Рі́вне (до 1944 року — Купоран) — болгарське село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення — 1505 осіб.
село Рівне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Болградський район |
Громада | Тарутинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51060170130024113 |
Облікова картка | Рівне |
Основні дані | |
Засноване | 1830 |
Населення | 1505 |
Площа | 3,54 км² |
Густота населення | 425,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 68555 |
Телефонний код | +380 4847 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°00′49″ пн. ш. 29°08′30″ сх. д. / 46.01361° пн. ш. 29.14167° сх. д.Координати: 46°00′49″ пн. ш. 29°08′30″ сх. д. / 46.01361° пн. ш. 29.14167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 78 м |
Водойми | р. Киргіж-Китай |
Відстань до районного центру | 19 км |
Найближча залізнична станція | |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 68555, с. Рівне, пл. Перемоги, 3 |
Карта | |
Рівне | |
Рівне | |
Мапа | |
Походження історичної назви
Купаран (або Купорань) з тюркських мов Буджака перекладаєтьс як відламаний сук дерева.
Географія
Довкола села у ХІХ столітті зберігався майже непорушно комплекс скіфських могил, який використовувався татарами як вартові споруди.
Історія
Село засновано 1830 на території історичної області Буджак. Засновники — православні болгари, вихідці з Османської імперії (область Румелія), з однойменного села Купаран.
1840 у селі відкрита перша школа, перетворена 1879 на Міністерське училише, тоді ж збудовано кам'яне приміщення школи.
Перша кам'яна церква споруджена 1875 коштом болгарським обивателів. При чому мешканці села постійно жертвували поважні суми на церковне начиння, тоді як шкількі справи фінансувала винятково держава.
За даними 1859 у болгарській колонії Купорань Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 792 особи (404 чоловічої статі та 388 — жіночої), налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква.
Станом на 1886 у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1312 осіб, налічувалось 171 дворових господарство, існували православна церква, школа, 2 лавки.
За переписом 1897 кількість мешканців зросла до 1895 осіб (973 чоловічої статі та 922 — жіночої), всі — православної віри.
Займалися рільництвом, гуртову торгівлю городиною проводили через ринки Ізмаїла та Акермана. Овечу вовну обробляли у цехах Тарутино.
З 1918 — у складі Румунії. З 1944 — постійно у складі УССР, а з 1991 — у державі Україна.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1697 осіб, з яких 797 чоловіків та 900 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1494 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 90,50 % |
російська | 3,99 % |
українська | 3,06 % |
молдовська | 1,20 % |
гагаузька | 1,00 % |
румунська | 0,07 % |
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 310)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-7. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела
- Описание селения Купаран. — Газета «Роден край». — № 24, 2 липня 2014.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rivne Ri vne do 1944 roku Kuporan bolgarske selo Tarutinskoyi selishnoyi gromadi v Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya 1505 osib selo Rivne Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bolgradskij rajon Gromada Tarutinska selishna gromada Kod KATOTTG UA51060170130024113 Oblikova kartka Rivne Osnovni dani Zasnovane 1830 Naselennya 1505 Plosha 3 54 km Gustota naselennya 425 14 osib km Poshtovij indeks 68555 Telefonnij kod 380 4847 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 00 49 pn sh 29 08 30 sh d 46 01361 pn sh 29 14167 sh d 46 01361 29 14167 Koordinati 46 00 49 pn sh 29 08 30 sh d 46 01361 pn sh 29 14167 sh d 46 01361 29 14167 Serednya visota nad rivnem morya 78 m Vodojmi r Kirgizh Kitaj Vidstan do rajonnogo centru 19 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 68555 s Rivne pl Peremogi 3 Karta Rivne Rivne MapaPohodzhennya istorichnoyi nazviKuparan abo Kuporan z tyurkskih mov Budzhaka perekladayets yak vidlamanij suk dereva GeografiyaDovkola sela u HIH stolitti zberigavsya majzhe neporushno kompleks skifskih mogil yakij vikoristovuvavsya tatarami yak vartovi sporudi IstoriyaSelo zasnovano 1830 na teritoriyi istorichnoyi oblasti Budzhak Zasnovniki pravoslavni bolgari vihidci z Osmanskoyi imperiyi oblast Rumeliya z odnojmennogo sela Kuparan 1840 u seli vidkrita persha shkola peretvorena 1879 na Ministerske uchilishe todi zh zbudovano kam yane primishennya shkoli Persha kam yana cerkva sporudzhena 1875 koshtom bolgarskim obivateliv Pri chomu meshkanci sela postijno zhertvuvali povazhni sumi na cerkovne nachinnya todi yak shkilki spravi finansuvala vinyatkovo derzhava Za danimi 1859 u bolgarskij koloniyi Kuporan Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi oblasti meshalo 792 osobi 404 cholovichoyi stati ta 388 zhinochoyi nalichuvalos 105 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva Stanom na 1886 u bolgarskij koloniyi Ivanovo Bolgarskoyi volosti meshkalo 1312 osib nalichuvalos 171 dvorovih gospodarstvo isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 lavki Za perepisom 1897 kilkist meshkanciv zrosla do 1895 osib 973 cholovichoyi stati ta 922 zhinochoyi vsi pravoslavnoyi viri Zajmalisya rilnictvom gurtovu torgivlyu gorodinoyu provodili cherez rinki Izmayila ta Akermana Ovechu vovnu obroblyali u cehah Tarutino Z 1918 u skladi Rumuniyi Z 1944 postijno u skladi USSR a z 1991 u derzhavi Ukrayina NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1697 osib z yakih 797 cholovikiv ta 900 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1494 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok bolgarska 90 50 rosijska 3 99 ukrayinska 3 06 moldovska 1 20 gagauzka 1 00 rumunska 0 07 PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 310 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 7 X 270 120 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 DzherelaOpisanie seleniya Kuparan Gazeta Roden kraj 24 2 lipnya 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi