Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скаржи́нська Катери́на Микола́ївна (нар. 19 лютого 1853, Постав-Мука — пом. 1932, х. Круглик Лубенського району Полтавської області) — українська поміщиця, меценатка, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України.
| Скаржинська Катерина Миколаївна | |
|---|---|
| уроджена Райзер | |
 | |
| Ім'я при народженні | Катерина Миколаївна фон Райзер англ. Kateryna Nikolaevna von Reiser |
| Народилася | 19 лютого 1853 Постав-Мука, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Померла | 1932 х. Круглик Лубенського району, УРСР |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР |
| Національність | шведка |
| Діяльність | громадська активістка, філантропка |
| Відома завдяки | громадська і культурна діячка, меценатка |
| Alma mater | Бестужевські курси |
| Знання мов | російська, німецька і французька |
| Рід | d |
| Батько | М. В. фон Райзер |
| Мати | Лодигіна |
| Нагороди |  |
| |
Походження та дитинство
Катерина Миколаївна фон Райзер народилася 19 лютого 1852 року в місті Лубни, що на Полтавщині, в родині Катерини Петрівни (уроджена Лодигіна-Кир'якова) та великого землевласника Миколая Вільгельмовича фон Райзера. По батьківській лінії походила зі старовинного дворянського роду німецького походження, представники якого перебралися до Російської імперії у XVII столітті. Найбільш ранні свідчення стосуються постаті Вікентія Степановича фон Райзера, уродженця шведської Померанії, який потрапив у полон до армії Петра Першого унаслідок битви під Полтавою, а надалі перейшов на російську службу як артилерист й знавець гірничої справи. Його син, Вікентій-Людвіг, зробив кар'єру у війську, служив флігель-ад'ютантом при Петрі III, а згодом у чині генерал-поручика за Катерини II. По його смерті у 1780 році вдова, Ганна Іванівна Лоріх, оселилася в Лубнах. Вільгельм Ульріх фон Райзер також присвятив своє життя армії (брав участь у походах генерала Суворова до Швейцарії), так само як і його син — батько Катерини Скаржинської — учасник битви під Варшавою 1831 року. Батьку часто доводилося служити вдалині від родини, тому Катерину та її брата Михайла ростили матір та бабуся Варвара Петрівна Лодигіна.
Дівчина одержала домашнє виховання, мала доступ до великої батьківської бібліотеки, опанувала французьку та німецькі мови. Сім'ю неодноразово навідували друзі-інтелектуали, зокрема професор-геолог, майбутній ректор Київського університету Костянтин Феофілактов, що став одним із перших наставників юної Катерини. Сім'я мешкала в помісті Круглик, придбаного батьком в Лубенському повіті, допоки не надійшла звістка про загибель того від тифу 1859 року в Новогеоргіївській фортеці. У віці 10 років дівчина з матір'ю і бабусею перебралася в родовий маєток в селищі Нікольському Тверської губернії. На зимовий час вона виїжджала до Москви чи Санкт-Петербургу, де навчалася у найкращих тамтешніх професорів на кшталт Олексія Острогорського чи Павла Шпілевського. Вибором наставників займався дядько майбутньої меценатки, Олександр Апухтін, куратор Варшавського навчального округу. Бабуся Варвара, в минулому фрейліна російських імператорів, також прагнула бачити внучку при царському дворі. Утім, сама Катерина у віці 12 років вирішила присвятити своє життя допомозі бідним.
Діяльність
1869 р. одружилась з великим землевласником і кіннозаводчиком, майбутнім генерал-майором М. Г. Скаржинським. Здобула екстерном освіту у жіночій гімназії у Лубнах, навчалася на Бестужевських вищих курсах у Петербурзі, але не завершила через переведення чоловіка до іншого місця. Приятелювала з відомим російським критиком В. В. Стасовим, за порадою якого познайомилась з колекціями Ермітажу та Академії мистецтв.
На її кошти на Лубенщині проводились археологічні розкопки. У Круглику засновує народну школу, бібліотеку; аматорський український театр. 1880 р. започаткувала перший в Україні приватний музей, першим попечителем якого був Ф. Камінський. Заклала у маєтку дендрарій. У 1883 р. знайомиться з відомими українськими колекціонерами В. В. Тарновським, С. А. Мазаракі та їх колекціями. Бере активну участь у виставковій діяльності. Скаржинську обрали членом кількох наукових товариств — Московського нумізматичного, Всеросійського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії, почесним членом Полтавської вченої архівної комісії. 1890 р. на сільськогосподарській виставці у Лубнах за зразкове квітникарство Міністерство землеробства і державного майна нагородила її срібною медаллю.
Після смерті чоловіка передала колекцію, що складалась з понад 20 тис. експонатів і 4 тис. книг, у дар Природничо-історичному музею Полтавського губернського земства.
1905 р. Катерина Скаржинська виїхала до Італії, згодом до Швейцарії, де оселилась у Лозанні. Займалась доброчинністю, матеріально підтримувала політемігрантів. У Давосі видавала літературно-науковий журнал «За рубежом». 1913 р. відійшла від політичної діяльності.
Останні роки життя
Після початку Першої світової війни повернулася до України. Останні роки життя провела в Лубнах. Більшовицька влада призначила Скаржинській невелику персональну пенсію, але за клопотанням голови ВУЦВК Г. Петровського була позбавлена грошового утримання. Померла всіма забута в Круглику на 81-му році життя влітку 1932 р.
Колекція писанок
Після опублікування у російських часописах зразків зображень писанкарського мистецтва у 1887 р. Катерина Скаржинська зацікавилась народними великодніми яйцями. У наступному році у Лубнах вона придбала перші 23 писанки. 1889 р. колекція поповнилась 14 писанками, у 1890 р. — 239, у 1891 р. — 76. 1893 р. серед 387 великодніх яєць 5 писанок репрезентували Київську губернію, 76 — Курську, 30 — Подільську і 276 — Полтавську. Переважна більшість писанок була розписана народними майстринями, кілька були зроблені у монастирях. 1898 р. колекція нараховувала 2123 одиниці. Кожен її експонат був зафіксований на картонних картках. Окрім писанок Скаржинська збирала і їх зображення.
Співробітник Круглицького музею, дійсний член Імператорського російського географічного товариства С. К. Кульжинський систематизував матеріал і підготував до друку два випуски каталогу колекції писанок.
Доля колекції Катерини Скаржинської
Частина унікальної колекції старожитностей К. Скаржинської зберігається в Полтавському краєзнавчому музеї, Полтавському художньому музеї та історико-культурному заповіднику (Поле Полтавської битви).
Вшанування пам'яті
У місті Полтава існує вулиця Катерини Скаржинської.
Див. також
Джерела та література
- Піскова Е. М. Скаржинська Катерина Миколаївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 595. — .
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — Стор. 869.
- Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. — Стор. 237—238
- С. К. Кульжинский. Описание коллекции народных писанок. Репринтне видання. Х.: САГА, 2011.
- Сергієнко Д. В. Меценатське подвижництво Катерини Скаржинської (1852-1932) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя : ЗНУ, 2015. — Вип. 43.
Посилання
- Скаржинська Катерина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1755. — 1000 екз.
Примітки
- KLEBAN, Lesia (24 жовтня 2020). СВІТОГЛЯД ТА НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ МИХАЙЛА ВОЗНЯКА: ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University. № 21. с. 128—143. doi:10.30970/fhi.2020.21.3538. ISSN 2078-6077. Процитовано 8 травня 2023.
- (PDF). web.archive.org. 1 березня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2020. Процитовано 8 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skarzhi nska Kateri na Mikola yivna nar 19 lyutogo 1853 Postav Muka pom 1932 h Kruglik Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti ukrayinska pomishicya mecenatka fundatorka pershogo zagalnodostupnogo privatnogo krayeznavchogo muzeyu Livoberezhnoyi Ukrayini Skarzhinska Katerina Mikolayivnaurodzhena RajzerIm ya pri narodzhenni Katerina Mikolayivna fon Rajzer angl Kateryna Nikolaevna von ReiserNarodilasya 19 lyutogo 1853 1853 02 19 Postav Muka Lohvickij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 1932 1932 h Kruglik Lubenskogo rajonu URSRGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist shvedkaDiyalnist gromadska aktivistka filantropkaVidoma zavdyaki gromadska i kulturna diyachka mecenatkaAlma mater Bestuzhevski kursiZnannya mov rosijska nimecka i francuzkaRid dBatko M V fon RajzerMati LodiginaNagorodi Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya ta ditinstvoKaterina Mikolayivna fon Rajzer narodilasya 19 lyutogo 1852 roku v misti Lubni sho na Poltavshini v rodini Katerini Petrivni urodzhena Lodigina Kir yakova ta velikogo zemlevlasnika Mikolaya Vilgelmovicha fon Rajzera Po batkivskij liniyi pohodila zi starovinnogo dvoryanskogo rodu nimeckogo pohodzhennya predstavniki yakogo perebralisya do Rosijskoyi imperiyi u XVII stolitti Najbilsh ranni svidchennya stosuyutsya postati Vikentiya Stepanovicha fon Rajzera urodzhencya shvedskoyi Pomeraniyi yakij potrapiv u polon do armiyi Petra Pershogo unaslidok bitvi pid Poltavoyu a nadali perejshov na rosijsku sluzhbu yak artilerist j znavec girnichoyi spravi Jogo sin Vikentij Lyudvig zrobiv kar yeru u vijsku sluzhiv fligel ad yutantom pri Petri III a zgodom u chini general poruchika za Katerini II Po jogo smerti u 1780 roci vdova Ganna Ivanivna Lorih oselilasya v Lubnah Vilgelm Ulrih fon Rajzer takozh prisvyativ svoye zhittya armiyi brav uchast u pohodah generala Suvorova do Shvejcariyi tak samo yak i jogo sin batko Katerini Skarzhinskoyi uchasnik bitvi pid Varshavoyu 1831 roku Batku chasto dovodilosya sluzhiti vdalini vid rodini tomu Katerinu ta yiyi brata Mihajla rostili matir ta babusya Varvara Petrivna Lodigina Roztashuvannya pomistya Kruglik 1878 Divchina oderzhala domashnye vihovannya mala dostup do velikoyi batkivskoyi biblioteki opanuvala francuzku ta nimecki movi Sim yu neodnorazovo naviduvali druzi intelektuali zokrema profesor geolog majbutnij rektor Kiyivskogo universitetu Kostyantin Feofilaktov sho stav odnim iz pershih nastavnikiv yunoyi Katerini Sim ya meshkala v pomisti Kruglik pridbanogo batkom v Lubenskomu poviti dopoki ne nadijshla zvistka pro zagibel togo vid tifu 1859 roku v Novogeorgiyivskij forteci U vici 10 rokiv divchina z matir yu i babuseyu perebralasya v rodovij mayetok v selishi Nikolskomu Tverskoyi guberniyi Na zimovij chas vona viyizhdzhala do Moskvi chi Sankt Peterburgu de navchalasya u najkrashih tamteshnih profesoriv na kshtalt Oleksiya Ostrogorskogo chi Pavla Shpilevskogo Viborom nastavnikiv zajmavsya dyadko majbutnoyi mecenatki Oleksandr Apuhtin kurator Varshavskogo navchalnogo okrugu Babusya Varvara v minulomu frejlina rosijskih imperatoriv takozh pragnula bachiti vnuchku pri carskomu dvori Utim sama Katerina u vici 12 rokiv virishila prisvyatiti svoye zhittya dopomozi bidnim Diyalnist1869 r odruzhilas z velikim zemlevlasnikom i kinnozavodchikom majbutnim general majorom M G Skarzhinskim Zdobula eksternom osvitu u zhinochij gimnaziyi u Lubnah navchalasya na Bestuzhevskih vishih kursah u Peterburzi ale ne zavershila cherez perevedennya cholovika do inshogo miscya Priyatelyuvala z vidomim rosijskim kritikom V V Stasovim za poradoyu yakogo poznajomilas z kolekciyami Ermitazhu ta Akademiyi mistectv Na yiyi koshti na Lubenshini provodilis arheologichni rozkopki U Krugliku zasnovuye narodnu shkolu biblioteku amatorskij ukrayinskij teatr 1880 r zapochatkuvala pershij v Ukrayini privatnij muzej pershim popechitelem yakogo buv F Kaminskij Zaklala u mayetku dendrarij U 1883 r znajomitsya z vidomimi ukrayinskimi kolekcionerami V V Tarnovskim S A Mazaraki ta yih kolekciyami Bere aktivnu uchast u vistavkovij diyalnosti Skarzhinsku obrali chlenom kilkoh naukovih tovaristv Moskovskogo numizmatichnogo Vserosijskogo tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi pochesnim chlenom Poltavskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi 1890 r na silskogospodarskij vistavci u Lubnah za zrazkove kvitnikarstvo Ministerstvo zemlerobstva i derzhavnogo majna nagorodila yiyi sribnoyu medallyu Pislya smerti cholovika peredala kolekciyu sho skladalas z ponad 20 tis eksponativ i 4 tis knig u dar Prirodnicho istorichnomu muzeyu Poltavskogo gubernskogo zemstva 1905 r Katerina Skarzhinska viyihala do Italiyi zgodom do Shvejcariyi de oselilas u Lozanni Zajmalas dobrochinnistyu materialno pidtrimuvala politemigrantiv U Davosi vidavala literaturno naukovij zhurnal Za rubezhom 1913 r vidijshla vid politichnoyi diyalnosti Ostanni roki zhittyaPislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni povernulasya do Ukrayini Ostanni roki zhittya provela v Lubnah Bilshovicka vlada priznachila Skarzhinskij neveliku personalnu pensiyu ale za klopotannyam golovi VUCVK G Petrovskogo bula pozbavlena groshovogo utrimannya Pomerla vsima zabuta v Krugliku na 81 mu roci zhittya vlitku 1932 r Kolekciya pisanokDokladnishe Kolekciya pisanok Katerini Skarzhinskoyi Pislya opublikuvannya u rosijskih chasopisah zrazkiv zobrazhen pisankarskogo mistectva u 1887 r Katerina Skarzhinska zacikavilas narodnimi velikodnimi yajcyami U nastupnomu roci u Lubnah vona pridbala pershi 23 pisanki 1889 r kolekciya popovnilas 14 pisankami u 1890 r 239 u 1891 r 76 1893 r sered 387 velikodnih yayec 5 pisanok reprezentuvali Kiyivsku guberniyu 76 Kursku 30 Podilsku i 276 Poltavsku Perevazhna bilshist pisanok bula rozpisana narodnimi majstrinyami kilka buli zrobleni u monastiryah 1898 r kolekciya narahovuvala 2123 odinici Kozhen yiyi eksponat buv zafiksovanij na kartonnih kartkah Okrim pisanok Skarzhinska zbirala i yih zobrazhennya Spivrobitnik Kruglickogo muzeyu dijsnij chlen Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva S K Kulzhinskij sistematizuvav material i pidgotuvav do druku dva vipuski katalogu kolekciyi pisanok Dolya kolekciyi Katerini SkarzhinskoyiChastina unikalnoyi kolekciyi starozhitnostej K Skarzhinskoyi zberigayetsya v Poltavskomu krayeznavchomu muzeyi Poltavskomu hudozhnomu muzeyi ta istoriko kulturnomu zapovidniku Pole Poltavskoyi bitvi Vshanuvannya pam yatiU misti Poltava isnuye vulicya Katerini Skarzhinskoyi Div takozhKolekciya pisanok Katerini SkarzhinskoyiDzherela ta literaturaPiskova E M Skarzhinska Katerina Mikolayivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 595 ISBN 978 966 00 1290 5 Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K UE 1992 Stor 869 Bilousko O A Miroshnichenko V I Nova istoriya Poltavshini Kinec XVIII pochatok XX stolittya Stor 237 238 S K Kulzhinskij Opisanie kollekcii narodnyh pisanok Reprintne vidannya H SAGA 2011 Sergiyenko D V Mecenatske podvizhnictvo Katerini Skarzhinskoyi 1852 1932 Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya ZNU 2015 Vip 43 PosilannyaSkarzhinska Katerina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1755 1000 ekz PrimitkiKLEBAN Lesia 24 zhovtnya 2020 SVITOGLYaD TA NAUKOVI INTERESI MIHAJLA VOZNYaKA FORMUVANNYa I STANOVLENNYa Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Proceedings of History Faculty of Lviv University 21 s 128 143 doi 10 30970 fhi 2020 21 3538 ISSN 2078 6077 Procitovano 8 travnya 2023 PDF web archive org 1 bereznya 2020 Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2020 Procitovano 8 travnya 2023