали по назві села. Хатинки тулилися тісненько вздовж річки на захід впритул до поселення Когутівка.
Крім того на південь від села у XVI-XVII ст. селились втікачі із Польщі де у в цей час посилився кріпосний гніт. Таке окреме поселення було в лісі, що носить і тепер назву Лотарі. Слово «лотарь» по-польському означає «розбійник». На початку XVII століття сюди на окраїни Дикого поля втікають селяни- втікачі з Росії. 1666 р. в Росії проведена патріархом Никоном церковна реформа, яка розколола православну російську церкву на дві частини. Старообрядці переслідувані урядом втікають в нашу місцевість. Більшість селяться в с. Куренівка частина — в Поповій Греблі.
На окраїні Дикого поля досить важко було жити в часи заснування села. Саме в цей час посилюється турецько-татарська агресія. Перекази старожилів с. Червоної Греблі та с. Куренівки свідчать, що напади татаро-турків були великим лихом для селянства. Селянин виїжджаючи на обробіток землі, забирав з дому не лише свою сім'ю, а і свої пожитки. У разі нападу татаро-турецьких орд, селяни ховалися у певному місці лісу. Про це свідчить назва лісу в с. Куренівка-Потайна. Про жорстокі напади кримських татар свідчать руїни, сліди яких залишились за 2,5 км від с. Городище в напрямку до ст. Рудниця. Тут і зараз видно рови та вали розваленого Городища. Село і зараз носить назву Городище.
Литовсько-польська доба
Між 1329 та 1363 роками, по битві на Синіх Водах Поділля було визволене з-під татарського поневолення і долучене до Великого князівства Литовського, яке об’єднало в собі більшість земель, що до татарської навали входили до складу Київської Русі. В 1385 році в складі ВКЛ ці землі увійшли до польсько-литовської унії, а 1569 року, внаслідок укладення Люблінської унії та на підставі голосування місцевої шляхти, перейшли під безпосереднє управління Корони Польської, яка таким чином об’єднала під своєю владою всі українські землі у складі Речі Посполитої.
На південь від села, по розташованих на річці Кодима навколишніх селах проходив кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією. Зокрема, село Будеї, яке знаходиться від Греблі на відстані 10 км, теж було розділене кордоном.
Козацька доба
Під час Хмельниччини наші землі входять до Чечельницької сотні в склад Брацлавського полку.
Після Руїни
Можливо вперше село під сучасною назвою згадано в протоколі допиту гайдамаки Василя Тумки, який був у загоні отамана Сави Чалого та брав участь у нападі на Могилів (складено у Київській губернській канцелярії 1735 року, описано події 1734 року)
У 1766 році парафіяльний список місцевої церкви включав 267 дворів та 1070 душ
У подимному реєстрі 1775 року Попова Гребля включало 164 «дими».
За переказами, піп на власні кошти побудував на горі дерев'яну церкву, будівельники церкву були галичани-австрійці. Через мілку і заболочену долину річки Горошок він збудував греблю, щоб причт з іншого берегу річки мав можливість дістатися до храму. Піп допомагав людям грішми, щоб будувались. Цю греблю селяни назвали Поповою, а тому й село назвали Попова Гребля. Треба зазначити, що оскільки сучасну назву села зафіксовано ще у 1734 році, коли жодних галичан-австрійців не існувало в природі, то і решту фактів із цієї легенди варто сприймати критично.
Російська імперія
Після другого поділу Польщі 1793 р. село перейшло в склад Російської імперії.
Реформа 1861 селяни «звільнились» від кріпосної залежності, але землі не одержали. Як до реформи так і після реформи селяни задихалися від малоземелля.
Сільська община Попової Греблі була організована. В общині стали поширюватись слухи про те, що князь Орлов, звільнивши людей від кріпосної залежності обдурив селян, не давши їм землі, а цар ніби пропонував дати. Селянам Пової Греблі як і селяни Російської імперії думали, що цар добрий, що в усьому винні чиновники на місцях, а цар не знає про селян. Отже селяни Попової Греблі виступають у захваті землі за вулицею Борівка. Щоб застерегти себе поміщик-орендар викликав роту солдат для охорони поміщицької землі. Селяни сільської общини вирішили діяти іншим шляхом. Перед людьми став виступати селянин середнього достатку Борівський Федір Карпович (жив на території бані), про те що треба написати просьбу і цар дасть землю. Селяни не розуміли, що цар це найбільший поміщик і захищає інтереси таких як сам. Селяни Греблі збирають велику кількість грошей для відрядження Борівського до Санкт-Петербургу до царя. Коли відправили Борівського до царя, і через деякий час поширилися чутки про приїзд князя Орлова. Селяни зібралися біля церкви щоб зустріти князя, всі стояли на колінах.
Вони говорили: «За землю ми пропадаєм, за землю ми воюєм, а земля в князів».
Князь Орлов сказав: «Вы позываете меня, вы заплатили защитнику одну тисячу, а я заплачу две и мой будет верх.»[]
Не даром селяни говорили, що «бог високо, а цар далеко»[]. Борівський лише збирав гроші для поїздки в Санкт-Петербург, а землі для селян добитися не міг. Слідом за Федором Борівський приїхала поліція, вони оголосили за його голову 500 крб. золотом. Перекази Яценюка Степана свідчать:
 | одного разу поліція шукала Борівського у його родичів на Слободі, раптом сам Федір побачив, що у хату іде поліція, він не розгубився згорнув сміття на затулу накинув хустку і став направлятися на зустріч. У дверях вони розминулись і Борівський зник, на долини де ріс високий очерет і більше його в селі не бачили. |  |
У 1888 році селяни судилися з князем Орловим за земельні угіддя, відібрані в общини на користь останнього. Суд підтримав князя. Селяни почали боротьбу, у якій взяло участь близько 400 чоловік.
Отже судовий процес з князем Орловим це був генеральною підготовкою до революційних подій 1905 р.
Початок XX століття
У січні 1905 р. цар розстріляв віру в царя, так судова справа селян Попової Греблі підірвала віру в доброго царя. Та очікуваного людьми так і не було. Край знову запалав у полум'ї повстань. Проти нової влади виступали селяни які ще навесні 1920 р. її підтримували. На території села діяли повстанські загони Заболотного, Шепеля Матоли, Я.Малого, О.Боровського, Добровольського. В лісі урочище Лотарі діяв активний повсталий загін під проводом місцевого жителя О.Борівського. Його загін займав зручні для огляду околиці місцевості і контролював шлях через село. Це дало їм змогу знищити загін червоноармійців. У квітні 1921 р. в селі з'являється загін червоноармійців під керівництвом Атюнина і село було запалено. Піднялась страшенна буря село покрилось вогняною шапкою, люди і скот на польових роботах і пасовища. Навколишні села побачили Попову Греблю — червоною. З цього моменту 17 квітня 1921 року Попову Греблю називають Червоною Греблею. В результаті було спалено 534 будинки в полум'ї згоріло двоє дітей і літній чоловік. Близько 700 жителів села влилися в повстанські загони. Керівник загону О.Борівський появився у селі коли на його території були вже фашисти. Він був староста. Мав свій млин, олійню. Коли село було визволено, Борівського в селі більше ніхто не бачив.
З 1921–1928 р. період мирної відбудови села. Селяни не тільки відбудовують свої хати, а село значно розширилось. Після пожежі виникла вулиця Маковеївка. В 1927 р. відбулось виселення на селище Новоукраїнку. Кількість заможних селян щороку збільшувалось. Але посилення одноосібних господарств не задовольняла владу, тому що у них важко було забирати хліб для держави. Для вирішення цього питання розпочали колективізацію. Селян заганяли у колгоспи, забирали скот, господарські приміщення. В 1929 році весною був організований СОЗ «Вперед до Комуни.»
Голод фактично розпочався у 1930 році, коли вийшов наказ забирати худобу для потреб шкіряної промисловості. Наказ виконали: 50 відсотків поголів'я худоби було ліквідовано уже в 1931 році
В 1934 році організувалися ще чотири СОЗи «ім. Кірова», «ім. Кагановича», «Червона Зірка», «ім. Ворошилова». В колгоспі працювали в основному жінки та старики.
Друга Світова Війна
У Другій світовій війні село було захоплене 28 липня 1941 р. Територія села була під владою війська румунського. З села фронт пішло 1490 чоловік. Смертю хоробрих загинуло 361 жителів села. Імена загиблих викарбувані на обеліску, який було відкрито 9 травня 1962 року на честь перемоги над фашистами.
В братській могилі посеред села покоїться прах трьох льотчиків 81 авіаполку, яких літак було збито в липні 1941 р. за селом
- Котляров Микола Іванович — лейтенант
- Знаменький Констянтин Васильович — лейтенант
- Захаров Володимир Васильович — мл. сержант
22 березня 1944 р. при визволенні села загинули бійці 80 гвардійської дивізії.
- Артеменко Володимир Васильович — ст. сержант
- Фазмієв Нурімак — лейтенант
На території села діяла підпільна організація під керівництвом Соболюка Олександра Фадійовича. Яка підтримувала зв'язки з партизанськими загонами: командирів Артюхова, Морозова П. Н.
22 березня 1944 р. село Попова Гребля було звільнено. Бій пройшов на селищі Новоукраїнка. Село було спалено. Загинуло 6 чоловік. Обжилянський В. М. Обжилянський І. Т. Білецький М. В. Парелюлько Ольга Олексіївна та її дві доньки Валентина і Ганна. А сина Ольга прикрила і він залишився живий. На селищі також споруджений обеліск.
Жителі села, що нагороджені кавалери трьох орденів слави: Бугайчук М. С. Івановський Т. Т. Мельник Т. М. — двох орденів слави.
Післявоєнні роки
У 1951 році відбувається об'єднання колгоспів, утворюється сільськогосподарська артіль ім. Ворошилова. Головою був Омецінський Станіслав Йосипович. Згідно з указом Президії Верховної Ради у 1957 році колгосп Ворошилова перейменований на колгосп ім. Кірова. В колгоспі нараховується 4057 га землі в тому числі орної 2774 га. З 1951–1968 р. під час головування Омецінського Станіслава Йосиповича, на час об'єднання в касі колгоспу не було жодної копійки. З 1954 р. прибутки зростали. І досягли 3 млн карбованців. Ріст грошових прибутків дав можливість збільшити капіталовкладення в будівництво: збудовано хороші кам'яні приміщення корівників, свинарника, телятника, водонапірна вежа, будинок культури, олійня, млин. Багато колгоспників будують нові хати.
З 1979 р. по 1994 р. працює головою колгоспу Кресний Д. В.
Ветерани Війна в Афганістані:
- Довгань Олександр Миколайович
- Мулько Василь Ілліч
- Бойко Андрій Миколайович
Ліквідатори аварії на ЧАЕС:
- Погорілий Олексій Андрійович — немає вже в живих
- Шевчук Федір Аврамович
- Слєпий Василь Сильвестрович
Сучасність (1990-ті — поч.XXI ст.)
В 1993 року колгосп ім. Кірова перейменовано на КСП Нива. З 1994 року часто змінюються голови колгоспів. І це довело до того, що з 2000 року земля в колгоспі не обробляється, знищено приміщення ферми, свиноферми, тракторної бригади, гаража. В колгоспі немає техніки. Колишнє СТОВ «Агрофірма „Нива“» визнане банкрутом ще у 2006 році і процес банкрутства завершився в 2007 році.
Джерела
Примітки
- Смолянинова С. П. Палеолит и мезолит Степного Побужжя. — К., 1990. — С. 15.
- Іванова С. В., Ветчиннікова Н. Є. Поселення епохи бронзи та заліза в Одеській області // Археологія. — 1989. — № 2. — С. 61.
- Ванчугов В. П., Кушнир В. Г. Новые памятники эпохи поздней бронзы и раннего железа в междуречье Южного Буга и Днестра // Семеро-Западное Причерноморье в эпоху первобытно-общинного строя. — К., 1980. — С. 119, 123.
- Ванчугов В. П., Кушнир В. Г. Вказ. пр. — С.121.
- Ванчугов В. П., Кушнир В. Г. Вказ. пр. — С. 119, 122.
- Центральний державний історичний архів України, м.Київ, ф. 59, оп. 1, спр. 429, арк. 98, 111—117
- Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 27, арк. 245—248
- Magazin für die neue Historie und Geographie. Angelegt von A.-F. Büsching… v.22 1788
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovna stattya Popova GreblyaArheologichni doslidzhennyaU hodi bagatorichnih arheologichnih doslidzhen v okolicyah sela viyavleno dvi piznopaleolitichni stoyanki Chervona Greblya ta Chervona Greblya I Pershe poselennya bilya sela viyavlene u 1964 roci V I Kraskovskim ta doslidzhene S P Smolyaninovoyu v 1973roci Vono roztashovane na pivdenno shidnij okolici sela Druge vidkrito v 1974 roci S P Smolyaninovoyu v 300 h m zahidnishe sela na pravomu berezi r Mala Savranka Cyu pam yatku u 1975 roci doslidzhuvali V P Vanchugov ta V G Kushnir Vona viyavilasya bagatosharovoyu Drugij yiyi shar nalezhav Sabatinivskij kulturi Sered znahidok perevazhayut fragmenti glinyanih bankopodibnih posudin iz zlegka vidignutimi vincyami Deyaki posudini prikrasheno 1 3 nalipnimi valikami Sered znahidok slid vidmititi i ruchki vid posudin dvoh tipiv Cikavim virobom ye glinyana model chovna odnoderevka Yedinoyu vidomoyu na sogodni pam yatkoyu Chornoliskoyi kulturi v basejni Savranki ye tretij shar bagatosharovogo poselennya bilya s Popova Greblya Poselennya doslidzhuvalosya v 1975 roci V P Vanchugovim ta V G Kushnirom Viyavleni pid chas rozkopok materiali vidneseni yih doslidnikami do piznochornoliskogo ta rannozhabotinskogo etapiv Chornoliskoyi kulturi Osnovna masa znahidok fragmenti glinyanih posudin iz zagladzhenoyu ta loshenoyu poverhneyu temno sirogo ta chornogo koloriv Za formoyu perevazhayut krugloboki tonkostinni posudini kubki korchagi miski Bilshist posudin prikrasheno vriznim ornamentom u viglyadi zashtrihovanih rombiv trikutnikiv vikonanih v kilka ryadiv shirokim poyasom u verhnij chastini posudin Zustrichayutsya posudini prikrasheni zubchatim shtampom vidtiskami S podibnogo shtampu tosho Chetvertij shar nalezhit chernyahivskomu chasu Pid chas rozvidok na zgadanih poselennyah zibrano riznomanitnij rechovij material fragmenti keramiki znaryaddya praci vidhodi metalurgijnogo virobnictva Davni chasiPershi poselenci selilis na pravomu i na livomu berezi richki Goroshok Kilka raziv teritoriya nashogo sela u pervisnij chas zaselyalas poselencyami Tak odeski arheologi 1985 r za trista metriv na zahid vid sela doslidili chotiri arheologichni kulturni shari Tobto ne menshe 4 h raziv tut selilis poselenci Krim togo uchitelem muziki Borivskim Borisom Vasilovichem na teritoriyi sela bulo znajdeno kam yana sokira yaka vidnositsya do piznoyi kam yanoyi dobi Sokira znahoditsya u shkoli kam yana sokira Zgidno z perekazami starozhiliv naselennya sela popovnilos za rahunok pereselenciv iz s Mihajlivki sho bulo roztashovane v storonu Stratiyivki bilya Chervonogo hresta Cya miscevist zaraz nazivayetsya urochishe Babijove Dijsno pislya oranki vesnoyu na livomu i pravomu shili urochisha znahodimo veliku kilkist cherepkiv i yavno prosvichuyetsya zhovti plyami Ce selo bulo znishene tatarami data znishennya nevidoma Tochna data zasnuvannya nashogo sela nam ne vidoma Skorishe vsogo selo zasnovane u XVII stolittya persha jogo nazva Borivka U seli ye vulicya neoficijna nazva yakoyi Borivka Yak stverdzhuye u svoyih spogadah pokijnij uchitel istoriyi Yeromenko Mikola Fedorovich pershi poselenci nashogo sela buli pereselenci iz sela Borivki teper Vinnickoyi oblasti Dokazom cogo ye toj fakt sho znachna kilkist naselennya nashogo sela nosit prizvishe Borivskij V epohu serednovichchya prizvishe kripakam davali po nazvi sela Hatinki tulilisya tisnenko vzdovzh richki na zahid vpritul do poselennya Kogutivka Krim togo na pivden vid sela u XVI XVII st selilis vtikachi iz Polshi de u v cej chas posilivsya kriposnij gnit Take okreme poselennya bulo v lisi sho nosit i teper nazvu Lotari Slovo lotar po polskomu oznachaye rozbijnik Na pochatku XVII stolittya syudi na okrayini Dikogo polya vtikayut selyani vtikachi z Rosiyi 1666 r v Rosiyi provedena patriarhom Nikonom cerkovna reforma yaka rozkolola pravoslavnu rosijsku cerkvu na dvi chastini Staroobryadci peresliduvani uryadom vtikayut v nashu miscevist Bilshist selyatsya v s Kurenivka chastina v Popovij Grebli Na okrayini Dikogo polya dosit vazhko bulo zhiti v chasi zasnuvannya sela Same v cej chas posilyuyetsya turecko tatarska agresiya Perekazi starozhiliv s Chervonoyi Grebli ta s Kurenivki svidchat sho napadi tataro turkiv buli velikim lihom dlya selyanstva Selyanin viyizhdzhayuchi na obrobitok zemli zabirav z domu ne lishe svoyu sim yu a i svoyi pozhitki U razi napadu tataro tureckih ord selyani hovalisya u pevnomu misci lisu Pro ce svidchit nazva lisu v s Kurenivka Potajna Pro zhorstoki napadi krimskih tatar svidchat ruyini slidi yakih zalishilis za 2 5 km vid s Gorodishe v napryamku do st Rudnicya Tut i zaraz vidno rovi ta vali rozvalenogo Gorodisha Selo i zaraz nosit nazvu Gorodishe Litovsko polska dobaMizh 1329 ta 1363 rokami po bitvi na Sinih Vodah Podillya bulo vizvolene z pid tatarskogo ponevolennya i doluchene do Velikogo knyazivstva Litovskogo yake ob yednalo v sobi bilshist zemel sho do tatarskoyi navali vhodili do skladu Kiyivskoyi Rusi V 1385 roci v skladi VKL ci zemli uvijshli do polsko litovskoyi uniyi a 1569 roku vnaslidok ukladennya Lyublinskoyi uniyi ta na pidstavi golosuvannya miscevoyi shlyahti perejshli pid bezposerednye upravlinnya Koroni Polskoyi yaka takim chinom ob yednala pid svoyeyu vladoyu vsi ukrayinski zemli u skladi Rechi Pospolitoyi Na pivden vid sela po roztashovanih na richci Kodima navkolishnih selah prohodiv kordon mizh Richchyu Pospolitoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Zokrema selo Budeyi yake znahoditsya vid Grebli na vidstani 10 km tezh bulo rozdilene kordonom Kozacka dobaPid chas Hmelnichchini nashi zemli vhodyat do Chechelnickoyi sotni v sklad Braclavskogo polku Pislya RuyiniMozhlivo vpershe selo pid suchasnoyu nazvoyu zgadano v protokoli dopitu gajdamaki Vasilya Tumki yakij buv u zagoni otamana Savi Chalogo ta brav uchast u napadi na Mogiliv skladeno u Kiyivskij gubernskij kancelyariyi 1735 roku opisano podiyi 1734 roku U 1766 roci parafiyalnij spisok miscevoyi cerkvi vklyuchav 267 dvoriv ta 1070 dush U podimnomu reyestri 1775 roku Popova Greblya vklyuchalo 164 dimi Za perekazami pip na vlasni koshti pobuduvav na gori derev yanu cerkvu budivelniki cerkvu buli galichani avstrijci Cherez milku i zabolochenu dolinu richki Goroshok vin zbuduvav greblyu shob pricht z inshogo beregu richki mav mozhlivist distatisya do hramu Pip dopomagav lyudyam grishmi shob buduvalis Cyu greblyu selyani nazvali Popovoyu a tomu j selo nazvali Popova Greblya Treba zaznachiti sho oskilki suchasnu nazvu sela zafiksovano she u 1734 roci koli zhodnih galichan avstrijciv ne isnuvalo v prirodi to i reshtu faktiv iz ciyeyi legendi varto sprijmati kritichno Rosijska imperiyaPislya drugogo podilu Polshi 1793 r selo perejshlo v sklad Rosijskoyi imperiyi Reforma 1861 selyani zvilnilis vid kriposnoyi zalezhnosti ale zemli ne oderzhali Yak do reformi tak i pislya reformi selyani zadihalisya vid malozemellya Silska obshina Popovoyi Grebli bula organizovana V obshini stali poshiryuvatis sluhi pro te sho knyaz Orlov zvilnivshi lyudej vid kriposnoyi zalezhnosti obduriv selyan ne davshi yim zemli a car nibi proponuvav dati Selyanam Povoyi Grebli yak i selyani Rosijskoyi imperiyi dumali sho car dobrij sho v usomu vinni chinovniki na miscyah a car ne znaye pro selyan Otzhe selyani Popovoyi Grebli vistupayut u zahvati zemli za vuliceyu Borivka Shob zasteregti sebe pomishik orendar viklikav rotu soldat dlya ohoroni pomishickoyi zemli Selyani silskoyi obshini virishili diyati inshim shlyahom Pered lyudmi stav vistupati selyanin serednogo dostatku Borivskij Fedir Karpovich zhiv na teritoriyi bani pro te sho treba napisati prosbu i car dast zemlyu Selyani ne rozumili sho car ce najbilshij pomishik i zahishaye interesi takih yak sam Selyani Grebli zbirayut veliku kilkist groshej dlya vidryadzhennya Borivskogo do Sankt Peterburgu do carya Koli vidpravili Borivskogo do carya i cherez deyakij chas poshirilisya chutki pro priyizd knyazya Orlova Selyani zibralisya bilya cerkvi shob zustriti knyazya vsi stoyali na kolinah Voni govorili Za zemlyu mi propadayem za zemlyu mi voyuyem a zemlya v knyaziv Knyaz Orlov skazav Vy pozyvaete menya vy zaplatili zashitniku odnu tisyachu a ya zaplachu dve i moj budet verh dzherelo Ne darom selyani govorili sho bog visoko a car daleko dzherelo Borivskij lishe zbirav groshi dlya poyizdki v Sankt Peterburg a zemli dlya selyan dobitisya ne mig Slidom za Fedorom Borivskij priyihala policiya voni ogolosili za jogo golovu 500 krb zolotom Perekazi Yacenyuka Stepana svidchat odnogo razu policiya shukala Borivskogo u jogo rodichiv na Slobodi raptom sam Fedir pobachiv sho u hatu ide policiya vin ne rozgubivsya zgornuv smittya na zatulu nakinuv hustku i stav napravlyatisya na zustrich U dveryah voni rozminulis i Borivskij znik na dolini de ris visokij ocheret i bilshe jogo v seli ne bachili U 1888 roci selyani sudilisya z knyazem Orlovim za zemelni ugiddya vidibrani v obshini na korist ostannogo Sud pidtrimav knyazya Selyani pochali borotbu u yakij vzyalo uchast blizko 400 cholovik Otzhe sudovij proces z knyazem Orlovim ce buv generalnoyu pidgotovkoyu do revolyucijnih podij 1905 r Pochatok XX stolittyaU sichni 1905 r car rozstrilyav viru v carya tak sudova sprava selyan Popovoyi Grebli pidirvala viru v dobrogo carya Ta ochikuvanogo lyudmi tak i ne bulo Kraj znovu zapalav u polum yi povstan Proti novoyi vladi vistupali selyani yaki she navesni 1920 r yiyi pidtrimuvali Na teritoriyi sela diyali povstanski zagoni Zabolotnogo Shepelya Matoli Ya Malogo O Borovskogo Dobrovolskogo V lisi urochishe Lotari diyav aktivnij povstalij zagin pid provodom miscevogo zhitelya O Borivskogo Jogo zagin zajmav zruchni dlya oglyadu okolici miscevosti i kontrolyuvav shlyah cherez selo Ce dalo yim zmogu znishiti zagin chervonoarmijciv U kvitni 1921 r v seli z yavlyayetsya zagin chervonoarmijciv pid kerivnictvom Atyunina i selo bulo zapaleno Pidnyalas strashenna burya selo pokrilos vognyanoyu shapkoyu lyudi i skot na polovih robotah i pasovisha Navkolishni sela pobachili Popovu Greblyu chervonoyu Z cogo momentu 17 kvitnya 1921 roku Popovu Greblyu nazivayut Chervonoyu Grebleyu V rezultati bulo spaleno 534 budinki v polum yi zgorilo dvoye ditej i litnij cholovik Blizko 700 zhiteliv sela vlilisya v povstanski zagoni Kerivnik zagonu O Borivskij poyavivsya u seli koli na jogo teritoriyi buli vzhe fashisti Vin buv starosta Mav svij mlin olijnyu Koli selo bulo vizvoleno Borivskogo v seli bilshe nihto ne bachiv Z 1921 1928 r period mirnoyi vidbudovi sela Selyani ne tilki vidbudovuyut svoyi hati a selo znachno rozshirilos Pislya pozhezhi vinikla vulicya Makoveyivka V 1927 r vidbulos viselennya na selishe Novoukrayinku Kilkist zamozhnih selyan shoroku zbilshuvalos Ale posilennya odnoosibnih gospodarstv ne zadovolnyala vladu tomu sho u nih vazhko bulo zabirati hlib dlya derzhavi Dlya virishennya cogo pitannya rozpochali kolektivizaciyu Selyan zaganyali u kolgospi zabirali skot gospodarski primishennya V 1929 roci vesnoyu buv organizovanij SOZ Vpered do Komuni Golod faktichno rozpochavsya u 1930 roci koli vijshov nakaz zabirati hudobu dlya potreb shkiryanoyi promislovosti Nakaz vikonali 50 vidsotkiv pogoliv ya hudobi bulo likvidovano uzhe v 1931 roci V 1934 roci organizuvalisya she chotiri SOZi im Kirova im Kaganovicha Chervona Zirka im Voroshilova V kolgospi pracyuvali v osnovnomu zhinki ta stariki Druga Svitova VijnaBratska mogila U Drugij svitovij vijni selo bulo zahoplene 28 lipnya 1941 r Teritoriya sela bula pid vladoyu vijska rumunskogo Z sela front pishlo 1490 cholovik Smertyu horobrih zaginulo 361 zhiteliv sela Imena zagiblih vikarbuvani na obelisku yakij bulo vidkrito 9 travnya 1962 roku na chest peremogi nad fashistami V bratskij mogili posered sela pokoyitsya prah troh lotchikiv 81 aviapolku yakih litak bulo zbito v lipni 1941 r za selom Kotlyarov Mikola Ivanovich lejtenant Znamenkij Konstyantin Vasilovich lejtenant Zaharov Volodimir Vasilovich ml serzhant 22 bereznya 1944 r pri vizvolenni sela zaginuli bijci 80 gvardijskoyi diviziyi Artemenko Volodimir Vasilovich st serzhant Fazmiyev Nurimak lejtenant Na teritoriyi sela diyala pidpilna organizaciya pid kerivnictvom Sobolyuka Oleksandra Fadijovicha Yaka pidtrimuvala zv yazki z partizanskimi zagonami komandiriv Artyuhova Morozova P N 22 bereznya 1944 r selo Popova Greblya bulo zvilneno Bij projshov na selishi Novoukrayinka Selo bulo spaleno Zaginulo 6 cholovik Obzhilyanskij V M Obzhilyanskij I T Bileckij M V Parelyulko Olga Oleksiyivna ta yiyi dvi donki Valentina i Ganna A sina Olga prikrila i vin zalishivsya zhivij Na selishi takozh sporudzhenij obelisk Zhiteli sela sho nagorodzheni kavaleri troh ordeniv slavi Bugajchuk M S Ivanovskij T T Melnik T M dvoh ordeniv slavi Pislyavoyenni rokiU 1951 roci vidbuvayetsya ob yednannya kolgospiv utvoryuyetsya silskogospodarska artil im Voroshilova Golovoyu buv Omecinskij Stanislav Josipovich Zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi u 1957 roci kolgosp Voroshilova perejmenovanij na kolgosp im Kirova V kolgospi narahovuyetsya 4057 ga zemli v tomu chisli ornoyi 2774 ga Z 1951 1968 r pid chas golovuvannya Omecinskogo Stanislava Josipovicha na chas ob yednannya v kasi kolgospu ne bulo zhodnoyi kopijki Z 1954 r pributki zrostali I dosyagli 3 mln karbovanciv Rist groshovih pributkiv dav mozhlivist zbilshiti kapitalovkladennya v budivnictvo zbudovano horoshi kam yani primishennya korivnikiv svinarnika telyatnika vodonapirna vezha budinok kulturi olijnya mlin Bagato kolgospnikiv buduyut novi hati Z 1979 r po 1994 r pracyuye golovoyu kolgospu Kresnij D V Veterani Vijna v Afganistani Dovgan Oleksandr Mikolajovich Mulko Vasil Illich Bojko Andrij Mikolajovich Likvidatori avariyi na ChAES Pogorilij Oleksij Andrijovich nemaye vzhe v zhivih Shevchuk Fedir Avramovich Slyepij Vasil SilvestrovichSuchasnist 1990 ti poch XXI st V 1993 roku kolgosp im Kirova perejmenovano na KSP Niva Z 1994 roku chasto zminyuyutsya golovi kolgospiv I ce dovelo do togo sho z 2000 roku zemlya v kolgospi ne obroblyayetsya znisheno primishennya fermi svinofermi traktornoyi brigadi garazha V kolgospi nemaye tehniki Kolishnye STOV Agrofirma Niva viznane bankrutom she u 2006 roci i proces bankrutstva zavershivsya v 2007 roci DzherelaChervona Greblya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Istoriya PrimitkiSmolyaninova S P Paleolit i mezolit Stepnogo Pobuzhzhya K 1990 S 15 Ivanova S V Vetchinnikova N Ye Poselennya epohi bronzi ta zaliza v Odeskij oblasti Arheologiya 1989 2 S 61 Vanchugov V P Kushnir V G Novye pamyatniki epohi pozdnej bronzy i rannego zheleza v mezhdureche Yuzhnogo Buga i Dnestra Semero Zapadnoe Prichernomore v epohu pervobytno obshinnogo stroya K 1980 S 119 123 Vanchugov V P Kushnir V G Vkaz pr S 121 Vanchugov V P Kushnir V G Vkaz pr S 119 122 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv f 59 op 1 spr 429 ark 98 111 117 Derzhavnij arhiv mista Kiyeva f 312 op 1 spr 27 ark 245 248 Magazin fur die neue Historie und Geographie Angelegt von A F Busching v 22 1788LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaKosakivskij V A