Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гуси́тські ві́йни — війни прихильників чеського церковного реформатора Яна Гуса проти очільника Священної Римської імперії й католицької церкви.
| Гуситські війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва гуситів і католицьких хрестоносців | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Священна Римська Імперія, Папська Держава та Угорщина | Гусити, загони Великого Князівства Литовського | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Сигізмунд I | Ян Жижка | ||||||||
Причини
У 1414 році засновник гуситського руху Ян Гус був викликаний на Констанцький собор. Він вирушив туди, маючи при собі охоронну грамоту, яка була йому видана імператором Священної Римської імперії Сигізмундом I. Папа Римський не взяв до уваги охоронну грамоту. На соборі Яна Гуса навіть не стали слухати. Його звинуватили в єресі, заарештували й спалили в Констанці в 1415 році. Та ж доля спіткала і його учня, Ієроніма Празького в 1416 році.
Таким чином, гуситський рух, який розгорнувся в цей час в Чехії, втратив свого лідера. У відповідь на розправу з Яном Гусом по всій Чехії прокотилися заворушення. Шляхта в різкій формі направило протест Констанцському собору. Народні проповідники в Чехії почали по-своєму інтерпретувати вчення Гуса, надаючи йому більш радикальну спрямованість, у своїх проповідях зближуючи Гуса з радикально налаштованим Ієронімом Празьким.
Початок воєнних дій
Вже після смерті Яна Гуса, на горі Табор зібралося кілька десятків тисяч селян, і влітку 1419 року починається збройна боротьба гуситів і католиків. У столиці Чехії, Празі, підіймається міський плебс. Кожного місяця в повстання втягувалися нові й нові міста і села Чехії. В одних містах гусити здобували перемогу, в інших зазнавали поразки від католиків, в третіх перемагав пронімецький патриціат. У цей час відбувається подія, яка змінила хід гуситського повстання — помирає король Чехії Вацлав IV (1361—1419), і королем Чехії був оголошений його брат — імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург (1419—1421). Але Чехія не прийняла Сигізмунда, і в кінці 1419 по країні прокочується нова хвиля повстань. У 1420 році Папа Римський оголошує Хрестовий похід проти гуситів, на чолі якого став імператор Сигізмунд I. До Чехії вдираються німецькі хрестоносці. Тоді в околицях Праги гусити під керівництвом полководця Яна Жижки (1360—1424) вступають в бій з німецькими хрестоносцями й здобувають перемогу.
Чашники і таборити
Із самого початку в гуситському русі виділилися два крила — помірні чашники й радикальні таборити (за назвою гори й міста Табор у Південній Чехії). Чашників підтримували шляхта й бюргерство північної Чехії. Бідніше південночеське бюргерство й шляхта становило основу таборитів, яким симпатизували селяни. Таборити створили громади, за прикладом ранніх християн. Вони мали спільне майно й проповідували християнський аскетизм.
Озброєння таборитів
У таборитів з'явилася нова грізна зброя — окутий залізом важкий бойовий ціп, «молотило», один удар якого збивав з коня лицаря у повному озброєнні. Для цієї ж мети служили довгі списи з гаками, запозичені у фландрських ополченців. Володіли гусити й вогнепальною зброєю — бомбардами й аркебузами. Нижчою тактичною одиницею був «ваген» (віз). У неї входило десять осіб, що їздили в одному возі: чотири молотники-ціпники, один їздовий і п'ять пікінерів, лучників, арбалетників або аркебузирів.
Хрестові походи проти гуситів
Нечисленні прихильники Габсбургів і католицької церкви в Чехії стали табором біля Кутної Гори. Для їхньої підтримки римський папа оголосив 1 березня 1420 року хрестовий похід проти єретиків-гуситів. Імператор Сигізмунд зібрав у Сілезії військо з німецьких, польських і угорських лицарів, а також з піхоти, що становило ополчення сілезьких міст та італійських найманців. Наприкінці квітня його армія вдерлась у Чехію й рушила на з'єднання із захисниками Кутної Гори. У цей час на південному кордоні Чехії австрійські й баварські загони ще тільки готувалися до бою, а на північно-західному кордоні зосереджували війська із Бранденбурга, Пфальца, Трира, Кельна й Майнца.
Наприкінці травня Сигізмунд вступив у Кутну Гору й зажадав, щоб жителі Праги зняли облогу міської цитаделі, де засіли королівські солдати. Пражани послали гінців у Табор за допомогою. 9000 таборитів під командуванням Жижки прибули під Прагу. Лицарі атакували їх на поході, але були відбиті вогнем бомбард та імпровізованим вагенбургом лучників і аркебузирів. 20 травня Жижка вступив у Прагу й прийняв командування над всією гуситською армією. Сигізмунд підійшов до Праги зі сходу, але атакувати ворога не зважився й 25 травня відступив.
Тоді Жижка вирішив взяти празьку фортецю. Але її захисники вогнем з бомбард знищили облогові машини й бомбарди гуситів. Наступ захлинувся. Незабаром до Праги, цього разу із заходу, підійшов Сигізмунд. Йому вдалося провести у фортецю великий обоз із продовольством і вивести звідти кілька сотень коней, для яких в обложених не було фуражу.
Наприкінці червня загін німецьких лицарів і піхоти взяв в облогу Табір. З півдня до цього міста підходило військо австрійського герцога. Але загін, посланий Жижкою із Праги, раптово атакував супротивника з тилу, а гарнізон Табора зробив вилазку. Загін, що тримав у облозі місто, було розбито.
Після цього Сигізмунд наказав австрійцям іти до Праги. Тут на 14 липня 1420 року відбувся вирішальний бій гуситів і хрестоносців. Якби армія Сигізмунда оволоділа цією горою, Прага виявилася б у блокаді. Однак лицарям не вдалося перебороти рів, виритий на схилі гори, а контратака піхоти на чолі з Жижкою відкинула їх до підніжжя. У цей час у фланг війська Сигізмунда вдарило празьке ополчення. Армія хрестоносців відступила. Хоча вона й не зазнала великої поразки, а лише дрібну тактичну невдачу, між провідниками хрестоносців почалися розбрати. Тому 30 липня 1421 року Сигізмунд змушений був зняти облогу Праги. У листопаді його військо зазнало поразки під Вишеградом, і вся Чехія й Моравія опинилися в руках гуситів.
Восени 1421 роки загострилися розбіжності між таборитами й чашниками. Єдине гуситське військо фактично розпалося. Скориставшись цим, Сигізмунд почав другий хрестовий похід у Чехію. У вересні 1421 року хрестоносці взяли в облогу місто Жатець (Заац) неподалік від угорського кордону.
Жижці вдалося із загоном таборитів прорвати кільце облоги й провести в місто обоз із продовольством. Однак контратака польських і угорських лицарів змусила таборитів відступити до Праги.
Жижка зайняв оборонну позицію на горі Владар недалеко від міста . Таборити побудували вагенбург, у якому встановили бомбарди. Протягом трьох днів польські й угорські лицарі атакували таборитів, але були відбиті артилерійським вогнем і ціпами. Після цього армія Жижки змогла прорватися в Жлутець. Незабаром хрестоносці, що мали труднощі з постачанням, покинули Чехію.
Наприкінці року вони знову вдерлись в країну й дійшли до Кутної Гори. Там армію Сигізмунда зустріло військо таборитів. На той час Жижка в одному з боїв втратив друге око й повністю осліп, що, однак, не заважало йому командувати. Сигізмундові вдалося захопити Кутну Гору, але 8 січня 1422 року він зазнав поразки в Габрі. Таборити перекинули лицарів і переслідували їх до міста . При переправі через ріку Сазава деякі лицарі провалилися під лід і потонули. У руки таборитів потрапив кинутий на березі обоз. Через два дні вони опанували Німецьким Бродом. Через кілька місяців потому на допомогу гуситам прибув загін з-поміж православних підданих Великого Князівства Литовського, які боролися проти скатоличення своєї країни. Вісім років разом з таборитами вони билися проти польських, німецьких і угорських військ.
У 1423 році велике військо таборитів вступило у Моравію й Угорщину. У середині жовтня воно вийшло до Дунаю між Комарно й Естергомом. Тут гуситів зустріла численна угорська армія. Жижка не зважився вступити з нею в бій і наказав відступити. Угорці переслідували чехів, обстрілюючи супротивника з бомбард. Таборити зазнали втрат, однак основна частина війська змогла відступити до Чехії.
Невдача угорського походу сприяла загостренню розбіжностей між таборитами й чашниками. 7 червня 1424 року дві фракції гуситів зійшлися в бою біля міста . Чашники зазнали поразки завдяки раптовій контратаці таборитської кінноти. Крім того, таборити пустили схилом гори вози, що врізалися в ряди чашників і викликали там сум'яття. Таким чином, Жижка знову об'єднав під своїм командуванням усе гуситське військо. Однак 11 жовтня 1424 року він помер від чуми. Епідемія послабила чеське військо, і воно змушене було відмовитися на час від нових походів у сусідні землі.
У 1425 році почався третій хрестовий похід у Чехію. Головну роль відігравало австрійське військо на чолі з ерцгерцогом Альбрехтом II. У Моравії воно зазнало поразки від спадкоємця Жижки Прокопа Великого, що став гетьманом таборитів, і відступило до Австрії. Наступного року чеська армія взяла в облогу Усті-над-Лабою (Ауссіг), захоплений саксонськими військами. Прокіп Великий, чия армія складалася із загонів таборитів і празького ополчення, мав під командою 25 тисяч вояків. Для деблокади Ауссига рушило військо Саксонського, Мейсенського й Тюрингського князівств, що нараховувало 15 000—20 000 осіб. Німці атакували чеський вагенбург, що складався з 500 возів, і в одному місці вдерлися в нього. Але таборитська кіннота зробила вилазку й відкинула ворога. Німці відступили, втративши до 4000 вояків.
Четвертий хрестовий похід проти гуситів у 1427 році очолив курфюрст Бранденбургу Фрідріх I. Прокіп Великий та другий гуситський гетьман Прокіп Малий, своєю чергою, вдерлись в Австрію, завдавши біля Тахова поразки армії австрійського ерцгерцога. Потім, в 1428—1430 роках, вони неодноразово вдиралися в Саксонію й Сілезію та навіть брали в облогу Відень, щоправда, без успіху.
У 1431 році імперський сейм у Нюрнберзі ухвалив організувати п'ятий хрестовий похід у Чехію. Німецькі князівства виставили 8200 кінних лицарів і значне число піхоти, підкріпленої 150 бомбардами. У серпні біля чеського кордону армія хрестоносців під командуванням Фрідріха Бранденбурзького була раптово атакована в таборі біля гуситами й утекла, кинувши обоз і артилерію.
В 1432—1433 роках чеське військо почало великий похід проти Бранденбурга й дійшло до балтійського порту Кюстрін. Але тим часом Сигізмундові вдалося домовитися із чашниками. В обмін на підтвердження колишніх прав і привілеїв та обіцянку віротерпимості вони готові були визнати владу імператора. 1434 року чашники розгромили в основні сили таборитів. У цьому бою загинули гетьмани Прокіп Великий та Прокіп Малий. 1436 року Чехія прийняла католицького короля Владислава Люксембуржця.
Успіхи гуситів пояснювалися їхньою згуртованістю на противагу роздробленим силам їхніх супротивників — Польщі, Угорщини, австрійського герцогства й німецьких князівств, лише номінально об'єднаних під верховенством німецького імператора. Однак сил Чехії не вистачало для завоювання й утримання територій сусідніх держав і повного розгрому армій хрестоносців. Зрештою помірна частина гуситів пішла на компроміс з імперією й церквою, що й привело до закінчення війни, що не принесла, по суті, яких-небудь значних результатів жодній зі сторін, але ґрунтовно спустошила Центральну Європу.
Відображення в культурі
Про події в період Гуситських війн польським письменником-фантастом Анджеєм Сапковським написана «Трилогія гуситська». Також вони згадуються у романі Жорж Санд «Графиня Рудольштадт».
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуситські війни |
- В. В. Карева. История Средних веков. Гуситские войны в Чехии. [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Гуситські війни 1419-34 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gusi tski vi jni vijni prihilnikiv cheskogo cerkovnogo reformatora Yana Gusa proti ochilnika Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi j katolickoyi cerkvi Gusitski vijniBitva gusitiv i katolickih hrestonosciv Bitva gusitiv i katolickih hrestonoscivData 30 lipnya 1419 30 travnya 1434Misce Centralna YevropaPrivid Spalennya Yana Gusa v Konstanci 1415 roku Rezultat Bazelski dogovoriStoroniSvyashenna Rimska Imperiya Papska Derzhava ta Ugorshina Gusiti zagoni Velikogo Knyazivstva LitovskogoKomanduvachiSigizmund I Yan ZhizhkaPrichiniU 1414 roci zasnovnik gusitskogo ruhu Yan Gus buv viklikanij na Konstanckij sobor Vin virushiv tudi mayuchi pri sobi ohoronnu gramotu yaka bula jomu vidana imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmundom I Papa Rimskij ne vzyav do uvagi ohoronnu gramotu Na sobori Yana Gusa navit ne stali sluhati Jogo zvinuvatili v yeresi zaareshtuvali j spalili v Konstanci v 1415 roci Ta zh dolya spitkala i jogo uchnya Iyeronima Prazkogo v 1416 roci Takim chinom gusitskij ruh yakij rozgornuvsya v cej chas v Chehiyi vtrativ svogo lidera U vidpovid na rozpravu z Yanom Gusom po vsij Chehiyi prokotilisya zavorushennya Shlyahta v rizkij formi napravilo protest Konstancskomu soboru Narodni propovidniki v Chehiyi pochali po svoyemu interpretuvati vchennya Gusa nadayuchi jomu bilsh radikalnu spryamovanist u svoyih propovidyah zblizhuyuchi Gusa z radikalno nalashtovanim Iyeronimom Prazkim Pochatok voyennih dijYan Zhizhka portret Gusiti v bitvi pri Lipanah kartina Vzhe pislya smerti Yana Gusa na gori Tabor zibralosya kilka desyatkiv tisyach selyan i vlitku 1419 roku pochinayetsya zbrojna borotba gusitiv i katolikiv U stolici Chehiyi Prazi pidijmayetsya miskij plebs Kozhnogo misyacya v povstannya vtyaguvalisya novi j novi mista i sela Chehiyi V odnih mistah gusiti zdobuvali peremogu v inshih zaznavali porazki vid katolikiv v tretih peremagav pronimeckij patriciat U cej chas vidbuvayetsya podiya yaka zminila hid gusitskogo povstannya pomiraye korol Chehiyi Vaclav IV 1361 1419 i korolem Chehiyi buv ogoloshenij jogo brat imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmund I Lyuksemburg 1419 1421 Ale Chehiya ne prijnyala Sigizmunda i v kinci 1419 po krayini prokochuyetsya nova hvilya povstan U 1420 roci Papa Rimskij ogoloshuye Hrestovij pohid proti gusitiv na choli yakogo stav imperator Sigizmund I Do Chehiyi vdirayutsya nimecki hrestonosci Todi v okolicyah Pragi gusiti pid kerivnictvom polkovodcya Yana Zhizhki 1360 1424 vstupayut v bij z nimeckimi hrestonoscyami j zdobuvayut peremogu Chashniki i taboritiIz samogo pochatku v gusitskomu rusi vidililisya dva krila pomirni chashniki j radikalni taboriti za nazvoyu gori j mista Tabor u Pivdennij Chehiyi Chashnikiv pidtrimuvali shlyahta j byurgerstvo pivnichnoyi Chehiyi Bidnishe pivdennocheske byurgerstvo j shlyahta stanovilo osnovu taboritiv yakim simpatizuvali selyani Taboriti stvorili gromadi za prikladom rannih hristiyan Voni mali spilne majno j propoviduvali hristiyanskij asketizm Ozbroyennya taboritivU taboritiv z yavilasya nova grizna zbroya okutij zalizom vazhkij bojovij cip molotilo odin udar yakogo zbivav z konya licarya u povnomu ozbroyenni Dlya ciyeyi zh meti sluzhili dovgi spisi z gakami zapozicheni u flandrskih opolchenciv Volodili gusiti j vognepalnoyu zbroyeyu bombardami j arkebuzami Nizhchoyu taktichnoyu odiniceyu buv vagen viz U neyi vhodilo desyat osib sho yizdili v odnomu vozi chotiri molotniki cipniki odin yizdovij i p yat pikineriv luchnikiv arbaletnikiv abo arkebuziriv Hrestovi pohodi proti gusitivNechislenni prihilniki Gabsburgiv i katolickoyi cerkvi v Chehiyi stali taborom bilya Kutnoyi Gori Dlya yihnoyi pidtrimki rimskij papa ogolosiv 1 bereznya 1420 roku hrestovij pohid proti yeretikiv gusitiv Imperator Sigizmund zibrav u Sileziyi vijsko z nimeckih polskih i ugorskih licariv a takozh z pihoti sho stanovilo opolchennya silezkih mist ta italijskih najmanciv Naprikinci kvitnya jogo armiya vderlas u Chehiyu j rushila na z yednannya iz zahisnikami Kutnoyi Gori U cej chas na pivdennomu kordoni Chehiyi avstrijski j bavarski zagoni she tilki gotuvalisya do boyu a na pivnichno zahidnomu kordoni zoseredzhuvali vijska iz Brandenburga Pfalca Trira Kelna j Majnca Naprikinci travnya Sigizmund vstupiv u Kutnu Goru j zazhadav shob zhiteli Pragi znyali oblogu miskoyi citadeli de zasili korolivski soldati Prazhani poslali ginciv u Tabor za dopomogoyu 9000 taboritiv pid komanduvannyam Zhizhki pribuli pid Pragu Licari atakuvali yih na pohodi ale buli vidbiti vognem bombard ta improvizovanim vagenburgom luchnikiv i arkebuziriv 20 travnya Zhizhka vstupiv u Pragu j prijnyav komanduvannya nad vsiyeyu gusitskoyu armiyeyu Sigizmund pidijshov do Pragi zi shodu ale atakuvati voroga ne zvazhivsya j 25 travnya vidstupiv Todi Zhizhka virishiv vzyati prazku fortecyu Ale yiyi zahisniki vognem z bombard znishili oblogovi mashini j bombardi gusitiv Nastup zahlinuvsya Nezabarom do Pragi cogo razu iz zahodu pidijshov Sigizmund Jomu vdalosya provesti u fortecyu velikij oboz iz prodovolstvom i vivesti zvidti kilka soten konej dlya yakih v oblozhenih ne bulo furazhu Naprikinci chervnya zagin nimeckih licariv i pihoti vzyav v oblogu Tabir Z pivdnya do cogo mista pidhodilo vijsko avstrijskogo gercoga Ale zagin poslanij Zhizhkoyu iz Pragi raptovo atakuvav suprotivnika z tilu a garnizon Tabora zrobiv vilazku Zagin sho trimav u oblozi misto bulo rozbito Pislya cogo Sigizmund nakazav avstrijcyam iti do Pragi Tut na 14 lipnya 1420 roku vidbuvsya virishalnij bij gusitiv i hrestonosciv Yakbi armiya Sigizmunda ovolodila ciyeyu goroyu Praga viyavilasya b u blokadi Odnak licaryam ne vdalosya pereboroti riv viritij na shili gori a kontrataka pihoti na choli z Zhizhkoyu vidkinula yih do pidnizhzhya U cej chas u flang vijska Sigizmunda vdarilo prazke opolchennya Armiya hrestonosciv vidstupila Hocha vona j ne zaznala velikoyi porazki a lishe dribnu taktichnu nevdachu mizh providnikami hrestonosciv pochalisya rozbrati Tomu 30 lipnya 1421 roku Sigizmund zmushenij buv znyati oblogu Pragi U listopadi jogo vijsko zaznalo porazki pid Vishegradom i vsya Chehiya j Moraviya opinilisya v rukah gusitiv Voseni 1421 roki zagostrilisya rozbizhnosti mizh taboritami j chashnikami Yedine gusitske vijsko faktichno rozpalosya Skoristavshis cim Sigizmund pochav drugij hrestovij pohid u Chehiyu U veresni 1421 roku hrestonosci vzyali v oblogu misto Zhatec Zaac nepodalik vid ugorskogo kordonu Zhizhci vdalosya iz zagonom taboritiv prorvati kilce oblogi j provesti v misto oboz iz prodovolstvom Odnak kontrataka polskih i ugorskih licariv zmusila taboritiv vidstupiti do Pragi Zhizhka zajnyav oboronnu poziciyu na gori Vladar nedaleko vid mista Taboriti pobuduvali vagenburg u yakomu vstanovili bombardi Protyagom troh dniv polski j ugorski licari atakuvali taboritiv ale buli vidbiti artilerijskim vognem i cipami Pislya cogo armiya Zhizhki zmogla prorvatisya v Zhlutec Nezabarom hrestonosci sho mali trudnoshi z postachannyam pokinuli Chehiyu Naprikinci roku voni znovu vderlis v krayinu j dijshli do Kutnoyi Gori Tam armiyu Sigizmunda zustrilo vijsko taboritiv Na toj chas Zhizhka v odnomu z boyiv vtrativ druge oko j povnistyu oslip sho odnak ne zavazhalo jomu komanduvati Sigizmundovi vdalosya zahopiti Kutnu Goru ale 8 sichnya 1422 roku vin zaznav porazki v Gabri Taboriti perekinuli licariv i peresliduvali yih do mista Pri perepravi cherez riku Sazava deyaki licari provalilisya pid lid i potonuli U ruki taboritiv potrapiv kinutij na berezi oboz Cherez dva dni voni opanuvali Nimeckim Brodom Cherez kilka misyaciv potomu na dopomogu gusitam pribuv zagin z pomizh pravoslavnih piddanih Velikogo Knyazivstva Litovskogo yaki borolisya proti skatolichennya svoyeyi krayini Visim rokiv razom z taboritami voni bilisya proti polskih nimeckih i ugorskih vijsk U 1423 roci velike vijsko taboritiv vstupilo u Moraviyu j Ugorshinu U seredini zhovtnya vono vijshlo do Dunayu mizh Komarno j Estergomom Tut gusitiv zustrila chislenna ugorska armiya Zhizhka ne zvazhivsya vstupiti z neyu v bij i nakazav vidstupiti Ugorci peresliduvali chehiv obstrilyuyuchi suprotivnika z bombard Taboriti zaznali vtrat odnak osnovna chastina vijska zmogla vidstupiti do Chehiyi Nevdacha ugorskogo pohodu spriyala zagostrennyu rozbizhnostej mizh taboritami j chashnikami 7 chervnya 1424 roku dvi frakciyi gusitiv zijshlisya v boyu bilya mista Chashniki zaznali porazki zavdyaki raptovij kontrataci taboritskoyi kinnoti Krim togo taboriti pustili shilom gori vozi sho vrizalisya v ryadi chashnikiv i viklikali tam sum yattya Takim chinom Zhizhka znovu ob yednav pid svoyim komanduvannyam use gusitske vijsko Odnak 11 zhovtnya 1424 roku vin pomer vid chumi Epidemiya poslabila cheske vijsko i vono zmushene bulo vidmovitisya na chas vid novih pohodiv u susidni zemli U 1425 roci pochavsya tretij hrestovij pohid u Chehiyu Golovnu rol vidigravalo avstrijske vijsko na choli z ercgercogom Albrehtom II U Moraviyi vono zaznalo porazki vid spadkoyemcya Zhizhki Prokopa Velikogo sho stav getmanom taboritiv i vidstupilo do Avstriyi Nastupnogo roku cheska armiya vzyala v oblogu Usti nad Laboyu Aussig zahoplenij saksonskimi vijskami Prokip Velikij chiya armiya skladalasya iz zagoniv taboritiv i prazkogo opolchennya mav pid komandoyu 25 tisyach voyakiv Dlya deblokadi Aussiga rushilo vijsko Saksonskogo Mejsenskogo j Tyuringskogo knyazivstv sho narahovuvalo 15 000 20 000 osib Nimci atakuvali cheskij vagenburg sho skladavsya z 500 voziv i v odnomu misci vderlisya v nogo Ale taboritska kinnota zrobila vilazku j vidkinula voroga Nimci vidstupili vtrativshi do 4000 voyakiv Chetvertij hrestovij pohid proti gusitiv u 1427 roci ocholiv kurfyurst Brandenburgu Fridrih I Prokip Velikij ta drugij gusitskij getman Prokip Malij svoyeyu chergoyu vderlis v Avstriyu zavdavshi bilya Tahova porazki armiyi avstrijskogo ercgercoga Potim v 1428 1430 rokah voni neodnorazovo vdiralisya v Saksoniyu j Sileziyu ta navit brali v oblogu Viden shopravda bez uspihu U 1431 roci imperskij sejm u Nyurnberzi uhvaliv organizuvati p yatij hrestovij pohid u Chehiyu Nimecki knyazivstva vistavili 8200 kinnih licariv i znachne chislo pihoti pidkriplenoyi 150 bombardami U serpni bilya cheskogo kordonu armiya hrestonosciv pid komanduvannyam Fridriha Brandenburzkogo bula raptovo atakovana v tabori bilya gusitami j utekla kinuvshi oboz i artileriyu V 1432 1433 rokah cheske vijsko pochalo velikij pohid proti Brandenburga j dijshlo do baltijskogo portu Kyustrin Ale tim chasom Sigizmundovi vdalosya domovitisya iz chashnikami V obmin na pidtverdzhennya kolishnih prav i privileyiv ta obicyanku viroterpimosti voni gotovi buli viznati vladu imperatora 1434 roku chashniki rozgromili v osnovni sili taboritiv U comu boyu zaginuli getmani Prokip Velikij ta Prokip Malij 1436 roku Chehiya prijnyala katolickogo korolya Vladislava Lyuksemburzhcya Uspihi gusitiv poyasnyuvalisya yihnoyu zgurtovanistyu na protivagu rozdroblenim silam yihnih suprotivnikiv Polshi Ugorshini avstrijskogo gercogstva j nimeckih knyazivstv lishe nominalno ob yednanih pid verhovenstvom nimeckogo imperatora Odnak sil Chehiyi ne vistachalo dlya zavoyuvannya j utrimannya teritorij susidnih derzhav i povnogo rozgromu armij hrestonosciv Zreshtoyu pomirna chastina gusitiv pishla na kompromis z imperiyeyu j cerkvoyu sho j privelo do zakinchennya vijni sho ne prinesla po suti yakih nebud znachnih rezultativ zhodnij zi storin ale gruntovno spustoshila Centralnu Yevropu Vidobrazhennya v kulturiPro podiyi v period Gusitskih vijn polskim pismennikom fantastom Andzheyem Sapkovskim napisana Trilogiya gusitska Takozh voni zgaduyutsya u romani Zhorzh Sand Grafinya Rudolshtadt DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gusitski vijniV V Kareva Istoriya Srednih vekov Gusitskie vojny v Chehii 14 bereznya 2011 u Wayback Machine ros PosilannyaGusitski vijni 1419 34 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006