Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сахалі́н (рос. Сахалин) або Карафуто (яп. 樺太) — острів біля східних берегів Азії, на Далекому Сході Російської Федерації; омивається Охотським і Японським морями. Довжина острова 948 км, максимальна ширина 160 км, площа 76 400 км². Разом з Курильськими островами складає Сахалінську область РФ. (87 100 км²).
| Сахалін | |
|---|---|
| рос. Сахалин | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 50°51′ пн. ш. 143°08′ сх. д. / 50.850° пн. ш. 143.133° сх. д. | |
| Континент | Азія |
| Акваторія | Японське море, d |
| Площа | 76600 км² |
| Довжина | 950 км |
| Ширина | 160 км |
| Найвища точка | 1609 м |
| Країна | |
 Росія | |
| (Адм. одиниця) | Сахалінська область |
| Населення | 493000 (2010) |
  Сахалін Сахалін (Росія) | |
 Сахалін у Вікісховищі | |
Історія
У давнину Сахалін населяли племена айнів, нівхів і евенків, що нині є нечисленними. Першим із європейських дослідників Сахалін відвідав голландець де Фріз у 1643 році. У 1643—1646 роках Сахалін відвідали учасники походу В. Д. Пояркова. У 1679 році на півдні було створено першу японську факторію (басьо). У кінці XVIII століття Сахалін відвідав французький мореплавець Жан Лаперуз, а на початку XIX століття — російський адмірал Іван Крузенштерн.
У 1809–1810 роках японський дослідник Мамія Ріндзо відкрив, що Сахалін є островом, тобто не сполучається з материком, а роз'єднаний протокою. Експедиція Г. І. Невельського в 1848–1849 роках підтвердила це відкриття.
За Симодським трактатом (1855 р.) між Росією і Японією Сахалін був визнаний їхнім спільним нероздільним володінням. З цього часу починається активна колонізація Сахаліну росіянами, яка почала призводити до конфліктів між російським та японським населенням, що мешкало на острові. 1875 року за Санкт-Петербурзьким договором Сахалін повністю переходить до Російської імперії в обмін на 18 Курильських островів, що перейшли до складу Японії. Сахалін стає місцем заслань і каторги.
1905 року після поразки Росії у російсько-японській війні за Портсмутським договором південна частина острова стала володінням Японії. Під час Громадянської війни в Росії Японія окупувала й російську частину Сахаліну, яку вона повернула вже у 1925 році. З поразкою Японії у Другій світовій війні 1945 року увесь острів перейшов до СРСР.
Природа
Ландшафт переважно гористий. Островом тягнуться два паралельні хребти, що піднімаються до 1525 м і мають довжину 650 км. Клімат — помірно холодний, мусонний (температура липня: +12…+15 °C., січня: −10…-20 °C., 400—750 мм атмосферних опадів), восени трапляються тайфуни з ураганними вітрами і зливами.
Для більшої частини Сахаліну характерна тайгово-сибірська фауна, трохи збіднена в порівнянні з материком внаслідок острівного положення, 60 % площі острова займають ліси. Водяться ведмідь, лисиця, росомаха, соболь, вивірка, бурундук, північний олень, кабарга й ін. На прибережних скелях — «пташині базари» кайр, топориків, бакланів та ін. Біля берегів трапляються морські ссавці: сивуч, калан, північний морський котик. У річки на нерест заходять прохідні лососеві риби.
Суспільство та економіка
З 1920-х років острів інтенсивно освоюється та заселяється: у 1926 року населення північного Сахаліну становило 11 000 мешканців, 1959 (разом з дуже рідко заселеними Курильськими островами) — 649 000, 1970—615 000 (у тому числі 78 % у містах).
Головний центр — Южно-Сахалінськ. За переписом 1970 року, українці становили 38 000 (6,3 % усього населення), серед яких 11 100 подало українську мову як свою рідну, а крім того, 6 900 нею вільно володіло.
Економіка заснована на молочному тваринництві й вирощуванні бобових, ячменю, вівса та цукрового буряка. На півдні, де трохи тепліше, також вирощують пшеницю, рис, ловлять рибу, є нафторозробки і добувається вугілля.
Топоніми Сахаліну
| Гори:
Низовини: Озера: Річки: | Протоки: Перешийки: Миси та півострови:
Затоки: |
Цікаві факти
- До 10 квітня 2002 року в Римсько-католицькій церкві існувала «Апостольська префектура Карафуто» (лат. Apostolica Praefectura Karafutoensis), яка поширювалася на терени колишньої японської префектури Карафуто і входила до складу на території Росії. Останнім апостольську префектуру очолював єпископ-поляк , що мав титул «ординарій єпископа святого Йосипа й адміністратор префектури Карафуто». МЗС Росії негативно розцінило використання в єпископській титулатурі японської назви «Карафуто» й 2002 року заборонило Мазуру в'їзд до країни «з метою збереження безпеки Російської Федерації». Після цього апостольська префектура Карафуто була перейменована на «Південно-Сахалінську» (лат. Apostolica Praefectura Sachaliniana Meridionalis) з прямим підпорядкуванням Ватикану.
Примітки
- МИД РФ негативно расценивает использование в титуле католического епископа несуществующего названия территории России. Интерфакс. 26 лютого 2002. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
- Епископ Ежи Мазур был выдворен из страны «в целях сохранения безопасности Российской Федерации»
- Prefecture Apostolic of Yuzhno Sakhalinsk // Catholic-Hierarchy.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Сахалін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Київська Русь (Сахалін)
- Українці на Сахаліні — сайт Миколи Засенко
- Остров Сахалин(рос.)
- (рос.)
- Sakhalin Island (ISLAND, RUSSIA) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sahali n ros Sahalin abo Karafuto yap 樺太 ostriv bilya shidnih beregiv Aziyi na Dalekomu Shodi Rosijskoyi Federaciyi omivayetsya Ohotskim i Yaponskim moryami Dovzhina ostrova 948 km maksimalna shirina 160 km plosha 76 400 km Razom z Kurilskimi ostrovami skladaye Sahalinsku oblast RF 87 100 km Sahalinros SahalinKartaGeografiya50 51 pn sh 143 08 sh d 50 850 pn sh 143 133 sh d 50 850 143 133Kontinent AziyaAkvatoriya Yaponske more dPlosha 76600 km Dovzhina 950 kmShirina 160 kmNajvisha tochka 1609 mKrayina RosiyaAdm odinicya Sahalinska oblastNaselennya 493000 2010 SahalinSahalin Rosiya Sahalin u VikishovishiCentralna chastina Yuzhno SahalinskaIstoriyaMapa Sahalinu 1885 rikPivnichnij Sahalin yak misce ukrayinskoyi kolonizaciyi na mapi Derzhavni koloniyi Ukrayini Georga Gasenka 1920 rik U davninu Sahalin naselyali plemena ajniv nivhiv i evenkiv sho nini ye nechislennimi Pershim iz yevropejskih doslidnikiv Sahalin vidvidav gollandec de Friz u 1643 roci U 1643 1646 rokah Sahalin vidvidali uchasniki pohodu V D Poyarkova U 1679 roci na pivdni bulo stvoreno pershu yaponsku faktoriyu baso U kinci XVIII stolittya Sahalin vidvidav francuzkij moreplavec Zhan Laperuz a na pochatku XIX stolittya rosijskij admiral Ivan Kruzenshtern U 1809 1810 rokah yaponskij doslidnik Mamiya Rindzo vidkriv sho Sahalin ye ostrovom tobto ne spoluchayetsya z materikom a roz yednanij protokoyu Ekspediciya G I Nevelskogo v 1848 1849 rokah pidtverdila ce vidkrittya Za Simodskim traktatom 1855 r mizh Rosiyeyu i Yaponiyeyu Sahalin buv viznanij yihnim spilnim nerozdilnim volodinnyam Z cogo chasu pochinayetsya aktivna kolonizaciya Sahalinu rosiyanami yaka pochala prizvoditi do konfliktiv mizh rosijskim ta yaponskim naselennyam sho meshkalo na ostrovi 1875 roku za Sankt Peterburzkim dogovorom Sahalin povnistyu perehodit do Rosijskoyi imperiyi v obmin na 18 Kurilskih ostroviv sho perejshli do skladu Yaponiyi Sahalin staye miscem zaslan i katorgi 1905 roku pislya porazki Rosiyi u rosijsko yaponskij vijni za Portsmutskim dogovorom pivdenna chastina ostrova stala volodinnyam Yaponiyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Yaponiya okupuvala j rosijsku chastinu Sahalinu yaku vona povernula vzhe u 1925 roci Z porazkoyu Yaponiyi u Drugij svitovij vijni 1945 roku uves ostriv perejshov do SRSR PrirodaLandshaft perevazhno goristij Ostrovom tyagnutsya dva paralelni hrebti sho pidnimayutsya do 1525 m i mayut dovzhinu 650 km Klimat pomirno holodnij musonnij temperatura lipnya 12 15 C sichnya 10 20 C 400 750 mm atmosfernih opadiv voseni traplyayutsya tajfuni z uragannimi vitrami i zlivami Dlya bilshoyi chastini Sahalinu harakterna tajgovo sibirska fauna trohi zbidnena v porivnyanni z materikom vnaslidok ostrivnogo polozhennya 60 ploshi ostrova zajmayut lisi Vodyatsya vedmid lisicya rosomaha sobol vivirka burunduk pivnichnij olen kabarga j in Na priberezhnih skelyah ptashini bazari kajr toporikiv baklaniv ta in Bilya beregiv traplyayutsya morski ssavci sivuch kalan pivnichnij morskij kotik U richki na nerest zahodyat prohidni lososevi ribi Suspilstvo ta ekonomikaRozselennya nivhiv odnogo z korinnih narodiv SahalinuDokladnishe Sahalinska oblast Z 1920 h rokiv ostriv intensivno osvoyuyetsya ta zaselyayetsya u 1926 roku naselennya pivnichnogo Sahalinu stanovilo 11 000 meshkanciv 1959 razom z duzhe ridko zaselenimi Kurilskimi ostrovami 649 000 1970 615 000 u tomu chisli 78 u mistah Golovnij centr Yuzhno Sahalinsk Za perepisom 1970 roku ukrayinci stanovili 38 000 6 3 usogo naselennya sered yakih 11 100 podalo ukrayinsku movu yak svoyu ridnu a krim togo 6 900 neyu vilno volodilo Ekonomika zasnovana na molochnomu tvarinnictvi j viroshuvanni bobovih yachmenyu vivsa ta cukrovogo buryaka Na pivdni de trohi teplishe takozh viroshuyut pshenicyu ris lovlyat ribu ye naftorozrobki i dobuvayetsya vugillya Toponimi SahalinuGori Zahidno Sahalinski gori gora Onor visota do 1330 m Shidno Sahalinski gori gora Lopatina 1609 m gora Drugij Brat 623 m Susunajskij hrebet gora Chehova 1047 m g Kruzenshterna vysotoj 670 m masiv gori Lamanon Nizovini Tim Poronajskij dil Ozera Nevske Richki Tim Poronaj Susuya Nituj Protoki Protoka Nevelskogo Tatarska protoka Protoka Laperuza Pereshijki Misi ta pivostrovi mis Kriljon Mis Aniva mis Yelizaveti Pivostriv Shmidta Pivostriv Tonino Anivskij Pivostriv Kriljonskij Zatoki Zatoka Aniva Zatoka TerpinnyaCikavi faktiDo 10 kvitnya 2002 roku v Rimsko katolickij cerkvi isnuvala Apostolska prefektura Karafuto lat Apostolica Praefectura Karafutoensis yaka poshiryuvalasya na tereni kolishnoyi yaponskoyi prefekturi Karafuto i vhodila do skladu na teritoriyi Rosiyi Ostannim apostolsku prefekturu ocholyuvav yepiskop polyak sho mav titul ordinarij yepiskopa svyatogo Josipa j administrator prefekturi Karafuto MZS Rosiyi negativno rozcinilo vikoristannya v yepiskopskij titulaturi yaponskoyi nazvi Karafuto j 2002 roku zaboronilo Mazuru v yizd do krayini z metoyu zberezhennya bezpeki Rosijskoyi Federaciyi Pislya cogo apostolska prefektura Karafuto bula perejmenovana na Pivdenno Sahalinsku lat Apostolica Praefectura Sachaliniana Meridionalis z pryamim pidporyadkuvannyam Vatikanu PrimitkiMID RF negativno rascenivaet ispolzovanie v titule katolicheskogo episkopa nesushestvuyushego nazvaniya territorii Rossii Interfaks 26 lyutogo 2002 Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Episkop Ezhi Mazur byl vydvoren iz strany v celyah sohraneniya bezopasnosti Rossijskoj Federacii Prefecture Apostolic of Yuzhno Sakhalinsk Catholic Hierarchy LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSahalin Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kiyivska Rus Sahalin Ukrayinci na Sahalini sajt Mikoli Zasenko Ostrov Sahalin ros ros Sakhalin Island ISLAND RUSSIA Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi