Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Галичині для захисту прав українського населення.
Головна руська рада | |
Загальна інформація: | |
Юрисдикція: | Австро-Угорщина |
Тип: | Політична організація |
Дата заснування: | 2 травня 1848 року |
Структура: | |
Спікер: | Григорій (Яхимович) |
Адреса: | |
Адреса: | Львів |
Склад
Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше — крилошанин Михайло Куземський. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борискевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священників).
Історія
Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.
У маніфесті від 10 травня 1848 Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.
25 червня 1848 року за рішенням Головної руської ради над Львівською ратушею був вивішений синьо-жовтий стяг. Проте провисів він над ратушею недовго: за кілька днів його зняли.
ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850), відкрила Народний Дім у Львові (1850). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».
У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена.
Див. також
Примітки
- Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [ 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.
- . http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська та німецька) . 1849-1864. Архів оригіналу за 11 травня 2022.
- Текст маніфесту у Вікіджерелах
- Гречило А. Символи Королівства Галичини і Лодомерії (1772-1918) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. – К., Львів, 2004. – Т. І. – С. 538-553.
- Богдан Мирошников. Державний прапор України: факти та історія. Букви. Процитовано 25 червня 2022.
- Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.
Джерела та література
- Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. О. Турія, упорядн. У Кришталович та І. Сварник. Львів: Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету, 2002.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. С. 166—177.
- Стеблій, Ф.І. Руські Ради в Галичині [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 401. — .
- 10.3. Революція 1848 р. Утворення і діяльність Головної руської ради / Історія України [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Головна Руська Рада [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Руська Народна Рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649. — 1000 екз.
- Головна руська рада // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.
Посилання
- Головна Руська Рада / ЗАХІДНА УКРАЇНА в складі АВСТРО-УГОРЩИНИ (кінець XVIII—XIX століття). Революція 1848—1849 pp. та її вплив на розвиток краю.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna Ru ska Ra da originalne napisannya Golovna Ruska Rada persha ukrayinska politichna organizaciya v Galichini Stvorena 2 travnya 1848 r u Lvovi pid chas revolyuciyi v Galichini dlya zahistu prav ukrayinskogo naselennya Golovna ruska rada Zagalna informaciya Yurisdikciya Avstro UgorshinaTip Politichna organizaciyaData zasnuvannya 2 travnya 1848 rokuStruktura Spiker Grigorij Yahimovich Adresa Adresa LvivSkladZasidannya Golovnoyi Ruskoyi Radi Golovna Ruska Rada skladalasya z 30 chleniv predstavnikiv greko katolickogo duhovenstva ta inteligenciyi Golovoyu GRR buv obranij yepiskop Grigorij Yahimovich piznishe kriloshanin Mihajlo Kuzemskij Zastupnikami G Yahimovicha obrali M Kuzemskogo Ivana Boriskevicha sekretaryami o Mihayila Malinovskogo Teodora Leontovicha Rada podilyalasya na viddili politichnih prav shkilnictva selyanskih sprav finansovij ta in GRR pidporyadkovuvalis menshi radi Do miscevih rad bl 50 vhodilo po troye predstavnikiv vid selyan mishan shlyahti dyakiv i 18 predstavnikiv vid inteligenciyi v tomu chisli 10 svyashennikiv IstoriyaPersha storinka protokoliv zasidan Golovnoyi Ruskoyi Radi Golovna Ruska Rada utvorilasya 2 travnya 1848 u Lvovi pid chas Avstrijskoyi revolyuciyi U manifesti vid 10 travnya 1848 Golovna Ruska Rada zayavila pro yednist usogo 15 miljonnogo ukrayinskogo narodu j pidtrimala nacionalni prava vsih ponevolenih narodiv Avstrijskoyi imperiyi Golovna Ruska Rada vimagala podiliti Galichinu na dvi okremi administrativni odinici shidnu ukrayinsku ta zahidnu polsku ob yednati v odnu provinciyu ukrayinski zemli Galichinu Bukovinu j Zakarpattya vikladannya v shkolah ta vidannya uryadovih rozporyadzhen vesti ukrayinskoyu movoyu 25 chervnya 1848 roku za rishennyam Golovnoyi ruskoyi radi nad Lvivskoyu ratusheyu buv vivishenij sino zhovtij styag Prote provisiv vin nad ratusheyu nedovgo za kilka dniv jogo znyali GRR stvorila nacionalnu gvardiyu a na Pidkarpatti dlya borotbi z ugorskimi zagonami narodnu samooboronu j bataljon girskih strilciv Golovna Ruska Rada organizuvala kulturno osvitnye tovaristvo Galicko Rusku maticyu 1850 vidkrila Narodnij Dim u Lvovi 1850 19 zhovtnya 1848 sklikala Sobor ruskih uchenih vidavala pershu v Galichini ukrayinsku gazetu Zorya Galicka U chervni 1851 roku diyalnist GRR bula pripinena Div takozhUkrayinski politichni organizaciyi v Imperiyi Gabsburgiv Ruskij Sobor komitet PrimitkiTurij O UKRAYiNSKA IDEYa v GALIChINI v seredini XIX stolittya 29 grudnya 2009 u Wayback Machine Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini S 166 http www skany przemysl ap gov pl ukrayinska ta nimecka 1849 1864 Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Tekst manifestu u Vikidzherelah Grechilo A Simvoli Korolivstva Galichini i Lodomeriyi 1772 1918 Do dzherel Zbirnik naukovih prac na poshanu Olega Kupchinskogo z nagodi jogo 70 richchya K Lviv 2004 T I S 538 553 Bogdan Miroshnikov Derzhavnij prapor Ukrayini fakti ta istoriya Bukvi Procitovano 25 chervnya 2022 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini S 176 Dzherela ta literaturaGolovna Ruska Rada 1848 1851 protokoli zasidan i kniga korespondenciyi 23 travnya 2019 u Wayback Machine Za red O Turiya uporyadn U Krishtalovich ta I Svarnik Lviv Institut Istoriyi Cerkvi Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2002 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 S 166 177 Steblij F I Ruski Radi v Galichini 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 401 ISBN 978 966 00 1290 5 10 3 Revolyuciya 1848 r Utvorennya i diyalnist Golovnoyi ruskoyi radi Istoriya Ukrayini 29 listopada 2014 u Wayback Machine Golovna Ruska Rada 2 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Ruska Narodna Rada Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1649 1000 ekz Golovna ruska rada Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 232 PosilannyaGolovna Ruska Rada ZAHIDNA UKRAYiNA v skladi AVSTRO UGORShINI kinec XVIII XIX stolittya Revolyuciya 1848 1849 pp ta yiyi vpliv na rozvitok krayu