Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маканчи́нський район (каз. Мақаншы ауданы, рос. Маканчинский район) — адміністративна одиниця у складі Абайської області Казахстану. Адміністративний центр — село Маканчі.
| Маканчинський район | |
|---|---|
| каз. Мақаншы ауданы | |
 | |
| Основні дані | |
| Область: | Абайська область |
| Утворений: | 1928 року |
| Населення (2009): | 32135 осіб |
| Площа: | 11374,66 км² |
| Густота населення: | 2,83 осіб/км² |
| Населені пункти та округи | |
| Адміністративний центр: | село Маканчі |
| Кількість сільських округів: | 11 |
| Сільських населених пунктів: | 18 |
| Влада | |
Населення
Історія
Маканчинський район був утворений 1928 року у складі Семипалатинського округу. 1930 року його було скасовано. Удруге Маканчинський район був утворений 9 січня 1935 року у складі Алмаатинської області. 14 жовтня 1939 року Маканчинський район був включений до складу Семипалатинської області. Станом на 15 березня 1940 року до його складу входили Акчукінська, Бахтинська, Подяченська, Жарбулакська, Каратальська, Каргалинська, Кіровська, Коктальська, Маканчинська, Петровська та Підгірненська сільради. 1954 року Коктальська сільрада була приєднана до Петровської, Підгорненська — до Акчукінської, скасовано Каргалинську, Каратальську та Жарбулакську сільради. 1957 року утворено Карабутинську сільраду. 1959 року Акчукінська сільрада була приєднана до Бахтинської, утворено Жарбулацьку сільраду.
2 січня 1963 року Маканчинський район було ліквідовано, а його територію передано до Урджарського району. 14 травня 1969 року Маканчинський район було відновлено. До його складу увійшли Бахтинська, Подяченська, Жарбулакська, Кіровська, Маканчинська та Петрівська сільради Урджарського району. 1974 року утворено Карабулацьку сільраду, 1975 року — Акшокінську, 1983 року — Каратальську, 1986 року — Коктальську. 1991 року Петрівську сільраду було перейменована на Коктерецьку. 1993 року Жарбулацька сільрада була перейменована на Кабанбайську, Кіровська — на Каратумінську.
3 травня 1997 року у зв'язку з ліквідацією Семипалатинської області Маканчинський район було передано до Східноказахстанської області. 23 травня 1997 року Маканчинський район було ліквідовано, а його територію передано до Урджарського району. 28 грудня 2023 року було вирішено відновити район з 1 січня 2024 року. Для цього зі складу Урджарського роайону було виділено 11374,66 км² території.
Склад
До складу району входять 11 сільських округів:
| Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Акшокинський сільський округ | - | 2157 | 1494 | 1097 | Акшоки | 2 |
| Бахтинський сільський округ | - | 3061 | 3236 | 2511 | Бахти | 1 |
| Кабанбайський сільський округ | - | 5241 | 4459 | 4396 | Кабанбай | 1 |
| Карабулацький сільський округ | - | 2920 | 2364 | 1787 | Карабулак | 2 |
| Карабутинський сільський округ | - | 2539 | 1697 | 1615 | Карабута | 1 |
| Каратальський сільський округ | - | 2690 | 2302 | 1575 | Каратал | 3 |
| Каратуминський сільський округ | - | 2772 | 2215 | 1590 | Каратума | 1 |
| Келдімуратівський сільський округ | - | 2667 | 2429 | 2149 | Келдімурат | 2 |
| Коктальський сільський округ | - | 1247 | 1022 | 769 | Коктал | 1 |
| Коктерецький сільський округ | - | 3117 | 2692 | 2404 | Коктерек | 3 |
| Маканчинський сільський округ | - | 13915 | 13125 | 12242 | Маканчі | 1 |
Найбільші населені пункти
Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Маканчі | 13 915 | 13 125 | 12 242 |
| 2 | Кабанбай | 5 194 | 4 459 | 4 396 |
| 3 | Бахти | 2 931 | 3 236 | 2 511 |
| 4 | Келдімурат | 2 451 | 2 232 | 1 973 |
| 5 | Карабулак | 2 273 | 2 115 | 1 623 |
| 6 | Карабута | 2 492 | 1 697 | 1 615 |
| 7 | Каратума | 2 772 | 2 215 | 1 590 |
| 8 | Коктерек | 1 285 | 1 654 | 1 503 |
| 9 | Акшоки | 1 826 | 1 320 | 1 034 |
Примітки
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918
- Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан (рос.)
- https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918
Література
- Довідник з історії адміністративно-територіального устрою Семипалатинської області. — Семипалатинськ, 2006.
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makanchi nskij rajon kaz Makanshy audany ros Makanchinskij rajon administrativna odinicya u skladi Abajskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr selo Makanchi Makanchinskij rajonkaz Makanshy audanyOsnovni daniOblast Abajska oblastUtvorenij 1928 rokuNaselennya 2009 32135 osibPlosha 11374 66 km Gustota naselennya 2 83 osib km Naseleni punkti ta okrugiAdministrativnij centr selo MakanchiKilkist silskih okrugiv 11Silskih naselenih punktiv 18VladaNaselennyaNaselennya 32135 osib 2009 37035 u 1999 42326 u 1989 IstoriyaMakanchinskij rajon buv utvorenij 1928 roku u skladi Semipalatinskogo okrugu 1930 roku jogo bulo skasovano Udruge Makanchinskij rajon buv utvorenij 9 sichnya 1935 roku u skladi Almaatinskoyi oblasti 14 zhovtnya 1939 roku Makanchinskij rajon buv vklyuchenij do skladu Semipalatinskoyi oblasti Stanom na 15 bereznya 1940 roku do jogo skladu vhodili Akchukinska Bahtinska Podyachenska Zharbulakska Karatalska Kargalinska Kirovska Koktalska Makanchinska Petrovska ta Pidgirnenska silradi 1954 roku Koktalska silrada bula priyednana do Petrovskoyi Pidgornenska do Akchukinskoyi skasovano Kargalinsku Karatalsku ta Zharbulaksku silradi 1957 roku utvoreno Karabutinsku silradu 1959 roku Akchukinska silrada bula priyednana do Bahtinskoyi utvoreno Zharbulacku silradu 2 sichnya 1963 roku Makanchinskij rajon bulo likvidovano a jogo teritoriyu peredano do Urdzharskogo rajonu 14 travnya 1969 roku Makanchinskij rajon bulo vidnovleno Do jogo skladu uvijshli Bahtinska Podyachenska Zharbulakska Kirovska Makanchinska ta Petrivska silradi Urdzharskogo rajonu 1974 roku utvoreno Karabulacku silradu 1975 roku Akshokinsku 1983 roku Karatalsku 1986 roku Koktalsku 1991 roku Petrivsku silradu bulo perejmenovana na Kokterecku 1993 roku Zharbulacka silrada bula perejmenovana na Kabanbajsku Kirovska na Karatuminsku 3 travnya 1997 roku u zv yazku z likvidaciyeyu Semipalatinskoyi oblasti Makanchinskij rajon bulo peredano do Shidnokazahstanskoyi oblasti 23 travnya 1997 roku Makanchinskij rajon bulo likvidovano a jogo teritoriyu peredano do Urdzharskogo rajonu 28 grudnya 2023 roku bulo virisheno vidnoviti rajon z 1 sichnya 2024 roku Dlya cogo zi skladu Urdzharskogo roajonu bulo vidileno 11374 66 km teritoriyi SkladDo skladu rajonu vhodyat 11 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Naseleni punktiAkshokinskij silskij okrug 2157 1494 1097 Akshoki 2Bahtinskij silskij okrug 3061 3236 2511 Bahti 1Kabanbajskij silskij okrug 5241 4459 4396 Kabanbaj 1Karabulackij silskij okrug 2920 2364 1787 Karabulak 2Karabutinskij silskij okrug 2539 1697 1615 Karabuta 1Karatalskij silskij okrug 2690 2302 1575 Karatal 3Karatuminskij silskij okrug 2772 2215 1590 Karatuma 1Keldimurativskij silskij okrug 2667 2429 2149 Keldimurat 2Koktalskij silskij okrug 1247 1022 769 Koktal 1Koktereckij silskij okrug 3117 2692 2404 Kokterek 3Makanchinskij silskij okrug 13915 13125 12242 Makanchi 1Najbilshi naseleni punktiNizhche podano spisok naselenih punktiv z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Makanchi 13 915 13 125 12 2422 Kabanbaj 5 194 4 459 4 3963 Bahti 2 931 3 236 2 5114 Keldimurat 2 451 2 232 1 9735 Karabulak 2 273 2 115 1 6236 Karabuta 2 492 1 697 1 6157 Karatuma 2 772 2 215 1 5908 Kokterek 1 285 1 654 1 5039 Akshoki 1 826 1 320 1 034PrimitkiPerepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 1 serpnya 2013 https adilet zan kz rus docs V24F0025918 Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 28 dekabrya 2023 goda 424 O nekotoryh voprosah administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan Informacijno pravova sistema normativnih pravovih aktiv Respubliki Kazahstan ros https adilet zan kz rus docs V24F0025918LiteraturaDovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo ustroyu Semipalatinskoyi oblasti Semipalatinsk 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi