Стратíївка село в Україні у Гайсинському районі Вінницької області Північна частина села колись становила окреме село Ко

Стратíївка — село в Україні, у Гайсинському районі Вінницької області. Північна частина села колись становила окреме село Ковалівку.

село Стратіївка

Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Гайсинський район
Рада	Стратіївська сільська рада
Облікова картка	Стратіївка
Основні дані
Засноване	не пізніше 1734
Населення	1403
Площа	4,2 км²
Густота населення	334,050 осіб/км²
Поштовий індекс	24831
Телефонний код	+380 4351
День села	28 серпня
Географічні дані
Географічні координати	48°08′42″ пн. ш. 29°25′33″ сх. д. / 48.14500° пн. ш. 29.42583° сх. д. / 48.14500; 29.42583Координати: 48°08′42″ пн. ш. 29°25′33″ сх. д. / 48.14500° пн. ш. 29.42583° сх. д. / 48.14500; 29.42583
Водойми	р. Мала Савранка, Стратіївочка


Місцева влада
Адреса ради	24831, Вінницька обл., Чечельницький р-н, с. Стратіївка, вул. Мазурівка, 2
Карта
Стратіївка
Стратіївка
Мапа

Стратіївка у Вікісховищі

Історія

Вперше село під сучасною назвою згадано в протоколі допиту гайдамаки Василя Тумки, який був у загоні отамана Сави Чалого та брав участь у нападі на Могилів (складено у Київській губернській канцелярії 1735 року, описано події 1734 року).
У 1766 році парафіяльний список місцевої церкви включав 209 дворів та 889 душ.
За часів Російської імперії село Стратіївка (Ковалівка) входило до складу Демівської волості Ольгопільського повіту Подільської губернії.

Коштом селян була збудована дерев'яна Свято-Успенська церква.

Також в селі була церковно-парафіяльна школа та 2 парових млини.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 366 жителів села.

В селі у 1996 році було відкрито римо-католицький костел, силами парафіян та Чечельницьких єпископів.

Сьогодення

Нині в селі діє «Стратіївський заклад загальної середньої освіти».

Головою села станом на 2016 рік був Олег Миколайович Люлько, завдяки його старанням було відремонтовано частину дороги з Ольгополя до Стратіївки, також по усіх вулицях увімкнено зовнішнє освітлення, відремонтована центральна вулиця села.

Щороку 28 серпня проводять святкування дня села, всі жителі беруть активну участь у підготовці та проведенні свята.

Станом на 2022 рік головою села був Олег Сливка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1375	98.00%
російська	20	1.43%
румунська	7	0.50%
інші/не вказали	1	0.07%
Усього	1403	100%

Знані уродженці

У селі народився Герой Соціалістичної Праці, генерал армії С. К. Цвігун.

Особливо багато спогадів односельці пов'язують із поміщиком Гіжицьким. На початку XX століття Гіжицький належав до числа найбагатших землевласників Поділля. Тільки у селі Стратіївка йому належало 2318,98 десятин землі. Із спогадів односельців, Гіжицький мав у селі прекрасний палац з господарським двором і підземними ходами, які з'єднували його будинок із храмом. Гіжицький розводив породистих рисаків, мав велику конюшню, яка зберігається до нашого часу. Біля будинку був великий парк із фонтанами. Басейн від фонтану знаходиться на території сучасної школи. Селяни страждали від малоземелля і тому не могли платити великих податків, але Гіжицький був людиною доброю. Згадують односельці, що за день панщини заробляли у пана стільки, що можна було купити нову тернову хустину. У пана була дружина, красуня-німкеня, із дуже великим смаком. Саме їй належало упорядкування садиби. Мав пан трьох дітей: дві дочки Єлену і Марію й сина Алика. Щедрий батько подарував двом донькам землі, назви яких збереглися до нашого часу. Поля в сторону Анютино називаються Єленовкою, а поля в сторону Ольгополя називаються Марусівкою.

Під час революційних подій палац Гіжицького було зруйновано, храм спалено. Сім'я Гіжицького зникла. А влада на селі перейшла до рук більшовиків, сталося це у 1920 році.

Цікаві факти

На середньовічних картах на цьому місці — на річці Савранка, притоці Саврані (Савранки-Чечельницької) — позначене поселення (село з церквою) Саврань (Sawran) (1781, 1742 та на карті 1648 р. Гійом Левассер де Боплана).

В Центральному державному історичному архіві у м. Києві зберігається «Метрическая книга церкви с. Николая с. Івашків» за 1776-1791 роки — можливо помилково (наугад), наймовірніше це все-таки с. Стратіївка.

Примітки

Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 59, оп. 1, спр. 429, арк. 98, 111—117
Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 27, арк. 50—55
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) — с. 275—276
Стратиевка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIa. — С. 734. (рос. дореф.)
Стратіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Трёхвёрстовка Шуберта. Лист 27-8. Балта. 1868 г. www.etomesto.ru (рос.). оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 12 червня 2024.
. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.

Література

Страті́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.699

Посилання

(рос.)
Stratyjówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 393. (пол.)

[1] Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 59, оп. 1, спр. 429, арк. 98, 111—117

[2] Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 27, арк. 50—55

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) — с. 275—276

[4] Стратиевка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIa. — С. 734. (рос. дореф.)

[Голодомор_УІНП-5] Стратіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[6] . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[8] Трёхвёрстовка Шуберта. Лист 27-8. Балта. 1868 г. www.etomesto.ru (рос.). оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 12 червня 2024.

[9] . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.

[10] . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.

[11] . Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.