Костянти́н Петро́вич Степанко́в (справжнє прізвище — Волощук (3 червня 1928, с. Печеськи, Хмельницька область, УРСР — 22 липня 2004, с. Жереб'ятин, Київська область, Україна) — український та радянський актор кіно та театру. Народний артист СРСР (1977). Народний артист Української РСР (1974), лауреат державної премії України імені Олександра Довженка (2003) та премії імені Леоніда Бикова (1998). Син православного священника, загиблого у таборах ГУЛАГ СРСР; брат воїна УПА. Чоловік української акторки Ади Роговцевої.
Степанков Костянтин Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Кадр із фільму Анничка | ||||
Ім'я при народженні | Волощук Костянтин Петрович | |||
Народився | 3 червня 1928 Печеськи, Хмельницький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР | |||
Помер | 22 липня 2004 (76 років) Жереб'ятин, Бориспільський район, Київська область, Україна | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Заклад | КНУКіМ, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Кіностудія ім. О. Довженка | |||
Роки діяльності | 1956–1999 | |||
Дружина | Ада Роговцева | |||
Діти | Костянтин (1962–2012) Катерина (1972) | |||
IMDb | nm0010689 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Народився у селі Печеськи Хмельницької області. Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священником. Його арештували 1939 року й відтоді його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дошлюбного прізвища матері Степанко.
Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни в лавах УПА.
По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись лишатися після відходу німців на батьківщині з двома дітьми, Костянтином та його молодшою сестрою Лідою, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.
По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі — до хліба, картоплі, буряку, меду.»
В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.
1953 — Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.
Від 1968 — актор Київської кіностудії імені Довженка.
Від 1953 року, протягом 31 року, — педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1998 року — викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.
Помер 22 липня 2004 року у віці 76 років у селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області від раку підшлункової залози. Похований на місцевому кладовищі.
Фільмографія
Звання та нагороди
- Народний артист СРСР
- Народний артист Української РСР
- Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, 2003
- Перший лауреат премії ім. Л. Бикова, 1998
Джерело інформації
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Степанков Костянтин Петрович |
- Кіноколо
- Газета «День»
- Сайт «Кіно театр»
- Газета «Дзеркало тижня»
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stepankov Kostyanti n Petro vich Stepanko v spravzhnye prizvishe Voloshuk 3 chervnya 1928 s Pecheski Hmelnicka oblast URSR 22 lipnya 2004 s Zhereb yatin Kiyivska oblast Ukrayina ukrayinskij ta radyanskij aktor kino ta teatru Narodnij artist SRSR 1977 Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1974 laureat derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Oleksandra Dovzhenka 2003 ta premiyi imeni Leonida Bikova 1998 Sin pravoslavnogo svyashennika zagiblogo u taborah GULAG SRSR brat voyina UPA Cholovik ukrayinskoyi aktorki Adi Rogovcevoyi Stepankov Kostyantin PetrovichKadr iz filmu AnnichkaKadr iz filmu AnnichkaIm ya pri narodzhenni Voloshuk Kostyantin PetrovichNarodivsya 3 chervnya 1928 1928 06 03 Pecheski Hmelnickij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSRPomer 22 lipnya 2004 2004 07 22 76 rokiv Zhereb yatin Borispilskij rajon Kiyivska oblast Ukrayina rak pidshlunkovoyi zaloziNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo UkrayinaDiyalnist aktorAlma mater Kiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoZaklad KNUKiM Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka i Kinostudiya im O DovzhenkaRoki diyalnosti 1956 1999Druzhina Ada RogovcevaDiti Kostyantin 1962 2012 Katerina 1972 IMDb nm0010689 Nagorodi ta premiyi Narodnij artist SRSR 1977 Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1974 Premiya Leninskogo komsomolu Laureat premiyi imeni Leninskogo komsomolu 1975 Derzhavna premiya Ukrayini imeni O Dovzhenka 2003 pershij laureat premiyi imeni Bikova 1998 Kostyantin Stepankov na sajti IMDb angl Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya u seli Pecheski Hmelnickoyi oblasti Batko aktora Petro Petrovich Voloshuk buv svyashennikom Jogo areshtuvali 1939 roku j vidtodi jogo nihto ne bachiv Mozhlivo batko postrazhdav za blizke znajomstvo z ad yutantom Simona Petlyuri Oleksandrom Dacenkom Prizvishe Stepankov utvorene vid doshlyubnogo prizvisha materi Stepanko Dva brati Kostyantina Petrovicha zaginuli Molodshij Georgij zakatovanij golodom 1933 go roku a starshij Igor zaginuv pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni v lavah UPA Po vijni mati Stepankova Yevgeniya Vasilivna boyachis lishatisya pislya vidhodu nimciv na batkivshini z dvoma ditmi Kostyantinom ta jogo molodshoyu sestroyu Lidoyu virishila viyihati do Uzbekistanu Prote Kostyantin yihati vidmovivsya Po zakinchennyu shkoli Stepankov vstupaye do Umanskogo silgospinstitutu na plodovo ovochevij fakultet sklavshi eksternom ispiti za pershi dva kursi Yak zgaduvav sam Kostyantin Petrovich ves chas rokami vin zmushenij buv nedoyidati tozh duzhe hotiv shvidshe stati plodoovochevodom shob poblizhche do yizhi do hliba kartopli buryaku medu V instituti Stepankov yak chlen komitetu komsomolu viv kultmasovij sektor de v jogo obov yazki vhodilo zaproshennya vidomih lyudej kotri perebuvali v Umani na zustrichi zi studentami ta vikladachami Pid chas odniyeyi z takih zustrichej na talanovitogo yunaka zvernuv uvagu i zaproponuvav vstupiti do teatralnogo institutu Amvrosij Buchma na toj chas aktor ta rezhiser Kiyivskogo teatru im Ivana Franka profesor Kiyivskogo institutu teatralnogo mistectva im I Karpenka Karogo Stepankov zgolosivsya na propoziciyu Buchmi i vstupiv do teatralnogo institutu de j vchivsya na kursi Amvrosiya Maksimilianovicha na kinoviddili 1953 Zakinchiv Kiyivskij institut teatralnogo mistectva im I Karpenka Karogo Vid 1955 roku grav u teatri im Ivana Franka Vid 1968 aktor Kiyivskoyi kinostudiyi imeni Dovzhenka Vid 1953 roku protyagom 31 roku pedagog i kerivnik majsterni Kiyivskogo institutu im I Karpenka Karogo Vid 1998 roku vikladach kafedri telebachennya v Kiyivskomu universiteti kulturi i mistectv Pomer 22 lipnya 2004 roku u vici 76 rokiv u seli Zhereb yatin Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti vid raku pidshlunkovoyi zalozi Pohovanij na miscevomu kladovishi FilmografiyaRik Nazva Rol Krayina Primitki 1956 Pavlo Korchagin Akim 1962 Movchat tilki statuyi 1965 1968 Rozvidniki Miklosh 1968 Na Kiyivskomu napryamku Kirponos Mihajlo Petrovich general polkovnik komanduvach 1968 Kaminnij hrest 1968 Annichka Gazda Kmet pan zamozhnij gucul 1969 Duma pro Britanku 1969 Vazhkij kolos 1970 Bilij ptah z chornoyu oznakoyu Zozulya 1970 Komisari Fedir Lukachov URSR 1970 Rodina Kocyubinskih 1971 Vipadkova adresa Chiryayev trener 1971 Idu do tebe 1971 1971 Zahar Berkut Tugar Vovk 1972 Uvimknit pivnichne syajvo 1972 Nichnij motociklist Reznik Mikola Semenovich slidchij 1973 Did livogo krajnogo 1973 Koli lyudina posmihnulas golovnij likar 1973 Budni karnogo rozshuku 1973 Duma pro Kovpaka 1974 1974 Marina Opanas 1977 Ves svit v ochah tvoyih 1977 Pravo na lyubov URSR 1977 Nenavist 1977 Svidoctvo pro bidnist 1977 Povist pro abhazkogo hlopcya 1978 Blakitni bliskavki 1978 More 1978 Zhenci 1979 Kiyivski zustrichi Zupinis mit 1979 Zabudte slovo smert URSR 1979 Sklyane shastya 1979 Vavilon XX bagach Bubela 1979 Ya chekatimu Oleksij Voronov 1980 Platon meni drug 1980 Ovid 1980 Dudariki 1981 Pid svist kul 1981 Visokij pereval 1981 Yaroslav Mudrij Mstislav Volodimirovich knyaz Chernigivskij brat Yaroslava 1983 Klimko 1983 Proval operaciyi Velika Vedmedicya 1983 Legenda pro knyaginyu Olgu voyevoda Sveneld 1984 Nakazano vzyati zhivim komendant sektoru 1984 Sho u Senka bulo 1985 1985 Parol znali dvoye general Oleksandr Pavlovich Kutepov golova Rosijskogo zagalnovijskovogo soyuzu 1985 Mama ridna lyubima 1986 I v zvukah pam yat vidguknetsya 1986 Karmelyuk 1989 Kaminna dusha Starij oprishok URSR 1989 Nebilici pro Ivana 1989 Etyudi pro Vrubelya 1989 Gori dimlyat 1991 Chudo v krayu zabuttya Ivan Skiba URSR 1991 Karpatske zoloto Svyashennik 1991 Grih TB URSR 1991 Kapitan Krokus kapitan Krokus 1992 Chotiri listi faneri batko Mazepi Ukrayina 1992 1992 Vishnevi nochi 1993 Getmanski klejnodi Vlas Ukrayina 1993 Pastka Ukrayina 5 serij 1994 1995 1996 Ostriv lyubovi 1996 Judenkreis abo Vichne koleso koval 1998 1999 Pristrast ekonom 1999 Yak koval shastya shukavZvannya ta nagorodiNarodnij artist SRSR Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im O Dovzhenka 2003 Pershij laureat premiyi im L Bikova 1998Dzherelo informaciyiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Stepankov Kostyantin Petrovich Kinokolo Gazeta Den Sajt Kino teatr Gazeta Dzerkalo tizhnya Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo aktora chi aktorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi