Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (15 квітня 2024) |
Лод (івр. לוֹד, араб. اَلْلُدّْ; також згадується як Лідда́ та Георгіо́поль) — місто в Ізраїлі, розташоване за 20 км на південний схід від Тель-Авіву.
Лод לוד | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Церква Святого Георгія та Велика Мечеть в м. Лоді | ||||||||
Основні дані | ||||||||
31°57′ пн. ш. 34°54′ сх. д. / 31.950° пн. ш. 34.900° сх. д.Координати: 31°57′ пн. ш. 34°54′ сх. д. / 31.950° пн. ш. 34.900° сх. д. | ||||||||
Країна | Ізраїль | |||||||
Регіон | Центральний округ | |||||||
Столиця для | d (district of Mandatory Palestine) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 15 століття до н.Хр. | |||||||
Площа | 13 км² | |||||||
Населення | 74 000 | |||||||
Висота НРМ | 65 м | |||||||
Водойма | Аялон, d | |||||||
Міста-побратими | Кралево, П'ятра-Нямц, Самтредіа, Горі | |||||||
Телефонний код | (972) 8 | |||||||
Часовий пояс | Israel time zone, Israel Summer Time, Asia/Jerusalem, , (Ізраїль) | |||||||
GeoNames | 294421 | |||||||
Поштові індекси | 71XXX | |||||||
Міська влада | ||||||||
мер міста | Меїр Ніцан | |||||||
Вебсайт | lod.muni.il | |||||||
Мапа | ||||||||
Лод Лод (Ізраїль) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Лод у Вікісховищі |
Вперше згадується в хроніках XV століття до н. е. як місто Лод (Луд). У Лоді, згідно з переказами, похований святий Юрій (Георгій) Змієборець. Над ймовірною гробницею святого в VI ст. була споруджена базиліка, на руїнах якої хрестоносці побудували церкву, відновлену після численних руйнувань лише в 1870 році. Збереглися також дві старовинні мечеті, лазні та караван-сарай.
Біля міста Лод знаходиться летовище імені Давида Бен-Гуріона — найголовніший аеропорт Ізраїлю. Інтеграційний Центр Єврейської Агенції, головна установа для обслуговування нових репатріантів (івр. олім) до Ізраїлю, теж розташований в Лоді.
Повз Лод проходить ключове ізраїльське шосе 1.
Античний період
Лод розташований на місці древнього поселення Лідди. Він з'являється у списку ханаанейських міст складеним фараоном Тутмосом III в Карнаку у 2 тисячоліття до н. е.. За Біблією, Лод був заснований Шемадом, членом племені Веніямина. Місто було залишене під час Вавилонського вигнання і перезаселене з поверненням юдеїв з полону. В елліністичний період Лідда була поза межами Юдеї, але за Макавеїв, стала єврейським містом. У 43 р., Кассій, римський правитель Сирії продав жителів Лідди у рабство. Пізніше, проконсул Цестій Ґалл спустошив місто на своєму шляху до Єрусалима у 66 році. Згодом, Лідду захопив імператор Веспасіан у 68 р.
В Новозавтні часи, Лод був місцем зцілення паралізованого апостолом Петром, що описано в Діях Св. Апостолів 9:32-38.
Візантійський період
До настання Візантійської епохи, Лідда була переважно християнською. В Лідді народився святий Юрій (Георгій), покровитель Англії і Грузії, руських князів, російських та візантійських імператорів. Тому Лідда стала відома як Георгіополь і в місті була збудована святиня святого Георгія.
- Гробниця Святого Георгія в Лоді.
- Надгробна плита могили Святого Георгія в Лоді.
Мусульманський період
В 636 році Лідду завоювали мусульмани та місто стало адміністративним центром провінції Філастин (Палестина). Пізніше столицю було перенесено до Рамли.
Тероризм
30 травня 1972 року, у Міжнародному аеропорту Бен-Гуріона було застрілено 28 пасажирів членами Японської Червоної Армії, які діяли від імені Організації Визволення Палестини. Ця подія стала відома як Різня Лодського аеропорту.
Демографія
За статистичними даними (на 2001 рік) етнічний та релігійний склад міста становив — 80.3 % юдеїв та інших не-арабів, та 19.7 % арабів (серед них 18.6 % мусульман та 1.1 % християн). В ці дані включені 561 «олім», чи нових репатріантів до Ізраїлю.
Довший час Лод мав репутацію занедбаності, проте сьогодні здійснюються проєкти для покращення мережі послуг в Лоді. Розбудовуються нові сучасні околиці, серед них Ґаней-Яаар, Ґаней-Авів та Ахісемах.
Посилання
- аль-Лідд [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.] Лод в часи арабського домінування
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лод |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad 15 kvitnya 2024 Lod ivr לו ד arab ا ل ل د takozh zgaduyetsya yak Lidda ta Georgio pol misto v Izrayili roztashovane za 20 km na pivdennij shid vid Tel Avivu Lod לודgerbCerkva Svyatogo Georgiya ta Velika Mechet v m LodiCerkva Svyatogo Georgiya ta Velika Mechet v m LodiOsnovni dani31 57 pn sh 34 54 sh d 31 950 pn sh 34 900 sh d 31 950 34 900 Koordinati 31 57 pn sh 34 54 sh d 31 950 pn sh 34 900 sh d 31 950 34 900Krayina IzrayilRegion Centralnij okrugStolicya dlya d district of Mandatory Palestine Mezhuye z susidni nas punktid d Zasnovano 15 stolittya do n Hr Plosha 13 km Naselennya 74 000Visota NRM 65 mVodojma Ayalon dMista pobratimi Kralevo P yatra Nyamc Samtredia GoriTelefonnij kod 972 8Chasovij poyas Israel time zone Israel Summer Time Asia Jerusalem UTC 2 UTC 3 Izrayil GeoNames 294421Poshtovi indeksi 71XXXMiska vladamer mista Meyir NicanVebsajt lod muni ilMapaLodLod Izrayil Lod u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lod znachennya Vpershe zgaduyetsya v hronikah XV stolittya do n e yak misto Lod Lud U Lodi zgidno z perekazami pohovanij svyatij Yurij Georgij Zmiyeborec Nad jmovirnoyu grobniceyu svyatogo v VI st bula sporudzhena bazilika na ruyinah yakoyi hrestonosci pobuduvali cerkvu vidnovlenu pislya chislennih rujnuvan lishe v 1870 roci Zbereglisya takozh dvi starovinni mecheti lazni ta karavan saraj Bilya mista Lod znahoditsya letovishe imeni Davida Ben Guriona najgolovnishij aeroport Izrayilyu Integracijnij Centr Yevrejskoyi Agenciyi golovna ustanova dlya obslugovuvannya novih repatriantiv ivr olim do Izrayilyu tezh roztashovanij v Lodi Povz Lod prohodit klyuchove izrayilske shose 1 Antichnij periodLod roztashovanij na misci drevnogo poselennya Liddi Vin z yavlyayetsya u spisku hanaanejskih mist skladenim faraonom Tutmosom III v Karnaku u 2 tisyacholittya do n e Za Bibliyeyu Lod buv zasnovanij Shemadom chlenom plemeni Veniyamina Misto bulo zalishene pid chas Vavilonskogo vignannya i perezaselene z povernennyam yudeyiv z polonu V ellinistichnij period Lidda bula poza mezhami Yudeyi ale za Makaveyiv stala yevrejskim mistom U 43 r Kassij rimskij pravitel Siriyi prodav zhiteliv Liddi u rabstvo Piznishe prokonsul Cestij Gall spustoshiv misto na svoyemu shlyahu do Yerusalima u 66 roci Zgodom Liddu zahopiv imperator Vespasian u 68 r V Novozavtni chasi Lod buv miscem zcilennya paralizovanogo apostolom Petrom sho opisano v Diyah Sv Apostoliv 9 32 38 Vizantijskij periodDo nastannya Vizantijskoyi epohi Lidda bula perevazhno hristiyanskoyu V Liddi narodivsya svyatij Yurij Georgij pokrovitel Angliyi i Gruziyi ruskih knyaziv rosijskih ta vizantijskih imperatoriv Tomu Lidda stala vidoma yak Georgiopol i v misti bula zbudovana svyatinya svyatogo Georgiya Grobnicya Svyatogo Georgiya v Lodi Nadgrobna plita mogili Svyatogo Georgiya v Lodi Musulmanskij periodHan el Gilu Krasivij Han buv centrom starogo mista Loda Ce stara miska zayizdnya karavan saraj osmanskogo periodu de kupci ta yih verblyudi provodili nochlig pid chas torgiv v Lodi V 636 roci Liddu zavoyuvali musulmani ta misto stalo administrativnim centrom provinciyi Filastin Palestina Piznishe stolicyu bulo pereneseno do Ramli Terorizm30 travnya 1972 roku u Mizhnarodnomu aeroportu Ben Guriona bulo zastrileno 28 pasazhiriv chlenami Yaponskoyi Chervonoyi Armiyi yaki diyali vid imeni Organizaciyi Vizvolennya Palestini Cya podiya stala vidoma yak Riznya Lodskogo aeroportu DemografiyaZa statistichnimi danimi na 2001 rik etnichnij ta religijnij sklad mista stanoviv 80 3 yudeyiv ta inshih ne arabiv ta 19 7 arabiv sered nih 18 6 musulman ta 1 1 hristiyan V ci dani vklyucheni 561 olim chi novih repatriantiv do Izrayilyu Dovshij chas Lod mav reputaciyu zanedbanosti prote sogodni zdijsnyuyutsya proyekti dlya pokrashennya merezhi poslug v Lodi Rozbudovuyutsya novi suchasni okolici sered nih Ganej Yaaar Ganej Aviv ta Ahisemah Posilannyaal Lidd 7 sichnya 2009 u Wayback Machine Lod v chasi arabskogo dominuvannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lod