Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яки́мівський райо́н — ліквідований район України на півдні Запорізької області, адміністративний центр селище Якимівка. Населення району складало 33 тис. осіб (2017). Площа району становила 1850 км².
| Якимівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Запорізька | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Запорізька | ||||
| Код КОАТУУ: | 2320300000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 32 138 (01.11.2020) | ||||
| Площа: | 1850 км² | ||||
| Густота: | 17.37 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6131 | ||||
| Поштові індекси: | 72500—72564 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Якимівка | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 39 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Шило Юрій Володимирович | ||||
| Голова РДА: | Пилипчук Анатолій Олексійович | ||||
| Вебсторінка: | Якимівська РДА Якимівська районна рада | ||||
| Адреса: | 72500, Запорізька обл., Якимівський р-н, с-ще Якимівка, вул. Ігоря Щербини, 6 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
17 липня 2020 року, внаслідок адміністративно-територіальної реформи, Якимівський район був ліквідований, а населені пункти району увійшли до складу новоутвореного Мелітопольського району.
Географія
Територія району становила 1,85 тис. км² (185,6 тис. га), що становить 7 % від загальної території області. Межував з Мелітопольським та Веселівським районами Запорізької області, Генічеським та Іванівським районами Херсонської області, на сході і південному сході омивався Молочним та Утлюцьким лиманами, на півдні — Азовським морем, на узбережжі якого розташовані понад 200 баз відпочинку та інших оздоровчих закладів.
Дно лиманів вкрито товстим шаром лікувальних грязей, які використовуються лікувально-оздоровчими закладами. Неподалік від сіл Шелюги та Богатир знаходяться джерела лікувальної води.
Узбережжя моря та лиманів є місцем скупчення птахів перед відльотом у теплі краї, але значна кількість їх останніми роками залишається на узбережжі на зимівлю.
Флора і фауна
У прибережних водах моря та лиманів водяться цінні види риб (осетер, білуга, севрюга, піленгас).
Зеленою перлиною не тільки району, але й області, є Богатирське лісництво, загальна площа якого становить 1,5 тис. га. Тут представлені різноманітні види рослинного і тваринного світу, багато яких занесені до Червоної книги.
У лісництві водяться дикі кабани, козулі, фазани. Останнім часом збільшилась кількість зайців та лисиць. А в степовій зоні району з'явились і вовки.
Рельєф
Рельєф району рівнинний, середньостатистична висота над рівнем моря становить 10-15 м.
Клімат
Клімат Якимівського району помірно-континентальний з вираженими засушливо-суховійними явищами, тобто типовий клімат степів. Важливою характеристикою для сільського господарства є безморозний період, тривалість якого становить 175—185 днів. Район розташований південніше смуги високого тиску, яка являє собою своєрідний вітророзділ. Тому, переважаючими вітрами в зимовий період є східні та північно-східні, влітку — переважають західні та північно-західні.
Середньорічна температура повітря коливається від 7,9 °C до 9,6 °C. Середня температура січня становить −3 °C −5 °C, червня від 22,6 °C до 23,5 °C.
Для району характерний континентальний тип річного руху опадів із максимумом навесні та влітку, мінімумом взимку. Річна кількість атмосферних опадів коливається в межах 360—375 мм. Опади переважно фронтальні, випадають у вигляді дощу та снігу, для літнього періоду характерні зливи. Випаровуваність по території району перевищує величину опадів, коефіцієнт вологості менше 1, через що район відносять до регіонів недостатньої вологості.
Корисні копалини
Територія району на сході і південному сході омивається Молочним та Утлюцьким лиманами, дно яких вкрито товстим шаром лікувальних сірководневих грязей, які використовуються бальнеогрязевим санаторієм «Кирилівка» для лікування захворювань периферійної нервової системи, кістково-м'язової системи, запалювальних гінекологічних захворювань.
Хлоридонатрієва, йодобромна мінеральна вода, яка подається глибоководними свердловинами в бювет санаторію «Кирилівка», застосовується при лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчного міхура, а також використовується для лікувальних процедур.
На території Радивонівської курортної зони неподалік від села Перемога у поймі річки Тащенак знаходиться джерело води, яке потребує проведення дослідження на предмет придатності для виробництва мінеральної води. Крім того, на території району розташовано 169 артсвердловин, які є комунальною власністю територіальних громад району та які є родовищами корисних копалин загальнодержавного значення.
Адміністративний устрій
Адміністративно район поділявся на 2 селищні ради і 12 сільських рад, які об'єднують 44 населених пунктів та підпорядковані Якимівській районній раді. Адміністративний центр — селище Якимівка.
19 травня 2016 року, на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 275, перейменовані об'єкти топоніміки Якимівського району.
| Населений пункт | Сучасна назва | Попередня назва | Дата перейменування |
|---|---|---|---|
| Якимівка | вулиця Ігоря Щербини | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
| Якимівка | вулиця Героїв 23-го батальйону | вулиця Революції | 19 травня 2016 |
| Якимівка | вулиця Визволителів Якимівки | вулиця Толбухіна | 19 травня 2016 |
| Якимівка | вулиця Хліборобів | вулиця Колгоспна | 19 травня 2016 |
| Якимівка | провулок Дмитрівський | провулок Димитрова | 19 травня 2016 |
| Якимівка | вулиця Історична | вулиця Піонерська | 19 травня 2016 |
| с. Володимирівка | вулиця Зелена | вулиця Ватутіна | 19 травня 2016 |
| с. Вовчанське | вулиця Піонерська | вулиця Щастя | 19 травня 2016 |
| с. Вовчанське | вулиця Нова | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
| с. Новоданилівка | вулиця Садова | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
| с. Чорноземне | вулиця Історична | вулиця Толбухіна | 19 травня 2016 |
| с. Шевченка | вулиця Сонячна | вулиця Малиновського | 19 травня 2016 |
| с-ще Кирилівка | вулиця Українська | вулиця Жовтнева | 19 травня 2016 |
Населення
У районі станом на 01 вересня 2008 року проживало, з врахуванням попередніх результатів Всеукраїнського перепису населення, 35,7 тис. осіб, з яких 20,6 тис. осіб сільські жителі (56,8 % від загальної кількості населення).
Центр району — селище міського типу Якимівка (з 2024 року — селище), в якому проживало 12,8 тис. мешканців. Віддаленість райцентру від м. Запоріжжя становить 140 км.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Транспорт
Район перетинають два автошляхи міжнародного значення М18E105 (Харків — Сімферополь) завдовжки 35 км та М14E58 (Одеса — Мелітополь — Новоазовськ) завдовжки 13 км.
Автотранспорт
На території сільських та селищних рад ліквідованого Якимівського району розташовувалося 360 км внутрішньогосподарських доріг збудованих господарствами-сільгоспвиробниками.
Важливе значення для району має автошлях територіального значення Т 0820 (Якимівка — Кирилівка) завдовжки 50 км. На території району розташовано 275 км доріг з твердим покриттям, або 68 % від загальної протяжності автошляхів. В районі працює дві автостанції — в Якимівці та Кирилівці.
Залізничний транспорт
Район перетинає залізниця зі станцією Якимівка Придніпровської залізниці, яка обслуговує пасажиро- та вантажоперевезення. Крім того, на залізниці, що пролягає через с. Дружба Розівської сільської ради, розташований зупинний пункт Платформа 1267 км, яка обслуговує лише пасажироперевезення на приміських електропоїздах. Довжина залізничних колій на території району становить 35 км.
Авіаційний транспорт
Найближчий аеропорт від смт Якимівка розташований у місті Мелітополь на відстані 25 км. Найближчий аеропорт від селища Якимівка, яким користуються пасажири, розташований у місті Запоріжжя на відстані 140 км.
Річковий та морський транспорт
Найближчий річковий порт від селища Якимівка розташований в місті Запоріжжя на відстані 140 км. Найближчий морський порт від селища Якимівка розташований у місті Бердянську на відстані 120 км.
Промисловість
Найбільшу питому вагу в структурі економіки району складає аграрний сектор. Спеціалізація району — рослинництво і тваринництво.
Промисловий потенціал району по виробництву та реалізації продукції промисловості станом на 1 січня 2010 року склали 3 підприємства: Якимівський структурний підрозділ ТОВ ВО «Моліс» м. Запоріжжя, Якимівське орендне ВОЖКГ та ПО, ТОВ «Агронікс».
Сільськогосподарські угіддя становлять 138,9 тис. га, або 74,8 % від загальної площі району. Із загальної площі сільгоспугідь 117,6 тис. га — це рілля, з якої зрошувані землі — 50,6 тис.га.
У промисловості основною галуззю є переробка сільськогосподарської продукції.
На території району зареєстровано 187 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Діє 4 промислових підприємства та 5 будівельних організацій.
- ТОВ «Якимівський завод продтоварів»
- ТОВ «Якимівський комбікормовий завод»
- ВАТ Якимівський ливарно-механічний завод «Стандарт»
- ТОВ «Якимівський комбінат хлібопродуктів»
- ТОВ Консервний завод «Азовпродукт»
- ТОВ «Якимівський завод Керамічних Виробів»
- ТОВ «Сокологірний екстракційний завод»
- ВАТ «Якимівський Елеватор»
- Агрориболовецьке ТОВ «Сини Моря — Мотор Січ»
- ТОВ «Якимівський млин»
- ДОЧП ТОВ «Якимівський завод продтоварів» «Харчовик»
Соціальна сфера
Збережена мережа закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури та спорту. Функціонує 27 шкіл, в яких навчається 4232 учня, центральна районна лікарня, дільнична лікарня , 9 лікарських амбулаторій, 23 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, 2 здоров пункти, 26 будинків культури та сільських клубів, 22 бібліотеки, 3 музичні школи та 3 філії. Паркове господарство, районний історико-краєзнавчий музей, 7 сільських музеїв бойової слави та трудової слави. Збережено 102 пам'ятники історії, культури, архітектури та археології.
Туристичний потенціал
На узбережжі Азовського моря розташовані понад 200 баз відпочинку та інших оздоровчих закладів. Дно лиманів вкрито товстим шаром лікувальних грязей, які використовуються лікувально-оздоровчими закладами. Неподалік від сіл Шелюги та Богатир знаходяться джерела лікувальної води.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду
- Ландшафтний заказник «Сивашик»
- Ландшафтний заказник «Федотова Коса»
- Дендрологічний парк «Золотий берег»
- Лісовий заказник «Родіонівський»
- Зоологічний заказник «Алтагирський»
- Ландшафтний заказник «Заплава річки Малий Утлюк»
- Орнітологічний заказник «Заплава річки Атманай»
- Ботанічний заказник «Правий берег Молочного лиману»
- Ботанічний заказник «Степовий схил Молочного лиману»
- Орнітологічний заказник «Тащенацький під»
- Гідрологічний заказник «Молочний Лиман»
- Заказник «Гирло Молочного лиману»
- Верхів'я Утлюцького лиману
- Парк санаторія «Кирилівка»
Історико-архітектурні споруди
- Будинок, де містився штаб 4-го Українського фронту
- Садиба барона Філібера, XIX століття.
Садиби сільського туризму, етносадиби
- Садиба сільського туризму, с. Атманай
Традиційні свята та фестивалі
- Фестиваль-конкурс «Слов'янська Зоряниця» (липень, щорічно)
- «Різдвяні вечорниці», «Щедрий вечір, добрий вечір» (щорічно на Новий рік)
- «Как на Масляной неделе»
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Якимівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 47,92 % (проголосували 13 249 із 27 646 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 31,96 % (4 235 виборців); Сергій Тігіпко — 16,72 % (2 215 виборців), Юлія Тимошенко — 10,23 % (1 355 виборців), Михайло Добкін — 9,06 % (1 201 виборців), Вадим Рабінович — 8,65 % (1 146 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,82 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 42/2020-рп «Про призначення Анатолія Пилипчука головою Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Якимівського району на сайті Верховної Ради України
- Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 року № 275 Перейменування об'єктів топоніміки міст та районів Запорізької області
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якимівський район |
- Якимівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з травня 2019]
- Якимівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
| Херсонська область (Нижньосірогозький район) | Веселівський район | Мелітопольський район |
| Херсонська область (Іванівський район) |  | Приазовський район |
| Херсонська область (Генічеський район) | Азовське море |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaki mivskij rajo n likvidovanij rajon Ukrayini na pivdni Zaporizkoyi oblasti administrativnij centr selishe Yakimivka Naselennya rajonu skladalo 33 tis osib 2017 Plosha rajonu stanovila 1850 km Yakimivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti ZaporizkaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast ZaporizkaKod KOATUU 2320300000Utvorenij 7 bereznya 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 32 138 01 11 2020 Plosha 1850 km Gustota 17 37 osib km Tel kod 380 6131Poshtovi indeksi 72500 72564Naseleni punkti ta radiRajonnij centr YakimivkaSelishni radi 2Silski radi 12Smt 2Sela 39Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Shilo Yurij VolodimirovichGolova RDA Pilipchuk Anatolij OleksijovichVebstorinka Yakimivska RDA Yakimivska rajonna radaAdresa 72500 Zaporizka obl Yakimivskij r n s she Yakimivka vul Igorya Sherbini 6MapaYakimivskij rajon u Vikishovishi 17 lipnya 2020 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Yakimivskij rajon buv likvidovanij a naseleni punkti rajonu uvijshli do skladu novoutvorenogo Melitopolskogo rajonu GeografiyaTeritoriya rajonu stanovila 1 85 tis km 185 6 tis ga sho stanovit 7 vid zagalnoyi teritoriyi oblasti Mezhuvav z Melitopolskim ta Veselivskim rajonami Zaporizkoyi oblasti Genicheskim ta Ivanivskim rajonami Hersonskoyi oblasti na shodi i pivdennomu shodi omivavsya Molochnim ta Utlyuckim limanami na pivdni Azovskim morem na uzberezhzhi yakogo roztashovani ponad 200 baz vidpochinku ta inshih ozdorovchih zakladiv Dno limaniv vkrito tovstim sharom likuvalnih gryazej yaki vikoristovuyutsya likuvalno ozdorovchimi zakladami Nepodalik vid sil Shelyugi ta Bogatir znahodyatsya dzherela likuvalnoyi vodi Uzberezhzhya morya ta limaniv ye miscem skupchennya ptahiv pered vidlotom u tepli krayi ale znachna kilkist yih ostannimi rokami zalishayetsya na uzberezhzhi na zimivlyu Flora i fauna U priberezhnih vodah morya ta limaniv vodyatsya cinni vidi rib oseter biluga sevryuga pilengas Zelenoyu perlinoyu ne tilki rajonu ale j oblasti ye Bogatirske lisnictvo zagalna plosha yakogo stanovit 1 5 tis ga Tut predstavleni riznomanitni vidi roslinnogo i tvarinnogo svitu bagato yakih zaneseni do Chervonoyi knigi U lisnictvi vodyatsya diki kabani kozuli fazani Ostannim chasom zbilshilas kilkist zajciv ta lisic A v stepovij zoni rajonu z yavilis i vovki Relyef Relyef rajonu rivninnij serednostatistichna visota nad rivnem morya stanovit 10 15 m Klimat Klimat Yakimivskogo rajonu pomirno kontinentalnij z virazhenimi zasushlivo suhovijnimi yavishami tobto tipovij klimat stepiv Vazhlivoyu harakteristikoyu dlya silskogo gospodarstva ye bezmoroznij period trivalist yakogo stanovit 175 185 dniv Rajon roztashovanij pivdennishe smugi visokogo tisku yaka yavlyaye soboyu svoyeridnij vitrorozdil Tomu perevazhayuchimi vitrami v zimovij period ye shidni ta pivnichno shidni vlitku perevazhayut zahidni ta pivnichno zahidni Serednorichna temperatura povitrya kolivayetsya vid 7 9 C do 9 6 C Serednya temperatura sichnya stanovit 3 C 5 C chervnya vid 22 6 C do 23 5 C Dlya rajonu harakternij kontinentalnij tip richnogo ruhu opadiv iz maksimumom navesni ta vlitku minimumom vzimku Richna kilkist atmosfernih opadiv kolivayetsya v mezhah 360 375 mm Opadi perevazhno frontalni vipadayut u viglyadi doshu ta snigu dlya litnogo periodu harakterni zlivi Viparovuvanist po teritoriyi rajonu perevishuye velichinu opadiv koeficiyent vologosti menshe 1 cherez sho rajon vidnosyat do regioniv nedostatnoyi vologosti Korisni kopalini Teritoriya rajonu na shodi i pivdennomu shodi omivayetsya Molochnim ta Utlyuckim limanami dno yakih vkrito tovstim sharom likuvalnih sirkovodnevih gryazej yaki vikoristovuyutsya balneogryazevim sanatoriyem Kirilivka dlya likuvannya zahvoryuvan periferijnoyi nervovoyi sistemi kistkovo m yazovoyi sistemi zapalyuvalnih ginekologichnih zahvoryuvan Hloridonatriyeva jodobromna mineralna voda yaka podayetsya glibokovodnimi sverdlovinami v byuvet sanatoriyu Kirilivka zastosovuyetsya pri likuvanni hvorob shlunkovo kishkovogo traktu pechinki zhovchnogo mihura a takozh vikoristovuyetsya dlya likuvalnih procedur Na teritoriyi Radivonivskoyi kurortnoyi zoni nepodalik vid sela Peremoga u pojmi richki Tashenak znahoditsya dzherelo vodi yake potrebuye provedennya doslidzhennya na predmet pridatnosti dlya virobnictva mineralnoyi vodi Krim togo na teritoriyi rajonu roztashovano 169 artsverdlovin yaki ye komunalnoyu vlasnistyu teritorialnih gromad rajonu ta yaki ye rodovishami korisnih kopalin zagalnoderzhavnogo znachennya Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Yakimivskogo rajonu Administrativno rajon podilyavsya na 2 selishni radi i 12 silskih rad yaki ob yednuyut 44 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Yakimivskij rajonnij radi Administrativnij centr selishe Yakimivka 19 travnya 2016 roku na pidstavi rozporyadzhennya golovi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 275 perejmenovani ob yekti toponimiki Yakimivskogo rajonu Naselenij punkt Suchasna nazva Poperednya nazva Data perejmenuvannyaYakimivka vulicya Igorya Sherbini vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016Yakimivka vulicya Geroyiv 23 go bataljonu vulicya Revolyuciyi 19 travnya 2016Yakimivka vulicya Vizvoliteliv Yakimivki vulicya Tolbuhina 19 travnya 2016Yakimivka vulicya Hliborobiv vulicya Kolgospna 19 travnya 2016Yakimivka provulok Dmitrivskij provulok Dimitrova 19 travnya 2016Yakimivka vulicya Istorichna vulicya Pionerska 19 travnya 2016s Volodimirivka vulicya Zelena vulicya Vatutina 19 travnya 2016s Vovchanske vulicya Pionerska vulicya Shastya 19 travnya 2016s Vovchanske vulicya Nova vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016s Novodanilivka vulicya Sadova vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016s Chornozemne vulicya Istorichna vulicya Tolbuhina 19 travnya 2016s Shevchenka vulicya Sonyachna vulicya Malinovskogo 19 travnya 2016s she Kirilivka vulicya Ukrayinska vulicya Zhovtneva 19 travnya 2016NaselennyaU rajoni stanom na 01 veresnya 2008 roku prozhivalo z vrahuvannyam poperednih rezultativ Vseukrayinskogo perepisu naselennya 35 7 tis osib z yakih 20 6 tis osib silski zhiteli 56 8 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Centr rajonu selishe miskogo tipu Yakimivka z 2024 roku selishe v yakomu prozhivalo 12 8 tis meshkanciv Viddalenist rajcentru vid m Zaporizhzhya stanovit 140 km Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 61 6 rosiyani 31 6 bolgari 1 6 inshi nacionalnosti 5 2 TransportRajon peretinayut dva avtoshlyahi mizhnarodnogo znachennya M18E105 Harkiv Simferopol zavdovzhki 35 km ta M14E58 Odesa Melitopol Novoazovsk zavdovzhki 13 km Avtotransport Na teritoriyi silskih ta selishnih rad likvidovanogo Yakimivskogo rajonu roztashovuvalosya 360 km vnutrishnogospodarskih dorig zbudovanih gospodarstvami silgospvirobnikami Vazhlive znachennya dlya rajonu maye avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 0820 Yakimivka Kirilivka zavdovzhki 50 km Na teritoriyi rajonu roztashovano 275 km dorig z tverdim pokrittyam abo 68 vid zagalnoyi protyazhnosti avtoshlyahiv V rajoni pracyuye dvi avtostanciyi v Yakimivci ta Kirilivci Zaliznichnij transport Rajon peretinaye zaliznicya zi stanciyeyu Yakimivka Pridniprovskoyi zaliznici yaka obslugovuye pasazhiro ta vantazhoperevezennya Krim togo na zaliznici sho prolyagaye cherez s Druzhba Rozivskoyi silskoyi radi roztashovanij zupinnij punkt Platforma 1267 km yaka obslugovuye lishe pasazhiroperevezennya na primiskih elektropoyizdah Dovzhina zaliznichnih kolij na teritoriyi rajonu stanovit 35 km Aviacijnij transport Najblizhchij aeroport vid smt Yakimivka roztashovanij u misti Melitopol na vidstani 25 km Najblizhchij aeroport vid selisha Yakimivka yakim koristuyutsya pasazhiri roztashovanij u misti Zaporizhzhya na vidstani 140 km Richkovij ta morskij transport Najblizhchij richkovij port vid selisha Yakimivka roztashovanij v misti Zaporizhzhya na vidstani 140 km Najblizhchij morskij port vid selisha Yakimivka roztashovanij u misti Berdyansku na vidstani 120 km PromislovistNajbilshu pitomu vagu v strukturi ekonomiki rajonu skladaye agrarnij sektor Specializaciya rajonu roslinnictvo i tvarinnictvo Promislovij potencial rajonu po virobnictvu ta realizaciyi produkciyi promislovosti stanom na 1 sichnya 2010 roku sklali 3 pidpriyemstva Yakimivskij strukturnij pidrozdil TOV VO Molis m Zaporizhzhya Yakimivske orendne VOZhKG ta PO TOV Agroniks Silskogospodarski ugiddya stanovlyat 138 9 tis ga abo 74 8 vid zagalnoyi ploshi rajonu Iz zagalnoyi ploshi silgospugid 117 6 tis ga ce rillya z yakoyi zroshuvani zemli 50 6 tis ga U promislovosti osnovnoyu galuzzyu ye pererobka silskogospodarskoyi produkciyi Na teritoriyi rajonu zareyestrovano 187 silskogospodarskih pidpriyemstv riznoyi formi vlasnosti Diye 4 promislovih pidpriyemstva ta 5 budivelnih organizacij TOV Yakimivskij zavod prodtovariv TOV Yakimivskij kombikormovij zavod VAT Yakimivskij livarno mehanichnij zavod Standart TOV Yakimivskij kombinat hliboproduktiv TOV Konservnij zavod Azovprodukt TOV Yakimivskij zavod Keramichnih Virobiv TOV Sokologirnij ekstrakcijnij zavod VAT Yakimivskij Elevator Agroribolovecke TOV Sini Morya Motor Sich TOV Yakimivskij mlin DOChP TOV Yakimivskij zavod prodtovariv Harchovik Socialna sferaZberezhena merezha zakladiv osviti kulturi ohoroni zdorov ya fizkulturi ta sportu Funkcionuye 27 shkil v yakih navchayetsya 4232 uchnya centralna rajonna likarnya dilnichna likarnya 9 likarskih ambulatorij 23 feldshersko akusherskih ta feldsherskih punktiv 2 zdorov punkti 26 budinkiv kulturi ta silskih klubiv 22 biblioteki 3 muzichni shkoli ta 3 filiyi Parkove gospodarstvo rajonnij istoriko krayeznavchij muzej 7 silskih muzeyiv bojovoyi slavi ta trudovoyi slavi Zberezheno 102 pam yatniki istoriyi kulturi arhitekturi ta arheologiyi Turistichnij potencialNa uzberezhzhi Azovskogo morya roztashovani ponad 200 baz vidpochinku ta inshih ozdorovchih zakladiv Dno limaniv vkrito tovstim sharom likuvalnih gryazej yaki vikoristovuyutsya likuvalno ozdorovchimi zakladami Nepodalik vid sil Shelyugi ta Bogatir znahodyatsya dzherela likuvalnoyi vodi Teritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Landshaftnij zakaznik Sivashik Landshaftnij zakaznik Fedotova Kosa Dendrologichnij park Zolotij bereg Lisovij zakaznik Rodionivskij Zoologichnij zakaznik Altagirskij Landshaftnij zakaznik Zaplava richki Malij Utlyuk Ornitologichnij zakaznik Zaplava richki Atmanaj Botanichnij zakaznik Pravij bereg Molochnogo limanu Botanichnij zakaznik Stepovij shil Molochnogo limanu Ornitologichnij zakaznik Tashenackij pid Gidrologichnij zakaznik Molochnij Liman Zakaznik Girlo Molochnogo limanu Verhiv ya Utlyuckogo limanu Park sanatoriya Kirilivka Istoriko arhitekturni sporudi Budinok de mistivsya shtab 4 go Ukrayinskogo frontu Sadiba barona Filibera XIX stolittya Sadibi silskogo turizmu etnosadibi Sadiba silskogo turizmu s AtmanajTradicijni svyata ta festivali Festival konkurs Slov yanska Zoryanicya lipen shorichno Rizdvyani vechornici Shedrij vechir dobrij vechir shorichno na Novij rik Kak na Maslyanoj nedele Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Yakimivskogo rajonu bulo stvoreno 39 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 47 92 progolosuvali 13 249 iz 27 646 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 31 96 4 235 viborciv Sergij Tigipko 16 72 2 215 viborciv Yuliya Timoshenko 10 23 1 355 viborciv Mihajlo Dobkin 9 06 1 201 viborciv Vadim Rabinovich 8 65 1 146 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 82 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 sichnya 2020 roku 42 2020 rp Pro priznachennya Anatoliya Pilipchuka golovoyu Yakimivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Yakimivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozporyadzhennya golovi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 19 05 2016 roku 275 Perejmenuvannya ob yektiv toponimiki mist ta rajoniv Zaporizkoyi oblasti Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yakimivskij rajonYakimivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z travnya 2019 Yakimivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radiHersonska oblast Nizhnosirogozkij rajon Veselivskij rajon Melitopolskij rajonHersonska oblast Ivanivskij rajon Priazovskij rajonHersonska oblast Genicheskij rajon Azovske moreCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi