Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Mit brennender Sorge укр З величезною стурбованістю енцикліка Папи Пія XI опублікована 10 березня 1937 року датована Вер

Mit brennender Sorge

Mit brennender Sorge

Mit brennender Sorge (укр. З величезною стурбованістю) — енцикліка Папи Пія XI, опублікована 10 березня 1937 року (датована Вербною неділею 14 березня). В енцикліці згадуються порушення угоди з Церквою, і вона містить критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.

image

Історія та наслідки

Проект енцикліки підготував кардинал Міхаель фон Фаульхабер, передмову до неї написав кардинал Пачеллі (який став потім Папою Пієм XII). У передмові розглядаються історичні моменти конкордату Католицької Церкви та Третього Рейху. У тексті засуджуються язичницьке коріння ідеології націонал-соціалізму, міфи про расу й кров та помилковість нацистських поглядів про Бога. Документ попереджав католиків про те, що завойовує все більшу популярність нацистська ідеологія, яка ставила одну з рас над іншими, яка несумісна з католицтвом. За словами [de], Пачеллі додав до проекту, написаного в обережному стилі, наступний абзац:

Якщо хтось зверхньо вип'ячує расу, етнос, державу або їх специфічну форму або іншу фундаментальну цінність людського суспільства — хоч би необхідними і шанованими були їхні функції — над рівнем їх звичайної цінності та робить їх об'єктом поклоніння, то він спотворює і перекручує світ, задуманий і створений Богом.

Карло Фальконі наполягає на тому, що остаточний текст енцикліки був «не стільки посиленням формулювань, запропонованих Фаульхабером, скільки точний і навіть дослівний їх переклад». Згідно Френка Дж. Копе, кардинал Пачеллі підготував проект, який Папі здався слабким і недостатньо сфокусованим на суті, та він замінив його аналізом з більшою часткою критики. Свого часу Папа заявив про те, що авторство енцикліки належить кардиналові Пачеллі. Сам Пачеллі вважав текст енцикліки «компромісом» між дипломатичними міркуваннями і думкою Святого Престолу про те, що він не може мовчати про свої «страхи і побоювання». Мартін Ронхаймер писав, що Mit brennender Sorge вважає расу «фундаментальною цінністю людського суспільства», «необхідною і шанованою», але заперечує проти «вивищення раси, етносу, держави або його специфічної форми» «над рівнем їх звичайної цінності» «і робить їх об'єктом поклоніння». У зв'язку з цим Фаульхабер запропонував внутрішньоцерковний меморандум, де єпископи сповістили би владу про те, що «Церква, слідуючи своїм правилам укладення шлюбів, які залишаються в силі, робить важливий внесок в урядову політику підтримки чистоти раси; тим самим сприяючи здійсненню демографічної політики політичного режиму».

Енцикліка була написана на німецькій мові, тоді як зазвичай офіційні документи Католицької Церкви складаються на латині. Вона була зачитана в усіх католицьких парафіях Німеччини. Про вихід енцикліки не було попереднього повідомлення, і її поширення трималося в секреті, щоб забезпечити безперешкодне її зачитування в усіх католицьких храмах Німеччини. Відмар писав, що за цим послідували переслідування проти Церкви в Німеччині, включаючи «інсценовані процеси над ченцями за фіктивними звинуваченням в одностатевому блуді, з максимальною публічністю». Вольфганг Бенц і Томас Данлоп, навпаки, стверджували, що [de]» мали місце в 1935—1937 рр.. Френк Дж. Копа стверджував, що нацистська влада угледіла в папській енцикліці «заклик до боротьби проти Рейху», і що Гітлер був в люті й «обіцяв помститися проти Церкви». За словами католицьких дослідників Елера та Мораля, спочатку нацисти мали намір відреагувати на папське втручання розривом конкордату («але після роздумів уряд не став робити цього»), а в подальшому під час війни відносини двох сторін стабілізувалися. Почасти, це було пов'язано з тим, що після аншлюсу Австрії чисельність католицького населення Рейху зрівнялася з чисельністю протестантською. Після війни конкордат зберігся та статус Церкви був відновлений до статусу, який діяв до приходу нацистів до влади).

Оцінки

Дослідники розходяться в оцінках ступеня опозиційності енцикліки нацистському режимові. У ній міститься згадка «божевільного і нахабного пророка», і на думку дослідників Бокенкотера і Відмара воно відноситься до Гітлера, і як було написано цими авторами, котрі спиралися на видану в 1967 р. працю Фальконі, в світі «енцикліка стала першим великим офіційним документом, автори якого наважилися критикувати нацизм і засуджувати його». Фальконі також стверджував, що пропозиція А. Гітлерові «оливкової гілки миру» в обмін на відновлення «спокійного процвітання» позбавило документ його «зразкової й благородної непримиренності». Католицький дослідник голокосту Міхаель Фаєр вважав, що енцикліка «засудила расизм (але не Гітлера й націонал-соціалізм, як вважає багато хто)». Інші католицькі дослідники розглядають енцикліку як документ, з яким «бракує бойовитості», оскільки німецький єпископат сподівався встановити якийсь «modus vivendi» з нацистами. Врешті енцикліка вийшла у світ «недостатньо полемічною», а «дипломатично помірною», на відміну від присвяченій італійському фашизмові енцикліки [it].

Див. також

Примітки

  1. Ehler, Morrall, 1988, с. 518—519.
  2. Vidmar, 2005, с. 327-331.
  3. Falconi, 1967, с. 229.
  4. (англ.)[de] (November 2003). . First Things. [en]. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  5. (англ.)[en]. The Popes in the Twentieth Century. — [it], 1967.
  6. Coppa, 2006, с. 162—163.
  7. Pham, 2006, с. 45, «Коли Пієві XI підносили хвалу за публікацію в 1937 р. тої енцикліки із засудженням нацизму, Mit Brennender Sorge, він вказував на свого державного секретаря і говорив, що в цьому його заслуга».
  8. (англ.)[en]. Controversial Concordats. — [en], 1999. — .
  9. В оригінальному проекті Фаульхабера: «Бійтеся того, щоб обожнювати расу, або державу, або цінності суспільства, які можуть претендувати на почесне місце в світовому порядку речей». — (англ.)[de] (November 2003). . First Things. [en]. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  10. Vidmar, 2005, с. 254.
  11. Benz, Dunlap, 2006, с. 125—126.
  12. (англ.)Ehler S. Z., Morrall J. B. Church and state through the centuries. — Biblo & Tannen, 1988. — .
  13. Bokenkotter, 2004, с. 389—392, «Коли Адольф Гітлер став все більш вороже ставитися до Церкви, Пій XI гідно прийняв виклик, чим викликав захоплення всього світу. Його енцикліка Mit Brennender Sorge була першим "офіційним публічним документом, що засуджує нацизм" і "одним з найбільших засуджуючих документів в історії Ватикану". Будучи таємно ввезеною в Німеччину, вона була зачитана з катедр католицьких храмів у Вербну неділю в березні 1937 року. Вона викривала омани й брехню нацистського міфу «крові й ґрунту»; вона відкидала його неоязичництво, його війну не на життя, а на смерть проти Церкви та навіть називала самого фюрера "божевільним пророком, охопленим огидною гординею". Нацисти прийшли в лють і для помсти закрили всі друкарні, де друкувався текст енцикліки і прийняли шерег обмежувальних заходів проти Церкви, включаючи цілий ряд процесів зі звинуваченням католицьких священиків у аморальній поведінці»..
  14. Rhodes, 1973, с. 205, «Mit brennender Sorge не кривила душею. Хоча її початок мав пом'якшені формулювання з урахуванням множинності цілей Церкви, вона стала одним з найбільш різких засуджень політичного режиму суверенної держави з числа колись висловлених Ватиканом. Її енергійний стиль істотно відрізнявся від звичайного стилю енциклік. Докладному аналізові піддалося питання виховання, і великий її розділ був присвячений спростуванню нацистської теорії "Крові й ґрунту" та прирівнювання віри в Німеччині вірі в Бога. Там були недвозначні посилання на "Міф XX століття" Розенберга і нео-язичницький характер цієї праці. Засуджувався тиск, що чиниться нацистами на католицьких керівників з вимогою відмови від переконань, як "нице, незаконне й антигуманне". У документі говорилося про духовний гніт в Німеччині, подібного якому ніколи раніше не було в її історії й про відкриту боротьбу проти релігійних шкіл і заперечення права на вибір тих, хто хотів отримати католицьку освіту. В енцикліці говорилося про відкритий та прихований тиск, вона порушила економічні, професійні та громадянські права католиків, особливо на державній службі, внаслідок їх вірності власним віросповіданням. "Голгофа Церкви", "Війна на знищення Католицької Церкви", "Культ ідолів" - все це формулювання з енцикліки. Звинувачення вимовлялися з катедр перед співчуваючою аудиторією. Дісталося й самому Гітлерові, за його "само обожнювання", "спроби замінити собою Христа", його називали "божевільним пророком, охопленим огидною гординею (нім. widerliche Hochmut)". Ступінь люті нацисти продемонстрували негайними заходами проти поширення документу. Жодна фраза з енцикліки не була передрукована в газетах, на наступний день гестапо зробило візит в канцелярії дієцезій та конфіскувало всі екземпляри папської енцикліки. Журнали католицьких дієцезій були заборонені, ліміт паперу на церковні потреби різко обмежили. Крім того, були прийняті інші заходи, такі як зниження розмірів допомоги нужденним священикам й студентам, хто вивчав теологію, чий розмір був обговорений у договорі конкордату. І всі ці непотрібні репресивні заходи не змогли заподіяти Церкви значного збитку…".
  15. Falconi, 1967, с. 230, «Лист Понтифіка до сих пір є першим значним публічним документом, що засуджує нацизм, і мужність Папи вразила світ.».
  16. Vidmar, 2005, с. 327, «Значним вчинком Пія XI було складання енцикліки Mit Brennender Sorge в 1936 році й таємне її поширення з використанням цілої армії мотоциклістів для того, щоб вона була зачитана з кафедр у Вербну неділю раніше, ніж в руки нацистів потрапить хоча б один екземпляр. Вона була написана не на звичайній для таких документів латині, а на німецькій мові та викривала уявлення про так звану чесність нацистів. Вона засуджувала переслідування Церкви, нео-язичництво нацистської ідеології - особливо в частині расових теорій - і самого Гітлера, називаючи його божевільним пророком, одержимим огидною гординею»..
  17. Falconi, 1967, с. 230.
  18. Phayer, 2000, с. 2.

Джерела

  • (англ.)[en]; Kramer M. (1999), The Black Book of Communism, Harvard University Press, ISBN 
  • (англ.)Benz W., Dunlap T. A concise history of the Third Reich. — University of California Press, 2006. — .
  • (англ.)Bokenkotter T. A Concise History of the Catholic Church. — Doubleday, 2004. — .
  • (англ.)[en]. A History of Christianity. — , 1995. — .
  • (англ.)[en]. Controversial Concordats. — [en], 1999. — .
  • (англ.)[en]. The Papacy, the Jews, and the Holocaust. — [en], 2006. — .
  • (англ.)[en]. Saints and Sinners, a History of the Popes. — Yale University Press, 1997. — .
  • (англ.)Ehler S. Z., Morrall J. B. Church and state through the centuries. — Biblo & Tannen, 1988. — .
  • (англ.)[en]. The Popes in the Twentieth Century. — [it], 1967.
  • (англ.)McGonigle J. F. Q. A History of the Christian Tradition: From its Jewish roots to the Reformation. — [en], 1996. — .
  • (англ.)[en]. The Roman Catholic Church, An Illustrated History. — University of California Press, 2007. — .
  • (англ.)[en]. Heirs of the Fisherman: Behind the Scenes of Papal Death and Succession. — Oxford University Press, 2006. — .
  • (англ.)[en]. The Catholic Church and the Holocaust, 1930–1965. — [en], 2000. — .
  • (фр.)(англ.)Rohrbacher P. The Race Debate in the Curia in the Context of “Mit brennender Sorge” // Un pape contre le nazisme? L'encyclique "Mit brennender Sorge" du pape Pie XI. (14 mars 1937). Actes du colloque international de Brest, 4–6 juin 2015 / Fabrice Bouthillon, Marie Levant (Hrsg.). — Brest : [fr], 2016. — P. 93–108.
  • (англ.)[en]. The Vatican in the Age of the Dictators (1922–1945). — [en], 1973. — .
  • (англ.)William L. Shirer. The Rise and Fall of the Third Reich. — , 1990. — .
  • (англ.)[en]. The Catholic Church Through the Ages. — [en], 2005. — .
  • (англ.)[en]. Requiem For Hitler. — [en], 1989. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mit brennender Sorge ukr Z velicheznoyu sturbovanistyu enciklika Papi Piya XI opublikovana 10 bereznya 1937 roku datovana Verbnoyu nedileyu 14 bereznya V enciklici zgaduyutsya porushennya ugodi z Cerkvoyu i vona mistit kritiku rasizmu ta inshih aspektiv nacistskoyi ideologiyi Istoriya ta naslidkiProekt encikliki pidgotuvav kardinal Mihael fon Faulhaber peredmovu do neyi napisav kardinal Pachelli yakij stav potim Papoyu Piyem XII U peredmovi rozglyadayutsya istorichni momenti konkordatu Katolickoyi Cerkvi ta Tretogo Rejhu U teksti zasudzhuyutsya yazichnicke korinnya ideologiyi nacional socializmu mifi pro rasu j krov ta pomilkovist nacistskih poglyadiv pro Boga Dokument poperedzhav katolikiv pro te sho zavojovuye vse bilshu populyarnist nacistska ideologiya yaka stavila odnu z ras nad inshimi yaka nesumisna z katolictvom Za slovami de Pachelli dodav do proektu napisanogo v oberezhnomu stili nastupnij abzac Yaksho htos zverhno vip yachuye rasu etnos derzhavu abo yih specifichnu formu abo inshu fundamentalnu cinnist lyudskogo suspilstva hoch bi neobhidnimi i shanovanimi buli yihni funkciyi nad rivnem yih zvichajnoyi cinnosti ta robit yih ob yektom pokloninnya to vin spotvoryuye i perekruchuye svit zadumanij i stvorenij Bogom Karlo Falkoni napolyagaye na tomu sho ostatochnij tekst encikliki buv ne stilki posilennyam formulyuvan zaproponovanih Faulhaberom skilki tochnij i navit doslivnij yih pereklad Zgidno Frenka Dzh Kope kardinal Pachelli pidgotuvav proekt yakij Papi zdavsya slabkim i nedostatno sfokusovanim na suti ta vin zaminiv jogo analizom z bilshoyu chastkoyu kritiki Svogo chasu Papa zayaviv pro te sho avtorstvo encikliki nalezhit kardinalovi Pachelli Sam Pachelli vvazhav tekst encikliki kompromisom mizh diplomatichnimi mirkuvannyami i dumkoyu Svyatogo Prestolu pro te sho vin ne mozhe movchati pro svoyi strahi i poboyuvannya Martin Ronhajmer pisav sho Mit brennender Sorge vvazhaye rasu fundamentalnoyu cinnistyu lyudskogo suspilstva neobhidnoyu i shanovanoyu ale zaperechuye proti vivishennya rasi etnosu derzhavi abo jogo specifichnoyi formi nad rivnem yih zvichajnoyi cinnosti i robit yih ob yektom pokloninnya U zv yazku z cim Faulhaber zaproponuvav vnutrishnocerkovnij memorandum de yepiskopi spovistili bi vladu pro te sho Cerkva sliduyuchi svoyim pravilam ukladennya shlyubiv yaki zalishayutsya v sili robit vazhlivij vnesok v uryadovu politiku pidtrimki chistoti rasi tim samim spriyayuchi zdijsnennyu demografichnoyi politiki politichnogo rezhimu Enciklika bula napisana na nimeckij movi todi yak zazvichaj oficijni dokumenti Katolickoyi Cerkvi skladayutsya na latini Vona bula zachitana v usih katolickih parafiyah Nimechchini Pro vihid encikliki ne bulo poperednogo povidomlennya i yiyi poshirennya trimalosya v sekreti shob zabezpechiti bezpereshkodne yiyi zachituvannya v usih katolickih hramah Nimechchini Vidmar pisav sho za cim posliduvali peresliduvannya proti Cerkvi v Nimechchini vklyuchayuchi inscenovani procesi nad chencyami za fiktivnimi zvinuvachennyam v odnostatevomu bludi z maksimalnoyu publichnistyu Volfgang Benc i Tomas Danlop navpaki stverdzhuvali sho de mali misce v 1935 1937 rr Frenk Dzh Kopa stverdzhuvav sho nacistska vlada ugledila v papskij enciklici zaklik do borotbi proti Rejhu i sho Gitler buv v lyuti j obicyav pomstitisya proti Cerkvi Za slovami katolickih doslidnikiv Elera ta Moralya spochatku nacisti mali namir vidreaguvati na papske vtruchannya rozrivom konkordatu ale pislya rozdumiv uryad ne stav robiti cogo a v podalshomu pid chas vijni vidnosini dvoh storin stabilizuvalisya Pochasti ce bulo pov yazano z tim sho pislya anshlyusu Avstriyi chiselnist katolickogo naselennya Rejhu zrivnyalasya z chiselnistyu protestantskoyu Pislya vijni konkordat zberigsya ta status Cerkvi buv vidnovlenij do statusu yakij diyav do prihodu nacistiv do vladi OcinkiDoslidniki rozhodyatsya v ocinkah stupenya opozicijnosti encikliki nacistskomu rezhimovi U nij mistitsya zgadka bozhevilnogo i nahabnogo proroka i na dumku doslidnikiv Bokenkotera i Vidmara vono vidnositsya do Gitlera i yak bulo napisano cimi avtorami kotri spiralisya na vidanu v 1967 r pracyu Falkoni v sviti enciklika stala pershim velikim oficijnim dokumentom avtori yakogo navazhilisya kritikuvati nacizm i zasudzhuvati jogo Falkoni takozh stverdzhuvav sho propoziciya A Gitlerovi olivkovoyi gilki miru v obmin na vidnovlennya spokijnogo procvitannya pozbavilo dokument jogo zrazkovoyi j blagorodnoyi neprimirennosti Katolickij doslidnik golokostu Mihael Fayer vvazhav sho enciklika zasudila rasizm ale ne Gitlera j nacional socializm yak vvazhaye bagato hto Inshi katolicki doslidniki rozglyadayut encikliku yak dokument z yakim brakuye bojovitosti oskilki nimeckij yepiskopat spodivavsya vstanoviti yakijs modus vivendi z nacistami Vreshti enciklika vijshla u svit nedostatno polemichnoyu a diplomatichno pomirnoyu na vidminu vid prisvyachenij italijskomu fashizmovi encikliki it Div takozhRejhskonkordat Socialna doktrina Katolickoyi Cerkvi Spisok enciklikPrimitkiEhler Morrall 1988 s 518 519 Vidmar 2005 s 327 331 Falconi 1967 s 229 angl de November 2003 First Things en Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 angl en The Popes in the Twentieth Century it 1967 Coppa 2006 s 162 163 Pham 2006 s 45 Koli Piyevi XI pidnosili hvalu za publikaciyu v 1937 r toyi encikliki iz zasudzhennyam nacizmu Mit Brennender Sorge vin vkazuvav na svogo derzhavnogo sekretarya i govoriv sho v comu jogo zasluga angl en Controversial Concordats en 1999 ISBN 978 0 8132 0920 3 V originalnomu proekti Faulhabera Bijtesya togo shob obozhnyuvati rasu abo derzhavu abo cinnosti suspilstva yaki mozhut pretenduvati na pochesne misce v svitovomu poryadku rechej angl de November 2003 First Things en Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Vidmar 2005 s 254 Benz Dunlap 2006 s 125 126 angl Ehler S Z Morrall J B Church and state through the centuries Biblo amp Tannen 1988 ISBN 0 8196 0189 6 Bokenkotter 2004 s 389 392 Koli Adolf Gitler stav vse bilsh vorozhe stavitisya do Cerkvi Pij XI gidno prijnyav viklik chim viklikav zahoplennya vsogo svitu Jogo enciklika Mit Brennender Sorge bula pershim oficijnim publichnim dokumentom sho zasudzhuye nacizm i odnim z najbilshih zasudzhuyuchih dokumentiv v istoriyi Vatikanu Buduchi tayemno vvezenoyu v Nimechchinu vona bula zachitana z katedr katolickih hramiv u Verbnu nedilyu v berezni 1937 roku Vona vikrivala omani j brehnyu nacistskogo mifu krovi j gruntu vona vidkidala jogo neoyazichnictvo jogo vijnu ne na zhittya a na smert proti Cerkvi ta navit nazivala samogo fyurera bozhevilnim prorokom ohoplenim ogidnoyu gordineyu Nacisti prijshli v lyut i dlya pomsti zakrili vsi drukarni de drukuvavsya tekst encikliki i prijnyali shereg obmezhuvalnih zahodiv proti Cerkvi vklyuchayuchi cilij ryad procesiv zi zvinuvachennyam katolickih svyashenikiv u amoralnij povedinci Rhodes 1973 s 205 Mit brennender Sorge ne krivila dusheyu Hocha yiyi pochatok mav pom yaksheni formulyuvannya z urahuvannyam mnozhinnosti cilej Cerkvi vona stala odnim z najbilsh rizkih zasudzhen politichnogo rezhimu suverennoyi derzhavi z chisla kolis vislovlenih Vatikanom Yiyi energijnij stil istotno vidriznyavsya vid zvichajnogo stilyu enciklik Dokladnomu analizovi piddalosya pitannya vihovannya i velikij yiyi rozdil buv prisvyachenij sprostuvannyu nacistskoyi teoriyi Krovi j gruntu ta pririvnyuvannya viri v Nimechchini viri v Boga Tam buli nedvoznachni posilannya na Mif XX stolittya Rozenberga i neo yazichnickij harakter ciyeyi praci Zasudzhuvavsya tisk sho chinitsya nacistami na katolickih kerivnikiv z vimogoyu vidmovi vid perekonan yak nice nezakonne j antigumanne U dokumenti govorilosya pro duhovnij gnit v Nimechchini podibnogo yakomu nikoli ranishe ne bulo v yiyi istoriyi j pro vidkritu borotbu proti religijnih shkil i zaperechennya prava na vibir tih hto hotiv otrimati katolicku osvitu V enciklici govorilosya pro vidkritij ta prihovanij tisk vona porushila ekonomichni profesijni ta gromadyanski prava katolikiv osoblivo na derzhavnij sluzhbi vnaslidok yih virnosti vlasnim virospovidannyam Golgofa Cerkvi Vijna na znishennya Katolickoyi Cerkvi Kult idoliv vse ce formulyuvannya z encikliki Zvinuvachennya vimovlyalisya z katedr pered spivchuvayuchoyu auditoriyeyu Distalosya j samomu Gitlerovi za jogo samo obozhnyuvannya sprobi zaminiti soboyu Hrista jogo nazivali bozhevilnim prorokom ohoplenim ogidnoyu gordineyu nim widerliche Hochmut Stupin lyuti nacisti prodemonstruvali negajnimi zahodami proti poshirennya dokumentu Zhodna fraza z encikliki ne bula peredrukovana v gazetah na nastupnij den gestapo zrobilo vizit v kancelyariyi diyecezij ta konfiskuvalo vsi ekzemplyari papskoyi encikliki Zhurnali katolickih diyecezij buli zaboroneni limit paperu na cerkovni potrebi rizko obmezhili Krim togo buli prijnyati inshi zahodi taki yak znizhennya rozmiriv dopomogi nuzhdennim svyashenikam j studentam hto vivchav teologiyu chij rozmir buv obgovorenij u dogovori konkordatu I vsi ci nepotribni represivni zahodi ne zmogli zapodiyati Cerkvi znachnogo zbitku Falconi 1967 s 230 List Pontifika do sih pir ye pershim znachnim publichnim dokumentom sho zasudzhuye nacizm i muzhnist Papi vrazila svit Vidmar 2005 s 327 Znachnim vchinkom Piya XI bulo skladannya encikliki Mit Brennender Sorge v 1936 roci j tayemne yiyi poshirennya z vikoristannyam ciloyi armiyi motociklistiv dlya togo shob vona bula zachitana z kafedr u Verbnu nedilyu ranishe nizh v ruki nacistiv potrapit hocha b odin ekzemplyar Vona bula napisana ne na zvichajnij dlya takih dokumentiv latini a na nimeckij movi ta vikrivala uyavlennya pro tak zvanu chesnist nacistiv Vona zasudzhuvala peresliduvannya Cerkvi neo yazichnictvo nacistskoyi ideologiyi osoblivo v chastini rasovih teorij i samogo Gitlera nazivayuchi jogo bozhevilnim prorokom oderzhimim ogidnoyu gordineyu Falconi 1967 s 230 Phayer 2000 s 2 Dzherela angl en Kramer M 1999 The Black Book of Communism Harvard University Press ISBN 978 0 674 07608 2 angl Benz W Dunlap T A concise history of the Third Reich University of California Press 2006 ISBN 0 520 23489 8 angl Bokenkotter T A Concise History of the Catholic Church Doubleday 2004 ISBN 0 385 50584 1 angl en A History of Christianity Barnes amp Noble 1995 ISBN 0 7607 7332 7 angl en Controversial Concordats en 1999 ISBN 978 0 8132 0920 3 angl en The Papacy the Jews and the Holocaust en 2006 ISBN 0 8132 1449 1 angl en Saints and Sinners a History of the Popes Yale University Press 1997 ISBN 0 300 07332 1 angl Ehler S Z Morrall J B Church and state through the centuries Biblo amp Tannen 1988 ISBN 0 8196 0189 6 angl en The Popes in the Twentieth Century it 1967 angl McGonigle J F Q A History of the Christian Tradition From its Jewish roots to the Reformation en 1996 ISBN 978 0 8091 3648 3 angl en The Roman Catholic Church An Illustrated History University of California Press 2007 ISBN 978 0 520 25251 6 angl en Heirs of the Fisherman Behind the Scenes of Papal Death and Succession Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 517834 3 angl en The Catholic Church and the Holocaust 1930 1965 en 2000 ISBN 0 253 21471 8 fr angl Rohrbacher P The Race Debate in the Curia in the Context of Mit brennender Sorge Un pape contre le nazisme L encyclique Mit brennender Sorge du pape Pie XI 14 mars 1937 Actes du colloque international de Brest 4 6 juin 2015 Fabrice Bouthillon Marie Levant Hrsg Brest fr 2016 P 93 108 angl en The Vatican in the Age of the Dictators 1922 1945 en 1973 ISBN 0 340 02394 5 angl William L Shirer The Rise and Fall of the Third Reich Simon and Schuster 1990 ISBN 978 0 671 72868 7 angl en The Catholic Church Through the Ages en 2005 ISBN 0 8091 4234 1 angl en Requiem For Hitler en 1989 ISBN 0334022959 Posilannya nim Pius XI 14 03 1937 vatican va Libreria Editrice Vaticana Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020

Дата публікації:
Топ